What do you think?
Rate this book
Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України
ОУН і шістдесятники, Іван Дзюба та Левко Лукʼяненко, Василь Стус і Вʼячеслав Чорновіл, протести, арешти й табори.
У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х.
Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу.
У своїй книжці Роман Клочко розповідає історію дисидентів, історію українського визвольного руху, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х.
Герої книжки критикували комуністичну ідеологію та боролися проти безправ’я українців як нації. Їхньою зброєю стало слово, яке дошкульно било радянський режим у його чи не найболючіше місце — монополію на інформацію. Тож режим відповідав тюрмами, таборами й психіатричними лікарнями, але повністю знищити цей опір так і не зміг. Попри всі зусилля пропаганди та фактично фізичне знищення дисидентів, вони продовжували боротися і лякати радянську владу.
288 pages, Kindle Edition
Published December 1, 2023
5 people are currently reading
181 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 17 of 17 reviews
February 5, 2024
написано круто, цікаво, є багато вставок з листів, щоденників, допитів, спогадів.
це щемка, ментально важка (а хіба про репресії читати смішно?), сумна книга, але неймовірно важлива. про біль, боротьбу, втрату, сміливість, незламність.
будь ласка, читайте самі і радьте іншим. не забувайте власну історію і те, якими силами дісталася незалежність тоді і дістається по сей день.
дуже хочеться, щоб цю книгу переклали на англійську мову, нехай світ знає, що російська машина терору не припинялася ні на мить.
це щемка, ментально важка (а хіба про репресії читати смішно?), сумна книга, але неймовірно важлива. про біль, боротьбу, втрату, сміливість, незламність.
будь ласка, читайте самі і радьте іншим. не забувайте власну історію і те, якими силами дісталася незалежність тоді і дістається по сей день.
дуже хочеться, щоб цю книгу переклали на англійську мову, нехай світ знає, що російська машина терору не припинялася ні на мить.
January 14, 2024
Є книги, які читати дуже боляче. Але все ж потрібно.
Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України. Роман Клочко
Коли я чула раніше, що Київ завжди був російськомовним, у мене не виникало питання «чому?». Просто так казали корінні кияни.
Їм краще знати - думала я.
От тільки заглибившись в історію, в роботи Івана Дзюби, Вʼячеслава Чорновола, Василя Стуса, Івана Світличного та багатьох інших - все стало на свої місця.
Одна тільки мова вже була маркером того, що до тебе будуть пильніше приглядатися люди, а якщо ти ще й хочеш говорити до інших, ставити незручні питання та боротися за свою країну - тебе просто не буде.
Автор на 280 сторінках показав те, як боролись дисиденти за незалежність, як їх за це карали. Найстрашніше було читати про заслання та «увʼязнення» у божевільні. Як страшно, що хтось вирішив, що має владу так ламати життя інших людей…
Я не можу сповна осягнути, але все більше усвідомлюю якими титанами були герої на сторінках цієї книги. Незламні, зроблені зі сталі, непохитні. Бо знали, що правда - за ними.
Трохи сумбурно вийшло. Але слів, щоб описати всі ці емоції від читання просто не вистачає.
Дуже рекомендую до читання.
Це наша історія.
Невидима битва. Як дисиденти боролися за незалежність України. Роман Клочко
Коли я чула раніше, що Київ завжди був російськомовним, у мене не виникало питання «чому?». Просто так казали корінні кияни.
Їм краще знати - думала я.
От тільки заглибившись в історію, в роботи Івана Дзюби, Вʼячеслава Чорновола, Василя Стуса, Івана Світличного та багатьох інших - все стало на свої місця.
Одна тільки мова вже була маркером того, що до тебе будуть пильніше приглядатися люди, а якщо ти ще й хочеш говорити до інших, ставити незручні питання та боротися за свою країну - тебе просто не буде.
Автор на 280 сторінках показав те, як боролись дисиденти за незалежність, як їх за це карали. Найстрашніше було читати про заслання та «увʼязнення» у божевільні. Як страшно, що хтось вирішив, що має владу так ламати життя інших людей…
Я не можу сповна осягнути, але все більше усвідомлюю якими титанами були герої на сторінках цієї книги. Незламні, зроблені зі сталі, непохитні. Бо знали, що правда - за ними.
Трохи сумбурно вийшло. Але слів, щоб описати всі ці емоції від читання просто не вистачає.
Дуже рекомендую до читання.
Це наша історія.
January 10, 2024
Хороша книга про дисидентів і їхню боротьбу. Підійде як для для тих, хто лише прагне зрозуміти хто такі дисиденти і за що вони боролися, так і для тих, хто хотів би оновити чи трохи структурувати знання.
Книга, яка промовляє – наша незалежність не впала нам з неба, за неї боролися, за неї віддавали життя протягом всього існування радянського союзу. Дисиденти боролися словом, не зброєю, але життя їм ламали так само.
Це така цілісна картина боротьби без зайвої деталізації біографій кожного дисидента. Сподобалося, що тут багато цитат і уривків з першоджерел, щоденників та спогадів безпосередніх учасників цієї боротьби. Історії, які вражають емоційно. Розумієш, що це все відбувалося протягом часу, коли паралельно жили твої рідні і які навіть не здогадувалися як в цей час каральна система знущається над їхніми співгромадянами.
Книга, яка промовляє – наша незалежність не впала нам з неба, за неї боролися, за неї віддавали життя протягом всього існування радянського союзу. Дисиденти боролися словом, не зброєю, але життя їм ламали так само.
Це така цілісна картина боротьби без зайвої деталізації біографій кожного дисидента. Сподобалося, що тут багато цитат і уривків з першоджерел, щоденників та спогадів безпосередніх учасників цієї боротьби. Історії, які вражають емоційно. Розумієш, що це все відбувалося протягом часу, коли паралельно жили твої рідні і які навіть не здогадувалися як в цей час каральна система знущається над їхніми співгромадянами.
April 11, 2024
Дуже все добре написано. Не перша книга моя у цьому жанрі, тому маю з чим порівнювати. Багато фактів, які детально описані та цікаво було дізнатися. Цю книгу повинні читати всі, а особливо зі сходу та півдня країни, і ще б непогано потім було «екзаменувати» як засвоєно матеріал. Я ж дякую батькам, які про всі жахи розказували, тому всі події не є для мене якимось новими! Давно знав що сересер мав давно бути знищеним, і все москаль#ке на##й.
Рекомендую до обовʼязково читання.
Рекомендую до обовʼязково читання.
January 25, 2025
Книга, яку варто прочитати кожному, особливо зараз. Також сподобалося, що автор не підносить дисидентів на п'єдестал і спокійно пише і про помилки, яких вони припускалися. Бо ж усі ми люди.
December 31, 2023
Книга варта уваги, однозначно раджу!
Дізналася окремі факти про дисидентів, про які не чула раніше. Та й написана вона чудово, читати її було лише в задоволення, хоча моментами й дуже болісно та з відчуттям сильної несправедливості.
Прекрасне завершення «читацького 2023-ого року».
Дізналася окремі факти про дисидентів, про які не чула раніше. Та й написана вона чудово, читати її було лише в задоволення, хоча моментами й дуже болісно та з відчуттям сильної несправедливості.
Прекрасне завершення «читацького 2023-ого року».
February 28, 2024
Але що це ми живемо на український землі, але ще не живемо в українській державі – державою керують вороги!
July 26, 2024
Всім українцям рекомендую до прочитання.
September 6, 2024
Дуже вдячна пану Роману Клочко за цю книгу.
Мені соромно визнати, наскільки мало я знала про українських дисидентів. Текст читається легко, але іноді мені доводилося її відкладати, щоб усвідомити, і навіть, прогорювати прочитане. Ну що ж, моя русофобія досі недостатня.
Мені соромно визнати, наскільки мало я знала про українських дисидентів. Текст читається легко, але іноді мені доводилося її відкладати, щоб усвідомити, і навіть, прогорювати прочитане. Ну що ж, моя русофобія досі недостатня.
November 24, 2024
Дуже гарна і ґрунтовна розповідь про людей, які опиралися русифікації, порушенню прав і свобод, боролися за Україну. Дозволяє скласти цілісну картину тим, хто чув про дисидентів і хоче знати більше, заповнити лакуни тим, хто чув дуже мало, і відкрити для себе цілком нову сторінку нашої історії, яку дуже старанно затирали, проте остаточно приховати не змогли.
Найстрашніше, що це історія не така вже й давня: останні арешти відбувалися у 1970-1980х — купа людей, які в ті часи усвідомлювали або старанно заплющували очі на те, що відбувається, ще живі. Багатьом дисидентам так не поталанило.
В книзі є відповіді на те, «чому ж в Україні немає відомих усьому світу митців і вчених» (якщо це раптом комусь ще не очевидне, хотіла б сказати я, але є достобіса людей, яким все ще не очевидно, на жаль):
Є відповідь і на те, чому «опозиція», «правозахисники» і все це «нєпротівлєніє злу насілієм» на росії — це казка про рожевих поні у сферичному вакуумі і така річ, що не має жодного сенсу.
І є той ключовий висновок, про який важливо пам'ятати:
Найстрашніше, що це історія не така вже й давня: останні арешти відбувалися у 1970-1980х — купа людей, які в ті часи усвідомлювали або старанно заплющували очі на те, що відбувається, ще живі. Багатьом дисидентам так не поталанило.
В книзі є відповіді на те, «чому ж в Україні немає відомих усьому світу митців і вчених» (якщо це раптом комусь ще не очевидне, хотіла б сказати я, але є достобіса людей, яким все ще не очевидно, на жаль):
Нарешті в січні 1976 року Леонід Плющ із сім’єю опинився у Франції. Тут він і прожив решту життя. Французькі психіатри, на відміну від радянських колег, визнали його здоровим. До математики він уже не повернувся.
Є відповідь і на те, чому «опозиція», «правозахисники» і все це «нєпротівлєніє злу насілієм» на росії — це казка про рожевих поні у сферичному вакуумі і така річ, що не має жодного сенсу.
Українці вже мали досвід створення подібних організацій. У грудні 1971 року львів’яни В’ячеслав Чорновіл і Ірина Стасів-Калинець оголосили про створення Громадського комітету захисту Ніни Строкатої, яку кагебісти заарештували, по суті, за підтримку чоловіка — політв’язня Святослава Караванського. До комітету також увійшли киянин Василь Стус, одесит Леонід Тимчук і московський правозахисник Петро Якір. Вони планували збирати й публікувати інформацію про долю Ніни Строкатої, створити фонд допомоги їй та її чоловіку, а також стежити за тим, чи дотримуються її права на захист, гласність суду й оскарження вироку. Але вся діяльність комітету обмежилася виданням бюлетеня із заявою про створення і заміткою «Хто така Н.А. Строката (Караванська)». Вже 12 січня 1972 року прокотилася хвиля арештів українських дисидентів і Чорновіл, Стасів-Калинець і Стус опинилися за ґратами
І є той ключовий висновок, про який важливо пам'ятати:
Утім головний здобуток дисидентів — незалежна й демократична Українська держава — попри все, залишається з нами. А самі вони стали частиною нашої історії. Тією частиною, яка нагадує: далекого 1991 року незалежність не впала на нас з неба. За неї боролися багато поколінь і ця боротьба триває.
January 18, 2024
"Україна має бути для українців і тільки"
Читаючи книгу "Невидима битва. Як дисидентu боролиcя за незалежнiсть України" Романа Клочка мені постійно згадувалися люди, які криком кричать "какая разніца на каком язикє я разгаваріваю" а різниця ж є.
"Спочатку русифікацiю ховали за іншими термінами, прикриваючись "вимогами ринку", "потребами російськомовниx" і навіть пандемією коронавірусу. А тепер її відкрито й неприховано проводить російськa влада на окупованиx українськиx територіяx, відмовляючи українцям у праві існування як нації."
Зараз ми боремося з oкупантом збрoєю, а в не таких вже і далеких 50-80-х збрoєю опорy стало слово.
Такі знайомі нам прізвища як Стуc, Чорновiл, Дзюбa, Кириченкo, Лук'яненкo і ще багато інших людей ціною свого життя та свобoди бoролися за незалежнiсть нашої країни.
Учасників цього руху часто називають дисидентaми, яке з латинського перекладається - незгодний. Та пересічні радянськi громадяни мало знали про цю боротьбу, тому і "невидима битва".
"Вони не влаштовували замахів на радянськиx лідерів, не підривали будівель KГБ чи крeмль. Їхньою збрoєю було слово, яке крок за кроком руйнувало репутацію радянськогo союзy в очах заxдної громадськості й власних громадян."
В ній розповідається про період українськогo визвольногo руxу, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х.
🏷️ про спроби пропагyвати боротьбy за незалежнiсть України у 1950-1960-х;
🏷️ про зародження та розвиток рухy шістдесятникiв;
🏷️ про те, що доводилося пережити дисидентaм за колючим дротом тюрeм, табoрів і психіатричниx лікарень;
🏷️ чому перебування на волі дисидeнти називали "великою зонoю";
🏷️ про те, як підтримувала дисидентiв українська діаспора на Заходi;
а ще книга наповнена багатьма спогадами дисидентiв, уривками з їхніх книг, які видавалися самвидавом та посилань на інші джерела інформації.
Якби мене запитали, кому б я порадила цю книгу, я б без сумніву відповіла - ВСІМ!!! Особливо тим, які за два роки так і не зрозуміли що зараз коїться в нашій країні!
Читаючи книгу "Невидима битва. Як дисидентu боролиcя за незалежнiсть України" Романа Клочка мені постійно згадувалися люди, які криком кричать "какая разніца на каком язикє я разгаваріваю" а різниця ж є.
"Спочатку русифікацiю ховали за іншими термінами, прикриваючись "вимогами ринку", "потребами російськомовниx" і навіть пандемією коронавірусу. А тепер її відкрито й неприховано проводить російськa влада на окупованиx українськиx територіяx, відмовляючи українцям у праві існування як нації."
Зараз ми боремося з oкупантом збрoєю, а в не таких вже і далеких 50-80-х збрoєю опорy стало слово.
Такі знайомі нам прізвища як Стуc, Чорновiл, Дзюбa, Кириченкo, Лук'яненкo і ще багато інших людей ціною свого життя та свобoди бoролися за незалежнiсть нашої країни.
Учасників цього руху часто називають дисидентaми, яке з латинського перекладається - незгодний. Та пересічні радянськi громадяни мало знали про цю боротьбу, тому і "невидима битва".
"Вони не влаштовували замахів на радянськиx лідерів, не підривали будівель KГБ чи крeмль. Їхньою збрoєю було слово, яке крок за кроком руйнувало репутацію радянськогo союзy в очах заxдної громадськості й власних громадян."
В ній розповідається про період українськогo визвольногo руxу, який тривав від середини 1950-х до другої половини 1980-х.
🏷️ про спроби пропагyвати боротьбy за незалежнiсть України у 1950-1960-х;
🏷️ про зародження та розвиток рухy шістдесятникiв;
🏷️ про те, що доводилося пережити дисидентaм за колючим дротом тюрeм, табoрів і психіатричниx лікарень;
🏷️ чому перебування на волі дисидeнти називали "великою зонoю";
🏷️ про те, як підтримувала дисидентiв українська діаспора на Заходi;
а ще книга наповнена багатьма спогадами дисидентiв, уривками з їхніх книг, які видавалися самвидавом та посилань на інші джерела інформації.
Якби мене запитали, кому б я порадила цю книгу, я б без сумніву відповіла - ВСІМ!!! Особливо тим, які за два роки так і не зрозуміли що зараз коїться в нашій країні!
March 24, 2025
Ця книга стала для мене справжнім відкриттям. Я нарешті зрозуміла, хто такі дисиденти, і чому їхня боротьба була настільки важливою. Вона дає відчути, через які випробування пройшли ці люди, що ризикували всім заради ідеї незалежності України.
Читати було нелегко емоційно, адже це не просто історія, а свідчення про реальні людські долі. Книга нагадує, як радянська влада намагалася знищити нашу мову, культуру й ідентичність. І як, попри це, завжди знаходилися ті, хто не боявся протистояти системі.
Я багато думала після прочитання: наскільки важливо берегти свою мову й ідентичність сьогодні, коли це вже не потребує такої жертви, як тоді. Але досі не всі українці готові зробити цей вибір. Книга змусила мене ще більше цінувати нашу історію і тих, хто боровся за можливість бути українцями.
Це книга, яку варто прочитати кожному, щоб зрозуміти, якою ціною здобувалася наша незалежність, і що війна за нашу свободу триває й досі.
Читати було нелегко емоційно, адже це не просто історія, а свідчення про реальні людські долі. Книга нагадує, як радянська влада намагалася знищити нашу мову, культуру й ідентичність. І як, попри це, завжди знаходилися ті, хто не боявся протистояти системі.
Я багато думала після прочитання: наскільки важливо берегти свою мову й ідентичність сьогодні, коли це вже не потребує такої жертви, як тоді. Але досі не всі українці готові зробити цей вибір. Книга змусила мене ще більше цінувати нашу історію і тих, хто боровся за можливість бути українцями.
Це книга, яку варто прочитати кожному, щоб зрозуміти, якою ціною здобувалася наша незалежність, і що війна за нашу свободу триває й досі.
June 26, 2025
Справді добре написано, опрацьовано багато джерел. Багато що знала, але були і цікаві відкриття. Єдине чого не вистачало - системності, причому саме у викладі, бо в дослідженні ця системність є. Тобто, якщо ви із школи пам"ятаєте основну схему - ключові організації, імена, перша / друга хвиля арештів; самвидав/тамвидав і т.д., книга додасть цій схемі об"єму і зробить це дуже якісно. А от якщо читачу саме системного бачення не вистачає, буде складніше. Але все одно, книгу рекомендую, однозначно варта прочитання
February 2, 2024
Дуже важлива і цінна книга. Інформація подана легко, але в той же час, обширно. Невидима битва спонукає дізнаватися більше про наших людей, які боролися і продовжують боротися за вільну сильну та незалежну Україну
April 14, 2025
дуже хаотична подача інформації. на початку автор заінтригував, що от він нам зараз розкаже правдиву історію Стуса. але щось якісь уривки як і про інших
March 31, 2025
Ця книга про українських дисидентів 70-х–80-х років, які боролися словом за українську культуру.
Ось основні теми, які розкриваються в ній:
- як створювали і поширювали націоналістичну літературу;
- про постійний контроль і переслідування інакодумців, неправові судові процеси, шантаж і маніпуляції з боку КГБ;
- про умови життя за ґратами, способи супротиву під час поневолення, сфабриковані діагнози в психіатричних лікарнях;
- про життя після увʼязнення, долі родин дисидентів;
- про роль української діаспори в опорі проти системи.
Книга невелика і дуже легко читається. Дуже гірко за долю людей, які пережили такі знущання тільки за те, що хотіли бути українцями. Але, читаючи її, я подумала, що герої цієї книги пишалися б сьогоднішньою Україною — їхня боротьба не була даремною. Тоді їх було лише невелике коло однодумців, а зараз більшість українців розуміє, хто вони, відчуває свою ідентичність і не є частиною «русского мира».
На жаль, лише повномасштабне вторгнення змогло це закарбувати в свідомості, але тепер у більшості немає сумнівів, що:
«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»
Україна є, була і буде!
Ось основні теми, які розкриваються в ній:
- як створювали і поширювали націоналістичну літературу;
- про постійний контроль і переслідування інакодумців, неправові судові процеси, шантаж і маніпуляції з боку КГБ;
- про умови життя за ґратами, способи супротиву під час поневолення, сфабриковані діагнози в психіатричних лікарнях;
- про життя після увʼязнення, долі родин дисидентів;
- про роль української діаспори в опорі проти системи.
Книга невелика і дуже легко читається. Дуже гірко за долю людей, які пережили такі знущання тільки за те, що хотіли бути українцями. Але, читаючи її, я подумала, що герої цієї книги пишалися б сьогоднішньою Україною — їхня боротьба не була даремною. Тоді їх було лише невелике коло однодумців, а зараз більшість українців розуміє, хто вони, відчуває свою ідентичність і не є частиною «русского мира».
На жаль, лише повномасштабне вторгнення змогло це закарбувати в свідомості, але тепер у більшості немає сумнівів, що:
«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»
Україна є, була і буде!
July 17, 2024
Прочитала за одну довжелезну поїздку у поїзді.
Як на мене дуже важлива книга яка нагадує що боротьба за гідність, права людини, свободу та незалежність тривала і триває протягом усіх часів.
Рекомендую!
Як на мене дуже важлива книга яка нагадує що боротьба за гідність, права людини, свободу та незалежність тривала і триває протягом усіх часів.
Рекомендую!
Displaying 1 - 17 of 17 reviews