Для людини пес — вірний друг на десять, п’ятнадцять років. Проте господар для пса — це все його життя...
Цей пес народився вперше, щоб навчитися стерегтися людей і відчиняти двері. Однак хіба таке може бути призначенням? Юний Тобі піде, щоб повернутися золотистим ретривером Бейлі та зустріти свого хлопчика. У дивному світі людей на них чекають життєві уроки і безліч пригод. Але колись і це життя пса добіжить кінця, щоб... початися знову! Рятуючи, розшукуючи, втішаючи інших, собака знатиме, що колись знайде старого друга. І коли це станеться, зрозуміє: призначення пса — просто бути поряд...
Оповідь йде від першої особи, собачки. Це додає трохи наївності і милоти, бо фільм був більш «скляним», наскільки я пам’ятаю. Але я ще не зустрічала жодної історії, що претендує на реалістичність, щоб не змушувала витирати сльози. Але в цій книзі стільки любові та доброти, що воно того варте.