Більшість музичних продюсерів відомі особливим звучанням. Рік Рубін, найвпливовіший продюсер останніх 20 років за версією MTV й один зі 100 найвпливовіших людей світу за рейтингом Times, прославився іншим: умінням створити простір, у якому митці різних жанрів і стилів можуть усвідомити, ким вони є насправді і що вони можуть запропонувати світові.
Його творчий метод — допомогти кожному переступити через нав’язані очікування й відновити стан невинності, у якому несподівані відкриття стануть неминучими.
Рік Рубін переконливо доводить: творчість —це не професія і не результат, а спосіб сприйняття світу, і кожному під силу знайти у своєму житті достатньо місця
Книга яка суперечить сама собі. По перше не знаю чи це лише в українському виданні, але купа вільного місця. Я таке не люблю, бо це абсолютно безглуздо залишати по 1-2 сторінки порожніми.
Всю книгу можно описати фразою «Натхнення всюди». Насправді я була здивована як автор розтягнув цю думку аж на 400 сторінок.
Суперечить написаному пару сторінок по тому. Тут автор пише відпускайте свій твір, не шукайте що в ньому вдосконалити, бо він буде вже не таким яким ви задумали, через пару розділів пише «завжди є що покращити» 🫥
На початку мене просто вразила фраза що лікар сказав йому , що потрібно вирізати апендицит, він побачив в книгарні книгу, де було написано щось типу «не потрібно воно тобі» і він пише «я ще досі з апендиксом» 😐😐😐😐Мене як людину в якої майже розірвався апендикс була в шоці.
Абсолютно безглузда для мене книга.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Можливо я не в тому настрої, стані душі чи складі розуму для книги. З одного боку багато мотивації та натхнення яке є в книзі. Але з іншого боку ці поради такі примітивні в своїй суті що нудно стає з перших сторінок. Також там стільки води, що місяць можна примати душ тільки з однієї цієї книги. Може я щось не розумію, а може це просто не моє.
в мене були складні стосунки з цією книжкою. першу третину я бісилась на автора і щиро вважала цю книжку шкідливою для митців та мисткинь. в другій третині, за океаном метафор та лісом езотеричних роздумів, почала виловлювати цікаві ідеї та ловити себе на думці «о, а я до цього раніше сама додумалась!». в заключній третині мені сподобались кілька практик і навіть зробила парочку закладок. тут є корисне і цікаве, але більшість висновків та процесів, які ретельно розжовує автор, подаючи це як мало не божественне начало в творчих людях, вже описані в дуже доказовий і значно цікавіший спосіб науковцями, соціологами, управлінцями і навіть моїми друзями.
словом, це був не простий шлях гніву, торгу і прийняття, але хіба творчість — це просто?)
Рік Рубін, беззаперечно, видатний ментор. Саме менторський нагляд характеризує його продюсерську діяльність. Нажаль книга не розказує про цей самий Метод Рубіна, а є поверхневою деконструкцією процесу творчості. Думки і поради з книги лежать на поверхні, хіба добре шо всі їх зібрали в одному місці та структурували. Це не шось шкідливе, але будь-хто і сам дуже швидко приходить до озвучених порад та думок. Також на мене книга не спрацювала як мотиватор, що булоб дуже доречно для категорії успішного успіху. А найгірше те, що це легке чтиво не цікаво читати
70% книги забрано на цитати. Книга, яка говорить про загальне та разом з тим заглядає в саму глибину. Про творчість, життя та спосіб досягнути глибину в обох.
Спочатку, коли починала читати, подумала, що знову і знову натрапила на мотиваційну книгу, у якій кожного разу повторюються одні й ті самі фрази. Але, прочитавши декілька сторінок, зрозуміла: якби мені ця книжка трапилася раніше, то до багатьох речей не довелося б приходити самостійно. Однозначно, цю книгу варто перечитувати кілька разів, щоб нагадувати собі важливі речі, які з часом забуваються. Автор із самого початку попереджає, що це його власні міркування і спостереження, і радить просто взяти для себе те, що стане в пригоді. Наприклад, пункт про "збирання зерен". Я це називаю "колекціонування". Це процес, коли ти відкритий і накопичуєш усе, що вважаєш цікавим. Важливе нагадування про дисципліну, про мету мистецтва, яку ми часто забуваємо, і про те, що потрібно прийняти себе та поділитися зі світом тим, хто ми є і як бачимо навколишній світ. Думаю, кожен може впізнати у книзі себе та свої власні спостереження.