Кушмарджак

by Сергій "Колос" Мартинюк

Видавництво «Наш Формат» починає співпрацю з відомим українським музикантом та письменником Сергієм «Колосом» Мартинюком — вокалістом та фронтменом гурту «Фіолет», співзасновником та арт-директором всеукраїнського фестивалю «Бандерштат».

Кушмарджак — це масштабна як за об’ємом, так і за змістом історія, яку автор писав і проживав протягом останніх двох років. Назва — глибоко особиста, а від того дуже символічна і суттєва.

Автор про нову книгу:
«Ідея нового роману народилася з його назви — імені напівміфічної почвари, котру я вигадав ще в дитинстві і яка протягла зі мною в часі досьогодні.

Від моменту, коли я почав вибудовувати ідею та сюжет майбутньої історії, до прочитання рукопису рідерами і моїх останніх правок минуло майже два роки. Робота над романом відбувалася, здебільшого, в Києві, але рукопис встиг побачити зі мною і схили Карпат, і кіпріотські піски, і береги Середземного моря, і рідні волинські луки, і навіть народження дочки.

Планована сімейна драма про руйнацію шлюбу, щойно я зрозумів, ким будуть мої герої, перетворилася на птср-трилер, у якому люди в декораціях вигаданого містечка на київському Поліссі поборюють привидів минулого, множачи нові і нові травми...

Вперше під час роботи над книгою я звертався за допомогою до експертів з різних сфер: військових, айтівців, психологів і колег по письменницькому цехові. Вперше, ситуативно в мене дрижали руки, коли я дописував роман. Зрештою, наразі К. — найскладніший і водночас найцікавіший мій літературний досвід. А ще це новий, окремий світ, в який я хочу запросити своїх читачів...»

Genres: Thriller

504 pages, Hardcover

Published December 1, 2023

About the author

Український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Фіолет», поет, громадський діяч, арт-директор фестивалю Бандерштат та письменник.

Reviews

[Ganna Uliura · Rating 3 out of 5]

Кушмарджак. Кушмар… в сенсі Кошмар, в сенсі… щооооо? Що це? Хто це?!
Якщо саме це слово на обкладинці викликає у вас тривогу і розгубленість, і неспокій, і відчай в намаганні щось зрозуміти, то автор досяг своєї мети. Він же психологічний трилер все таки пише. Кушмарджаком в романі Колоса з «Фіолету» зветься темна сила, чисте зло, що його успадковують чоловіки однієї родини. Одного дня монстр вилазить з-під ліжка і починає їх переслідувати, того дня, як тільки вони переступили межу людяності в собі, спричинили зло чи не зупинили того, хто коїв зло поруч. Кушмарджак — пітьма, яка починає набувати форми, в ній щось матеріалізується і не може до кінця сформуватися. Кушмарджак — чудовисько, він таке злий, але прийшов він у наш світ задля справедливої відплати. Бо, як часто буває в таких історіях, люди в екстремальних обставинах — страшніші за химерних чудовиськ.

тут більше: https://knigoland.com.ua/kushmardzhak...

[Oleh Bilinkevych · Rating 3 out of 5]

Дивна книга, передусім через те, що текст направду хороший, але через надміру епітетів та саморефлексій героїв він стає важким і затягнутим. Не кажучи вже про клішованість окремих моментів, від яких стає млосно (особливо фінал, який мене істотно засмутив).
Насправді, доїбатись можна за низку речей, але я не хочу, адже для нашого ринку таких текстів вкрай не вистачає, відповідно, попри недоліки, я б все ж таки радив прочитати історію побитого життям Дороша.

[Volodymyr · Rating 5 out of 5]

Шикарно!!!🤌🏻

[Satanakoga · Rating 2 out of 5]

2.5/5

[Alla Komarova · Rating 3 out of 5]

Не все то містика, що має в сюжеті монстрів.

🌕 Маємо АТОшніка-айтівця, який пройшов Іловайск (ну звісно же) і зараз долаючи ПТРС, живе просте життя українського ШІ-стартапера. В нього є дружина (письменниця у творчій кризі) та син (підліток у пубертаті). Ще в нього є колега, який намагається вмовити Ярослава продати їхній ШІ кандидату у мери містечка П'яні Мости (цілком вигадана, але абсолютно впізнавана у десятках таких самих п'яних мостів місцина). І для повнішої вже затравки сюжету в Ярослава з'являється психологіня, яка на волонтерських засадах допомагає йому долати наслідки війни, що зазвичай виражається у тому, що вона його уважно слухає.

🌕 Здавалося, що ж може піти не так, правда? 💀

🌕 Як ви розумієте з розставлених на дошці фігур, мова у романі йде про руйнацію сім'ї, яку додатково "прикрасили" війною (найлогічніший спосіб пояснити першу тріщинку в шлюбі) та додали драйву за допомогою класичних таких бандюків з 90-х, які станом на сьогодні стали раптом поважними бізнесменами.

🌕 Оця дивна назва — це, як пояснював автор, його глибоко особистий дитячий монстр, з категорії Чорної Руки Верхи на Чорній Домовинці. В сюжеті його роль звелася до функції залякування на фоні та посилення напруги (що було не зайвим).

🌕 Адже — і це моя головне зауваження — якби текст був вполовину меншим за обсягом, він набагато більше виграв би. Надмір рефлексій, надмір слів, зайвий надмір всього. Я кілька разів проводила експеримент: просто перегортувала кілька сторінок і продовжувала читати, ні на йоту не втрачаючи контексту.

🌕 Але й це не все! Рутинний method writing автора полягав у тому, що ГГ писав листа другу, в якому переказував все, що з ним відбувалося. Тобто, ви тільки що почитали з десяток сторінок тексту і на 11-й вам роблять краткий конспект їх.

🌕 Мабуть, це дієво для зумерів із їхньою постійною втратою уваги та страхом текстів довших за 4к знаків.

🌕 Але якщо вам здалося, що мені НЕ сподобалося, то це хибне враження.

🔮 Це був гарний і місцями важливий для сьогодення текст, який — майже впевнена у цьому — прочитає на порядок менша кількість людей, ніж вартувало би. На жаль.

🔮 Історія про довіру та зраду, про травми та їх тяглість, про мєстєчковість та рустикальні традиції, яких вже час давно позбутися. Про негероїв та прості життєві радощі, про героїв та людську дурість й заздрість. Про вади, чесноти та хиби інтерпретацій. Коротше, про наше життя.

🔮 Зняті півтори зірочки виключно за зайвий обсяг, в цілому ж #Дафа_радить

[Кирило Половінко · Rating 4 out of 5]

Це непогана, але дещо затягнута сімейна драма. Ще мій внутрішній сноб скинув зірку за режисуру деяких моментів (зокрема кліше), але то смаковщина. Відчутно, що автор виклався. Хотілося б подивитись екранізацію.

UPD: змінив оцінку, бо час від часу подумки повертаюсь до книги. Це ознака якості 👌🏻

[Tetiana Chicherova · Rating 5 out of 5]

Захоплюючий роман, який затягує з перших сторінок. Мова йде про Ярослава Дороша, який повернувся з Іловайська та працює над ШІ, що здатен замінити людині співрозмовника, стати "ідеальним другом у смартфоні".

Війна, ПТСР, дитячі травми, нове кохання, флешбеки.

Дуже-дуже круто.
Місцями неочікувано. Місцями непередбачувано.
R E C O M M E N D E D



P.S. Можливо, Кушмарджак поряд з вами, а ви і не здогадуєтесь 👀

[Eugenia · Rating 5 out of 5]

«Пʼяні Мости нагадували привиддя з фільмів жахів, та навіть у своєму передранковому непривітному вигляді воно змушувало Ярика відчувати любов до цих плутаних хідників і прибережного каміння.»

Це чиста насолода! Така цікава історія, яка як пазл з найсмачніших частин. Сам текст, описи природи, села, міста Пʼяні Мости… я не змогла передбачити сюжет до останніх 50 сторінок, коли геть усе почало вирішуватись і оприявнюватися. Це псиологічний трилер? Містичний трилер? Книга про дорослішання? Чи про підлітковість? Про ПТСР? Все із цього описано чудово. Щиро рекомендую.

[Vika Kovalova · Rating 5 out of 5]

зухвало й соковито.
"Кушмарджак" хочеться і не хочеться читати швидко, смакувати кожне речення.
збіса талановито.
часто персонажі діють як довбні і викликають вагон емоцій, але це й робить їх максимально реальними.
словом, беріть книгу і проживайте цей досвід

[lizzie]

В мене склалось таке враження, що перша і друга половини книги - це взагалі різні твори. Настільки вони відрізнялись вайбом, динамікою і навіть жанром. Те, що починалось з нудної для мене сімейної саги про погані життєві вибори і зраду, раптом перетворилося на непоганий такий трилер, з повноцінним екшеном, перестрілками, горами трупів і т.д. Друга частина мені сподобалась значно більше)

Як сам автор зазначив на презентації, це достатньо особиста книга, де він хотів сам пропрацювати свої проблеми. Напевно тому першу половину мені було читати неймовірно важко, бо мене не сильно цікавить питання «чому розпадаються сімʼї».

Подружня зрада трохи підбисила, але не так сильно, як повсякчасні сцени то сексу, то дрочки, то чиїхось мокрих трусів. Це приблизно настільки ж нецікаво, та і скільки вже можна, в кінці то кінців?!

Лінія з Кушмарджаком сподобалась, не зовсім зрозуміло до чого вона була і до чого все прийшло (ну це може просто я такий читач) але елемент містики - це завжди прикольно. Лінія з ШІ теж дуже класна, вона не те щоб релевантна до основного сюжету, але вносить різноманіття. І без крінжі. Вдячна автору за це, як розробниця ПЗ 😅

Звісно, боляче ткнула в сердечко лінія з найкращим другом головного героя, як і ��се, що стосується війни. Іловайські флешбеки то 💔

Оцінювати цю книгу мені дуже важко, бо тут багато всього. Дуже багато всього. Але загалом прочитати раджу.

Окремо хочу сказати про фінальний «плот-твіст» з дружиною головного героя. Це було зайве. Ну дійсно. Не перший раз, коли автор погіршує враження від книги «несподіваним поворотом» (насправді ні). Привіт Танцям з кістками.

[Daria Rosokhata · Rating 4 out of 5]

Вдячна цій книзі за пережитий досвід! Написано дуже талановито і подобались виділення курсивом по тексту, які підкреслюють важливе.

Хоч місцями інколи і відчувала себе у темному лісі, оскільки сюжети могли перескочити досить несподівано. Проте, усвідомила, що саме так часто це відбувається і в нашій свідомості, коли переживаємо якісь події знову і знову, але вже з новими сенсами. Особливо це знайшло відгук щодо подій, які пережив герой книги - війна, ПТСР і несподіване кохання у цьому вирі подій.

[Veronika mea.reflexio · Rating 4 out of 5]

нарешті! я читала цю книгу незвично довго - цілий місяць, бо потрібно було робити перерви на подихати. добре і реалістично описано травматичне прагнення до руйнування себе та всіх навколо, тому взагалі-то пʼять зірочок, але мінус одна за те, що книгу можна скоротити на чверть, а то й на третину, і вона нічого не втратить

[Dmytro Maksymliuk · Rating 5 out of 5]

Обов'язково до прочитання. Напевно, зараз не найкращий час і у перемішку із новинами додатково "дах рвало", але роман однозначно вартий. Чудова робота.

[Христина Лончина · Rating 5 out of 5]

Потужна історія, темна й масна, з проблисками надії, які дуже швидко розчиняються у темряві 🌑.

У книзі 500 сторінок, сюжет такий наповнений, що розповідати треба довго й робити я того не хочу, просто щиро рекомендую прочитати — бо воно того варте!

🧔🏻 Це історія Ярика. Важке дитинство, смерть сестри, перші стосунки, знайомство зі страхами і з тим, хто ними живиться, час «у всі тяжкі», а опісля дорога розуму, одруження, ріст кар'єри, народження сина, АТО, Іловайськ, втрата друга, ПТСР, нове кохання, ШІ, розбірки з «дєлками», закопування трупа у цвинтарі для домашніх тварин, серйозні розмови з сином, таємниці від дружини й водночас брудний секс із нею, вбивство, смерті й знову трупи, а ще Кушмарджак, який вийшов на полювання…

🧑🏻‍🦰 Це історія Дарки. Письменниця однієї книжки, дитячі травми, зґвалтування, вбивство, вагон таємниць, які вона тягне за собою впродовж життя, численні інтрижки, недовіра до світу, приховування справжнього Я, новий роман, який буде книгою після неї. Спершу жалієш її, а після викриття правди — засуджуєш…

🗣️ Це історія Жені. Їхнього сина, який просто хотів бути дитиною, зі всіма радощами й горями, але змушений по черзі вислуховувати «виливання душ» батьків. Він розумів їх, але ніхто не запитував його думки, лише говорили-говорили-говорили.

Ми спостерігаємо за чотирма часовими проміжками - 2015, 2014 та 1993. Сюжет розвивається у 2015, решта — роки, коли відбуваються ключові події, які впливають на героїв і їхні вчинки, тут також є 2022, але він, наче проявлення плівки, того, що було, те, що залишилося після подій. Тих, хто вижили…

А ще це історія П'яниї Мостів — невеличкого містечка біля Києва, в якому вирує життя перед виборами мера. Один із кандидатів хоче досягнути мети будь-якими методами, піде через трупи в прямому сенсі цих слів.

👀 Під час читання я ловила себе розумінні, що це збірні образи: міст і його жителі втілені в П'яних Мостах; військових із усіма похідними проблемами після служби — у Ярику; людини, яка живе лише через те, що її тримає біль, він її живить на вчинки — у Дарці; діти, які бачать і розуміють усе, але дорослі на них не зважають — у Жені.

Тут насправді є ще дуже багато інших героїв, кожен, наче пазл — встає на своє місце. Спершу важко зосередитися, але без них — картина була б неповноцінна!

До середини книги читалося, ніби історія про військового, який шукає рішення для нового життя, сімейна драма, нерозуміння людей навколо, але потім — усе набирає таких обертів, що лишень встигаєш перегортати сторінки…

Боляче, темно, брудно, страшно, таємничо, тривожно, моторошно, в'язко, вульгарно, природно, дуже життєво — й від цього, м'яко кажучи — незатишно.

P. S¹. Окремою важливою темою тут є штучний інтелект, але розповідати ще й про нього — не хватить місця у дописі, тому читайте! Скажу одне — додаток ШІ говорить голосом померлої сестри Ярика.

P. S². Для мене Кушмарджак був, наче сонний параліч, тут часто описується, що він приходить вночі, перед сном, і накриває темрява, і сковується тіло, і важко дихати…

[Barnes · Rating 5 out of 5]

Майже два роки тому, ще на початку мого читацького шляху, мені дуже зайшла книжка цього ж автора "Капітан смуток", тож нову я дуже хотіла. До того ж мене завжди у фільмах і серіалах цікавили персонажі з ПТСР й часто ставали моїми улюбленими, тож пропустити цю історію я ніяк не могла.

Тепер ця книжка для мене - найкраща реклама психотерапії та відвертих розмов з тими, кого любиш. Бо "Кушмарджак" це про глибоко травмованих ще з дитинства людей, які створили сім'ю й чесно намагалися все врятувати, але не вийшло.

Головний герой - Ярик, повернувся з АТО, вцілівши в Іловайському котлі, має ПТСР, працює над ШІ застосунком, який має стати справжнім другом для користувачів, в тому числі й таких як він. Однак місцевий "царьок" напередодні виборів мера хоче заграбастати застосунок собі, аби через нього набрати додаткових відсотків у виборчій гонці.

Це історія про боротьбу і про сім'ю, яка розвалюється під натиском зрад та приховуваних секретів. Дарка - дружина Ярика, також від самого дитинства травмована людина, яка намагається хапатися за роботу й сім'ю. Але проблеми батьків невідворотно впливають і на їхнього маленького сина.

✒️"Дорослі люди хочуть зрозуміти світ, та не можуть порозумітися між собою."
Це дуже круто прописана книжка, від історії головних героїв з усім переліком їхніх травм та страхів і аж до вигаданого містечка П'яні Мости, притуленого десь київській області, але неймовірно живого, й розписаного до найменших деталей.

Зізнаюся чесно, читалося важкувато. 500 сторінок цієї книжки я мучила понад тиждень, а на прочитання пішло аж 13 годин (хоча остання третина читалася швидше, бо рівень напруги й екшену ніфігово піднявся). Книжка глибока і психологічна, зачіпає цілий перелік соціально важливих тем, з трохи похмурою осінньою атмосферою, насичена емоціями та роздумами головних героїв.

Багато тексту і мало діалогів, але воно справді того варте. На початку ще здавалося, що в книжці забагато сексу, але потім я втягнулася й прийшло розуміння того, що секс тут ще один спосіб розказати про героїв, показати їхню природу та характер під іншим кутом. Та й не може, будемо чесними, книжка про зради, обійтися без сексу.
Щодо самого Кушмарджака, він це уособлення усіх страхів і травм, що нависає над героями, переслідуючи їх повсюди, ховаючись у темних кутках і вичікуючи моменту, щоб схопити.

Сюжет дуже глибокий, насичений подіями й предметами для роздумів. Це така книжка, яку дійсно хочеться обговорювати з кимось поки читаєш. Події зачіпають три часові проміжки 2015 основні події, 1993 спогади з дитинства Ярослава і 2022 зовсім трошки, в декораціях перших місяців повномасштабного вторгнення, але це треба, щоб зрозуміти як надалі склалася доля героїв.

✒️"Люди наївно переконані, що знають своїх чоловіків, дружин, дітей, батьків, коханців з коханками, братів, сестер, друзів і колег, а насправді й близько не уявляють, чим ті живуть, про що мислять і мріють на самому споді, з ким обідають і трахаються під час робочих перерв, з ким ходять потай у кіно й кому бажають солодких снів, поки ти спиш під боком. Люди нічогісінько не знають про найрідніших, а найгірше, вони не хочуть, щоб найрідніші знали всю правду про них."

Книжка може здатися дещо складною через своє наповнення, я б не радила її читати в періоди нападів осінньої хандри. Але в усьому іншому це прекрасна к��ижка, безумовно варта того, щоб її читали й обговорювали.
Але пильнуйте! Кушмарджак не спить він вичікує слушної нагоди.

9/10

(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)

[Kateryna K. · Rating 3 out of 5]

Сподобався стиль автора — мовлення, усілякі фразеологізми. Але багато в чому погоджуюсь із іншими коментаторами, а саме:
1. Тема містики — мені не вистачило її розкриття. Є якійсь там Кушмарджак, який в рандомні моменти виринає то тут, то там. Якщо його прибрати, то текст не те, щоб сильно збідніє.
2. Тема сексу — мені його прям забагато, причому з перших сторінок. Більшість сцен сприймаються притягнутими за... вуха, звісно ж. Враження, що вони написані для такого собі вау-ефекту, але викликають відчуття, що ти опинився не в тому місці, не в той час, і в принципі не мав би цього читати.
3. Тема з голосовими — там дійсно дуже мало якоїсь нової для читача інформації. Але якщо ви робили паузи в читанні, то вони допомагають відновити контекст в голові.

Ближче до кінця книги читати було вже важко (дуже одноманітно тягнулись події — мабуть, це пов'язане із необхідністю розкрити другорядних та дорозкрити основних героїв), але автору респект за те, що важливий сюжетний момент він дотримав до кінця. В цілому, книжка непогана — специфічна, легка. Про прочитання не шкодую.

[Тетяна Сльозко · Rating 4 out of 5]

Історія мене поглинула з другої половини книги, до того було досить складно пролізати через саморефлексії героїв

Розділи з Нетребою було читати взагалі трохи бридко і хотілось швидше вернутись до інших персонажів, напевно автором було так задумано, щоб зрозуміти подальші мотиви головного героя.

Сподобалась детально прописана місцина в якій відбувались події, дуже реалістично. Описи села влітку зігріли серед зими.
Герої дуже реалістичні. Лінія з Кушмарджаком прям вау, додало містичності і мурашок під час читання.

Сюжетна лінія Дарки для мене виявилась найцікавішою, оскільки я більшу частину книги не могла зрозуміти для чого вона себе мучила шлюбом.

Книга дуже варта до прочитання. Думаю кожен знайде в якомусь персонажі щось близьке для себе, що зачепить і дасть переосмислити свій досвід.

[Дар'я Семенюк · Rating 4 out of 5]

Це лютий трешняк, який буде травмувати вас з кожною наступною сторінкою… розбиватиме на дрібні часточки душу і вкінці розтопче її в невидимий пил.

Хочете постраждати - це однозначно найкращий варіант зробити собі боляче.

Зняла одну зірочку лише за графоманство автора, бо часом епітетів, доповнень і порівнянь було забагато. Можна було б трохи скоротити текст.

[Ksenia · Rating 3 out of 5]

Цікава історія, хоч не зовсім сподобалось те, як написано.
Місцями дуже накривало і багато моментів треба було обдумати.
Реалістично описані персонажі, їхні думки і як результат, вчинки. Щоправда, це не завжди відгукувалося.
Читала довго.
Загалом непогано.

[Olga · Rating 5 out of 5]

Це був метч з книгою з перших рядків. Любов, війна, дитинство, містика - цікаво переплетений сюжет книги. Непроста книга, важка тема, депресивний після смак. Присутня нецензурна лайка та сцени 18+ які роблять книгу тільки насиченішою.

[Donata R. · Rating 5 out of 5]

Щиро раджу!

[Kseniia Andreieva · Rating 4 out of 5]

Добре написано, та швидко читається, але дуже вже багато сюжетних ліній, деталей та героїв.