Лебедина зграя. Зелені млини

by Василь Земляк

Василь Земляк пише про знайомі, на перший погляд, реалії: українське село 1920—1940-х, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, Друга світова. Однак усе подано в якійсь геть незвичній перспективі.

Старенький Вавилон на Побужжі, селяни, які викопують під грушею колекцію старовинної зброї, місцевий філософ, який читає Платона й розповідає про таврів і скіфів, гойдалка, побудована агентом з продажу швейних машинок «Зінґер», щоб видати доньок заміж, цап Фабіян, що стає задом до розстрільної бригади — все це сплітається у химерний роман на тлі чорторию великої історії.

Genres: Ukrainian Literature, Ukraine, Classics

736 pages, Paperback

Published January 1, 2023

About the author

український письменник і кіносценарист чеського походження, лауреат Шевченківської премії.

Reviews

[Ruslana Bookslover · Rating 5 out of 5]

вражаючий і масштабний текст, сага одного села — як сага українського Побужжя, долі селян із їхніми радощами і болями.
це було неймовірно і ця класика заслуговує на більшу увагу.

[Viktoria Tytarenko · Rating 5 out of 5]

"Батьківщино моя! Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин, так само як ти відповідаєш перед світом за мене й за мільйон таких, як я. У цій обопільності ми єдині, хоч ти все, тоді як я без тебе ніхто. Ти в кожного одна, бо хто хоче мати дві батьківщини - той залишається без жодної. Доки ти є - ми вічні. Ми вистояли завдяки тобі, найвищому з понять, яке будь-коли сотворяли і обіймали люди. Моя вина не в тому, що, маючи можливість померти за тебе, я все ж живу. Вина в іншому: у стражданнях твоїх, у смерті мільйонів, які врятували мені життя."

"Лебедина зграя" та "Зелені Млини" - це дилогія українського писименника Василя Земляка. Ці два романи належать до так званої химерної прози. Романи такого типу мають свої характерні риси: показ характерів в соціально-історичній конкретності, погляд на життя людини з позицій світової концепції, загальнолюдської моралі.

На перший погляд автор, в цій дилогії, пише про знайомі вже реалії - українське село 20-40х років, революція, руйнування шляхетських садиб, перші комуни, колгоспи, колективізація, Друга світова війна... Але все постає в якійсь геть незвичній перспективі, оптика сфокусована цілковито інакше, аніж досі. Тому, мені здається, цензура й пропустила до друку ці романи.

Події роману відбуваються в українському селі Вавилон на яке автор не поскупився описом. Надзвичайно красиві пейзажі та родюча земля оточують це мальовниче місце.

Головні герої - це звичайні селяни, по одну сторону багаті, а по іншу бідняки, яких об'єднують в одну комуну.

Якщо коротко описати про що книга - це, перш за все, втілена в образі села Вавилон історія українського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів.

Навіть не дивлячись на масштаби цих двох творів, а це 730 сторінок, то можу сказати, що книга читається легко. Події розгортаються хоч і не швидко, але, особисто я, не нудьгувала. У творах дуже багато описів природи, які автор неймовірно гарно змальовує.

Та і загалом міні сподобалося. Хоч твори і величенькі, але надзвичайно вартісні.

[Lisa · Rating 4 out of 5]

мені дуже сподобалася дилогія земляка, єдині зауваження - що третя частина так і лишилася ненаписаною, і що автор мусив писати це все за совка. мені не одразу далося прийняття факту, чому колективізація і голод описані так, як вони описані, і це мені муляло майже до самого кінця. ось ці пасажі, де один з героїв їде на донбас до шахт, і описує, які там всі чудові люди, і як там і дихати легше, бо ось це ось герої, не то шо у нас на селі - було тяжко читати. заганяння людей у колгоспи і спротив куркулів цьому це значна частина сюжету першої книги, і всі куркулі там відверті гнійники, а всі комуністи чисті душею (хоча комуна ледве жевріє, і комуністи всі прийдешні), і це прям мене добивало. у другій частині цього менше, і тут я вже реалістичніше дивилася на стосунки автора із історичним тлом, так шо питання типу де люди, що радіють поваленню радянської влади та приєднуються воювати проти них, ставити я вже не стала. текст написаний феноменально круто, це така величезна сага українського села з купою персонажів, мова чудова, текст так химерно кружляє і складається у візерунки, я була у захваті. але через мовчазну присутність (само)цензури я от не можу поставити 5 зірочок.

[Tetiana Dzhyhar · Rating 4 out of 5]

дуже нелегко мені далась. ні про що не шкодую.

[Lena in_ua · Rating 5 out of 5]

Чудова і варта уваги книга.
Цап Фабіян -🔥

[Oleksander Havryliuk · Rating 5 out of 5]

Два романи про два різні епізоди української історії: колективізацію і другу світові війну. Багато героїв - героїчних і не дуже, багато подій - визначних і не дуже. Автор ніяк не оцінює події, вони просто відбуваються, а люди просто приймають певні рішення. Не хочеться проводити аналогії, але чимось мені схожі на "Сто років самотності" (віддалено, не ідеєю, а епічністю) та "Плоди землі" Гамсуна (просто настроєм, читав давно).

"— Оце, дітки, наш Вавилон. Тут вам доведеться перебути війну, породичатися з вавилонянами. Як і скрізь, люди тут різні. Є добрі, щирі, великодушні, як ось ми з Савкою. А є чортві-що, злі, скупі, нікчемні, в кожному народі виродки є, є вони й тут."

[Anastasiia S · Rating 4 out of 5]

П'ять годин в одному потязі, сім годин в іншому - і вуаля :)

Спочатку важко йшло, а потім втягнулася. Прикро читати про колективізацію, класно читати про людей та село

[Юлія]

Це неймовірно красиво у стилістичному плані написано, перша сотня сторінок - просто заворожує, а далі з"явилось якесь мульке відчуття, що автор не наважується надати своїм героям якоїсь динаміки, він наче боїться, що вони почнуть діяти - бо далі їм треба зайняти сторону у тих наших пізніх 20-х, а там і страшних 30-х, а автор до цього не готовий. "яловий" - оце слово крутиться в голові - нездатність на дію, спротив, вибір. Шкода автора і його талант, сумно це все. "Задушене відродження" - зустрічала це визначення про часи щербиччини (а роман вийшов якраз за рік до). Відчувається саме так