Доля подарувала Веніамінові - колись вихованцю дитячого будинку, а нині власнику фешенебельного казино майже в центрі мегаполіса - справжню Надію. Саме так звуть його кохану дружину, якій він колись урятував життя - й тепер завжди боятиметься її втратити, припускаючи, що вона з ним лише із вдячності. Бентежить чоловіка й те, що він зовсім нічого не знає про минуле Надійки: та обрала спалити за собою всі мости й розпочати життя з чистого аркуша.
Проте страхи з минулого здатні отруїти майбутнє - і Надії з Веніаміном доведеться вирішити, чи готові вони зустрітися з цими страхами віч-на-віч.
Світлана Олегівна Талан (народилася 7 березня 1960 року в селі Слоут Глухівського району на Сумщині) — українська письменниця, авторка кількох романів.
Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.
У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» та отримав відзнаку від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (м. Харків) українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордний наклад: 80 тисяч примірників.
За версією журналу «Фокус» та рахункової палати автор увійшла у трійку найпопулярніших письменників України. У 2012 році роман С. Талан «Не вурдалаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова 2012» і в 2013 році був виданий українською та російською мовами у КСД м. Харків.
Її роман «Мої любі зрадники» був виданий видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (м. Тернопіль).
Твір автора «Без минулого» (рос. «Без прошлого») вийшов у Канаді російською мовою (2013).
Роман «Розколоте небо» здобув спеціальну відзнаку «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова 2014».
✨Санта-Барбара, сімейні мелодрами, або непогана легка книжечка, щоб відволіктися✨ Плюси: - Легко йде У книзі небагато сторінок, розділи короткі, сюжет досить динамічний; - Використання нового правопису Серйозно, я вперше побачила, як хтось в творі пише «павза» - Видно, що авторка трохи досліджувала теми, які згадує Зокрема, йдеться про сурогатне материнство і те, коли зниклу безвісти людину можна оголосити померлою - Реалістичне зображення абʼюзу і динаміки жертва-аб'юзер Мінуси: - Здорових стосунків тут нема Ні між братами/сестрами, ні в парах - Мізогінія Деколи можна списати це на думку персонажів, а не авторки, але не завжди - Дивні для української мови формулювання Можливо, авторка недавно пише українською, що пояснило б наявність не притаманних українській фраз (ящик Пандори, а не скринька) і кострубатих для української речень - Кінець Усе ригає (більше не пишу, бо це спойлери) - Форматування Претензія не до авторки, а до КСД. Адже я купляла електронну книгу у них на сайті, без посередників Загалом, це було не дуже погано, але і не добре. Книга піде, щоб почитати її перед сном, не напружуючи мозок. Але не шукайте глибоких сенсів і здорових стосунків. Їх тут нема.
Погоджуюсь з попередньою ораторкою - Санта-Барбара ще та ) Але! Книжка вивела мене із дикого нечитуна. Це легка історія із постійними поворотами сюжету, без претензій на оригінальність. Для розрядки та розслаблення підходить на 100 відсотків.