5/5
Це було захоплююче, весело, цікаво і дуже зворушливо. Багато, гумору, жартів, любові, сімейного затишку і дрібка суму.
Головні герої такі живі, справжні, не ідеальні, але прекрасні, ти їм віриш, співпереживаєш і розумієш.
Алекс пережив у своєму житті дуже багато болю. Його відкидали, від нього відмовлялися, його зраджували. А єдина людина, яка любила, підтримувала, дарувала тепло і затишок - померла. Він непривітний, грубий, відлюдькуватий, не любить людей і не підпускає нікого близько до себе. Бо боїться. Боїться знову обпектися, боїться, що його знову покинуть, боїться знову залишитися з розбитим серцем. Але скільки ж любові він носить в своєму серці, мене прям розчулив момент, коли він готував ласощі своєму собаці, якого навіть недолюблював, адже вважав, що магазинний корм нікуди не годиться.
Яра - дівчина, яка звикла догоджати людям, яка прокручує в голові кожну розмову і аналізує, що вона не так сказала, чи зробила, вона не вміє відмовляти людям, бо боїться, що її відштовхнуть. Яра добра, щира, і весела, повна протилежність Алексу. Чорний кіт і золотистий ретривер (то не я сказала, то їхні клікухи😂)
Всі їхні взаємодії викликали посмішку на обличчі, а то й шалений сміх. Ворожнеча на початку, ситуація з собачим лайном, момент в ліфті, несподіваний подарунок. Я сміялася в голос. Їхні сварки були вибуховими і голосними. Згодом була угода, фіктивні стосунки, вигідні обом, багато побачень і милих моментів, багато турботи, чесності, розмов, і оголення своїх травм. Алекс, який ненавидить всіх людей і гарчить на всіх, окрім "неї" і Яра, яка поруч з ним почувається в безпеці, як за кам'яною стіною. Він допоміг їй почати відстоювати свої кордони і висловлювати свою думку, а вона за сварливою зовнішністю і грубим характером змогла побачити його біль.
Мені сподобалося, що герої розмовляли, були відкриті один перед одним, не боялися показувати свої слабкі сторони, не боялися говорити про свої почуття. Сподобалося, що не було ніяких непотрібних страждань. Без драми не обійшлося, але вона була доречною і не стосувалася стосунків головних героїв. І це прям великий, жирний плюс, бо я дуже боялася, що в кінці зароблять якусь дурню.
А ще тут прекрасні другорядні герої, батько Яри, чию промову хотілося виписати і повісити на холодильник, її сестри, які стоять горою один за одною, Тіана, Тереза.
Не обійшлося й без бісячих персонажів, Коула хотілося придушити, багатьох жителів містечка також, але я рада, що всі отримали по заслугам, а момент, коли все містечко згуртувалося, щоб допомогти Алексу був дуже зворушливим.
Коротше кажучи, я в любові, мені дуже сподобалося, тому, хто ще не читав, саме настав час.