Зазирни у мої сни

by Макс Кідрук

На що здатний батько заради порятунку сина, якого поглинає примара, що оселилася у снах?..


Очевидно, на світі немає дитини, яка б не бачила моторошних снів. Але що робити, якщо жах зі сновидіння поступово переповзає в реальне життя? У дворічного Тео під час нескладної операції раптово зупинилося серце. Упродовж тридцяти шести секунд малюк тримався на межі між світом мертвих і живих. А тоді повернувся. Спливло два роки, перш ніж Мирон Белінський зрозумів, що його син повернувся не сам. Щось прийшло разом із Тео: учепилося і прослизнуло у свідомість, поки хлопчак перебував по той бік лінії, яку більшість із нас перетинає лиш один раз.

530 pages, Kindle Edition

Published January 1, 2017

About the author

"Макс Кідрук" іs Cyrillic for Max Kidruk (the author info is there).

Reviews

[Reader · Rating 5 out of 5]

читайте, не пожалієте. хочу стерти собі памʼять щоб знов це перечитати

[Тамара Лазаренко · Rating 3 out of 5]

Це друга художня книга Кідрука, яку я прочитала цього року, перша була "Не озирайся і мовчи". Я не можу сказати, що це погані романи, ні. Написані вони досить майстерно, зогляду на жанр, пророблені ретельно, незвичайні сюжетні лінії, постійна напруга, динамічний сюжет. Але увесь час мені щось муляло і було відчуття, що мною безсовісно маніпулюють. Ніяк не могла зрозуміти, що ж не так, і на цьому романі, нарешті, зрозуміла. Автор дуже жорстоко поводиться зі своїми персонажами, які, по суті, є дітьми. У нього немає до них жалю. Я читала не один триллер, в якому персонажами були діти, взяти хоча б того ж Стівена Кінга. Однак ніколи не виникало відчуття, що автор не співчуває їм, навпаки. І, як правило, попри всі страхіття, якраз діти залишалися живими, що завжди символічно. Тут чомусь, принаймні так я це побачила, автор цілеспрямовано веде дітей, а в останньому випадку просто маленького хлопчика, до загибелі, не даючи йому жодних шансів. І змальовано все це, як на мене, з надмірним смакуванням деталей. Може то мені так здалося, однак я просто пропускала всі епізоди, де опис страждання дитини був деталізований. Напевно тому обидві книги залишили у мене дуже гнітюче відчуття. Я не любитель хепіендів, але не у випадку, коли головні герої - діти. Чомусь мене це дуже звчепило і залишило страшенно гнітюче відчуття. Якщо читатиму Кідрука, наперед дивитимусь, чи там нема дітей.
І ще дратувало, що автор подекуди перевантажує текст надмірними описами всіляких технічних штук, демонструючи свої поглиблені знання фізики, математики та інших високих наук. Все було б ок, якби не постійне відчуття того, що мені хочуть показати, який же автор знавець усіх наук, і якби на цьому тлі так яскраво не палав мій технічний критинім. Ну, таке: самохизування - теж спосіб існування.
Та й таке.

[Anastasiia Osvald · Rating 4 out of 5]

Ніби прочитала українського Кінга. Це було непогано, шкода хеппі енду не сталось.
Місцями тяжко читати через максимально деталізований опис, який, як на мене, зайвий, але як же приємно читати про щось, що ти знаєш, що тобі близьке до розуміння: події 2014, інфляція, порадувала навіть пісенька про путіна, купити лего в Будинку іграшок.
Це моя перша книга Кідрука, читатиму ще

[Knyzhkova Frau · Rating 3 out of 5]

Далеко не найкраща книга Кідрука. Не дивлячись на захопливий сюжет, дуже важко було не помітити сюжетну милицю в середині тексту. Склалось відчуття, що автор або мав дві різні історії, які захотів зліпити в одну, або йому просто лінь було заморочуватись і прописувати українські реалії, тому велком до американського серіалу. Головний герой, хоч і здавався цікавим на початку, у другій половині книги абсолютно втратив свою індивідуальність та родзинку. Фактично перед мною постало питання: Навіщо взагалі я так багато часу присвятила пізнанню цих всіх непотрібних героїв.
Читати можна, особливо, якщо ви не налаштовані на заглиблені в деталі, але точно не обов’язково.

[akula kulak · Rating 3 out of 5]

Кінцівка була як спалах іскри «Та Ну Бля» ))

[Анна · Rating 4 out of 5]

Це було довге читання, точніше після певного моменту призупнила читати. Історія в темних тонах, хоча проблески світла таки були, правда майже половина книги була прочитана та потім була пауза в читанні.
В березні цього року змогла дочитати, і чим ближче фінал був тим нервовіше було, а особливо коли дійшло що може трапитись - пустка. Тому читати треба обережно...
Все починається з дрібниць ніби, але дрібниця на дрібницю і вже кучугурка проблем.
Люблю книги Кідрука за те, що над багато чим задумуєшся, над життям над тим що ми робимо і як ланцюжок подій може звернути або привести не туди.
Хоча є відчуття недомовок...
Ніби не все було сказано, можливо це відчуття сталось, бо маю питання)
Але з часом переваривши книгу гадаю відповіді знайду)
Хоча книга і не потрапляє в топ улюблених, але зрозуміла, що скучила за книгами автора, тож обов'язково привезу з собою одну або дві)

[Vitalii Chupryna · Rating 3 out of 5]

На мою думку, книга «Зазирни у мої сни» Кідрука трохи слабенька. Напруги майже не відчував, бо сюжет розвивається дуже повільно. Складається враження, що автор писав книгу за мотивами фільму: є героїчна битва, здається, що вже кінець, але ні - обов’язково має бути остаточний фініш.

Кінцівка передбачувана, хоча спосіб вирішення дещо незрозумілий. Герої недостатньо розкриті, а головний герой часом дратує: сам нічого не робить, але любить кидатись на інших.

Одним словом, книга на любителя.

[Ihor Sytnykov · Rating 5 out of 5]

Мені здалося що це найкраще, що я читав у Макса Кідрука

До цього найкращим його твором вважав «Не озирайся і мовчи», але цей твір перевершив всі мої очікування. Тримало у напруженні аж до самого кінця, хоча я хотів іншого кінця… доброго, але ні, вийшло так, як і мало вийти.
Прочитав дуже швидко, бо від цього твору неможливо відірватися. Браво!

[Alla Iarmolenko · Rating 5 out of 5]

Не могла відірватися. Книга тримає в напрузі весь час, багато несподіваних моментів. За емоціями мені нагадала Кладовище домашніх тварин Стівена Кінга Фінал трохи засмутив, бо цілий час сподівалася на іншу кінцівку.

[Victoria Audier · Rating 5 out of 5]

Мені дуже зайшла книга, багато неочікуваних поворотів. Прочитала за два вечори, не могла зупинитись.

[lera · Rating 5 out of 5]

Двічі перечитувала кінцівку, щоб осягнути, що сталось!!!

[Daria · Rating 4 out of 5]

Прочитала за два дні. Біжу до сусідки за наступною книгою автора! Добре, що у неї ціла колекція)

[yanita · Rating 5 out of 5]

Не пожаліла що вирішила прочитати цю книгу. Дуже люблю творчість Кідрука бо його книги завжди змушують мене читати не відволікаючись. Кінець в стилі автора🥲

[Book World Fairy · Rating 4 out of 5]

«Метелик, який обсмалив краєчки крил, нізащо не наблизиться до вогнища вдруге. Собака, який зірвався у прірву…, обходитиме провалля стороною. І тільки людина, обпікшись, уперто мчить на вогонь…»

Це була хороша книга - атмосферна, динамічна, продумана. Я справді бачу, чому вона для ба��атьох - улюблена. Хлопчик починає бачити страшні сни, які з часом стають усе реальнішими. Його поведінка змінюється, а родина опиняється на межі - між логікою і панікою, наукою і містикою.

Але мене вона настільки прям не зачепила. Я розуміла, що нічим хорошим це не закінчиться, бо у Кідрука не буває хороших кінцівок, тому підсвідомо вже налаштовувала себе на щось подібне, - і тому не відчула того вау ефекту в кінці, як більшість.

Як і завжди, Кідрук вміло поєднує тут містику, жахи, технофантастику з соціальними і психологічними питаннями. До самого кінця книга тримає в напрузі завдяки гострим сюжетним поворотам ніби в кіно.
Ну і звісно, куди ж без улюбленого «наукового душнільства». Так, це вже, мабуть, стало фішкою автора: детальні описи технологічних та психологічних процесів, наукових фактів та географічних деталей, що іноді трохи перевантажує книгу, але додає їй особливого шарму.
Це моя третя книга автора, і в мене складається вже досить стійке враження, що Кідрук ніби не любить дітей, принаймні в своїх книгах. Діти часто вибрані як головні герої, і він їх не жаліє від слова «зовсім», про закінчення історій я взагалі мовчу.

Можливо, таким чином він намагається зробити свої історї емоційно складнішими, але це виглядає досить жорстоко.

Я поставила тверду 4 з 5 — за стиль, за ідею, за якість виконання. Але на рівні емоцій хотілося трішки більше… чогось. Напевно, десь глибини в персонажах, а десь поменше драматизму (зокрема в лінії з Євою деякі моменти здались мені зайвими, та і лінія з ФБР трохи мені перебільшена).