Formation of Muscovy 1304 - 1613, The

Longman History of Russia

by Robert O. Crummey

This is a comprehensive account of the rise of the late medieval Russian monarchy with Moscow as its capital, which was to become the territorial core of the Soviet Union. The legacy of the Grand Princes and Tsars of Muscovy -- a tradition of strong governmental authority, the absence of legal corporations, and the requirement that all Russians contribute to the defence of the nation -- has shaped Russia's historical development down to our own time.

Genres: History, Russia, Medieval, Russian History, Nonfiction

304 pages, Paperback

First published May 18, 1987

Reviews

[john callahan · Rating 5 out of 5]

This book is a volume in the series The Longman History of Russia, which together forms an advanced introduction to Russian history from 750 CE to the collapse of the USSR in 1991. All of the volumes are in their first or second edition, and all were published between 1983 and 2007. The only edition of this book was published in 1987

My formal study of Russian history (i.e., coursework in a university setting) ended the same year that this book was published.

I had long wanted to read this book in order to understand what I could not have explained very well when I went into my oral admission to PhD candidacy exam in 1987: What factors explain why Moscow became the capital and center of the Russian state in the medieval and early modern period.*

Having read this book, I can answer that question much better than before, though I would need to do some additional work to master all of the details involved.

The book is a very detailed history of the rise of Moscow as the capital of a Russian state. There are also chapters devoted to art and culture of the period and the development of the Russian Orthodox Church. It is an advanced introduction, and one can return to it to review particular issues.

Particularly welcome to me are the occasions when Crummey addresses controversies among scholars on the history of this period (e.g., an introduction to the debate started by John Fennell about whether or not the surviving correspondence between Ivan IV [“the Terrible”] and Prince Kurbskii is genuine.) He addresses both sides of these issues. These discussions allow the advanced beginner to gain a better grasp of the state of the field early in her study of it.

Crummey was well known as a leading scholar of this period in Russian history. He edited a book of narratives of travelers to medieval and early modern Russia called A Rude and Barbarous Kingdom and wrote an important book on the boyar elite of the early modern period called Aristocrats and Servitors. He also studied the Russian Old Believers schism, a major interest of mine, and his work on the raskol (the schism) includes the book The Old Believers and the World of Antichrist: The Vyg Community and the Russian State, 1694-1855.

I would recommend this book to anyone interested in an advanced introduction to this subject.

*NB: Russian history was a minor subject; my major subject was Russian literature. My unsuccessful attempt at an academic career in this area has left me one of those people whom Matt Groening has called "the most bitter person in the world."
______________________________________________________________________
Musical accompaniment to my reading of this book: Early recordings of Martin Carthy.

[Kostiantyn Levin · Rating 4 out of 5]

Друга книга з відомої серії "Longman History of Russia", яку я прочитав. Перша – "Криза середньовічної Русі (1200 - 1304)" Феннела вважається хорошою монографією про найскладніший період давньоруської історії, а книжку Краммі до того ж радив в своїх лекціях Тімоті Снайдер.

Загалом хороша узагальнююча праця, хоч і не позбавлена очевидних недоліків. По-перше, західна русистика все одно базується насамперед на роботах російських істориків і, відповідно, не відходить від їхньої канви. Можна прослідкувати за примітками, що безпосередні історичні джерела займали в написанні роботи другорядне місце. Що, впринципі, логічно для праці, яка охоплює великий період і територію, але менше з тим.

По-друге, специфіка що джерел, що старих російських і порівняно свіжіших радянських праць про цей період, в тому, що ми читаємо суцільну військову історію та інтриги бояр, іноді - діячів церкви. Це дуже нудно і часто змушує читати по діагоналі. Хто хоче великих контекстів і узагальнень - тут їх мало, окрім першого розділу. Але українського читача порадує відсутність тригерів (Роберт називає московитів московитами а не росіянами, і вибачається за відсутність в англійській мові відповідника для розрізнення Русі і Росії).

Повторюся про мастрід першого розділу, бо там є аналіз життя різних прошарків суспільства в XIV століття, зокрема спроба пояснити консерватизм російського селянства умовами щоденного побуту, а також механізм розподілення влади. Також цікаво описана взаємодія різних князів північно-східної Русі з ханами Золотої орди. Власне, і потужне Московське князівство автор називає серед чотирьох прямих спадкоємців розпаду Орди, разом з Кримським, Казанським ханствами і ногайською ордою.

[C. B. · Rating 4 out of 5]

Exactly the well rounded and informative account of this crucial era I needed; very well put together and engaging. Much recommended.