Книжка німецького консультанта для батьків Кристіани Кутик присвячена тому ранньому вікові, у якому формуються здорові звички дитини та її взаємодія з батьками, що стає підґрунтям для подальшого розвитку її соціальних здібностей. Маючи просту і зрозумілу структуру, книжка дає молодим батькам чіткі поради, що допоможуть їм правильно реагувати на «вередування» та «пхинькання» своїх дітей, стати для них надійним фундаментом безпеки й виховувати їх без примусу та в спокої.
От бувають книги, в яких ніби і багато суперечливих думок, але є щось таке, що змушує все-таки цю книгу рекомендувати.
Ця саме така, не можу сварити, з неї що взяти. Вона про спокій у вихованні, розсудливість і вибудовування меж в тандемі "Батьки- діти". Багато чого в ній мені відгукнулося.
Хочу зупинитися на одному цікавому протиставленні думок, перший погляд на виховання я часто зустрічала у сучасних мам. А друга думка — з книги, наштовхнула на сумніви щодо категоричності першої думки. Цікаво почути вас, а як ви думаєте?
1️⃣В дитині варто виховувати особистість з малечку і завжди давати вибір. Вже в рік можна дати дитині вибір: червона чи зелена сукня? Штанці чи спідничка? Малиновий чи полуничний коктейль? Піца чи паста? Дитина буде обирати і це позитивно впливатиме на її розвиток.
2️⃣Дитині треба дорослий, який буде робити вибір за неї. Дитина у рік чи два хоче все і зразу, її вибір мінливий: ось вона хоче банан, ви даєте їй банан і вона плаче, бо все-таки хотіла яблуко, а насправді давати дитині вибір — це перекладати відповідальність, вбивати свій авторитет. Дитина повинна мати того, кому можна довіритись, на кого можна покластися.