Після прози

by Yuri Izdryk

Genres: Poetry

232 pages, Paperback

First published January 1, 2013

About the author

Український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.

Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990—1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером), за якими Чернігівський обласний молодіжний театр на початку 90-их років створив вистави, а також на сцені цього ж театру Юрко Іздрик був співавтором, ініціатором та виконавцем у проекті «Адаптація».

У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na świecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».

У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»)[1], фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.

Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.

У 2000 році світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».

Reviews

[Kseniia Nosulenko · Rating 4 out of 5]

Якщо чесно, не скажу, що ця поезія мені супер-відгукнулася. Вона досить сучасна, сповнена англіцизмів, досвідів зміненої свідомості, але якось не надто про мене.

[Sergii · Rating 5 out of 5]

Хочу стосунки як вірші Іздрика. Найкраща інтимна лірика всіх часів.

[Nola1437 · Rating 5 out of 5]

Господи, як чарівно пан Юрій бавиться зі словами!

[Абрахам Хосебр · Rating 4 out of 5]

Тут є практично всі мої улюблені вірші Іздрика. Загалом все як і попередні рази - від дуже погано-банально, до дуже добре, смішно - сильно - оригінально.
Тим не менш за всі ці роки, найсильнішим в нього залишається цикл "Станіслав і 11 його визволителів".

*
Це місто в тобі. Територія зла
щоразу зростає. Покута
уже не рятує. Порядок розла-
-мано. Перемогу забуто.
І кожного вечора кожного дня
у млявій, лінивій молитві
ти падаєш долі, як вершник з коня
у програній змієві битві.
І все ж під склепінням цих тлінних небес
можлива іще перемога.
Якщо тільки Юрій самого себе
врятує від себе самого.
*
ти напівпрозора та повна секретів
і шифри твої нетутешні
у пахощах спецій у млості секрецій
я встоте вмліваю як вперше

релігія літа в повітрі розлита
мов заповіді висоти
мої у тобі вибухають квіти
і впевнено
сповнено
стигло
відкрито
в мені проростаєш ти
*
Є така річ – точка неповернення
а є ще кажуть горизонт подій
я раніше був майже впевнений
що людині не варто бути самій
що людина повинна мати пару
бодай пару друзів чи пару калош
бо та котра над чайником пара –
це просто хмара де ховається дощ
нехай несправжній хай потенційний
та попри все – небесна вода
навіть якщо вона кислотна відстійна
навіть якщо вона – чорна біда
так от із чайником я ще можу жити
однак терпіти людину поруч – вже ні
бо в своєму малому приватному світі
почуваюся як на громадянській війні
хоч ніби-то й нема з ким воювати –
все воно майже рідне і навіть трохи своє
але стрьомно бачити у власній хаті
інших вкотре згадуючи що інші таки є
ну й нехай собі будуть значить я не самотній
тут немає поділу на «чужий» і «свій»
але я вже звик сам стелити собі постіль
і зникати вві сні як за горизонтом подій
точку неповернення таки перейдено
хоч невідомо куди цей перехід веде
тож віднині лишаюся жити з дзеркалом
несуттєво – як довго
несуттєво – де

[Fuelrv · Rating 3 out of 5]

Збірка була моїм компаньйоном близько року, починаючи захопленням у період коли після літератури 9 класу в руки потрапила поезія з матюками, сексом і наркотиками (а кожна 5 сторінка з помітками). Зараз уже охолола і думаю, що не моє, особливо стиль. Звісно Іздрик то набагато більше за нецензурну лексику чи речовини, був цінним досвідом і впливом в цьому моєму тінейджерстві, лишилися фаворити серед текстів що западають до душі і досі. Можливо буде цікаво повернутися до його творчості у більш зрілому віці

[Iryna Prokopyk · Rating 4 out of 5]

Енергійний, божевільний, драйвовий, жорсткий, чуттєвий, подекуди складний і незрозумілий, але водночас такий справжній... Іздрик
З прозою автора, до речі, поки не знайома...

[Yulia Dibrovska · Rating 5 out of 5]

Мені дуже сподобалось (крім матів) і я насолодилась цією книжкою.

[Marischa · Rating 2 out of 5]

2,5 з 5. Складно читати твори, в яких мати, залежності, неповага до жінок тощо.
Піду перечитаю, для відновлення, В.Симоненка.

[Sibilla Librum · Rating 2 out of 5]

не зайшло. не моє.

[Anna Kabatova · Rating 3 out of 5]

Мені шкода, але ні.
Мої стосунки з Іздриком почалися у школі, в епоху мого бунтарства, коли я захоплювалася соціальними темами та чимось "жоским", тоді ж захоплювалася Керуаком та Буковскі.
Тепер же, роки потому, я вже не захоплююсь ніким з них, і як виявилось, поезія Іздрика мені теж вже не заходить, нажаль.
А ще я очікувала більше все ж соціальної поезії - принаймні, Іздрик здавався мені таким тоді - чоловіком із поезією про складні теми, який не стримує себе, коли питання стосується ненормативної лексики. А проте, ця збірка здебільшого містить інтимну лірику, і стосується жінок та/або кохання.
Але нічого поганого сказати про саму книжку як збірку не можу - гарне видання, як я зрозуміла, то тут зібрана майже вся поезія Іздрика (принаймні, на момент її виходу). Письменник дуже влучний і іноді навіть неочікуваний у метафорах та порівняннях. А ще там також багато різноманіття за ритмікою.
Просто, схоже, я на іншому етапі життя і ця поезія вже (або ще) для мене не актуальна...