Стодола FM

by Anatolii Stodola, Анатолій Стодола

Лише на перший погляд здається, що робота стоматолога нудна й монотонна. Це певною мірою десь так і є. Але якщо ти лікар у «ТриЗуб Дентал» і працюєш з військовими, тоді з тобою постійно трапляються різні цікаві ситуації: ти з одного вікна свого кабінету бачиш війну, а в іншому — неспішно протікає звичне сільське життя; впіймавши вільну хвилину, ти вибираєшся-таки на рибалку і стоїш на березі, зачарований прекрасною, ніби намальованою веселкою, а вже за мить падаєш на землю через ворожий приліт за якусь сотню метрів від тебе. От саме такі історії ви зможете прочитати на хвилях «Стодола FM» — радіо, котре завжди «такі імєєт шо сказать».

240 pages, Hardcover

Published January 1, 2023

Reviews

[m. · Rating 5 out of 5]

     Чудова книжка. Анатолій в доволі буденній манері розповідає про будні стоматолога, що лікує військових у прифронтових зонах.

     Читається так само просто та швидко як «Конго-донбас» чи «Сліди на дорозі», дечим схожа на «Морг» Спіріна, але все ж чорнухи у книзі набагато менше ніж у «Морзі». Взагалі, манера написання Стодоли дуже імпонує, хоч розмова й ведеться від його імени, є враження, ніби ти дивишся на все зі сторони, Анатолій дуже майстерно описує те, що та хто знаходиться та відбувається навколо нього.

     Раджу.

     P.S. Хочеться пожартувати, що це головна книжка українського репу, бо це напевно єдина книга, де згадується водночас ТНМК, На Відміну Від, Гоня, Глава 94, Паша Франик та Фріл.

[Iryna Paprotska · Rating 4 out of 5]

Стодола ФМ це така собі підбірка коротких описів досвіду стоматолога волонтера на фронті в часи малої війни, що почалася у 2014 році. Він був одним із перших із кого стартувала ціла стоматологічна волонтерська діяльність, покликана допомогти бійцям із проблемами стоматології, бо зуби у них нікуди не діваються, а як писав сам автор - найближчий кабінет може бути і за 100км.

Легко дуже написано, просто і зрозуміло про складне і про просте. І нагадує гарно, що люди на фронті також люди: плачуть, сміються, розважаються, роздумують, закохуються, розходяться.. бояться стоматологів.. :) І також нагадує, що в ЗСУ треба усі професії.
Чомусь багато хто думає, що після мобілізації усі на передовій сидять 24/7 під кулями з автоматом і це такий слоумошн кадр. Якби так було, то в нас би вже люди закінчились, бо так не є. В напрузі постійно жити неможливо, яка б не була ситуація і ця книжка є максимально показовою. Напруга звісно є і її більше, але вона є "in and out". Я от понад усе зацінила як тут люди собі просто гонять. І з рабів, і з костюма пінгвіна (не дивно, що він на обкладинці), та і взагалі.

Взагалі читаєш, - як серіал дивишся. Свій гумор, свій сюжет; любов, трагедії життєві. Для мене особисто прочитання цієї книжки закінчилось підписанням на фб профіль автора і думками про стіни в головах людей. Бо ми добре жили загалом. Видається, - один з факторів чому болота так довго можуть пхатись в чужі країни - це їх низький рівень життя. Бо в нас тут ніхто не хоче втрачати комфорт. "А що я там зроблю і чим я буду корисний.." а насправді там в більшості такі ж самі люди, які свого часу прийняли емоційне рішення. І все.

[Tasha · Rating 5 out of 5]

Збірка майже щоденникових записів стоматолога, який брав участь (і продовжує брати зараз) у волонтерському стоматологічному проєкті «ТриЗуб Дентал». Спогадів не завжди веселих, попри обіцянку анотації (хоча сумне переважно з війною не пов'язане), проте однозначно вартих того, щоб їх прочитали.

Якщо ви теж не любите походи до стоматологів і відтягуєте цю мить до останнього, можливо, вас трохи розрадить, що так само поводяться і бійці. Правда-правда. Обстрілів не бояться, а зуби лікувати — до погроз гранатами. Хоча лікування у «ТриЗубі» — це кумедні капелюхи, безупинне радіо, котре завжди «такі імєєт шо сказать», жартики про Хазяїна та його двох рабів і легкі й професійні руки лікарів.

Тут є розповіді про різних людей, кумедні випадки, котики, песик Петрович, борщ, стоматологічний (і не тільки) жаргон, безкінечні години роботи, ПТСР, вигоряння і чесність.
Не завжди книжки про війну виходять гарними і/або цікавими, але ця — гарна, не відірватися, як би це не звучало.
І так само гарні ілюстрації Валерія Пузіка. Дуже пасують. Говорять з тобою.

Для мене «СтодолаFM» дуже знакова і дуже очікувана книга, бо цей проєкт з безкоштовного лікування зубів бійцям і бійчиням близько до фронту, з сучасним обладнанням і протоколами, із залученням гарних спеців, був започаткований у Запоріжжі у 2015 році. Я чула про нього ще на етапі створення і пам'ятаю, як дивувалась і пишалась, дізнавшись про лікарів міської стоматології, що долучились до волонтерства. Це класні спогади.

[Adelais · Rating 5 out of 5]

Таке враження від цієї книжки, ніби мчиш розбитою дорогою, але знаєш, що після важкої подорожі все буде добре, хай і зовсім нескоро. Стоматолог-волонтер у 2015 році приєднується до ініціативи, в якій він буде рости над собою, видаляти зуби бійцям неподалік лінії фронту, лікувати застарілі страхи пацієнтів, а також знайде друзів і змайструє собі костюм пінгвіна (який буде дуже помічний, коли треба залізти на стовп).
Взагалі дуже якось опукло видно, що гумор та гон – воно часом наше усе, бо інакше просто здохнути можна від перенавантаження. А тим більше на фронті. Тут цього багато вперемішку з дуже важкими речами, і воно виходить страшенно обнадійливе.

[Tetiana · Rating 4 out of 5]

Сподобалися оповідання, видно, що автор щиро описує своїх друзів, знайомих, переживає за них і йому справді болить від подій навколо.

P. S. Було би добре біля назви оповідання і приблизну дату подій писати :)

[зшиток · Rating 4 out of 5]

Пане Анатолію, дякую, що поділилися своїми спогадами.
Книга написано легко. Обережно із читанням у публічних місцях - автор використовує різні рівні гумору. Хоча події, описані в останній главі, то як кілок в серце.