What do you think?
Rate this book
Аптекар
Події відомого роману провідного українського письменника Юрія Винничука «Аптекар» відбуваються у 1646–1648 роках спочатку у венеційській республіці, а далі — у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники. Фантазійні описи звучать, як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий зі сну. Проза Юрія Винничука — це завжди інтригуюча оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій.
368 pages, Hardcover
First published September 1, 2015
15 people are currently reading
343 people want to read
About the author
Yuri Vynnychuk
76 books127 followersYuri Vynnychuk (sometimes spelled as Yuriy Vynnychuk, Yuryy Vynnychuk, Iurii Vynnychuk, Yurii Vynnychuk, Jurij Wynnytschuk, Jurij Wynnyczuk, Jurij Vіnіčuk, Youri Vinitchouk) is a contemporary Ukrainian writer.
Ukrainian language profile: Юрій Винничук
Ukrainian language profile: Юрій Винничук
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 55 reviews
October 12, 2015
Почнімо із того, що як же приємно писати огляд на свіжу українську художню книженцію, за яку не соромно.
Дія роману розгортається у 1646-1648 роках у Львові перед сами штурмом міста козаками Хмельницького. Вже цікаво. Винничук із умінням, смачно, а може й трошки огидно (особливо про запахи) описує Львів тих часів. Це вам не туристична столиця України, а справжнісінький середньовічний порт. Так-так, із судноплавною Полтвою. Тут усі мрії та фантазії львів’ян матеріалізувались. І взагалі роман можна зі сміливістю назвати подарунком усім шанувальникам міста, а їх ох як багато.
У Львові Винничука – живуть та чаклують відьми й чорти, опришки грабують людей вночі, священники благословляють на страту людей, і не завжди винних, а політична еліта так схожа на еліту сучасну.
Продовження тут: https://ksenyak.wordpress.com/2015/10...
Дія роману розгортається у 1646-1648 роках у Львові перед сами штурмом міста козаками Хмельницького. Вже цікаво. Винничук із умінням, смачно, а може й трошки огидно (особливо про запахи) описує Львів тих часів. Це вам не туристична столиця України, а справжнісінький середньовічний порт. Так-так, із судноплавною Полтвою. Тут усі мрії та фантазії львів’ян матеріалізувались. І взагалі роман можна зі сміливістю назвати подарунком усім шанувальникам міста, а їх ох як багато.
У Львові Винничука – живуть та чаклують відьми й чорти, опришки грабують людей вночі, священники благословляють на страту людей, і не завжди винних, а політична еліта так схожа на еліту сучасну.
Продовження тут: https://ksenyak.wordpress.com/2015/10...
October 10, 2017
«аптекар», мабуть, міг би стати першою частиною великого циклу про аматорів-детективів, борців із несправедливістю й захисників тих, кому більше ні до кого звернутися. хронотоп для такого проекту чудесний, аж порскає кольорами, звуками, запахами й потенційними проблемами. і якщо сприймати цю книжку як знайомство з атмосферою й героями, які згодом розкриватимуться в нових томах і нових обставинах, вона дуже приємна. бажання одразу взятися за наступну частину не відбила б і кінцівка, де бог у кущах зустрівся з роялем з машини, але наступної частини нема, то враження від фіналу залишилися доволі живі.
утім, у романі й так є чимало хорошого – наприклад, коли з ситуації гарної відьми, яку рятує від страти кат, погодившись із нею одружитися, винничук не робить історії великого кохання і стокгольмського синдрому.
утім, у романі й так є чимало хорошого – наприклад, коли з ситуації гарної відьми, яку рятує від страти кат, погодившись із нею одружитися, винничук не робить історії великого кохання і стокгольмського синдрому.
January 15, 2018
Творчість Юрія Винничука у моєму сприйнятті — дуже неоднорідна. Є книги, які викликають ледь не відразу (як-от "Діви ночі", "Історія одного поросятка"), є такі, що захоплюють ("Танго смерті", "Мальва Ланда"). У зв’язку з цим до "Аптекаря" примірялася досить довго, зрештою взялася прочитати і, на щастя, книга мені, як-то кажуть, зайшла. Хоча варто зазначити: загалом зайшла, бо траплялися окремі моменти, з якими хоітлося посперечатися. Втім, це означає, що автор разом зі своїми героями спромоглися зачепити за живе)))
Отож, Середньовіччя, багатонаціональний Львів, ще судоходна Полтва, відьми з чортами, медики з аптекарями, важка катівська доля, любовний трикутник, чудові описи природи, цікаві, хоча почасти й дивні, розмірковуванняя про життя, смерть, бога, чорта, жінок і війну — із усього цього й не тільки складається цей атмосферний роман. Чому він називається "Аптекар", зрозуміти, втім, важко, бо ж цей персонаж, як на мене, не є головним героєм книги. У ній узагалі немає головного героя, а цілий ряд цікавих образів просто переплітаються у досить рівній пропорції. Кому більше симпатизувати: аптекареві, кату, юній відьмі чи переодягненій у хлопця хірургіні (отут точно без фемінітиву не обійтися))) — вирішувати читачеві. Що ж до мене, то я надаю перевагу Юліанні. Як дівчина, вона не мала змоги реалізувати себе в хірургії, тому жила, переодягнувшись юнаком. Отака жива ілюстрація тяжкого становища жінок в умовах гендерної нерівності, яка зробила б плюс Винничукові))) Проте в уста одного чоловіка, чи то пак чорта, він вкладає закид у бік феміністок (так-так, тоді їх не було, однак то такий собі "лист у майбутнє"). Чи ж не бешкетник цей Винничук?))) Хоча за можливість таким химерним чином іще раз побувати в улюбленому Львові я йому дуже вдячна.
Отож, Середньовіччя, багатонаціональний Львів, ще судоходна Полтва, відьми з чортами, медики з аптекарями, важка катівська доля, любовний трикутник, чудові описи природи, цікаві, хоча почасти й дивні, розмірковуванняя про життя, смерть, бога, чорта, жінок і війну — із усього цього й не тільки складається цей атмосферний роман. Чому він називається "Аптекар", зрозуміти, втім, важко, бо ж цей персонаж, як на мене, не є головним героєм книги. У ній узагалі немає головного героя, а цілий ряд цікавих образів просто переплітаються у досить рівній пропорції. Кому більше симпатизувати: аптекареві, кату, юній відьмі чи переодягненій у хлопця хірургіні (отут точно без фемінітиву не обійтися))) — вирішувати читачеві. Що ж до мене, то я надаю перевагу Юліанні. Як дівчина, вона не мала змоги реалізувати себе в хірургії, тому жила, переодягнувшись юнаком. Отака жива ілюстрація тяжкого становища жінок в умовах гендерної нерівності, яка зробила б плюс Винничукові))) Проте в уста одного чоловіка, чи то пак чорта, він вкладає закид у бік феміністок (так-так, тоді їх не було, однак то такий собі "лист у майбутнє"). Чи ж не бешкетник цей Винничук?))) Хоча за можливість таким химерним чином іще раз побувати в улюбленому Львові я йому дуже вдячна.
September 23, 2015
що помітив - чимдалі тим менше у творах Винничука стає персів і прутнів, і тим кращі стають романи.
щось є у ньому від Умберто Еко, але без нав'язливого інтелекту та занудності, хоч, здається, дещо формально твір трохи перемудрований - зокрема, можна було б зовсім обійтися без записок Лукаша, однак автору видніше.
Гарні описи різних речей, загалом переліки якраз у міру - уявляєш усе яскраво, але без надмірності.
найбільше сподобалося те місце, де єхидний митець таки трохи порушив форму типу історичного роману - примітка на с. 293:
Овочі - так ми колись називали фрукти. А те, що ми називаємо завдяки визволителям овочами, називалося городиною і яриною.
а загалом - у романа має бути продовження, скажімо Калькбреннер і Франц лишилися мало розкриті.
щось є у ньому від Умберто Еко, але без нав'язливого інтелекту та занудності, хоч, здається, дещо формально твір трохи перемудрований - зокрема, можна було б зовсім обійтися без записок Лукаша, однак автору видніше.
Гарні описи різних речей, загалом переліки якраз у міру - уявляєш усе яскраво, але без надмірності.
найбільше сподобалося те місце, де єхидний митець таки трохи порушив форму типу історичного роману - примітка на с. 293:
Овочі - так ми колись називали фрукти. А те, що ми називаємо завдяки визволителям овочами, називалося городиною і яриною.
а загалом - у романа має бути продовження, скажімо Калькбреннер і Франц лишилися мало розкриті.
December 8, 2018
Ніколи не думала, що поставлю Винничуку 5 зірочок, але ось саме це і роблю. Офіційно заявляю: "Аптекар" - хороший роман: цікавий, добре написаний, цілісний, ніде не провисає, куски, себто розділи нормально пасують одне до одного і ніде не виникає думки "якого х.." (закреслено) "нафіга було це писать".
Дія відбувається ві Львові 1647-1648 рр. (Тобто напередодні Хмельницького, але про це, як я розумію, в наступному романі). Головні герої кат і аптекар і ще декілька пов'язаних з ними осіб, а також магія, тортури і загалом уклад життя ранньомодерного Львова. (Переказувать не буду, а то раптом хтось вирішить почитати, то нехай не буде людям спойлєра). Загалом це доволі схоже на "Трилогію гуситську" Сапковського, щоправда чарів і всякої різної чортівні буде на порядок менше, зате схема така ж, і як показує досвід, цілком робоча.
Щодо відьом, "питок і казнєй", то трохи натуралістичних описів таки є, надто вразливим може не сподобатися (а кому сподобалося, то вам до психіатра (закреслено) рекомендую до прочитання "Історію з відьмами" Катерини Диси - чудовий нонфікш на цю тему на українському грунті, в тому числі і про Львів.
Читати фанатам Львова, фанатам Винничука, поміркованим фанатам Сапковського, ентузіастам ранньомодерної урбаністики, любителям відьом і големів, ну і просто "широкому колу читачів))
Дія відбувається ві Львові 1647-1648 рр. (Тобто напередодні Хмельницького, але про це, як я розумію, в наступному романі). Головні герої кат і аптекар і ще декілька пов'язаних з ними осіб, а також магія, тортури і загалом уклад життя ранньомодерного Львова. (Переказувать не буду, а то раптом хтось вирішить почитати, то нехай не буде людям спойлєра). Загалом це доволі схоже на "Трилогію гуситську" Сапковського, щоправда чарів і всякої різної чортівні буде на порядок менше, зате схема така ж, і як показує досвід, цілком робоча.
Щодо відьом, "питок і казнєй", то трохи натуралістичних описів таки є, надто вразливим може не сподобатися (а кому сподобалося, то вам до психіатра (закреслено) рекомендую до прочитання "Історію з відьмами" Катерини Диси - чудовий нонфікш на цю тему на українському грунті, в тому числі і про Львів.
Читати фанатам Львова, фанатам Винничука, поміркованим фанатам Сапковського, ентузіастам ранньомодерної урбаністики, любителям відьом і големів, ну і просто "широкому колу читачів))
August 2, 2023
Перш за все, ця книга, як портал у минуле — дозволяє зануритись у Львів XVII століття. По-друге, за жанром це детектив.
Протягом книги автор по черзі розповідає історії основних героїв.
📌Лукаш Гулевич — до того, як йому пощастило відкрити аптеку пережив чимало пригод у битвах.
📌Рута — та сама відьма, донька чорнокнижника.
📌Каспер — кат за професією, проте йому властиві й всі людські почуття.
📌Юліана — знає як оперувати поранених швидко та якісно, вдає з себе хлопця, через те, що жінки тоді були позбавлені права займатися цією професією.
Усі персонажі яскраві та об’ємні, відповідно до описуваної автором епохи. За відчуттями
атмосфера трохи нагадує Середньовіччя, але барокова нестримність уже починає володіти світом, відтвореним в романі.
Зокрема, це позначилось на характері злочину, який став основою цієї історії.📚
Для кого буде цікавий цей роман?
🔷 Перш за все, для тих, кому сподобалось «Імʼя троянди». Або для тих, хто полюбляє романи, стилізовані під різні історичні епохи.
🔷 Для тих, хто полюбляє детективи з таємничою атмосферою. Але потрібно бути готовим, що тут автор приділив багато уваги не тільки сюжету, а й розкриттю персонажів. Певною мірою це уповільнює сюжет, але й поглиблює розповідь. Читати чи ні — вибирати вам.
🔷 Якщо вам не огидно, а цікаво читати про те, як в XVII столітті відбувались розтини. Як тодішні лікарі запобігали тому, щоб вʼязень раптово помер під час тортур.
🔷 Або, якщо ви так само любите серіали і фільми про відьом, як я❤️🔥
March 31, 2016
Історичні декорації, оригінальні персонажі, містична атмосфера. Прекрасне тло для захопливої й незвичайної історії, якою «Аптекар», на жаль, для мене не став. Чому − пояснюю у своєму літогляді.
Мій відеоогляд на YouTube
Мій відеоогляд на YouTube
February 25, 2024
ця книга зовсім не схожа на "Танго смерті", наче її написав інший автор. Львів тут сповнений містицизму, відьом і чортів, а кам'яні його мури вкриті постійним туманом та нечистотами.
взявши за основу саме 17 століття, з його химерною брутальністю та магічним мисленням, Винничук дає змогу прожити деякий час у цій казці для дорослих.
взявши за основу саме 17 століття, з його химерною брутальністю та магічним мисленням, Винничук дає змогу прожити деякий час у цій казці для дорослих.
September 10, 2023
Це було досконало ❤️
February 2, 2016
Із Винничуком у моєму читацькому досвіді склалася дивна ситуація: мені нудно на його презентаціях, я часто обурююся з приводу його зарозумілих витівок і інтерв'ю, дратуюся від порнографічних описів, якими рясніють сторінки його романів і таке інше. Тому коли виходить якась книжка я кажу собі - ну ні, цього разу я не поведуся. Але часто-таки ведуся.Мабуть, передусім на безмежну, нереальну фантазію автора: що цього разу він утне?
Не те щоб мені не сподобалося "Танго смерті". Сподобалося, цікаво читати. Але я засумнівалася в достовірності всього, про що Юрій Винничук писав.Чорно-білий поділ людей.Від цього відгонить соцреалізмом.
Але ось побачив світ "Аптекар". І от я знову в метро читаю Винничука.Розгортаю сторінку, другу, десяту. І якось непомітно ловлю себе на думці, що читаю із задоволенням і азартом. На щастя, хист Юрія Винничука дозволяє йому бути різним і вгодити навіть таким вередливим і бридливим читачам, як я.
По-перше, ця книжка не повчає, не розказує тупим, хто хороші, а хто - погані. По-друге, у книжці нема надміру еротичних сцен. Нещодавно я читала "Мальву Ланду", тому можете уявити моє здивування).
На який гачок тоді можна спіймати читача? Правильно, на засилля кривавих сцен страт. Це не дивно, бо хоч книжка і називається "Аптекар", проте для мене найцікавішим персонажем виявився кат Каспер, життєва історія якого викликає не тільки вмотивовану відразу, але й співчуття.Особливо, коли кат закохується в свою жертву й рятує її.
Тепер, власне, про аптекаря Лукаша Гулевича, медика, що здобув освіту у Венеції, але через певні перипетії вимушений працювати під чужим іменем аптекарем у Львові. Дуже цікаво написано про тогочасні медичні практики, про забобони. Видно, що автор ретельно вивчав добу, про яку він пише (йдеться про Львів 17 століття). Це додає твору рівню, а авторові - честі.
Так от, аптекареві Лукашу-Мартину випало бути судовим медиком і мати справу із засудженими до страти - робота не з приємних. Однак раптом його будні набувають барв завдяки асистенту Лоренцо - насправді дівчині Юліані, яка перевдягалася на хлопця, аби здобути медичну освіту, недоступну на той час для жінок. Між тим у місті жорстоко вбивають повію - і Лоренцо-Юліана, Лукаш-Мартин, а також кат Каспер беруться за розслідування.
До цього моменту роман написано бездоганно: цікаво, жваво, динамічно. Але щойно ти радієш, що, виявляється, цей роман - ще й інтригуючий детектив, автор навіщось уповільнює оповідь, поринаючи в різного штибу роздуми - про жінок і їхнє місце, про медицину і т.д. Звідкілясь навіщось береться Юрій Немирич зі своїми віршами. І от я вже трохи забуваю, про що йшлося раніше. Нитку втрачено, мою читацьку довіру на певний час теж.
З детективним сюжетом, я вважаю, не дуже склалося. Трохи розмита розв'язка. Я такі фінали називаю "Танцював, танцював - та й не вклонився". Однак все ж така-сяка інтрига збереглася. Я, наприклад, чомуь думала, що винних покарає Каспер) А потім постане питання, як карати ката і хто його страчуватиме:) Але я помилилася. Хоча Каспер від того не перестав бути знахідкою цього роману.
Але разом із тими треба бути чесною - роман-таки цікавий, пригодницький. Його написав майстер, який хоч і "не моєї групи крові", як любить казати Оксана Забужко, а проте його письменницьку вправність, годі заперечувати. І я цього теж не робитиму. А роман почитати раджу. Можу навіть поділитися:)
Не те щоб мені не сподобалося "Танго смерті". Сподобалося, цікаво читати. Але я засумнівалася в достовірності всього, про що Юрій Винничук писав.Чорно-білий поділ людей.Від цього відгонить соцреалізмом.
Але ось побачив світ "Аптекар". І от я знову в метро читаю Винничука.Розгортаю сторінку, другу, десяту. І якось непомітно ловлю себе на думці, що читаю із задоволенням і азартом. На щастя, хист Юрія Винничука дозволяє йому бути різним і вгодити навіть таким вередливим і бридливим читачам, як я.
По-перше, ця книжка не повчає, не розказує тупим, хто хороші, а хто - погані. По-друге, у книжці нема надміру еротичних сцен. Нещодавно я читала "Мальву Ланду", тому можете уявити моє здивування).
На який гачок тоді можна спіймати читача? Правильно, на засилля кривавих сцен страт. Це не дивно, бо хоч книжка і називається "Аптекар", проте для мене найцікавішим персонажем виявився кат Каспер, життєва історія якого викликає не тільки вмотивовану відразу, але й співчуття.Особливо, коли кат закохується в свою жертву й рятує її.
Тепер, власне, про аптекаря Лукаша Гулевича, медика, що здобув освіту у Венеції, але через певні перипетії вимушений працювати під чужим іменем аптекарем у Львові. Дуже цікаво написано про тогочасні медичні практики, про забобони. Видно, що автор ретельно вивчав добу, про яку він пише (йдеться про Львів 17 століття). Це додає твору рівню, а авторові - честі.
Так от, аптекареві Лукашу-Мартину випало бути судовим медиком і мати справу із засудженими до страти - робота не з приємних. Однак раптом його будні набувають барв завдяки асистенту Лоренцо - насправді дівчині Юліані, яка перевдягалася на хлопця, аби здобути медичну освіту, недоступну на той час для жінок. Між тим у місті жорстоко вбивають повію - і Лоренцо-Юліана, Лукаш-Мартин, а також кат Каспер беруться за розслідування.
До цього моменту роман написано бездоганно: цікаво, жваво, динамічно. Але щойно ти радієш, що, виявляється, цей роман - ще й інтригуючий детектив, автор навіщось уповільнює оповідь, поринаючи в різного штибу роздуми - про жінок і їхнє місце, про медицину і т.д. Звідкілясь навіщось береться Юрій Немирич зі своїми віршами. І от я вже трохи забуваю, про що йшлося раніше. Нитку втрачено, мою читацьку довіру на певний час теж.
З детективним сюжетом, я вважаю, не дуже склалося. Трохи розмита розв'язка. Я такі фінали називаю "Танцював, танцював - та й не вклонився". Однак все ж така-сяка інтрига збереглася. Я, наприклад, чомуь думала, що винних покарає Каспер) А потім постане питання, як карати ката і хто його страчуватиме:) Але я помилилася. Хоча Каспер від того не перестав бути знахідкою цього роману.
Але разом із тими треба бути чесною - роман-таки цікавий, пригодницький. Його написав майстер, який хоч і "не моєї групи крові", як любить казати Оксана Забужко, а проте його письменницьку вправність, годі заперечувати. І я цього теж не робитиму. А роман почитати раджу. Можу навіть поділитися:)
January 15, 2016
Це книга у яку дуже легко і приємно занурюватися у вільний час. Тут є все: і магія, і історичний детектив, і середньовічна медицина-традиції-забобони, і силньий жіночий персонаж, і чарівне місто Львів! Попри усі сцени катування, вбивств, насильства, це--неймовірно позинтивна книжка яку майже неможливо покласти, і на продовження якої ви неодмінно чекатиме.
February 24, 2024
Чудова книга. Містична, цікава, з сюжетними поворотами. Схвалено.
September 3, 2016
На сторінка романів Винничука часто сусідять два Львова - реальний і примарний. Другий дає про себе знати чи то плюскітом Полтви в сучасному місті, чи то химерами, що живуть у мурах історичного Лемберга. Дія цього роману відбувається у 17 столітті, у місті Лева - портовому, відкритому до світу. Його вулицями ходять реальні особи (такі, як Самійло Немирич чи Бартоломей Зиморович) і зіткані з марева й сну. Останні - найцікавіші.
Отож, ми зустрічаємо пана малодоброго - львівського ката, який змалечку вивчав ремесло і сприймає свою почесну, але не надто приємну місію як відпущення гріхів для злочинців. А ще він любить гуляти в полі і вбирати у себе красу довколишнього світу. Так, львівський кат з ліричною душею - то, певно, найцікавіший персонаж книги.
Ще у нас є дівчина, переодягнута хлопцем, донька чорнокнижника, інший чорнокнижник-алхімік, який хоче створити голема (бо у кожному порядному місті має бути свій голем), жебрак, що стає ідеальним слугою, замучена "золотою молоддю" середньовічного Львова повітруля, таємничий месник у масці сови, франтуватий чорт Франц, який на дозвіллі укладає атлас звуків, та багато менш важливого люду. Усіх їх докупи поєднує аптекар. Персонаж, як на мене, не головний і не найбільш виразний, але без нього усе це строкате товариство не трималося б купи.
Зрозуміло, що між цими дивними людьми і стосунки незвичайні. Химерне тут усе - від рецептів аптекарських трунків до любовних "трикутників". Спостерігати за тим, як вони формуються і розпадаються - окрема втіха.
Винничук у цьому романі уникає своєї "фірмової" еротики, зате щедро приправляє текст описами середньовічного міста, з усіма цими запахами гнилого сміття, тельбухів, крові і напіврозкладених частин тіл. У вуста одного з побіжних, але колоритних персонажів автор вкладає цілу оду сміттю. Взагалі окремі монологи можна цитувати великими фрагментами - тут тобі і інструкції для проведення екзекуцій, і чорнокнижний трактат про зв'язок жінок із Місяцем, і аргументовані пояснення, чому варто остерігатися мосхів-московитів, і чому варто їх превентивно побити, поки вони не напали перші.
Жодного ґанджу я у тексті не знайшла - хоча, якщо чесно, не надто й шукала, бо просто насолоджувалася читанням. Але порадити його можу лише не надто бридливим читачам-гурманам, які не бояться пахучих натуралістичних описів, приправлених дрібкою винничуківського чорного гумору.
Отож, ми зустрічаємо пана малодоброго - львівського ката, який змалечку вивчав ремесло і сприймає свою почесну, але не надто приємну місію як відпущення гріхів для злочинців. А ще він любить гуляти в полі і вбирати у себе красу довколишнього світу. Так, львівський кат з ліричною душею - то, певно, найцікавіший персонаж книги.
Ще у нас є дівчина, переодягнута хлопцем, донька чорнокнижника, інший чорнокнижник-алхімік, який хоче створити голема (бо у кожному порядному місті має бути свій голем), жебрак, що стає ідеальним слугою, замучена "золотою молоддю" середньовічного Львова повітруля, таємничий месник у масці сови, франтуватий чорт Франц, який на дозвіллі укладає атлас звуків, та багато менш важливого люду. Усіх їх докупи поєднує аптекар. Персонаж, як на мене, не головний і не найбільш виразний, але без нього усе це строкате товариство не трималося б купи.
Зрозуміло, що між цими дивними людьми і стосунки незвичайні. Химерне тут усе - від рецептів аптекарських трунків до любовних "трикутників". Спостерігати за тим, як вони формуються і розпадаються - окрема втіха.
Винничук у цьому романі уникає своєї "фірмової" еротики, зате щедро приправляє текст описами середньовічного міста, з усіма цими запахами гнилого сміття, тельбухів, крові і напіврозкладених частин тіл. У вуста одного з побіжних, але колоритних персонажів автор вкладає цілу оду сміттю. Взагалі окремі монологи можна цитувати великими фрагментами - тут тобі і інструкції для проведення екзекуцій, і чорнокнижний трактат про зв'язок жінок із Місяцем, і аргументовані пояснення, чому варто остерігатися мосхів-московитів, і чому варто їх превентивно побити, поки вони не напали перші.
Жодного ґанджу я у тексті не знайшла - хоча, якщо чесно, не надто й шукала, бо просто насолоджувалася читанням. Але порадити його можу лише не надто бридливим читачам-гурманам, які не бояться пахучих натуралістичних описів, приправлених дрібкою винничуківського чорного гумору.
August 24, 2023
Глипть і нема. Отак десь було у мене з черговою книгою Винничука. Звісно, я роками чув про «Аптекаря» і роками відкладав читання цієї книги як щось, що гарантовано принесе насолоду і паритися стосовно цього не треба, аж ось запит на цікаве і легке читання виник сам по собі і «Аптекар» справдив всі видані йому кредити.
Десь бачив порівняння його з «Імʼям Рози» Умберто Еко, але хіба по жанру і сетингу можу погодитись - Винничук попри детективне наповнення, описи страт, демонічних істот та жахливого життя-буття містян 17 ст створив книгу яка дихає легкістю і сповнена суто українського милування навколишньою дійсністю якою б не була соціальна її складова. Сюжет книги не є аж таким заплутаним чи інтригуючим, але Винничуку вдалося створити світ і персонажів які поглинають тебе повністю і їх життя та їх світ є основним що я отримав від «Аптекаря» , але точно це не була детективна складова. Окремо хочу відмітити живе слово і склад автора - книгу хочеться перечитати щоб повиписвати всі ці обороти, словечки, описи. Люди які вміють насолодитися мовою отримають від книги неабияке стилістичне задоволення. Однозначно в списку кращих українських творів літератури!
Десь бачив порівняння його з «Імʼям Рози» Умберто Еко, але хіба по жанру і сетингу можу погодитись - Винничук попри детективне наповнення, описи страт, демонічних істот та жахливого життя-буття містян 17 ст створив книгу яка дихає легкістю і сповнена суто українського милування навколишньою дійсністю якою б не була соціальна її складова. Сюжет книги не є аж таким заплутаним чи інтригуючим, але Винничуку вдалося створити світ і персонажів які поглинають тебе повністю і їх життя та їх світ є основним що я отримав від «Аптекаря» , але точно це не була детективна складова. Окремо хочу відмітити живе слово і склад автора - книгу хочеться перечитати щоб повиписвати всі ці обороти, словечки, описи. Люди які вміють насолодитися мовою отримають від книги неабияке стилістичне задоволення. Однозначно в списку кращих українських творів літератури!
March 22, 2016
Неймовірно смачна і гіпнотизуюча книжка! В ній все поєднано за рецептом: історичний роман, детектив та пригоди, трохи містики та алхімії. У той момент, коли очікуєш, що книга буде присвячена магії та відьмам, автор непомітно переносить тебе на вулиці середньовічного Львова. Тут ти, як невидимка, крокуєш по його вулицях, зазираєш в аптеки, крамниці, собори, підслуховуєш розмови міщан, стаєш свідком всіляких подій. Дуже барвисто відтворена тогочасна доба та люди в ній. Це чудова подорож у часі. Завдяки яскравим описам героїв, починаєш вірити у їхню історичну справжність -- вони ніби оживають для тебе.
А для тих, кого цікавить тогочасна медицина, ця книга просто знахідка.
Дуже приємно читати якісну українську літературу!
А для тих, кого цікавить тогочасна медицина, ця книга просто знахідка.
Дуже приємно читати якісну українську літературу!
August 7, 2017
Моє перше знайомство з Винничуком вдалося. "Аптекар" досить така нетипова книга сучасної української літератури. Читається легко і захопливо. Небанальний сюжет, дуже красиві нетипові порівняння, смачна мова. Навіть історії про катів і відьом читалися досить легко.
Зізнаюсь, що багато деталей свідомо пропускала. Не завжди цікаво було читати про тортури, закляття і середньовічних ідіотів.
Десь на середині книги я передбачила події фіналу. Трохи помилилась, але щодо аптекаря таки вгадала :)
Це не останняя книга автора, яку я прочитаю, бо таки сподобався, хоч і моментами було гидко.
Зізнаюсь, що багато деталей свідомо пропускала. Не завжди цікаво було читати про тортури, закляття і середньовічних ідіотів.
Десь на середині книги я передбачила події фіналу. Трохи помилилась, але щодо аптекаря таки вгадала :)
Це не останняя книга автора, яку я прочитаю, бо таки сподобався, хоч і моментами було гидко.
November 14, 2015
Дуже навіть непоганий твір! Винничук, який колись зібрав цілу книгу легенд про Львів, і цього разу зумів гарно передати атмосферу середньовічного міста. Цікаві герої, не так багато пошлості як Винничук інколи любить (ура!) і добротна історія, хоча відверто кажучи основна лінія сюжету трішки слабенька вийшла.
Тверда 4.
Тверда 4.
March 10, 2019
Цікавий пригодницький роман з елементами фентезі та містики. Головний герой аптекар Лукаш після смерті багатого товариша на його прохання стає власником кам'яниці з аптекою у центрі середньовічного Львова. І починаються різноманітні пригоди, убивства, у яких беруть участь і інші герої роману - кат Каспер, Лоренцо (Юліана), Рута. Загалом, справедливість перемагає. Багато описів середньовічних тортур. Непогано змальовано національне розмаїття Львова. Перетворення річки Полтви у ріку, якою могли плисти морські кораблі мені не сподобалось. Склалось враження, що автор зробив це для того, щоб деякі персонажі могли швидко прибути до міста з далеких країв, і так само несподівано та швидко втекти. Гарна мова. Завершення трохи банальне.
November 7, 2025
Хороша, містична історія про Львів ХVll століття.
Книга дає простір, багата на події і загалом показує дуже цікаву сторону, як факти можуть переплітатись із містикою, магією та міфами.
Загалом показує Львів та його жителів із різних і незвичних сторін.
Розв'язка, особисто для мене, стала досить не очікуваною.
Загалом, книга легко читається, наповнена сенсом і цікавим плетивом сюжетних ліній.
Книга дає простір, багата на події і загалом показує дуже цікаву сторону, як факти можуть переплітатись із містикою, магією та міфами.
Загалом показує Львів та його жителів із різних і незвичних сторін.
Розв'язка, особисто для мене, стала досить не очікуваною.
Загалом, книга легко читається, наповнена сенсом і цікавим плетивом сюжетних ліній.
July 27, 2025
Я не розумію, для чого Руту робити 15-16-річною і зводити її з 30річними персонажами. 'Почуття' Рути та Лукаша занадто натянутті і не дуже у них віриться, але дякую, що не звели бідну дитину з катом, лмао.
І строчка про феміністок не сподобалась, для чого вона там? Який сенс? Не зрозуміло.
І строчка про феміністок не сподобалась, для чого вона там? Який сенс? Не зрозуміло.
This entire review has been hidden because of spoilers.
April 30, 2023
Непоганий авантюрний роман, але забагато невмотивованих сексуальних фантазій автора.
September 24, 2023
На мою субʼєктивну думку, цей роман нічим не поступається роману У. Еко «Імʼя троянди».
Влучна цитата на злобу дня:
«…хоч війна і була жорстокою і страшною, але зрозумілою, у ній не було таємниць і загадок. Ворог був відомий, наміри його - теж. Звідки він нападе - можна було розрахувати. Війна мала свої правила і закони.
Тим часом правила і закони мирного життя тримаються на волосині, бо яка-небудь моровиця може зруйнувати іх, а натомість запровадити свої правила. І правила ці будуть ще жорстокіші, бо не дано тобі пристосуватися до них, вгадати, що треба зробити, аби не підхопити заразу.»
Влучна цитата на злобу дня:
«…хоч війна і була жорстокою і страшною, але зрозумілою, у ній не було таємниць і загадок. Ворог був відомий, наміри його - теж. Звідки він нападе - можна було розрахувати. Війна мала свої правила і закони.
Тим часом правила і закони мирного життя тримаються на волосині, бо яка-небудь моровиця може зруйнувати іх, а натомість запровадити свої правила. І правила ці будуть ще жорстокіші, бо не дано тобі пристосуватися до них, вгадати, що треба зробити, аби не підхопити заразу.»
December 10, 2023
Не моє…
Багато чортів, відьом і disturbing описів подій. Доопнула на половині, бо дуже важко читалось
Багато чортів, відьом і disturbing описів подій. Доопнула на половині, бо дуже важко читалось
November 4, 2024
Найцікавіша книга про історичний Львів, яку я коли-небудь читав
January 28, 2024
no doubt it's one of the best ukrainian books I've read
January 20, 2025
За задумом - історичний детектив з фльором містифікації, а по суті - суміш з чортів, середньовічних катів, розбійників, відьом і міщан. Яскравий приклад того, що мікс всіх улюблених інгредієнтів ще не гарантує смачної страви.
Львів - Італія, 17 ст. Спочатку грузнеш в оповіді зокрема в чудернацьких словах, якими автор намагався передати ту епоху. Роман починається з погоні молодої дівчини у лісі і далі вже на сюжет нанизуються різні персонажі і події. Тут і любовний трикутник, і важка доля катів, і шабаш на Лисій Горі, і мертве тіло, і безкарність системи і зрештою помста. Місцями заковтуєш розділи - настільки цікаво, а подекуди хочеться якнайшвидше пролистати. Роман сподобався, хоч і очікувала більшого
Львів - Італія, 17 ст. Спочатку грузнеш в оповіді зокрема в чудернацьких словах, якими автор намагався передати ту епоху. Роман починається з погоні молодої дівчини у лісі і далі вже на сюжет нанизуються різні персонажі і події. Тут і любовний трикутник, і важка доля катів, і шабаш на Лисій Горі, і мертве тіло, і безкарність системи і зрештою помста. Місцями заковтуєш розділи - настільки цікаво, а подекуди хочеться якнайшвидше пролистати. Роман сподобався, хоч і очікувала більшого
September 1, 2024
Книга занурює у містичний, стародавні Львів, який має свій шарм і своїх неповторних персонажів, і саме Львів у цій книзі став для мене одним із персонажів, адже він ніби задав певного шарму і створив атмосферу, без якої було би неможливо так передати сюжет та історію. Подобається стиль написання Винничука, роман дійсно занурює, не дає відволіктися, ніби дивишся цікавий серіал зі своїми сюжетними лініями, цікавими персонажами, магією і відьмами. Персонажі цікаві, колоритні, кожен зі своєю захопливою історію - від ката Каспера, Рути, Юліани і аж до самого аптекаря. Тема медицини теж дуже цікаво вплетена у сюжет роман і переплітається з магією.
Загалом, роман дуже наповнений, насичений, не затягнутий, переносить у зовсім інший світ, рекомендую до читання.
Загалом, роман дуже наповнений, насичений, не затягнутий, переносить у зовсім інший світ, рекомендую до читання.
September 25, 2016
Цікава книжка, досить швидко читається. Проте є місця в яких здається, що йдеш під горб і хочеться перелистати кілька сторінок. Особливо тугі місця з описами чогось з середньовіччя, в одному місці ще до зав’язки воно аж кричить, що його не треба.
Загалом цікавий детективчик зі цікавим місцем і часом дії. Незвичайне поєднання детективу й історичного чи готичного роману. Від чого читачі, які більше схиляються до одного з тих жанрів можуть місцями нудитися. Хоч це й мало ймовірно через кавалки здорового гумору засіяні поміж текстом.
Загалом цікавий детективчик зі цікавим місцем і часом дії. Незвичайне поєднання детективу й історичного чи готичного роману. Від чого читачі, які більше схиляються до одного з тих жанрів можуть місцями нудитися. Хоч це й мало ймовірно через кавалки здорового гумору засіяні поміж текстом.
April 14, 2024
Спочатку не здалась особливо цікавою, але насправді важко відірватися, У ній описується Львів у XVII столітті і мені сподобалось як поєднуються історичні факти з фантазією автора (як наприклад про те, що Львів портове місто)😅
Книга досить легко читається тому я можу сміливо її рекомендувати.
Книга досить легко читається тому я можу сміливо її рекомендувати.
May 8, 2024
Це було дуже захопливо. Детектив, трохи містики, любовний трикутник, ще й події відбуваються у Львові 17го сторіччя. Чого же треба для прекрасно проведеного часу за читанням?
Displaying 1 - 30 of 55 reviews