У Штормовому – штиль

by Сергій Скришевський

Літо 2013 року. Олег, шістнадцятирічний юнак, приїжджає разом з батьками до Штормового - затишного курортного села в Криму. Попереду відпочинок, пекуче сонце, гарячий вітер, солоні бризки на шкірі - що може бути краще? Олег знайомиться зі своїм однолітком, Павлом, і між хлопцями зароджується справжня дружба. Вони проводять разом дедалі більше часу, але несподівані доторки, теплі погляди збурюють в душі Олега досі незнані почуття. Невже він відчуває до Павла щось більше? Та чи існують для любові якісь перепони? Це неймовірно захоплива романтична історія про дружбу, перше кохання, перші випробування, чесність та вибір, сповнена теплого літнього вайбу.

Genres: LGBT, Romance, Young Adult, Queer, Ukraine, Ukrainian Literature, Summer

288 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

Reviews

[Ярослава]

Це локалізація "Call me by your name", тож якщо ви любите "Call me by your name", то "У Штормовому - штиль" вам має сподобатися! Я, на жаль, не люблю "Call me by your name", але це суто моя проблема - мене не тішить ані підліткова екзальтованість, ані ідея, що на підліткові роки можна озиратися із замилуванням (життя і сюжети стають цікавішими після того віку, як в людини з'являється власна кредитка, трудова, оплата комуналки і незбагненний біль у суглобах, але це суто моя думка, я просто пояснюю, чому не розумію замилованого озирання в часи, коли в людини ще навіть префронтальна кора в мозку не сформувалася).

Так от, про "У Штормовому - штиль" (назва розкішна, між іншим): літо 2013 року. У літньому таборі в Криму знайомляться і закохуються двоє хлопчиків, один із дуже бідної родини й дивиться на майбутнє навчання в меді як єдиний спосіб вирватися (і байдуже, які там у нього могли бути інші мрії про майбутнє), в другого батько тиран і виховує з сина хокеїста-мінімі. Цей літній час, час у дужках, який ні на що впливає - як оті скляні кульки з якимись замками і снігом усередині, це магія, але магія дуже обмежена і штучна: вони на самісінькому порозі дорослого життя, але ще ні за що не відповідальні і тому вільні; вони ще не знають, що жодні з їхніх почуттів не триватимуть вічно; вони ще не знають, що, всупереч обіцянкам, ніхто наступного року не зможе зустрітися в Криму, бо це останнє літо перед війною.

Fast forward до 2022 року. Герої зустрічаються знову в київському метро під час повітряної тривоги, один впізнає другого за шрамом, як Одіссея, бо ніщо не робить нас настільки індивідуально впізнаваними, як мозолі і шрами, якими ми обростаємо. Тут вони й дізнаються, що стосунки можуть минутися і просто так, бо в кожного своя траєкторія, а не лише через неминучість війни і дорослішання - і чіплятися за них не сильно здорова стратегія. Інколи треба дати минулому минути.

Стиль, як на мій смак, трошки занадто екзальтований, але це, ймовірно, така характеристика екзальтованого головного героя. Атмосферу часу у лінії 2013 року добре використано, але у квітні 2022 року (це коли у всіх шок після фото зі звільненої Київщини, відстеження уривчастих новин з Маріуполя і таке інше) відстороненість головного героя від цих подій видається трошки штучною, попри всю його особисту травмованість. Але подекуди детальки дуже-дуже вдалі: скажімо, одна справа, коли нам кажуть, що герой бідний, як церковна миша, а інша - коли показують, як він дивиться на чорні шкарпетки житомирські і думає, ооо, йому на новий рік такі дарували. Загалом, конкретно цей текст не мій - але наступні книжки автора куплю.

(Ну і дуже класно, що з'являється локальна заміна "лєту в піонєрском галстукє" з його романтизацією епохи застою, звісно)

[Alex S · Rating 5 out of 5]

Я наче знову прожила свої 16❤️‍🔥

Ця книга нагадала всі ті прекрасні моменти підліткового віку, переживання, очікування, почуття… а ще ця книга зробила трошки боляче й історією кохання й нагадуваннями про Крим

[Ewa Korsak · Rating 5 out of 5]

Я тільки вчора після роботи забрала книгу й за два присісти прочитала, захопило з головою, що хотілось ще і ще. Це було дуже мило, наївно трошки, але всеодно від їх взаємодій тепло лунало у глибині душі. Кінцівка неймовірно доросла, нестандартний ґепі-енд у самому справжньому прояві! Вони не скористались можливістю, але це дійсність, вони "живі", і не у всіх казках персонажі повинні обов'язково бути разом. Хлопці подолали великий шлях на сприйняття себе, що дає мотивацію.

п.с. прояви емоцій Олежки, пов'язані з Дмитром, сильно похитнули мій моральний стан, бо щось подібне я нині відчуваю, втрату й біль. Дякую, авторе, дуже влучні описи. Чекаю видавництво "Однією ногою під Києвом".

[Helga · Rating 5 out of 5]

Легка, романтична розповідь про підліткове кохання. Для мене це був сеанс терапії, аби відпустити особисті сентименти з минулого. Під час прочитання відчувала невимовне тепло, почуття «saudade»- світлого суму за минулим.
Книга не навантажує складними сенсами, не змушує ще тижнями роздумувати над сюжетом, вона прекрасна своєю простотою та дитячою наївністю. Коли читаєш її, ти отримуєш задоволення і відпочиваєш.
Це щось таке моментальне і красиве як метелик. Такого зараз мало.


Вітаю автора з дебютом і бажаю творчого натхнення🩵

[ltigger · Rating 5 out of 5]

так сумно💔 але книга чудова. вона така ностальгічна я згадала всі ті поїздки на море з батьками в комплекси де було купа дітей і ну мені так добре було коли читала цю книгу❤️‍🩹 і ще мені дуже сподобався стиль автора і його описи почуттів дуже красиві✨ і атмосфера 10/10

[Sofa Lion · Rating 5 out of 5]

Мені відверто важко її оцінити як я зазвичай оцінюю книжки. Відчуваю присмак неймовірного фанфіку, просто в друкованому вигляді. Але не дивлячись на це, книга дуже тепла і відкрита. Мені не хочеться відпускати її. За ті 8 годин вона заставила мене сміятися, дивуватися, лякатися і плакати. Багато плакати.
А тепер попробую оцінити (‼️далі можуть бути спойлери‼️)
1) Любовна лінія
2) Сюжет
3) Персонажі
4) Атмосфера
5) Написання

Любовна лінія
Я ідіотка, тому що надіялась на все хороше. А ТАМ ШКЛО. Якщо не брати це до уваги, то в автора вийшла досить гарна картина першої закоханості, зі всіма її недоліками і без всяких пошлостей. Персонажі підтримували один одного, намагалися бути щирими і чесними, хоч і не завжди це виходило. Нам показали не ту рожеву картинку закоханості, де все ідеально і солодко, нам показали як герої мінялися, як намагалися підтримувати спілкування, як долали спільні перешкоди. І я вже повірила що все буде добре, але не так сталося як гадалося і ||їхні долі розійшлися||
Я думаю, що це навіть краще, бо відхиляється від шаблонів (насправді я досі ридаю)

Сюжет
Мене роздробило на маленькі шматочки на першому і на останніх розділах.
В першому розділі гг знову зустрічаються після багатьох років хиткої дружби, а останніми роками взагалі не спілкувались. Під час тривоги. 24 лютого.
Далі йдуть спогади про перше літо в Криму, сонячні дні, перше кохання, пізнання себе і інших, прожиття важких мометнів, штиль і розставання.
2014 рік. Майдан. Анексія Криму.
Квітень 2022. Зустріч в квартирі одного з гг
Багато років по тому. Повернення до Криму.
За останні розділи я відчула себе такою мерзотою. Мені морально боляче було читати про те, чого я ніколи не відчувала.

Персонажі
Олежа — гг
Паша — "товариш" гг
Рита — хот персона, заслужений мозок команди, таролог (я хочу щоб вона була моєю мамою)
Міша — рижий
Оля і.. Аліна? Ангеліна? Щоб її перекосило — близнята.
Коротко про гг
Олег, 16-ти річний хлопець. Трохи наївний і мрійливий. Він щирий. Він прагнув зробити буть що, аби допомогти друзям. Він віддає себе іншим. І взагалі я його кіню. Він душка
Павло, теж 16-ти річний хлопець. Не можу сказати про нього нічого конкретного. Специфічна людина. Він ніби і непоганий,|| але те що він фактично готовий кинути близьку людину заради репутації в очах інших... Це мене вбиває. ||

Атмосфера
Я ГОТОВА ВІДДАТИ ДУШУ, ЩОБ ПЕРЕНЕСТИСЬ ТУДИ, ПОБУТИ НА КРИМСЬКОМУ ПЛЯЖІ, ПОЇСТИ АБРИКОСІВ, А ВВЕЧЕРІ ХОДИТИ ВЗДОВЖ МОРЯ. Сказати що автор невїбічно переніс амосфору, нічого не сказати. Мені аж потепліло на душі від всього що там було описано. І хоч я ніколи не була в Криму я обов'язково туди поїду.

Написання
Єдине що мені не сподобалось це пряма мова. Наведемо приклад:
— Слухайте, що, — звався Олежа, — будемо робити?
І такого було багато(. Це мене нервувло
Якщо не брати це до уваги, то стиль автора мені дуже сподобався. Книжка легко і швидко читається.(Доречі, він там ще одну книжку пише, яку я неодмінно прочитаю)

Підсумки
1) Любовна лінія +1 бал
2) Сюжет +1 бал
3) Персонажі +1 бал
4) Атмосфера +1 бал
5) Написання +1 бал
5/5!✨

Я дуже вдячна автору і видавництву за якісну квір літературу💝. Також дякую, що мене не занурили в в'язке, солодке мариво про щасливе життя. Ця книга не дала мені забути в якому жорстокому, але водночас прекрасному світі ми живемо.
Це неймовірна книга
Я хочу щоб українські письменники розвивали свою творчість, і експериментували в ній

А ще, я хочу добавити, майже кожна пісня Валентина Стрикало ідеально підходить під цю книжку. От якби їх переклади на українську...

[Artem · Rating 5 out of 5]

Заради цієї книжки зареєструвався на Goodreads, настільки вона відгукнулася. Це тепло, мило, ностальгічно, але й щемко. Згадав власні літа у Криму й стало так сумно, але читав з посмішкою на вустах)

[darya · Rating 5 out of 5]

боже мій, прочитала цю книгу за ніч і не могла відірватись!
ця книга - це як дуже якісний фанфік, який ти знайшов о 3 годині ночі, і в якому є все, що треба)
я плакала, сміялась, ностальгувала і закохувалась у цю історію з кожним розділом
все таки спогади про дитинство - це найщемкіше ❤️

[Farida Mestek · Rating 5 out of 5]

Тендітна та щемка історія про дружбу, кохання, мрії, надії, помилки та втрати на фоні трагічної історії нашої країни...

[M1dnight.ech0 · Rating 5 out of 5]

Дійсно хороша книга і гарно написана, кінець для мене був неочікуваним, і дещо сумним, в моменті ще поплакала. Книга 10/10, дуже раджу почитати❤️‍🩹

A really good book and well written, the ending was unexpected for me and somewhat sad, at the moment I still managed to cry. The book is 10/10, I highly recommend reading it❤️‍🩹

[Tetiana · Rating 5 out of 5]

Ця книга не відпускала мене до кінця, змусила триґернути на початку, а в кінці розбила серце. Ну чому так 😭
Але все одно, це прекрасно ❤️‍🩹

[Dana · Rating 5 out of 5]

НУ ЧОМУ?!

Це мав бути хеппі енд 😭😭😭😭😭
Моє серце розривалося останні тридцять сторінок 💔

[Tori · Rating 4 out of 5]

Свобода - це зробити щось божевільно круте, чого от прямо ніхто від тебе не очікує.

Історія, що викликає ностальгію і відтворює теплі спогади того літа в Криму. Описи вуличок туристичного селища на березі моря повертають тебе в той безтурботний тихий час.

Історія про дружбу, яка трапляється в літньому таборі, у відпустці, на канікулах. Люди, з якими ти згодом, по можливості, підтримуєш зв’язок вродовж року, або ж вони залишаються там частиною приємних моментів.

Історія про дорослішання. Про пошук, самоусвідомлення, прийняття себе. Про страхи, які з’їдають нас із середини. Про помилки, які ми робимо, і вчимся або приймати їх, шукати рішення, робити висновки, або жити із провиною на душі. Про честність перед собою і перед людьми, які стали дорогі твоєму серцю навіть за такий короткий період - як двотижнева поїздка.

Історія про любов. Про таке юне, те саме пам’ятне перше кохання. Яке трапляється тільки раз, але жевринки вогню якого несемо всередині впродовж всього життя.

Покохати штиль означає стати вразливим перед штормом.

[Rina Riedel · Rating 4 out of 5]

Для мене це було дуже щемко. Реалістичність описів кримського літа мене вразила, бо дуже схоже на мої власні спогади. Історія взаємин героїв мені сподобалась, як і кінцівка книги. В цілому автор дуже добре прописує персонажів і змушує читача проживати разом з ними описані події. Ця книга перенесла мене ненадовго з лютневого холоду в літню спеку, і заразом стала мандрівкою назад у часі.
На жаль, враження від прочитання для мене зіпсувала якість зшиття книжки і місцями редактура. Сторінки в деяких місцях дуже сильно склеєні, і їх неможливо розʼєднати, не пошкодивши. Востаннє я стикалась з таким у шкільних і університетських підручниках, але за останні роки не бачила подібного в художній літературі. Це відгук не про зміст і навіть не про видавництво, а про типографію. Можливо, справа в тому, що інших книг з цієї типографії я останнім часом не тримала в руках, може це норма для них.
Звичайно, рідко перше видання аж без жодних редакторських упущень, але тут мені їх було трохи забагато.

⭐️ 4.2

[karyna.☆ · Rating 4 out of 5]

4/5☆, моє абсолютне так.

ще одна ідеальна книжка для вайбу моєї відпустки. закохані хлопці на кримському узбережжі, і ось я сама знову школярка, що їде в табір по путьовці з маминої роботи і вперше закохується.
вона така ніжна, легка та ностальгійна, але саме через ці позитивні риси ті невеличкі розділи про війну б'ють ще сильніше та розбивають серце.

за емоції я поставила б усі 5, але не можу через доволі просту мову та наївний місцями сюжет. не вважаю це за мінус, скоріше навіть за плюс, бо книжка чудово вписується в категорію 12+, а нам потрібна подібна література і для підлітків в тому числі.

[reading_or_this. · Rating 1 out of 5]

книга мало того що написана погано, та ще й залишає максимально неприємний післясмак своєю кінцівкою, і виникає питання, нащо я це взагалі читала…
за хорошої редактури вона могла б бути обʼєктивно кращою, але склалось враження, що редактури не були взагалі. єдиний плюс це ностальгічні вайби Криму, за що дякую.
не шкода потраченого часу, бо погані книги теж треба читати, щоб цінувати хороші, але все ж хотілось зовсім інших вражень.

[Yaroslav · Rating 5 out of 5]

Хтось може сказати, що це дуже просто і шаблонно написана історія.
Але мені дуже сподобалося. Мені в підлітковому віці не вистачало такої книги.
Історія про перше кохання, дружбу і зраду, про вибір. Про минуле і майбутнє.
Хоча у мене немає піїтету до відпочинку в Криму, мені сподобалося. Навіть фінальний розділ. Бо фінал незвичний, але досить реалістичний.
В цілому - на ту ж полицю, що й Аристотель і Данте.

[pani tet · Rating 3 out of 5]

Літо, море, перше кохання, Крим. На порозі катастрофа, та ніхто ще не відчуває цього.

Перше ж і до того основне питання - чому я маю вірити тим почуттям між Олегом та Павлом? Вони взялись нізвідки за півдня і виглядали доволі впевненими, а не тендітними та незнаними раніше, як то було написано в анотації. (Не знаю, які в автора враження від того часу, а в мій 2013 щоб з розбігу цілувати вперше бачену дівчину, треба було мати як не адреналін, то хоча б натяк на відсутність гомофобії. Може, то мені не пощастило.) Бісилась із цього третину книги, а потім зрозуміла, що пояснень не буде, тож прийняла як факт.

Не показуючи взаємодії словами через рот чи... ну хоч якоїсь особистої комунікації, автор вкидує фрази "він слухав гурт, який, як знав Олег, Павло любив". Звідки він то знає? Вони хоч раз говорили про музику або будь що цікаве? Якщо так, то мене пограбовано на ось цей крихкий, напівтонами розвиток симпатії. Недостатньо персонажу просто сказати "ти цікавий мені", щоб я щімко відчула романтику. (І так, герой буквально сказав цю фразу.)

Діалоги награні, картонні. Образність якось вставками, не вкладається книга в "літній вайб" (це теж з анотації), ніби тут про хмари, там про тіні від дерев, а разом не клеїться. Тому раптові розлогі метафоричні описи природи виглядали заповненням квоти на атмосферність. І моє улюблене - оргія замісних назв, де слово можна просто використати поряд ще раз, це нормально, + однокореневі слова, які краще було б з��мінити.

Якщо коротко - більше технічних питань до тексту, ніж до історії як такої.

Ну не знаю, загалом я злюся, що не отримала ностальгічного задоволення від підліткового роману про кохання. (Є варіант, що я зарано сіла писати відгук після прочитання?) Проте фінал сподобався! Не все в житті сходиться раз в шістнадцять років і назавжди. І розходяться люди далеко не завжди драматично зі скандалами, частіше правда просто поступово втрачають вогник взаємодії та віддаляються за плином життєвих справ. Це, як на мене, притаманне всім сферам стосунків, не тільки романтичним. Тож... напевно, кінцівка дуже сильно підняла враження від книги.

P.S. Дуже чекала сцену з ілюстрації першого форзацу. Постійно поверталась медитативно розглядати її.

[Julia Tyshkevych · Rating 4 out of 5]

Напевно, книга, яку я прочитала найшвидше за останній час.
Не скажу що вона легка, та скажу що легко йде.
В мене на її прочитання пішло близько 6 годин, розбитих на два дні і, хоча я не впевнена, що автор задумував саме це, для мене ряд робота була повноцінною інтерактивною інсталяцією.
Далі емоційно бо, як на мене, це головна складова цього твору.
Кожне речення змушувало мене згадувати мої власні поїздки до Криму, мої власні табори на морі з друзями. Я ладна була втопитися в літніх спогадах з мирних часів, що лише продовжували з'являтися в моїй голові, недоторкані роками до цього моменту. Власне, безповоротно втрачені до прочитання цієї книги і вдало згадані ненадовго після.
Вона кожної глави нагадувала мені що зараз літо 2013 в Криму, але змусила повністю забути що наступним літом є літо 2014го і Криму вже немає, нація тільки що пережила революцію, а в країні війна, що триває і досі.
Так само робота заскочила мене зненацька розповідаючи про революцію гідності. Так, ніби я не спостерігала за нею на власні очі. І єдине, що мені залишалося зробити, так це змиритись із тим фактом, що це було достатньо давно аби люди були здатні рефлексувати, описувати ці події в художній літературі на додачу до документальщини.
Я ще раз пережила шок від подій 2013-14го років. Але тепер мені не 10. І я не дивлюсь на них як людина, що знає їх наслідки і вивчала їх у школі. Я бачу їх з точки зору 17річного хлопця, для якого війна не є константою, кримські пляжі не є далекими відголосками дитячих спогадів, а ще жевріють в пам'яті.
Ця книжка змусила мене на секунду подивитись на війну як на війну, а не як на те,що відбувається навколо вже 10 років, з чим я мала змиритися ще змалку.
І це було неочікувано.
І це було боляче.

Тому, не можу дати цій книзі 5/5 зірочок за геніальний стиль письма чи відмінний сторітелінг, та вона точно заслуговує на 4 за те, як гарно твір зіграв на моїх спогадах.

P.S. єдиний значний мінус – остання глава, яку я, чесно кажучи, читати зовсім не хотіла, після того як побачила таймстемп.
Я розумію, що, скоріш за все, автор вважав це доречним закінченням історії з вираженою мораллю, та я персонально не вбачаю останню главу як ту, що вписується в історію
And don't get me wrong, не через фінал любовної лінії, просто загалом, історія в цілому вже виконала свою функцію, вона дала мені все, чого я від неї хотіла. І навчила мене чомусь.
Остання ж глава каже мені про ще одну мораль, якої я зовсім не потребувала. Набагато менш значну, і навіть тьмяну на фоні попередньої.
Тому, якщо прислухатиметесь до мене, просто залиште останню главу. Прочитаєте колись "через багато-багато років".

[Hanna Norova · Rating 4 out of 5]

4,25/5 🌊
Спочатку про хороше. Сподобався авторський стиль, хоча місцями і здавалося, що спочатку писалося російською, а потім перекладалося. Ну це ок, але тоді треба уважніше з редактурою.
Сподобалася атмосфера Штормового. Я буквально перенеслась у свої спогади відпочинку на морі у підлітковому віці, ці компанії, дружба, закоханості🥰 У нас була теж подібна компанія, тільки побільше, і що ми тільки не пережили за час відпочинку, найкращі спогади💓 Ідеальний саундтрек для цієї книги - "Наше лєто" Стикала☺️
Закоханість хлопців описана настільки чисто і прекрасно, я навіть відвикла від такого. Їхня пара за вайбом найближча до Віла та Сімона з Молодих Монархів, тому не обійдеться без драми.

Тепер про те, що не сподобалось.
Підлітки так не розмовляють, складалося враження, що це розмови дорослих людей. Я б ще зрозуміла, як би йшлося про 1980-90ті, але у 2013 точно вже була інша манера спілкування.
Вставки про теперішнє. Вони дещо псують увесь твір, без них це був би ідеальний янг-едалт 12+. А тут на вайб підліткової романтики накладається мрачна тінь дорослого депресняка. І мова не про те, що сучасна лінія відбувається у 2022. Про війну писати важливо, але тут воно виглядає, як притягнуте за вуха, ніби автор додав ці вставки вже після написання основного твору.

Фінальний розділ мене роз'їбав. Повернення Криму дуже болюча тема, я не могла стримати сліз😢

[aakoew · Rating 3 out of 5]

Щось середнє між 3 та 4, бо не можу сформувати сама для себе, що саме відчуваю після прочитаного.

Все читання було відчуття, що тексту чогось не вистачає, можливо, емоційності.
Від книги є літній вайб про який багато хто говорить, але він тримається недовго, десь у першій половині, бо немає можливості відчути щастя літнього відпочинку за вічними проблемами, невпевненістістю персонажів та сварками.

Напевно, я навіть рада, що в результаті вони не разом, але Олег продовжує чіплятися за Пашу сильніше, ніж ща свого померлого хлопця (про якого інформації кіт наплакав, і в результаті їм і не проникаєшся, як і не проникаєшся через це відчуттями втрати головного героя).
Паша з самого початку не був надійним хлопцем, на якого можно було покластися і від самого початку себе та свої інтереси він ставить вище за інших, з чого і сталися всі проблеми. Для мене було навіть дивно, що Олег раз за разом дає йому шанси та розраховує на шось.
В усій поведінці Паші тільки і відчувалося, що в першу чергу він робить це для самого себе, а потім знаходить виправдання у "я не хотів, щоб тебе це образило" і все таке інше. Якщо він вже вирішив будувати свою кар'єру в іншій країні, то нахуй він емоційно прив'язує до себе людину, яка до його не поїде.

Очікування від історії були зовсім іншими. Здавалось, мене очікує підлітковий курортний 2х тижневий роман, перша світла закоханість та радісне відчуття літа. Але після всієї книги залишається гіркий присмак розчарування в діях персонажів. Ніби автор хотів сказати більше, але не зміг і особливо це відчувалося ближче до фіналу історії, коли події йшли в 22 році.

[Andrii Maksymenko · Rating 4 out of 5]

Скільки переконую себе не читати дебютантів, особливо на ниві романтичних новел, однак не зміг пройти повз.

Відповідно робота повна класичних проблем новачка: пустих розмов, розлогих описів, збитого наративу чи непотрібних сцен. Середина книги доволі сильно просідає, коли концентрується на якомусь образному і погано спланованому екшені, замість розвитку взаємодії між персонажами.

Але ті щемкі моменти, коли автор відкриває душу на сторінках, коли давить на ностальгію описами мирного Криму, коли говорить до читача своїми спогадами і думками, а не надуманими історіями — вартують прочитання цієї короткої новели.

[Oli · Rating 2 out of 5]

зірочки суто з жалості 👹

[Chermustdie · Rating 2 out of 5]

⭐2,5

[NatKo · Rating 5 out of 5]

Дуже чудова і тепл�� книжка. Змусила зі сльозами на очах згадати свій відпочинок в Криму в дитинстві. І запах випраних після моря рушників з дельфінами. Смак тих малесеньких креветок…
Книжка викликала дуже приємні емоції. На багатьох моментах серце завмирало , і хотілося вже поскоріше дізнатися, чим же все закінчиться. Після неї залишився приємний гірко-солодкий смак. Дякую автору! Такі книжки змушують захоплюватися українською літературою.

[Tetiana Lira · Rating 4 out of 5]

Не найкращий роман на тему, але й не найгірший з тих що читала. Є деякі питання до автора, але, як на дебют, дуже навіть не погано. Наступну книжку теж куплю. І цю поки що на поличках залишу, бо квір літератури маю не так вже й багато.
Сподобалась атмосфера вцілому, згадались свої відпочинки в таборах, море. Трохи є питання до вільності пересування гурту, що саме приїхали в табір, а не на базу відпочинку з батьками, бо щось такого в своєму досвіді не пригадую, чи то мені так з вожатими щастило, але випасали нас старанніше)
Не сподобались розбірки з "супротивниками" їх методи та взагалі ця лінія. Бо їй приділялось надзвичайно багато часу, а от розкриття стосунків головних героїв на цьому фоні і не вистачило. Якось різко все почалось. Не вистачило рефлексії, і самих стосунків, шо уж там.
Словом, сподобалось, але не вау. Чекаю, що ще автор нам напише, і маю надію, що наступна книжка буде більш допрацьованою.

[l. · Rating 3 out of 5]

дисонанс від поведінки персонажів в 16 років (камон вони ведуть себе на максимум років 12, але можливо це лише моє враження) і піднятої теми страху скінченності (не тільки канікул, а й життя), присутнього в одного з героїв... якось не клеються в мене в голові створення кричалок і малювання плакатів з друзями і роздумування над скінченністю життя в 16 років.

не зайшли пригоди друзів, вся історія з виграними коштами, було враження що це написано лише для збільшення об'єму книжки, а важлива тема розвитку стосунків героїв в 2022 взагалі не розкрита. тим не менш, сподобалося як хлопці більш менш адекватно ставляться до факту, що їм сподобалась людина протилежності статі.

дуже змішані враження, але така література в Україні дуже потрібна, тому чудово, що вона видається. автору натхнення і успіхів!

[paiintitred · Rating 4 out of 5]

Миленько, сподобалось, але епілог (?) наприкінці трохи не в тему.

[tswugh · Rating 4 out of 5]

Я була свято впевнена що закінчиться хепі ендом.... Тепер сижу плачу

[Hymerka · Rating 3 out of 5]

Плюси:
• Український квір-роман!
• Цілуються вже на 54-ій сторінці
• Група друзів
• Український Крим
• Читабельність
• Гарне видання

Мінуси:
• Bury your gays троп
• Внутрішня гомофобія
• Instalove
• Один з протагоністів - явний red flag
• Хокей. В Криму. Посеред літа
• Строкатенький стиль — книжка недоладно зліплена з різножанрових шматків
• Недоречний, на мою думку, тригер з початком 24 лютого 2022
• Без щасливого фіналу — я хочу лише HEA для моїх квірів