Важко описати данний твір. Як завжди почнемо по порядку:
1) В описі зазначено, що це історичний-детектив. Так от... Це взагалі не детектив... Так на початку відбувається убивство, хтось починає розпитувати прислугу і все... На цьому розслідування закінчується, далі всі просто живуть своє життя з розумінням, що у гаремі султана живе убивця... Всі спокійно сприймають цю інформацію. Так в кінці, нам пояснюють хто вбивця, але це все викривається не через якусь дедукцію, а убивця просто випадково випускає з рук отруту прямо перед носом одного з персонажів.
2) Сюжет... Його не має... Книга називається "Убивство в гаремі", але правильніше її назвати "Хроніки життя гарему". Ця книга про відношення султана з матір'ю, своїми наложницями, про відношення наложниць між собою та трохи інтриг між ними. По суті вся книга це один великий філлер і її можна описати так: "Жив султан, помер султан, прийшов новий султан".
3) Я б описав цю книгу - інтерактивна енциклопедія. Так, Олександра Шутко розбирається в історичній основі матеріалу, це факт, але для художньої книги цього нажаль недостатньо. В книзі безліч фактів, персонажі розповідають експозицію і своє минуле, але все це майже ніяк не рухає сюжет. Ця книга, як оживша стаття з вікіпедії, але в данному випадку це мінус.
4) Я авжеж не експерт, і можливо історики мене поправлять... Я віру, що султан міг наказати когось прямо при ньому стратити, чи посадити в тюрьму без суда і слідства... Але чи міг султан назначити візиром свого зброєносця, не порадивши ні з ким із своїх радників чи міністрів? Мені цей момент здався дивним...