What do you think?
Rate this book
Шестикнижжя Лемове #1
Астронавти. Голос Господа. Огляд на місці
Цей том, що відкриває «Лемове шестикнижжя», об’єднав під однією обкладинкою три романи видатного польського фантаста – «Астронавти», «Голос Господа» й «Огляд на місці». Написані у різні часи (у 1951, 1967 і 1981 відповідно), вони різняться не лише тематикою, а й стилем викладу. Якщо «Астронавти» попри захопливий сюжет є романом-попередженням для тих суспільств, які сконцентровані на війні і руйнуванні, то «Голос Господа», написаний у формі мемуарів математика, є радше філософським трактатом про людство і наше місце у всесвіті. Натомість «Огляд на місці» – складний багаторівневий твір, гостра сатира як на авторитарне («курдлянське»), так і на демократичне («люзанське») сусп
982 pages, Kindle Edition
Published June 24, 2021
3 people are currently reading
29 people want to read
About the author
Stanisław Lem
504 books4,506 followersStanisław Lem (staˈɲiswaf lɛm) was a Polish science fiction, philosophical and satirical writer of Jewish descent. His books have been translated into 41 languages and have sold over 27 million copies. He is perhaps best known as the author of Solaris, which has twice been made into a feature film. In 1976, Theodore Sturgeon claimed that Lem was the most widely read science-fiction writer in the world.
His works explore philosophical themes; speculation on technology, the nature of intelligence, the impossibility of mutual communication and understanding, despair about human limitations and humankind's place in the universe. They are sometimes presented as fiction, but others are in the form of essays or philosophical books. Translations of his works are difficult and multiple translated versions of his works exist.
Lem became truly productive after 1956, when the de-Stalinization period led to the "Polish October", when Poland experienced an increase in freedom of speech. Between 1956 and 1968, Lem authored 17 books. His works were widely translated abroad (although mostly in the Eastern Bloc countries). In 1957 he published his first non-fiction, philosophical book, Dialogi (Dialogues), one of his two most famous philosophical texts along with Summa Technologiae (1964). The Summa is notable for being a unique analysis of prospective social, cybernetic, and biological advances. In this work, Lem discusses philosophical implications of technologies that were completely in the realm of science fiction then, but are gaining importance today—like, for instance, virtual reality and nanotechnology. Over the next few decades, he published many books, both science fiction and philosophical/futurological, although from the 1980s onwards he tended to concentrate on philosophical texts and essays.
He gained international fame for The Cyberiad, a series of humorous short stories from a mechanical universe ruled by robots, first published in English in 1974. His best-known novels include Solaris (1961), His Master's Voice (Głos pana, 1968), and the late Fiasco (Fiasko, 1987), expressing most strongly his major theme of the futility of mankind's attempts to comprehend the truly alien. Solaris was made into a film in 1972 by Russian director Andrei Tarkovsky and won a Special Jury Prize at the Cannes Film Festival in 1972; in 2002, Steven Soderbergh directed a Hollywood remake starring George Clooney.
He was the cousin of poet Marian Hemar.
His works explore philosophical themes; speculation on technology, the nature of intelligence, the impossibility of mutual communication and understanding, despair about human limitations and humankind's place in the universe. They are sometimes presented as fiction, but others are in the form of essays or philosophical books. Translations of his works are difficult and multiple translated versions of his works exist.
Lem became truly productive after 1956, when the de-Stalinization period led to the "Polish October", when Poland experienced an increase in freedom of speech. Between 1956 and 1968, Lem authored 17 books. His works were widely translated abroad (although mostly in the Eastern Bloc countries). In 1957 he published his first non-fiction, philosophical book, Dialogi (Dialogues), one of his two most famous philosophical texts along with Summa Technologiae (1964). The Summa is notable for being a unique analysis of prospective social, cybernetic, and biological advances. In this work, Lem discusses philosophical implications of technologies that were completely in the realm of science fiction then, but are gaining importance today—like, for instance, virtual reality and nanotechnology. Over the next few decades, he published many books, both science fiction and philosophical/futurological, although from the 1980s onwards he tended to concentrate on philosophical texts and essays.
He gained international fame for The Cyberiad, a series of humorous short stories from a mechanical universe ruled by robots, first published in English in 1974. His best-known novels include Solaris (1961), His Master's Voice (Głos pana, 1968), and the late Fiasco (Fiasko, 1987), expressing most strongly his major theme of the futility of mankind's attempts to comprehend the truly alien. Solaris was made into a film in 1972 by Russian director Andrei Tarkovsky and won a Special Jury Prize at the Cannes Film Festival in 1972; in 2002, Steven Soderbergh directed a Hollywood remake starring George Clooney.
He was the cousin of poet Marian Hemar.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
December 29, 2024
Чекаючи новинку від Видавництво НК Богдан футурологічні прогнози "Суми технологій" Станіслава Лема, вирішив прочитати його дебютний роман Астронавти. Він написаний в далекому 1951 році. Тема відразу зацікавила, адже початок книги це докладний опис падіння тунгуського метеорита у 1908 році, експедиції, та подальші гіпотези. Серед яких, передує думка про інопланетний корабель. Цю гіпотезу, як то кажуть закинули надовго в чорний ящик, але майже через 100 років, під час робіт, випадково знаходиться бортовий самописець інопланетного корабля прибульців. Вчені, почали його розшифровувати, звісно це не був Розетський камінь, де відразу було все прочитано. На тунгуський самописець пішло багато часу, багато чого так і не вдалось відтворити. Але основний меседж був зрозумілий. Інопланетна раса прийшла завоювати Землю. Люди, як вид підлягали знищенню.
🚀Книга поділена умовно три частини. В першій, розповідь про метеорит, експедиції, розшифровку самописця. Друга про підготовку та політ міжнародної космічної експедиції на зоряному кораблі "Космократор". Третя власне розповідає про прибуття землян на планету агресора та їх місію.
🚀У книзі головним героєм є пілот "Космократора" пілот Сміт. Він, як людина не наукова, ніби занурюється у світ науковців - членів експедиції, фізика, математика, хіміка та інших. Те, що йому здавалось, далеким - науковці, науковий світ, стає зрозумілішим. В одному діалозі, з математиком, математик говорить Сміту: "Мені іноді, справді, сняться математичні формули… Але чому вам можна бачити в сні свої польоти, а мені мою математику не можна? У нас просто різні спеціальності, але життя-то одне". Це все зближує персонажів, ставить рівність та підводить до головного - успішність цієї місії.
🚀Незважаючи, на те, що це був дебют Лема в науковій фантастиці. Якщо не брати оповідання 1946 року про Марс. Лему вдалося багато чого, і насамперед він зав'язав на майбутнє, ось цей свій фірмовий стиль футуристичної філософії, пошуки людством відповідей на зорі перших кроків в пізнанні всесвіту.
🚀Автор дуже докладно описує технологічні аспекти космічного корабля "Космократор", детально пропрацьовує планету прибульців, і це дійсно дивує, ти віриш, описам, що перед тобою абсолютно невідома цивілізація, про технологічний рівень, і саму расу якої нам нічого не відомо. Лем занурює читача в науково-дослідні роботи місії, інколи це буває нудно, бо для науковців це рутина і повсякдення, виміри, заміри, аналізи, гіпотези, але їх ці наукові терни потрібно пройти, щоб дібратись до істини. Зважаючи на те, що це був далекий 1951 рік, щось сучасне таке написане виглядало б як тверда наукова фантастика. Тому і дивуєшся, цьому ще більше.
🚀Цей роман став алюзією на Другу Світову Війну, буде великим спойлером, якщо я почну розповідати чому саме, тому, що відповіді на це питання знаходяться в кінці книги. Дослідники вважають, що Лему вдалось написати один з перших романів-попереджень, щодо застосування ядерної зброї та її наслідків. Тому, цей роман тим і цінний.
🚀В людства є завжди вибір! піти руйнуванням, війною? чи створювати та спробувати порозумітись? В романі на міжнародній раді, перед стартом місії всього в мінімальну перевагу перемагає друге. Земляни посилають свій флагман "Космократор" не з ядерними боєголовками для орбітального бомбардування інопланетян, а з науковцями, найкращими умами людства - з дослідницькою місією, щоб зрозуміти причини конфлікту.
🚀Через майже 75 років в нас час, це ще стає актуальніше, бо ми стоїмо на порозі Третьої Світової Війни, а багато хто заявляє, що вона вже фактично йде... Чи буде в такому сьогоденні завтра для нас? Ніхто, на жаль в цьому невпевнений.
🚀Буде банально сказати, що Станіслав Лем - це класика фантастики. Він значно більше. Фантаст, філософ, футуролог чи часто народжуються такі люди? Авторів багато, а особистостей такого калібру? Отож-бо, обмаль...
🚀Книга поділена умовно три частини. В першій, розповідь про метеорит, експедиції, розшифровку самописця. Друга про підготовку та політ міжнародної космічної експедиції на зоряному кораблі "Космократор". Третя власне розповідає про прибуття землян на планету агресора та їх місію.
🚀У книзі головним героєм є пілот "Космократора" пілот Сміт. Він, як людина не наукова, ніби занурюється у світ науковців - членів експедиції, фізика, математика, хіміка та інших. Те, що йому здавалось, далеким - науковці, науковий світ, стає зрозумілішим. В одному діалозі, з математиком, математик говорить Сміту: "Мені іноді, справді, сняться математичні формули… Але чому вам можна бачити в сні свої польоти, а мені мою математику не можна? У нас просто різні спеціальності, але життя-то одне". Це все зближує персонажів, ставить рівність та підводить до головного - успішність цієї місії.
🚀Незважаючи, на те, що це був дебют Лема в науковій фантастиці. Якщо не брати оповідання 1946 року про Марс. Лему вдалося багато чого, і насамперед він зав'язав на майбутнє, ось цей свій фірмовий стиль футуристичної філософії, пошуки людством відповідей на зорі перших кроків в пізнанні всесвіту.
🚀Автор дуже докладно описує технологічні аспекти космічного корабля "Космократор", детально пропрацьовує планету прибульців, і це дійсно дивує, ти віриш, описам, що перед тобою абсолютно невідома цивілізація, про технологічний рівень, і саму расу якої нам нічого не відомо. Лем занурює читача в науково-дослідні роботи місії, інколи це буває нудно, бо для науковців це рутина і повсякдення, виміри, заміри, аналізи, гіпотези, але їх ці наукові терни потрібно пройти, щоб дібратись до істини. Зважаючи на те, що це був далекий 1951 рік, щось сучасне таке написане виглядало б як тверда наукова фантастика. Тому і дивуєшся, цьому ще більше.
🚀Цей роман став алюзією на Другу Світову Війну, буде великим спойлером, якщо я почну розповідати чому саме, тому, що відповіді на це питання знаходяться в кінці книги. Дослідники вважають, що Лему вдалось написати один з перших романів-попереджень, щодо застосування ядерної зброї та її наслідків. Тому, цей роман тим і цінний.
🚀В людства є завжди вибір! піти руйнуванням, війною? чи створювати та спробувати порозумітись? В романі на міжнародній раді, перед стартом місії всього в мінімальну перевагу перемагає друге. Земляни посилають свій флагман "Космократор" не з ядерними боєголовками для орбітального бомбардування інопланетян, а з науковцями, найкращими умами людства - з дослідницькою місією, щоб зрозуміти причини конфлікту.
🚀Через майже 75 років в нас час, це ще стає актуальніше, бо ми стоїмо на порозі Третьої Світової Війни, а багато хто заявляє, що вона вже фактично йде... Чи буде в такому сьогоденні завтра для нас? Ніхто, на жаль в цьому невпевнений.
🚀Буде банально сказати, що Станіслав Лем - це класика фантастики. Він значно більше. Фантаст, філософ, футуролог чи часто народжуються такі люди? Авторів багато, а особистостей такого калібру? Отож-бо, обмаль...
Displaying 1 of 1 review