Ось наприклад: він після роботи заходить в кафе, щоб насолодитися чаєм і відпочити. Але це кафе не звичайне, це кото-кафе, в якому чимало пухнастиків. Одні з них куняють, інші хочуть погратися.
Поки чоловік намагається зрозуміти, де опинився, він сідає за столик… і цим користується кіт, який одразу вмощується на коліна до випадкового відвідувача. Тепер випадковий відвідувач, схоже, стане постійним. Адже час, проведений в котячій компанії, — магічний. Це час для мрій і спілкування з самим собою.
Кото-кафе може помирити подруг, які вже й забули, чому розсварилися. Може звести разом хлопця і дівчину, які закохаються одне в одного. Може подарувати стареньким пухнастного друга, який кожен десь даруватиме їм усмішки.
Кото-кафе змінює життя кожного, хто сюди заходить.
Дуже чудова та чуттєва манга! Я була у цілковитому захваті від її читання адже там є те що я найбільше люблю: котики і кава ❤️
Мені подобається що сюжет побудован навколо звичайних буднів кото-кафе та трохи відкриває нам завісу як воно відбувається. Я не знаю чи були ви в такому закладі колись чи ні - я була, та це просто замурчатєльно!
Дуже прості істини та життєва мудрість проходить яскравою ниточкою крізь усю мангу: люби те що робиш, цінуй дружбу, вір у свої сили 💫
Доречі я маю котика дуже схожого на Му 🐈 Він потрапив до мене у поважному віці, більше 7 років і він трохи відлюдний, та хоч часом став більш лагідним але він всерівно любить побути на самоті.
Читайте мангу! Любіть котиків, та даруйте кинутим та самотнім пухнастикам люблячу сім'ю!
"Bienvenue au café des chats" de Ikue Aizawa est un manga charmant et réconfortant qui nous transporte dans un café unique en son genre, où les clients viennent autant pour les boissons que pour la compagnie féline. L'histoire suit le quotidien d'un café où humains et chats cohabitent harmonieusement, offrant un cadre parfait pour se détendre et trouver du réconfort.
L'auteur, Ikue Aizawa, parvient à capturer avec délicatesse l'essence apaisante de la présence des chats et l'importance des moments de calme dans nos vies trépidantes. Chaque chapitre est une tranche de vie douce où les personnages humains, souvent aux prises avec des dilemmes personnels, trouvent une forme de guérison dans leurs interactions avec les chats du café.
Le style artistique d'Aizawa est simple mais expressif, avec des illustrations soignées qui mettent en valeur les adorables félins et l'ambiance chaleureuse du café.
Ce manga offre une réflexion subtile sur les relations humaines et animales, et sur la manière dont ces dernières peuvent influencer positivement notre bien-être.
Дуже мила манґа про кото-кафе. Тут не тільки коти, киці й кошенята знаходять своїх людей, але й люди знаходять споріднені душі, кохання, друзів, покликання та, звичайно ж, свою кото-пару. 😻 У нашому місті теж є таке кафе. Дуже хочеться вірити, що це історії ніби й про наше ужгородське кото-кафе і для всіх його постояльців завжди знаходитимуться свої надійні люди, що даруватимуть їм дім.
Котики, котики, багаааато котиків і різних ситуацій з життя незвичної кав'ярні — місця, де мешкають пухнастики і зустрічають «своїх» людей😻 Мила, кумедна і щемка манга.
Un manga tout en douceur où l'on rencontre plusieurs personnages, beaucoup de chats et avec des tasses de café en prime ! Une histoire simple, qui se base surtout sur les rencontres que l'on peut faire dans ce fabuleux café, des amitiés qui se renouvelles, des couples qui se forment et même la vie de la patronne et de son employée dévouée.
Pour celles et ceux qui aiment les chats et qui souhaitent une lecture douce et divertissante, c'est vers "Bienvenue au café des chats" qu'il faut se tourner.
Les japonais n'ont pas leur pareil pour parler avec autant d'amour des félins. Comme prévu, ce manga est archi mignon et feel good. Il donne envie de se poser dans un café à chat et de faire de la ronron thérapie.
Вона веселіша і глибша, ніж здається. Я думала, що тут буде щось типу «Кімнат» — атмосферний і деталізований візуал, але майже ніякого сюжету. А ні! Тут навіть трошки драми є. Загалом тут усе, чого очікуєш із назви і навіть трошки більше.
Мені дуже сподобалась тематика і мальовка, а от з текстом не зовсім склалось🤔 Я не знаю, чи то переклали не все вдало, чи просто місцями фрази якісь уривчасті, але інколи було важко вловити суть.
Милі короткі історії про кото-кафе та їх співробітниці і власниці. Як раз почитати на вечір. Котики милі, але мальовка людей місцями... викликає питання 🙂
Читаючи такі книги (манги), ловлю себе на думці, що я боюся в старості стати таким, як котяча бабця із "Сімпсонів". Але що поробиш - я люблю котів 😍
"Вітаємо в кото-кафе" - не є якоюсь неймовірною історією, яку ти пам'ятатимеш все своє життя. Вона не є навіть якоюсь особливою. Є багато історій, які будуть кращими, після яких захлинатимешся сльозами. Але як би там не було, ця манга має свою атмосферу - котячу (кішчачу?😂) атмосферу, дія якої відбувається, як би це не було дивно, де? У кото-кафе! У кафе, в якому є працівники-котики. (Я дуже хочу відвідати такий заклад 🤤) Манга складається із декількох розділів, які майже не пов'язані суцільним сюжетом, бо кожен розділ розповідає нам якусь одну коротеньку історію. І що найцікавіше, коти тут виступають аж ніяк не головними персонажами, а т.зв. каталізаторами (ну, дуже не підходяще слово), супутниками історій центральних персонажів - відвідувачів кото-кафе. Але навіть так, декілька розділів запали мені в серце, викликали сум, печаль (історія маленького кошеняти, Му, вісімнадцятирічної кішки і хлопця, одного з останніх клієнтів), у той час як від більшості розділів я розчулювався від того, які ті коти милі і смішні. А ще вони дуже схожі на мою кішку😂. Я сміявся через дідуся, який боявся і думав, що не любить котів. За всіма цими кумедними і сумними історіями котів і людей, можна провести певні паралелі із життям котів у нашому оточенні: безліч безпритульних котів, викинутих новонароджених кошенят (особливо у селах і маленьких містечках), котів, яких викидають на вулицю, бо вони з'їли шматок ковбаси з тарілки, чи що вони зробили калюжку в кутку. Що вже казати про знущання над котами... Але є й безліч позитивних прикладів співіснування котів і людей.
В завершення додам те, що ця манга знову ж таки показує нам те, що є багато різних людей, як і котів: активних чи пасивних, мовчазних чи комунікабельних, сором'язливих чи... несором'язливих, ��міливих. В тому й є увесь клас різноманіття. І, звісно ж, для кожного знайдеться свій власний котик😌
П.С. Я дуже щасливий, що інструкція, де можна гладити котів не потрібна щодо моєї кішки😌
Коротка однотомна (чого у нас поки не так і багато) історія з купою деталей, хоча без повноцінного розкриття чогось. Як не дивно, котів, мені виявилося мало (враховуючи певні очікування), людей же тут розкривали доволі поверхнево (хоч двох із головних героїв дещо більше). Але в цілому - доволі проста, в певному сенсі мила, різностороння, оповідка про життя кафе, яке являє собою котячий притулок в доброму сенсі того слова (без усіляких отих кліток). Персонажів дадуть багато, щоб кожен міг знайти певне посилання на своє.
Окремо зазначу, що початок та кінець тому відведено на першопричину створення такого місця, що у інших авторів не завжди хочеться читати - тут навіть це подано цікаво.
Раджу до ознайомлення, якщо не лякає однотомна повсякденність 8,6/10
Це була моя перша манґа. Коли я кілька місяців тому вперше побачила це видання, мені пригадалися ті чудові хвилини, які я проводила у моїй улюблений кав'ярні у Львові - Catcafe. Бо кава і киці - то завжди вдале поєднання. Тому я зрозуміла, що неодмінно куплю цю книгу. І от зробила собі подарунок на Новий рік... Це дуже затишна і тепла історія. Люди, які приходять у "Хвіст креветки" , не завжди одразу розуміють, куди прийшли. Але ті, кому тут сподобається, стають постійними відвідувачами. І вони вже не чужі один одному, бо їх об'єднує любов до котів і до цього дивовижного місця
Безпечний, місцями смішний філлер, що складається з купки різних історії про, власне, кото-кафе. Люди з різними історіями приходять в кото-кафе, людей по-різному сприймають котики, люди сходяться в кото-кафе, люди працюють в кото-кафе, котики мають свій погляд на те, що відбувається у кото-кафе. Нормальні відволікаючі сюжетики, не більше.
Легка, тепла, добра, приємна манга про котокафе, його працівників, відвідувачів і звісно котиків. Тут немає карколомних сюжетних поворотів чи якоїсь неймовірної драми. Але саме тому ця історія так западає в душу. Фанатам котиків однозначно рекомендую.
els mangues de gats són la meva perdició i aquest m'ha agradat tot i que tampoc m'ha apassionat. Breus històries que giren al voltant d'un cafè de gats, molt costumista