Четвірка домашніх собак загубилася у великому місті. На них чекають небезпечні випробування і пригоди. Лабрадору, біглю і двом французьким бульдожкам доведеться не тільки зіткнутися з недоброзичливцями, а й зустріти на своєму шляху справжніх друзів. Серед них будуть і собаки, і коти, і люди.
«36 і 6 собак» — це нова історія з книжкової серії «36 і 6 котів».
Гали́на Костянти́нівна Вдовиче́нко (*народилась21 червня 1959, Кольський півострів) — українська журналістка та письменниця у 1959 році на Кольському півострові за Полярним колом. У дитинстві разом з родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, Москви, постійно бували у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Живе у Львові.Працює заступником головного редактора щоденної газети «Високий Замок». Має доньку та сина.
Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році - з романом «Пів’яблука», який вийшов у видавництві «Нора-Друк» (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців-2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. Відзнаки:
- Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова-2008» «Вибір видавців» (перша в історії конкурсу) - за роман «Пів’яблука».
- Диплом «Дебют 2008 року» у номінації «Кращий автор» від книготоргової мережі ЕМПІК
- 2-е місце у конкурсі «Найкраща українська книга-2009» за версією читачів та журі тижневика «Кореспондент» (роман «Пів’яблука»).
- Роман «Замок Гербуртів» (Тамдевін») отримав 1-шу премію у номінації «романи» на Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2009.
- Спеціальна відзнака «Гранд-Коронація слова» (роман «Хто такий Ігор?»).
- Перше місце у номінації «Оригінально оформлене та проілюстроване видання» на Міжнародному дитячому фестивалі у Львові (травень 2011), відзнака «Книжкового Левеня» (казкова повість «Мишкові миші»).
- 2-е місце у номінації «Світ дитинства» та 3-є місце у номінації «Мистецтво друку» у національному конкурсі «Краща книга України» (2011), засновник - Держкомтелерадіо України (казкова повість «Мишкові миші»).
- Короткий список Літературної премії Бі-бі-сі-2011. Роман «Бора» - у п’ятірці фіналістів.
- 1-а премія у номінації «прозові твори для дітей» у Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2012 – за казкову повість «Ліга непарних шкарпеток».
Наша 6-та книга про пригоди 36 і 6 котів і нових песиків.
Не очікувала зустріти в ній наших старих знайомих, бо гадала, що це нова серія вже про купу собань. І, можливо, із майбутньою колаборацією різних кланів. Але вони вже у цій історії зустрілися і мали свої крутки-мутки.
До речі, мені дуже сподобалися пригоди песиків. І взагалі, я більше люблю саме їх. Так цікаво поринути у думки собань, які були класно прописані, ще й відповідали описам породи і кожен персонаж мав свою харизму. Найбільше припала до душі бігль Майка своєю енергією. Ну і ми з нею маємо спільне хоббі все винюхувати і дегустувати.
Дуже розсмішила ситуація із інсталяціями, коли собані залишалися вдома самі. Дуже життєво. Хоча наразі у мене кішка і вона також розносить квартиру, правда, коли голодна і коли в неї бісюнчики. І вона також гризе все навколо, навіть меблі, як справжня собака. Мабуть, у мене якийсь котопес.
І знову задумалася про те, які коли круті, що можуть так класно орієнтуватися, ніби у них в голову вмонтований GPS.
А ще трішки привів у ступор момент про салют, аж не віриться, що колись вони були.
А от те, що песики їх дуже бояться, це факт. Тепер у майбутньому ми будемо боятися їх разом. І сміх, і гріх.
І на останок хочеться зауважити: бережіть своїх хвостиків!
І кожному пухнастому безхатьку від щирого серця бажаю знайти свій дім із люблячими двоногими.
Ну і, звісно, чекаємо на продовження пригод і котів і собак!
Читали? Які враження?
P.S. Імена і клички часом такі смішні і милі! Я також зазвичай називаю своїх чотирилапих не на офіційне ім'я.
"Часом, щоб просунутися уперед,треба ступити крок назад. Не всюди потрібна затята впертість."
"Найщасливіші моменти частіше залишаються не на фото, а в пам'яті."
На жаль, книга не сподобалася. Попри класні ілюстрації та саму ідею, виконання вийшло кострубатим.
Зав'язка хороша та пробуджує дитячу цікавість: домашні собаки заблукали у великому місті. Здавалося б, це ж першокласний спосіб обіграти безліч ситуацій та пригод, але книгу читати відверто важко.
На мою скромну думку, дитячі письменники повинні писати легко. Їхні речення мають бути необтяжливими та зрозумілими. А навіть якщо в автора щось не вийшло, на допомогу мають прийти редактори та коректори.
На жаль, це той випадок, коли дитяча історія написана не дуже вдало. Навіть мені, дорослій людині, подекуди було важко розібратися, хто говорить і що узагалі відбувається. Коли в одній сцені збирається багато персонажів — все змішується, діалоги нічим не відрізняються одне від одного.
Мій син буквально на кожній сторінці просив повторити або пояснити, що там щойно відбулося, бо ж на слух це сприймати ще важче🥲 Йому пощастило, що його мати письменниця 😁, тож я у режимі реально часу змінювала деякі речення, роблячи їх легшими та зрозумілішими.
При всьому цьому я не кажу, що авторка погано пише, бо ці книги дійсно мають популярність)
Серія книг про "36 і 6 котів" - моя любов, тому коли я дізналася, що буде така ж (я дуже надіюсь, що це все-таки буде серія, а не одне книжка 😁) про собак - одразу при можливості придбала.
🥰 Ну бо книжки про тварин - це одне задоволення, а коли їх написала Галина Вдовиченко, а намалювала Наталка Гайда - професіоналки своєї справи, то взагалі кайф!
Дуже рекомендую погортати ці книги в книгарнях, придбати, навіть якщо у вас немає дітей, бо для мене, вони як мед для дорослої душі, яка хоче на декілька годин переключитися із реальності у світ добра, дружби, любові й справедливості!
"36 і 6 собак" - це історія про чотирьох домашніх собак (Карат, Майка, Барселона та Прима), які вирішили знайти пригоди на свої хвости, "пострашити" своїх господарів, втекти від них на трошки, а потім повернутися. От лишень перше вийде, а друге вже не дуже. Під час втечі бахкали салюти, собаки налякалися і втекли занадто далеко...
Під час місії "Повернення додому", вони попадуть у перепалку з дворовими, а ще потраплять у руки злого мужика, який буде заробляти на них гроші. Дівчаток зробить чирлідирками, а Карата - голкіпером, який не пропускає м’ячі (але ті, що треба буде лисому - так). Проте вони зрозуміють, до він наживається на їхніх вміннях, тому обирають дієвий метод - втеча.
🐱 Далі їм дадуть притулок 36 і 6 котів, до речі, ви можете починати читати цю серію із цієї книжки, бо хоч зі всіма котиками знайомлять але без спойлерів з попередніх частин. З ними вони вже зможуть знайти шлях додому, бо, як відомо - коти мають компас у голові 😁.
Ці історії мій щирий рекомендасьйон 🫂💛!
Хороші, милі, але водночас такі, що порушують важливі теми, які можна поговорити з дітьми - інклюзивність, що бувають різні люди (тваринки), всі вони ОК, наприклад, тут є собачка без ока, як у котів є Кутузов, який, до речі, українізувався, дослідив свій рід і тепер він Кутуз 😁❤️🔥; ще є собаня з тривожністю і нападами паніки, і авторка показує, як близькі допомагають їй побороти це.