Упродовж тривалого часу гриби вважали чимось на кшталт рослин (так, найчастіше вони сидять на одному місці, не нявкають і їсти не просять), а деякі види навіть зараховували до тварин і мінералів. Що ж, усі помилялися. Гриби — це просто гриби.
Насправді все, звісно, складніше. І про це у своїй новій книжці розповідає ботанік Олексій Коваленко. Що спільного у Плінія Старшого і глив? Які гриби із собою носила «снігова людина»? Танцювальна чума, полювання на відьом і як до всього цього причетні гриби? Скільки коштує найдорожчий гриб у світі та як гриби долучилися до картопляного голоду в Європі? Які гриби росли на стінах 4-го енергоблока та хто згубив австралійських споl
Обожнюю гумор Олексія. Книжка заскладна для мене, особливо її перша половина, бо дуже багато термінів, видових назв і всього такого, але на своєму рівні цікавих фактів набрала і в дивовижний світ грибів занурилась по саму шапинку. Гриби, вони усюди
Книга чудова! Дуже добре та цікаво написана і надихає любити гриби ще більше! Не тільки їсти, а й цінувати їх як вид🌸 Інколи, звичайно, було занадто багато вже жартів, але це чисто субʼєктивно.
Боже, я нарешті дочитала. Минув рік. Рік, Карле! А все тому, що, щоразу коли я брала цю книжку в руки, я починала куняти й солодко спати. "Планета" ніби науково-популярна, але популярні в ній переважно жартики, які мені дуже подобаються (можна більше). Без фахової підготовки мене абсолютно не торкають хімічні терміни (бог із ними з грибами, у них бувають прикольні назви і латиною теж). Тож, дочитавши, я навіть не пам'ятаю, як правильно "псилоцибін" чи "псилобіцин". (Думаю, перше, але друге мені звучить краще)
Непоганий нон-фікшн, який дасть досить добре уявлення про світ грибів, який нас оточує. Дуже багато латинських назв, жодна з яких благополучно не запам'яталась, але все ж, не жалкую, що взялася за читання цієї книжки. Пізнавально, як і очікувала. А ще! Гливи це ерингі! А значить, Елізабет - це еринг! І вони хижаки! Не пийте, знавці Dark souls мене зрозуміють.
Чудова книжка! Люблю такі видання, де про серйозні речі нормальною людською мовою та ще і з жартами. Читати було легко і не нудно. Можливо, мої онуки, читаючи Планету, не зрозуміють, чого їх бабця так реготала над цими жартами, та то і не важливо, головне що я отримала задоволення від процесу і дізналася багато нового. Але русофобія все одно недостатня!
Якщо любите гриби, то ця книга для вас, а якщо ні, то обов'язково полюбите їх після прочитання, бо життя без них неможливе й без них швидше за все не було б і нас.
Немаленька, багатофактова і досить весела книга що веде нас теренами гриборізноманіття нашого світу й заводить як в давно відомі, так і в досить несподівані його куточки.
Дуже цікаво. Багато чого нового. Але початок де всі ці види грибів просто згадуються здається безкінечним. Ну і дуже мало приділено галюциногенним грибам. Ні слова як їх вирощувати вдома, де взяти розсаду, та як готувати
Все доросле життя ставлюся з підозрою до грибів (і це про не мухомори та поганки), інколи мої підозри навіть переходять у мікофобію. Розумієте, ці істоти занадто могутні та всеприсутні, та, що гірше за все, більшість з них непомітні неозброєному оку.
Тож книгу «Планета грибів» я взялася читати, щоб "знати ворога в обличчя". Навіть якщо цього обличчя не існує. Мікофобія моя отримала посилння, обрій знай розширився, а ще я багато сміялась. Гриби — вони дійсно усюди. Це хліб, сир, вино, комбуча та соєвий соус. Це ліки, що допомагають нам боротися з бактеріями. Гриби знаходяться всередині людини, разом з іншими організмами створюють внутрішній всесвіт. Гриби атакують організм людини, спричиняючи хвороби або навіть летальні випадки.
Гриби нападають та знищують урожаї фруктів, овочів, злаків і бананів. На основі грибів розроблено сильний галюциногенний наркотик, і, можливо, деяким шедеврам попкультури ми завдячуємо саме творчому симбіозу людини та гриба.
Гриби змінювали хід історії людства. Ба більше, у книзі висловлюється припущення, чому ссавці, а саме людина, стали найбільш успішним видом на Землі. Як відомо, на початку розвитку життя на поверхні Землі, про себе потужно заявили рептилії. Але через низьку температуру їхнього тіла деякі види грибів-паразитів влаштовували холоднокровним справжній геноцид. Тоді як теплокровні ссавці всяких грибних паразитів відправляли у грибне пекло й забезпечили собі стійкі умови виживання.
Також у книзі згадується теорія, що зазнала краху через необґрунтованість фактами, але була доволі популярна деякий час — «теорія мавпи під кайфом». Автор теорії стверджував, що еволюція людини відбулася через постійне споживання мавпами одного виду грибів, від яких вони ловили особливий кайф. Як можна було до такого додуматися? Не інакше як під грибами, які диктували автору своє бачення процесу еволюції.
У підсумку - книга цікава. Написана з гумором, не без необхідних наукових термінів, але вони не перевантажують текст. Сторінки прикрашено кольоровими ілюстраціями зі смішними написами.
Ви повертаєтеся втомлені з роботи, в голові купа справ, не вирішених задач, проблем, питань, на автоматі вечеряєте, вмикаєте торшер, вмощуєтеся в зручне крісло, відкриваєте книгу і все... ваше життя стає дуже небезпечним, бо щохвилини намагаєтеся не сміятися голосно, щоб не розбудити домашніх та сусідів. Легкий опис великої кількості цікавих фактів калейдоскопом проносяться повз вас, не намагайтеся за даною книжкою готуватися до складня іспиту з мікології чи інструкції які гриби в лісі кидати до кошика, грибів трошки більше ніж печериці, білі та мухомори саме з їхнім різноманіттям вам і доведеться знайомитися. Пр��сто відірвіться на кілька годин від звичайного буття. Якщо природа не була до вас щедрою коли роздавала гумор - книжка не для вас, але це теж добре, бо велику кількість суто мікологічних трактатів теж хтось має читати.
Цікавого українського "грибного" наукпопу не знайдеш і про вищі гриби. Від цієї книги очікував заповнити цю нішу на полиці. Якщо стисло - не вийшло. Книжка схожа на курсову роботу, де після кожної вижимки з наукової статті / публікації / книги (віддати належне, матеріалу для написання книги використано багато) автор вважає за необхідне вставити "слушний" каламбур. Перші сторінок 20 читаються з поперервною посмішкою / нудьгою, далі процес читання стає нестерпно болючим. Не можу рекомендувати цю книгу. Дуже шкода, що автору вирішив, що люди які купують книгу про царство грибів не в змозі витримати і абзацу без гуморески.
Чудова книга, щоб дізнатись про справжніх володарів планети. Інформації дуже багато і перші 100 сторінок мозок кипів, щоб зрозуміти. Це звісно, якщо вдумуватись у прочитане. Ця книга - подорож від грибів розміром з одноклітинні організми до 9-метрових (в минулому) грибів, які пережили велике вимирання, до речі не одне. Автор дуже "в темі" сучасних мемів, про Geek Journal і Кокотюху навіть довелось гуглити. І як на мене це добре, оскільки впливає на якість запам'ятовування інформації. Класний, цікавий наукпоп, що поглиблює знання. Дякую автору
3.5 непогана книга, багато цікавого матеріалу. як на мене, забагато жартів (70% можна було б прибрати), вони часом відволікають, а часом просто не ясно нашо вони там потрібні. особливо кадри фільмів з підписами... ціль набрати більше сторінок? це доречі було так само з "Теоріями Змов", без картинок, але все одно забагато гумору на долю теорії/важливого матеріалу. купуючи популярний нонфік звісно хочеться більш доступного формату подачі матеріалу, але не у вигляді стендапу, вибачте. мабуть, наступні книги з цієї серії у Віхоли скоріш буду брати в електронному форматі.
Я купила цю книгу на подарунок і поки був час, вирішила теж прочитати. В мені немає жодного інтересу до грибів, можливо, тому мені було не дуже цікаво й місцями складно. Простіше стало в кінці, коли мова пішла про звичайні гриби, уявлення про які в мене було. Жарти й підписи до фото - це те, що реально дратувало й відволікало. Інколи мій мозок починав роздумувати над тим, чи за рік-два читати розумітимуть жарти про "немає сечі терпіти ці борошна", замість зосередитися на тексті. Підозрюю, що просто я - не та аудиторія, для якої писалася ця книга.
Спонтанно придбав цю книгу, поки чекаю на "Заплутане життя" від Тамарина, і жодної секунди не пошкодував про покупку. Книжка написана легко, з гумором, багато іллюстративних фото. Особисто мені більшість жартів не зайшли, але гумор то є дуже суб'єктивна штука, до того ж - це наукпоп а не стендап. Якщо Вам цікава тема грибів - однозначно рекомендую до прочитання, а також додатково рекомендую переглянути "Цейво подкаст" з автором.
Все ж таки це більше не книжка, а сценарій для ютуб шоу. Багато того, що цікаво було б дізнатися про гриби, тут немає, але є марафон із фрагментованих цікавинок про найрізноманітніші види.