Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського

by Соломія Павличко

Остання праця Соломії Павличко - багатопланове дослідження життєвого і творчого шляху Агатангела Кримського, всесвітньо відомого вченого-сходознавця, видатного громадського діяча, поета, письменника, перекладача, палкого патріота України. Проникнення дослідниці в найпотаємніші глибини психіки високоталановитої людини, тонкий аналіз художніх творів, безсторонні, виважені характеристики оточення та політичної і соціальної атмосфери, в якій жив Кримський, дають змогу по-новому оцінити цю дивовижну, одну з найвеличніших і найтрагічніших постатей української інтелектуальної історії.

Genres: Nonfiction, Biography, Ukrainian Literature

328 pages, Paperback

First published January 1, 2000

About the author

Соломі́я Дми́трівна Павли́чко (Solomea Pavlychko) — письменниця, літературознавець, перекладач, публіцистка, автор праць з історії фемінізму.

Народилася 15 грудня 1959 року в місті Львові в сім'ї українського письменника Дмитра Павличка. Закінчила відділення романо-германських мов і літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру при ньому. З 1985 року працювала в Інституті літератури НАН України. Захистила докторську дисертацію. Доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії, член Спілки письменників України. Соломія також була гостем-викладачем української літератури в Альбертському університеті і в Гарварді, куди її запрошено як стипендіата програми Фулбрайта.

У 1992 році Соломією Павличко було створене видавництво «Основи», у якому вона до грудня 1999 року незмінно очолювала редакційну раду і формувала видавничу політику.

Reviews

[Marichka Blindiuk · Rating 5 out of 5]

круто, як Соломії Павличко вдається подавати літературознавство, розширене психоаналізом та глибоким дослідженням джерел, — як набір кулсторі. її тексти читаються легко, захоплюючи читач_ку постаттю перекладача, письменника і знавця культури Сходу. тут вам і нерозкрита гомосексуальність, і дитячі травми, що призвели до контраверсійних поглядів, і дефіцит уваги, через що багато початих і недописаних праць.

найсумніше, що я відкрила для себе цю науковицю так пізно — здавалося, що не осилю. тепер теж полюватиму на її книжки, які так не хочуть перевидавати.

раптом маєте зайвий примірник будь-якої книжки авторки — маякніть, я куплю.

[Sasha Ambroz · Rating 5 out of 5]

Надзвичайна робота, яка навіть в незавершеному вигляді читається, як монументальна праця з літературознавства і біографія одночасно. Соломія Павличко, по суті, відкриває для українців Агатангела Кримського, його еклектичну творчість та широченну наукову експертизу. Аналіз пані Соломії сміливий навіть на сьогодні, не кажучи вже про початок двотисячних. Павличко аналізує літературну та наукову добірку Кримського за допомогою психоаналізу, постколоніальних та феміністичних студій, вона показує неврастенічного, майже нездатного закінчити дослідження (привіт, друже ADHD, я тебе впізнаю), очевидно, прихованого гомосексуаліста Кримського, який буквально кричить у кожному рядку своїх листів та творів, про те, як йому потрібен терапевт, і при цьому розгортає просто колосальний фронт досліджень, буквально тримає на собі одному Академію наук і (якщо я не помиляюсь, а я можу помилятися), першим серед українських інтелектуалів говорить, що нація - це політичний конструкт.
Дослідження написано такою легкою мовою, якою в нас, мабуть, так ніхто і не пише наукові тексти, при читанні я на кожній сторінці думала про те, як багато українська культура втратила через смерть Соломії Павличко.
Окрема подяка Віхолі, яка видала єдиний роман Агатангела Кримського "Андрій Лаговський", про який Павличко пише, що він літералі сповідь Кримського.

[Roksana Shevchuk · Rating 5 out of 5]

Чули колись про Агатангела Кримського?

Якщо чули, то скоріш за все про те, що він знав шістдесят мов, тому що це найпоширеніший факт про нього. А ще він був сходознавцем, якийсь час проживав у Сирії та Лівані. Писав автобіографічні оповідання та вірші (автобіографічність заперечував). Був нервовим та вразливим, ще й настільки, що зачувши українську пісню на вокзалі, ридав від розчулення. Ідентифікував себе як українця, хоча родина була проросійською. Дружив з Грінченком, активно переписувався з Лесею Українкою та Франком. Ненавидів Грушевського та Петрова (того, що Домонтович).

Про нього насправді чимало цікавого є. Соломія Павличко – талант, адже описала історичну постать настільки детально, що у мене виникло таке враження, ніби я й сама була знайома Кримським. І хоч твір вважається науковим дослідженням, легкий белетристичний стиль допомагає не лякатись того і читати далі. При тому мене дуже захоплює детальність Павличко і її робота з джерелами.

Це вартісна книга про непросте буття на межі 19 та 20 століть, боротьбу за ідеали та боротьбу зі своїм Я.

Між іншим, розумію, що після цієї книги все ж більше захоплююсь Соломією Павличко, ніж Агатангелом Кримським. Шкода, що сама авторка не встигла підготувати книгу до друку.

10 сльозливих листів Кримського до Грінченка з 10.

[Anastasiia Nekrasova · Rating 4 out of 5]

Агатангел Кримський - людина безперечно геніальна, але ця праця не про восхваляння генія Кримського, а про Кримського як людину зі своїми вадами, комплексами і неврозами, і про те як останні впливали на його погляди, літературну і наукову творчість. Дуже цікаво розкрита тема нереалізованої/пригніченої гомосексуальності А. Кримського та як наслідок його зневажливого ставлення до жінок.
Треба розуміти, що написана Соломією Павличко праця - все-таки наукова робота (і дуже ґрунтовна), але читається при цьому вона доволі легко.

[Женя · Rating 5 out of 5]

Тепер я зрозуміла, чому думала що "Андрій Лаговський" мав бути складним, а він виявився дуже відпочинковим і легким. Бо назва книги Соломії Павличко про Агатангела Кримського так і звучить - "Складний світ…". І я автоматично вирішила, що й його книги будуть складні. Помилилася) буває)

А от "світ", тобто життя Кримського, - така помісь усього, що це капець, бідна людина. Чого тільки варта його ідентичність: мати - білоруска литовського походження, батько - русифікований кримський татарин. У родині розмовляли російською, вчився Агатангел також російською, але попри все це він обрав українство. Ідеально вивчив мову, писав статті про українські справи, весь його художній доробок написано українською, хоча він дуже довго навчався, друкувався та викладав у Москві. Він вболівав за українську незалежність і, живучи на болотах, одразу бачив, що ніякі союзи навіть із так званими лібералами українцям не потрібні.

"Отже, небезпека сьогоднішнього дня… походить не лише з боку репресивної Росії, її уряду й законів, а також з боку її інтелектуалів і письменників".

Це те, що стосується його політичної ідентичності. Але в нього була ще одна "проблемка" - швидше за все, він був гомосексуалом, але не дозволяв собі ним бути. Він із болем виривав із себе це "нелюдське кохання". І єдине, де він дозволяв собі трохи привідкритися, - його художні твори: вірші, оповідання і, звісно, єдиний його художній роман "Андрій Лаговський". Хоча він завжди відхрещувався від автобіографічності своїх робіт, вони настільки збігалися з його біографією, що вже що є, те є… У підсумку він, як і герой його роману, обрав аскетизм - відмову від стосунків і повне занурення в роботу, у наукову діяльність. І це принесло неабиякі плоди - сотні підручників, статей, досліджень.

Ще він дуже дивно ставився до жінок - вважав їх примітивними, тупими, тобто був справжнім женоненависником… але ним, скоріше, керували страх стосунків і страх викриття його справжніх почуттів. Я завжди вважала, що одні пригноблювані - гомосексуали - розуміють і співчувають іншим пригноблюваним - жінкам. Але й тут я помилилася)) адже Кримський просто зневажав жінок… реально складний його світ)

Але, незважаючи на ці його приколи, він був дуже крутим ученим, який стояв біля витоків українського сходознавства. До речі, слово "орієнталізм" - це, виявляється, сходознавство. А я думала: що це за слово таке дивне)

А ще, виявляється, він був у контрах із Грушевським - вони прямо писали один на одного доноси радянській владі 🤦🏼‍♀️ Наприкінці схаменулися, але вже було запізно…

Підсумовуючи: робота Кримського для України недостатньо оцінена, боротися треба не один з одним, а з росією, у якому б прояві вона не поставала. А Соломія Павличко проробила величезну роботу, щоб зібрати та проаналізувати цей надскладний світ неординарної людини.

[i van ko · Rating 5 out of 5]

Я вдячний цій неймовірно обʼємній праці Соломії Павличко за те, що вона дала можливість познайомитись із таким цікавим українським інтелектуалом XX століття. Було пізнавально дізнатись різні аспекти особистості письменника. Мені шкода, що А. Кримський, не міг бути повністю собою :(
Ну і n-не нагадування, що росія — країна-гній, яка століттями винищувала й винищує українців та все українське.

[Анастасія · Rating 5 out of 5]

Критика: прескриптивна (наказова) і дескриптивна (описова)