В одному незвичайному місті можна зустріти дуже незвичайного кота Левчика. Бо хіба звичайні коти працюють на посаді котячого мера?
Коли в країні лихо, то не лише люди, а й коти беруться допомагати і рятувати тих, хто потребує допомоги найбільше. Тож Левчик працює, не покладаючи лап. А ще мріє вирушити в мандри, до своєї любої матусі-киці. Одного дня він наважується написати листа святому Миколаєві й розповісти про свою мрію...
Сьогодні погана ніч: ракетні обстріли, дрони, поранені й загиблі люди у моєму Києві. У такі ночі я беруся за дитячі книжки - щоб хоч трохи зігріли душу й відволікли. Не очікувала побачити війну й у цій милій історії, хоча це цілком логічно: війна всюди, і це реальність навіть для дітей.
4 зірки, бо дуже сподобались ілюстрації - теплі і ніжні. Ще класно, що акцент зроблено саме на коті. І окрема подяка за відсутність згадки про конкретного мера. Без жодних претензій до пана, просто в цьому контексті це було б зайвим - добре, що цього уникнули.
Сама історія нелінійна. Мені все ж хотілося б приділити більше уваги допомозі тваринам з притулку, а потім і біженцям. І, можливо, трохи менше фокусу на західному сусідові. Ми щиро вдячні, але варто також пам’ятати: ми самі є живим щитом. Було б доречно хоча б згадати, що українські воїни захищають не тільки Україну, а й решту Європи - буквально і в сенсі цивілізаційних цінностей.
Але я розумію, що не є цільовою аудиторією цієї книжки, тому не надто критикую. Вона легко сприймається, доступною мовою розповідає дітям про важливе. І має купу гарнюсіньких ілюстрацій. У мене вона взагалі з’явилась у комплекті з різдвяними цукерками від Львівської Майстерні Шоколаду - дуже приємний бонус. В цілому враження залишилися позитивні.
Дуже не рівна історія... Початок чудовий і логічний... Кіт Левчик опиняється в мерії і становиться місцевою зіркою. Але потім, починається якийсь кавардак...
Розповідають про минуле Левчика, як його мати познайомилася з його татом, а потім її покликали мандри і вона поїхала на зустріч пригодам. Потім виявляється, що Кіт Левчик спеціально все затіяв з мерією і став амбасадором безпритульних тварин. Потім виявляється, що історія йде в наш час, і що в країні війна(до цього не підводиться, просто про це кажуть постфактум), і треба всім допомагати. І ось тільки під кінець історії, коли проходить два роки, всі чогось несподівано починають святкувати Святого Миколая... По суті все що не так з цією книгою, можна зрозуміти по фіналу історії. Коли з'являєится мати Левчика, обнімає його, і знайомить свого сина з хлопчиком Іво, який гарно співав "Червону калину", і що в того купа книжок, які вони будуть читати. Що? До чого це? Нащо?
Ця книга - просто набір рандомних подій, які зв'язали між собою не зрозуміло нащо... До чого тут Святий Миколай... З плюсів мальовка. Олександр Шатохін приємно малює. Але, не зважаючи на гарну роботу художника, дану книгу я не рекомендую.