Після подій, які відбуваються в першому романі, минуло п’ять років. Віана вже з двома доньками переїхала в паризький район Монмартр, де намагається продовжувати справу свого життя — створювати магічний шоколад. Однак бізнес іде вкрай неуспішно, Анук перетворилася на бунтівного підлітка та все гірше ладнає з матір’ю, а саму Віану зсередини розривають страхи й невпевненість у майбутньому.
Саме в такий непростий час на порозі шоколадної крамнички з’являється Зозі де л’Альба. Вона легко знаходить спільну мову з Анук, дарує радість клієнтам, як це колись робила Віана, а також підштовхує головну героїню назустріч коханню. Бізнес іде в гору, за вікном казкова а
Минуло 5 років з подій, описаних у «Шоколаді». Віанна з двома доньками — Анук та Розеттою — оселяється у Парижі на Монмартрі. Називає себе Янною, живе пересічним життям, працює у шоколадні, але без того запалу, що раніше, готується вийти заміж. На першому місці для неї — діти. Вона прагне подарувати їм звичайне життя, тому відкидає свою відьомську сутність. Втім, одного разу в неї на порозі з’являється Зозі — втілення краси, харизми і магії з купою таємниць і прихованими намірами, тож Віанні доводиться згадати, хто вона є і боротися за себе і свої почуття. ⠀ Джоанн Гарріс неперевершена в описах деталей: ароматів, смаків, текстур — вони беруть у полон з перших сторінок і не відпускають до останньої. Вона гармонійно вплітає магію в сіру буденність. І показує, що не варто жертвувати собою навіть заради найдорожчих людей, інакше вони легко можуть обрати сторону зла, що поманить льодяниковими черевичками. ⠀ Багато хто критикує фінал за надмірну «солодкість». А мені він імпонує. І я впевнена, що на персонажів чекає ще чимало пригод.
Казка для дорослих, де в сюжеті присутня магія, зла чаклунка, магічні знаки тощо. Сюжет досить передбачуваний, розвиток персонажів теж. Саме магічного присмаку книга не має. Було відчуття, що реалістичний сюжет сам по собі, а магічний сам по собі. Щось пішло не так
Легка книга для відпочинку . Трошки магії. Авторка гарно вміє створювати атмосферу місць, вдаючись в деталі про кольори, запахи, текстури. Книгу прочитала на одному подиху, але Відверто не сподобалось закінчення(