ця частина сповнена все такого ж відчуття всеохопної м'якості й чару – вона така ж солодкава, як і перша, але вже з помітною долею погідного змирення. і яке ж це, бляха, вийшло заласне поєднання! я гадки не мала, що продовження візьме саме такий тон, але врешті знов лишилась приємно здивована. ну не я можу встояти перед доладним й переконливим зображенням емоцій та почуттів! не можу!
окей, по-перше, я дуже рада, що predicament, в якому лі опинився на початку, тривав не довго та його досить швидко знайшли та врятували, але той ефект, який це на нього мало? матір божа... десь половину книжки в голові крутилось "my shayla 😭🫶"--
а по-друге, вертаючись до теми з тими всіма 'обмеженнями' – кляпами й рукавицями зокрема – мушу визнати, шо i get it now. ще в першій частині в мене де-не-де проблискувало розуміння, але тут все остаточно стало на свої місця. що спочатку здавалось мені виключно атрибутом чогось restrictive й дещо suffocating, тепер вже переконало в тому, наскільки це насправді може бути grounding за потреби (певною мірою це вже виглядало як чистої води accommodation). я чесно в захваті від того, наскільки помірковано й органічно всі ці jahin елементи були вплетені в сюжет та як змінювалось ставлення до них лі. ми наче пройшли колом до самого початку, де підтвердилось усе те, в чому нас ще тоді запевняли ерал та ронет...
ця серія – це, канєшно, да... шось з чимось. спочатку був той 'gentle' noncon, тепер от маємо mindbreak hea, і воно все так гармонійно й класно змальовано--- зазвичай я полюбляю більш відкрито violent штуки (з higher stakes), а тут наче спросоння тонеш у ваті. неочікувано комфортне читання вийшло!
коротше кажучи, я знайшла my next favorite thing, але якою ціною----- ДЕ МЕНІ ЩЕ ТЕПЕР ТАКЕ ВЗЯТИ