Дивовижа, безкраїсть, неідеальність і конечність усього людського. Особливий спосіб дорослішання, який настає із народженням власних дітей, особливий погляд на світ і дорослість широко розплющеними очима дитини. Безцінний час разом, час кохання, любові, надії — та безпорадність їхньої втрати, що приходить з війною.
Безперечна і безумовна любов до всесвіту — жінки, дитини, маленького міста, власного дому, всього, що минає, чого не повернеш.
«Літо, діти, осінь, зима, війна і весна» — поетична збірка, де понад сотню віршів поєднано в цикли історій із місць і часів про фізику і метафізику, крізь які, ніби човен, проминає життя.
Оформлено книгу в найтоншій манері китайської порцеляни одеською художницею Лесею Медвідь, яка добре знає тексти й автора. Її неймовірні малюнки додають атмосферного тиску в картину погоди.
ого, давно не бачила такого зрілого повнозвучного дебютного поетичного збірника. особливо -- передбачаю -- відгукнеться тим, хто завдав собі на плечі відповідальність за близьких і рідних та тягне це все поволі. то на тематичному рівні. а технічний рівень -- чіткі та чисті ритми та класна робота з деталю. запарковані двори переповненого міста тепер зможу бачити тільки очима Куценка)
така тепла і хороша-хороша збірка. дуже легко вчувається ритм, і вірші з неї особливо хочеться читати вголос іншим, і чітко слідувати таким добрим і точним римам. окремо варто відзначити, як автору вдається передати запахи, звуки і пори року. читаєш і наче знаєш, як свої пʼять пальчиків, місто в якому ніколи не була, околиці середмість, трамвайні зупинки, відчуваєш тягучість цигаркового диму. як для дебютної збірки - 5/5.
«повези мене тихо садками у мареві червня ніби я такий чемний і вбраний немов наречений повези і вези я доїхати маю до неї до отих її вікон побачити два силуети то вона з чоловіком»
А ще тут є яскрава постать автора, яку добре видно між рядків, гарна стилістика, цікава ритміка і незвичне римування. І любов до жінки, звісно.
«попіл мостів і осоння під ліхтарями білими раптом стають у середині травня білими раптом стають посередині тижня що ти розкажеш про сміх що обом вам несмішно»