Дні тривог: Поезії

by Анатолій Дністровий

«чорнокоса з очима повними новин
коли за вікном завили сирени
на прощання сказала
ще не страшно
якщо є події
якщо ми
ще тут»
До нової поетичної збірки Анатолія Дністрового увійшли поезії, написані після 24 лютого 2022 року, а також ранні вірші, що суголосні з тривогами теперішньої воєнної доби.
Перші квіти холодної весни. Діти, які малюють чорні бомби й червоні валізи. Густий чорний дим. Вкрадене сонце моєї країни. Сирени, сірі від втоми обличчя, ворог. Чи є на тому світі артилерія? Чи присниться мені день без війни? Усе це наші дні війни й тривог

Genres: Poetry

152 pages, Paperback

First published September 1, 2023

About the author

Український есеїст, прозаїк, поет, художник.
Анатолій Дністровий працює на межі контркультури та міської прози з виразною соціальною та психологічною складовою. Останнім романам притаманна посилена есеїстичність. Дністровий став відомим передусім своєю молодіжною трилогією — романи «Місто уповільненої дії» (2003, друге видання - 2021), «Пацики» (2005, друге видання - 2011, третє видання - 2020), «Тибет на восьмому поверсі» (2005, друге видання - 2013). Не меншої популярності набув його роман «Дрозофіла над томом Канта» (2010). Мовна амплітуда прози Дністрового (кримінальне арґо, молодіжний сленг) були широко використані в укладанні низки лінгвістичних словників, зокрема професором, доктором філологічних наук, Лесею Ставицькою («Короткий словник жаргонної лексики української мови», Київ: Критика, 2003, «Українська мова без табу: словник нецензурної лексики та її відповідників», Київ: Критика, 2008).

Іншими складовими творчості є поетичний доробок (найвдалішою критики відзначають верліброву частину, експериментування з ретроурбанізмом та культурною пам'яттю; збірки «Покинуті міста», 2004; «Черепаха Чарльза Дарвіна», 2015) і чималий корпус есеїстики, ключовими лініями якої переважно є літературознавство і філософія творчості (книги «Автономія Орфея», «Письмо з околиці»), політико-філософська публіцистика на есеї про ліберальну демократію (книга «Злами й консенсус»), націоналізм.

Reviews

[Vlada]

«Через кіптяву неба холодного
пробивається іноді диск
вкрадене сонце моєї країни».

Хотіла познайомитись з новим для себе українським автором, а неначе знову опинилася у лютому 2022 року. Коли ти знаєш, що скоро щось буде, готуєшся, але живеш далі і потім раптово, наче злодій вночі, приходить кат твого народу.

Перша частина цієї збірки саме така. Вона наповнена тривогою, війною, болем, надією, вірою. І важливими речами, які усвідомоюєш згодом - пам'яттю, силою, колективним переживанням.

Вірші про війну мені сподобались, а більш рання поезія, на жаль, мені не відгукнулась. Проте зрозуміла, що прозу автора я буду пробувати читати надалі, бо його слова торкаються серця.

[Igor Mogilnyak]

4,5⭐️ #ebook Вірші про війну сподобались, інші менше.

[Inessakos]

📍Жанр: поезія.
.
.
📖"Дні тривог" — збірка лірики Анатолія Дністрового, письменника і художника, який після повномасштабного вторгнення долучився до Сил оборони України.

▫️В книзі зібрані і вірші, написані після 24 лютого 2022 року, і більш ранні, але співзвучні за настроєм.
.
.
💬За горизонтом знову канонада
прийшов чужинець
тихий сніжний вечір
сліди дітей що білою дорогою
ведуть туди
де ми
були
щасливі
.
.
▫️Ця збірка про "вкрадене сонце моєї країни", про "стогін жіночий у сивім від пилу повітрі", про "постріли дальні і вибухи серед кварталів"...
.
.
💬А там — вогонь, повітря, і годин
липких нема, бо це, мабуть, химера.
.
.
▫️А ще ця збірка про "ковдри тепла одне одного", про "подих у подиху" і про "світанків жовто-сіре молоко".
.
.
💬Птахами плаче небо восени
і падають на дно очей краплини.
Скорботна темінь гусне щохвилини,
окутуючи тихі голоси...
.
.
▫️І хоч люблю більш "м'яку" риму, та написане відгукнулося — слова, пронизані сьогоденням.

[Mariia Vlodarchuk]

Люблю для себе відкривати нових поетів.

Сподобалися вірші, дуже резонували по ритму і сенсах.
Стиль ближчий до класичних авторів, ніж до сучасних.

Рада, що маю збірку з автографом, хочу ще кілька ❤️