В Ешекліфській лікарні для божевільних злочинців, що розташована на ізольованому острові, стається неочікуване: з палати втікає небезпечна вбивця. Для розслідування інциденту до закладу прибувають маршал Едвард «Тедді» Деніелз із напарником. Однак досить швидко чоловіки розуміють: тут відбувається щось химерне.
Порожній маяк на узбережжі охороняють краще, ніж усю лікарню, медики застосовують експериментальні психотропні препарати, а пацієнти попереджають Тедді не довіряти персоналу й новому напарнику. Напруга зростає, коли буря накриває острів та відрізає маршала від зовнішнього світу. А що як Тедді — сам учасник експерименту і зовсім не той, к
Двоє федеральних маршалів вирушають в Ешкліфську психіатричну лікарню для особливо небезпечних злочинців. Тедді Деніелз та Чак Оул мають розслідувати справу про таємниче зникнення однієї із пацієнток – Рейчел Соландо. Про лікарню ходять, за словами Тедді, страшні чутки: там проводять експерименти над пацієнтами. А ще там знаходиться той, через кого маршал втратив дружину, яку палко кохав.
Маршали дістаються острова, знайомляться з головним лікарем та всім персоналом лікарні, й починають розслідувати дуже дивну справу: жінка зникла із зачиненої кімнати. Тедді одночасно намагається знайти вбивцю дружини. Гнітюча атмосфера, постійні підозри всіх навколо, а ще й шторм – все це підтверджує слова маршала про те, що на острові та в лікарні відбуваються дивні речі. А ще маршал часом бачить свою покійну дружину, яка розмовляє з ним. Йому сняться троє дітей – діти тієї жінки, яка втекла з палати.
Проте, чим далі Тедді намагається розібратись в справі Рейчел Соландо, подій, які відбуваються в Ешкліфі та знайти Леддіса, тим ближче він підходить до правди про себе самого.
Із Ешкліфської лікарні для душевнохворих злочинців, розташованої на ізольованому острові, втікає паіцієнтка (божевільна вбивця власних трьох дітей). Маршал Тедді Деніелз прибуває на острів зі своїм напарником, Чаком Оулом, щоб знайти втікачку-злочинницю. Та чим довше він знаходиться у лікарні, тим підозрілішим йому видається її персонал, який, здається, взагалі не шукає свою зниклу пацієнтку, та тим лячнішими йому видаються стіни лікарні, у яких, як Тедді дізнається, проводять страшні ескперименти над хворими. І, можливо, він сам став частиною подібного експерименту.
Моторошна атмосфера психіатричної лікарні. Постійне відчуття напруги від таємниць, що у ній зберігаються. Та неприємне кусюче відчуття страху втрати себе, коли ті таємниці таки розкриваються у фіналі.
“Та чи справді ми втрачаємо минуле в імʼя майбутнього?”
“Але Тедді давно навчився одного фокуса: варто залишатися зосередженим, зайняти себе чимось. Поки біжиш, тебе не упіймати.”
“На пристані їх зустрів заступник директора Макфірсон. Для такої посади він був дещо замолодий, його біляве волосся було стрижене трохи довше від норми, а рухався він із лінивою грацією, яку Тедді помічав у техасців або тих, хто ріс 13 конями.”
“доктор Коулі докладно пояснить вам усі деталі, а я тільки наголошу: контакт із пацієнтами без нашого нагляду заборонений.”
“— Я не збираюся вас бити, — запевнив його Тедді. — Але можете побити. Хіба не ясно? У вас є сила, а в мене нема. Через це я безпорадний. А коли я безпорадний, мені страшно.”
“Джим був на тій війні. Коли повернувся додому, сказав, що світ тепер вільний, бо за це воювали американці й весь світ по-бачив, що єдино правильний шлях — американський.”
“« Майбутнє — це кредит, — казав він, — а я звик платити все і зразу»… жити треба сьогоднішнім днем. Тут і зараз.”
“Я був старшиною батальйону, командував молоди-ми хлопцями. Половина з них загинула незайманими. Чемністю поваги не добʼєшся. Тільки страхом.”
“божевільний завжди заперечуватиме власне божевілля.”
“Нервовою системою мозок посилае нервові імпульси. Тобто це він контролює біль, — пояснила вона. — Мозок відповідає за біль. А ще сон, емпатію, голод. Усім, що ми приписуємо серцю, душі чи й навіть нервовій системі, насправді заправляє мозок. Геть усім.”
Книга мені досить сподобалась, хоч іноді ці безглузді діалоги збивали. Насправді я здогадувалась, що він психічно хворий і його таки залишать на цьому острові. Але те, що ця вся історія вигадка його фантазії я ніяк не могла придумати. Трохи незрозумілий для мене кінець. Він таки не зміг повірити у правду і думав що він федеральний маршал?
This entire review has been hidden because of spoilers.