У “Відлизі” кляті ксеноморфи представлені на льоду. Добре, що не на ковзанах.
Далеке майбутнє, період активної колонізації та тераформінгу. Усім потрібна вода, бо з неї легко робити кисень. Води повно на астероїдах, кометах та льодяних місяцях чи планетоїдах. На одному такому небесному тілі розташувала свою лабораторію невелика компанія. Найняла туди сімейний підряд, сім’я мала там свою драму та виконувала роботу - досліджувала водичку та проводила таємні експерименти, звичайно ж. Мати вагітна, батько загинув, але є його заміна - кремезний однорукий мужик. І дочка-підлітка, бо комусь треба втілювати кліше про підлітку, яка хитріша за дорослих як Тимошенко за бабусь.
Одного разу під час збору зразків підлітка знаходить фейсхагера і тарабанить його на базу. Мати одразу викликає головний офіс, бо їй вже хочеться звалити з цього шматка льоду. Середовище ж нестабільне, градус вище - і ти вже не ковзаєш, а тонеш.
А прилітає в поміч зореліт лиходійської корпорації “Вайланд-Ютані”, бо мати в радіоповідомлені згадала про інопланетний зразок. Тут, насправді, дивна ситуація з мотивацією. Можливо, спрацював материнський інстинкт, бо дитину скоро народжувати. Але насправді мати, яку, до речі, звати Батя, дуже прикіпіла до своєї роботи. До її таємної частини. А народження дитини… Далі по сюжету буде один дуже дивний вчинок, який наче і виправдовує Батю, але й переводить її у ранг лиходіїв. Ось цього я спойлити не буду.
“Вейланд-Ютані” прилетіли, наплели про те, що недавно купили оту маленьку компанію, яка володіла лабораторією, захопили все і поперли добувать мерзлих еліенів. В результаті активного копання трохи розмерзлося, і повалили еліени. Команда копачів від “Вейланд-Ютані” в черговий раз була не підготовлена, про місцеві умови ніхто не подумав, чуваків зі зброєю на розкопки ніхто не взяв, вчені не провели якісь початкові дослідження льоду, і все пішло по одному місцю. Ще й презентувався морозний вид еліенів, білого кольору. Звідки взявся - ніхто не знає, ніхто не пояснює. Може, це результат експериментів Баті.
Купка людей на локаціях намагаються виживать, в лабораторії вибухи, корабель “Вейланд-Ютані” тоне (бо температура піднялася), під водою на місце катастрофи пливуть ксеноморфи, евакуаційний шатл розмерзається (його обледеніння було основною причиною, чому Батя та її сім’я не звалювали з цього шматка льоду), Батя творить херню на грані добра і зла, на іншому персонажі спрацьовує шаблон про неочікуваного андроїда-сінта, фінальний бій обходиться без Королеви Чужих (ого, як сміливо! До речі, де вона?), залишаються питання про таємні дослідження і експерименти з натяками на… різне.
Так, це клішовано, але заслуговує на середню оцінку. Не найгірший доробок “Марвел” в стилі “Відбийся від Чужих, борець з лихими мегакорпораціями”.