Підростеш — побачиш

by Лілія Чех

Спогади дитинства, коли ми споглядаємо їх з висот дорослішання, стають мапою розуміння рідних. Бо настає одного разу мить, коли простору порозумітись нам уже замало: його забирають дрібні й великі образи, небажання говорити, розповідати, довіритися. Його забирають нерозказані історії минулого — ключі до прощення й прийняття.

208 pages, Hardcover

Published January 1, 2023

Reviews

[Olha · Rating 3 out of 5]

Хороша, тепла, про родинний зв’язок і те, як буває важко з тими, кого любиш безумовно 🧡
Але знаєте, чисто субʼєктивно не зачепила прям якось сильно і не вразила 🤷🏻‍♀️

[Natalya Kushnir · Rating 3 out of 5]

"Підростеш – побачиш" Лілії Чех – неймовірно красива книжка.

Вона про прийняття, розрив поколінь, про невміння говорити про свої почуття і це те, що точно знайоме чи не кожній людині.

Авторка грає на емоціях: ностальгійні спогади, які породжують щемку тугу, щось таке що було в кожного: баба з дідом, школа, батьки, всі ті моменти з дитинства, коли все сприймається по іншому. А ще всі ці приготування до свят Різдвяних чи Великодніх...

Але це мені трохи не чесно, така собі маніпуляція читачем.

Може це не навмисно, скоріше за все не навмисно і Лілія Чех просто описувала моменти свого життя і уривки спогадів, водночас рефлексуючи на ними.

І я розумію чому Юлія Сливка в презентації сказала: "Чому цю книжку не написала я?"
Бо це дуже схоже на те, що писала вона. Мені якось навіть віддвало плагіатом, ніби паразитування на ідеї самої Сливки.

В "Підростеш-Побачиш" нема сюжету як такого, це збірка спогадів і рефлекій, достоту як в двох книжках Юлії Сливки. Але книжки Сливки мене проймали, а тут не вийшло.

Може це та струна, яку просто від'єднали від інструменту, бо вона звучала занадто гучно, а тепер цього не треба, бо є інші струни, які зачіпають інші спогади і хвилювання?

Може я прочитала її в невідповідний час?

Я не знаю.

[Gavrish Nastya · Rating 4 out of 5]

Якщо ви хочете повернутися в дитинство, то візьміть в руки книгу «Підростеш побачиш» Лілії Чех та прочитайте її.

Вона повертає у приємні спогади та у якісь всесвітньо важливі несправедливості підліткового віку, які я впевнена, були у всіх. Одночасно вона дуже тепла та наштовхує на думки про те, що зараз мало дзвонимо, мало приділяємо часу близьким. Вона про смачні бабусині страви, які прям викликають знайомі аромати, коли ви про них читаєте та про гру в шахи з дідусем. Вона про те, що рідні хочуть нам кращого, але інколи давлять на нас цим кращим і не дають вибирати самостійно.

Я впевнена в ній кожен з вас зможе знайти себе. А коли ви її закриєте ви відразу подзвонити рідним, бо вона вам нагадає про те, як вони завжди чекають нашого дзвінка.

Дуже чуттєва та тепла історія, яка нагадує про те буденне та звичайне, про те, що варто цінувати та чому варто приділяти свій час.

[Marta Tatusko · Rating 5 out of 5]

Книжка про кожного з нас і для кожного з нас.
Щоб зануритись до своїх глибин і згадати про найважливіше.

[Vittoriia · Rating 5 out of 5]

випадково забута, так вчасно віднайдена

будучи величезною прихильницею того, що виходить з-попід пера чи ж рекомендацій Юлії Сливки, близько року чи двох тому надбала собі і «Підростеш — побачиш». та якось так сталось, що вона посіла чільне місце на поличці і була непростимо знехнувана мною на певний період, аж доки у грудні, перечитавши ледь не все, що було вдома, я не ринулась переглядати свої давніші запаси у пошуках чогось нового. отак і був наново віднайдений цей жовтавий томик

напрочуд щемка збірка сімейних історій, основним лейтмотивом котрої є любов. вона не завжди очевидна, не завжди висловлена, а проте, якщо придивитися, вона абсолютно скрізь. ходіть ближче, може й вам вдасться її помітити🤍

[Veronika · Rating 4 out of 5]

З цієї книги захотілося зберегти собі дві цитати.
Про чоловіка та підтримку: «Дозволяє почуватися квіткою, навіть коли сама почуваюся камінцем, що поростає мохом». І про важливість прийняття: «Ми тут зовсім ненадовго, щоб втрачати час на наголоси гострих кутів між нами».

Книга тепла, інколи ностальгійна, інколи «з пояснювальною бригадою» — щоб пояснити, чому щось — саме таке, яке є. Щира, добра розповідь. Тут не треба шукати глибину (сюжету), тут треба спостерігати, можливо — міряти якісь ситуації на себе, а ще з насолодою повертатись на початок кожного розділу, щоб інакше поглянути на ілюстрації після прочитання.

Комусь може забракнути цілісності, драматичності, гостроти. Але хто сказав, що цього потребує кожен твір? 😉

[Dasha Telushko · Rating 5 out of 5]

Наче скручена плівка з кадрами, що один за одним проявляються. Всі напрочуд гарні, особливі і нагадають про «той самий момент». Як добре, що у мене теж такі є.

[Liliia · Rating 5 out of 5]

По-перше дуже класна сама книжка. Її приємно тримати в руках і гортати ❤️

Сподобався і текст. Дуже теплий. Читала і бачила свою сім'ю і наче повернулась в своє дитинство.

[Anna Ustynova · Rating 5 out of 5]

глибоко, проникливо, часами тригерно для читача - це все вона, коротка книжка про дитинство і дорослішання авторки. але найбільше - про любов у різних її проявах. про тугу за тією любов'ю, яка так швидко вислизає, коли найближчі йдуть від нас назавжди. і залишаються лише спогади. і сама любов, яка ніколи не вмирає.

[Ira Osipkova · Rating 3 out of 5]

Ну таке… пару історій були щемкі, інші писала-мазала. Ні про що(

[Halyna Dzondza · Rating 5 out of 5]

Історія не зовсім моя, але так оживляє мою памʼять, що самій хочеться щось занотувати... в цій книжці про чесність, щирість, відкритість. Так вже сталось, що людям цікаво читати чужу історію, не вигадану, а якщо вона ще й близька тобі, то це викликає особливі почуття.

Ця книга - це можливість подумати, проаналізувати, можливо навіть, закрастись у найглибший куточок себе і запитати: в чому помиляюсь я ? ... чи я готова змінитись для своєї дитини, своїх рідних?...

[Христина Жупник · Rating 5 out of 5]

Душевно🤩

[Maria · Rating 5 out of 5]

Коли слова зайві.
Максимально круте видання, де настільки гармонійно переплетені текст та ілюстрації. Просто суцільна насолода

[Оленка · Rating 5 out of 5]

Гарна збірка. Нагадала мені дитинство. Особливо опис балкону як засобу комунікації😅

[Kovalyshyn · Rating 4 out of 5]

Якби я наважилися написати книжку, вона була б схожа на цю. Бо також дуже хочу зберегти щасливі спогади дитинства, коли не було війни, проте було багато любові та радості, незабутніх поїздок на дачу і риболовлю, обіймів з бабою і дідом...

Книжка Лілії відгукнеться якщо не всім, то багатьом: хтось впізнає себе у Лілюні, дитині 90-х, коли батьки важко працювали, а вихованням займалися бабусі й дідусі; хтось проведе паралелі зі своєю сім’єю, де про любов не говорять уголос, проте вона відчувається у всьому, що оточує; а комусь знайомий досвід розлучення батьків і особливості життя на дві родини.

Книжка ковтається за день. Спробуйте!

[Uliana Datsenko · Rating 2 out of 5]

Дві зірочки виключно за неймовірну якість і оформлення, текст ледь дочитала, не хотілось рік починати з книжки, яку не дочитала, попахувало плагіатом на Сливку, можливо вибрала невдалий настрій для читання, але на поки завершую з читанням українських авторів, щоб геть в них не розчаруватись

[Reader · Rating 2 out of 5]

Книга має на меті викликати емоцію, але не викликає її зовсім.

Купила через видавництво, думала, що це щось схоже на книги Юлії Сливки, вона дуже хвалила, але ця книга для мене – повне розчарування((

[Tanya Kolbukh · Rating 2 out of 5]

Чомусь мала дуже великі очікування до цієї книжки. Тому після прочитання трішки розчарувалась.
Текст не викликав тих трепетних емоцій.

[Halyna Khlanta · Rating 2 out of 5]

На жаль, книга не сподобалася. Дуже сильно перегукується з книгою Юлії Сливки "Чуєш, коли приїдеш додому?", яку прочитала з неймовірним задоволенням кілька років тому.

Дизайн книги дійсно гарний.

[Яна Ванівська-Саврук · Rating 3 out of 5]

Книга тепла на спогади дитинства.

[Tania Susol · Rating 5 out of 5]

Дуже відгукується багато моментів із тим, що було саме у моєму дитинстві. Дякую за цю книгу, за рефлексії, які вона пробуджує уже у дорослому віці і можливість повернутись у той, такий коштовний, час. Читається на одному диханні!

[Христина Лончина · Rating 5 out of 5]

🫣 Життєва проза, в якій багато хто може впізнати себе і своїх близьких, наприклад, коли підліткою йдеш гуляти, а баба видзвонює по 15 разів на годину, або — вічні запитання, чому така оцінка, а не вища, чи підеш ти вчитися далі, суцільна опіка, яка зрештою сковує в лещатах і не дає спокійно вдихнути…

Деколи під час читання виникали такі думки: і смішно, і грішно або — було б смішно, якби не було так сумно. А потім читаєш висновок авторки — вони любили так, як уміли, вони показували цю любов так, як знали, і зрештою ти розумієш їх, і пробачаєш, і вдячна, що вони були такі, бо без них — не було б тебе.

Мені ці історії були близькими, я відчувала схожі пережиття, що й авторки, схожі емоції, бажання втечі й небажання брати трубку, відкладення поїздки в гості, але потім, коли приходить розуміння, страх втрати, - дзвониш, їдеш, пробачаєш 🫶🏻.

Мені сподобалися ці історії простотою, але ця простота наповнена сеансами, поміж рядками ти прочитуєш щось більше, ніж спільний обід, сварки, клопотання над навчанням чи поїздкою на дачу…

Окрім цього, книга дуже гарно виконана поліграфічно і влучно проілюстрована до кожного тексту, читання було одне задоволення, тому книгу рекомендую 💛.