У другому, значно розширеному виданні «Загадкового Духновича» відомий журналіст і письменник Олександр Гаврош пропонує власне прочитання постаті священика і просвітителя Олександра Духновича (1803–1865), довкола якого досі точиться чимало суперечок: москвофіл, сепаратист чи зачинатель українського відродження за Карпатами? Це перша книжка про найвідомішого закарпатця ХІХ століття, видана за межами історичного Закарпаття. До неї увійшли як уривки з щоденників, листів, автобіографій будителя, подані сучасною літературною мовою, так і статті Олександра Гавроша, його ж оповідання про дитинство Духновича «Родинна таємниця» та п’єса про останні години життя &
Це – книжка про Олександра Духновича, яка містить: його біографію; інтерв’ю з дослідницею його творчості; записи з його щоденника та кілька його статей, а також тексти про нього і п’єсу, де він є головним героєм.
До прочитання цієї книжки я не знав про цю доволі цікаву людину. Його «до себе» записують українці, росини та росіяни, кожна група має певне підґрунтя. Від виріс у підугорській Україні, і під час «Весни народів» 1848 року, угорці у своєму повстанні ставили інші народи, що співмешкали з ними на щабель нижче за себе. Тому, монах-целібатник радо вітав війська російської імперії, які подавила повстання і надалі вважав що виключно ця імперія може бути єдиним захисником «одновірців». Він використовував самоназву «русин», проте згідно цієї книжки для нього русини по обидва поки Карпат, тобто він мав на увазі саме українців.