До четвертого тому «Лемового шестикнижжя» увійшла філософсько-соціологічна праця «Сума технології», що побачила світ як книга в далекому 1964 році. Станіслав Лем присвятив її питанням кібернетики, космонавтики і футурології. Здавалось би, плин часу і прогрес у технічній сфері та розвій науки мали б заперечити або навіть спростувати багато чого із тверджень письменника. Ба ні — думки польського філософа про розвиток сучасного світу на диво свіжі й актуальні. Лем, беручи до уваги історичний досвід людства, тонко аналізує його буття в теперішньому і гаданому прийдешньому та пророкує евентуальні шляхи поступу земної цивілізації, а також її можливий контакт із братами по розуму, хоча й уважає таке малоймовірним. Книга вимагає вдумливого читача, а коли такий буде, йому гарантована захоплива мандрівка у дивовижну царину космофілософії.
Stanisław Lem (staˈɲiswaf lɛm) was a Polish science fiction, philosophical and satirical writer of Jewish descent. His books have been translated into 41 languages and have sold over 27 million copies. He is perhaps best known as the author of Solaris, which has twice been made into a feature film. In 1976, Theodore Sturgeon claimed that Lem was the most widely read science-fiction writer in the world.
His works explore philosophical themes; speculation on technology, the nature of intelligence, the impossibility of mutual communication and understanding, despair about human limitations and humankind's place in the universe. They are sometimes presented as fiction, but others are in the form of essays or philosophical books. Translations of his works are difficult and multiple translated versions of his works exist.
Lem became truly productive after 1956, when the de-Stalinization period led to the "Polish October", when Poland experienced an increase in freedom of speech. Between 1956 and 1968, Lem authored 17 books. His works were widely translated abroad (although mostly in the Eastern Bloc countries). In 1957 he published his first non-fiction, philosophical book, Dialogi (Dialogues), one of his two most famous philosophical texts along with Summa Technologiae (1964). The Summa is notable for being a unique analysis of prospective social, cybernetic, and biological advances. In this work, Lem discusses philosophical implications of technologies that were completely in the realm of science fiction then, but are gaining importance today—like, for instance, virtual reality and nanotechnology. Over the next few decades, he published many books, both science fiction and philosophical/futurological, although from the 1980s onwards he tended to concentrate on philosophical texts and essays.
He gained international fame for The Cyberiad, a series of humorous short stories from a mechanical universe ruled by robots, first published in English in 1974. His best-known novels include Solaris (1961), His Master's Voice (Głos pana, 1968), and the late Fiasco (Fiasko, 1987), expressing most strongly his major theme of the futility of mankind's attempts to comprehend the truly alien. Solaris was made into a film in 1972 by Russian director Andrei Tarkovsky and won a Special Jury Prize at the Cannes Film Festival in 1972; in 2002, Steven Soderbergh directed a Hollywood remake starring George Clooney.
Ось і завершилось моє знайомлення з монументальною роботою Станіслава Лема, Сума технології. Відразу скажу, що допис буде довгим, тому хто не любить довгочиту, я постараюсь вмістити усі враження у двох перших абзацах. Відразу скажу, ця книга не вихідного дня, її потрібно уважно читати, це не гарантія того, що ви все зрозумієте. Адже, Станіслав Лем у книзі наводить безліч теорій, гіпотез, тут присутня астрономія, фізика, математика, біологія, історичний еволюціонізм, від біогенезу до техногенезу, метафізичні та футоролігчні розмірковування автора. Це я вам скажу - вас втомить. Цю книгу ви не подужаєте за день-два. Вона уже майже два тижні у продажі. А я пишу перший на цю книгу відгук. В мене це зайняло 10 днів. Адже подолати 50+ сторінок такого тексту, усвідомити, проаналізувати, вимагає часу. Як на мене, це мінімальний шлях прочитання. По правді сказати, щоб розібрати цю книгу на "атоми" і букви, потребує серйозного підходу та дослідження, яке може зайняти не один місяць. Σ 🟢 Отож, у другому абзаці я спробую пояснити кому ця книга буде цікава. Хто читав, Гокінга, Докінза, Сагана, любить наукпоп, нонфікшн, знайде у Сумах технології моментами, те, за що любить цей жанр розділ літератури. Але це буде не точним визначенням, бо ця книга лише є частково такою. Все ж таки це авторський твір, філософсько-футуристичний трактат назва якого є алюзією на іншу роботу філософа Томи Аквінського "суми теології". Проте, класичним любителям філософії, буде важко розгледіти, щось в цьому трактаті Лема, адже він не був класичним прихильником певної філософської течії. Радше, він став таким собі філософським феноменом, який породився через призму своїх творів, досвіду та навіть того місця та часу в якому він жив. Зважаючи на жанр своїх творів - фантастику, Лем став філософом завтрашнього дня. Щоб зловити усього філософського Лема потрібно не лише прочитати цю книгу, а все, що він писав та говорив. Це й буде останнім аргументом до прочитання, для тих, хто цікавиться творчістю Станіслава Лема. На цьому етапі, ви для себе напевно вирішили, чи це ваша книга. Бо далі, мова піде власне про книгу. Σ 🟢 Сума технології писалась на початку 60-х років минулого століття. Тоді, був певний запит на футурологічні прогнози. У час стрімких наукових відкриттів, технологічних проривів та польотів у космос, людські уми хотіли знати, яке майбутнє чекає людство. Існувало певне емоційне піднесення, що нас чекає якесь світле майбутнє, яке тотожне книгам фантастики. Лем долучився до когорти футурологів, які давали своє бачення завтрашнього дня. Книга має VIII глав: Дилеми. Дві еволюції. Космічні цивілізації. Інтелектроніка. Пролегомени до всемогутності. Фантомологія. Створювання світів. Пасквіль на еволюцію. Як бачимо, ці назви глав, терміни деякі можна побачити вперше, загалом, це цікаві бачення автора щодо розвитку технологій, науки, яким шляхом вони підуть в майбутньому. До чого буде прагнути людство. Зважаючи на час написання не все справдилось. Та ця книга, є цінним артефактом, що показує бачення тодішніх "світлих умів" їх ідеї, щодо прогнозу розвитку людства у майбутньому, про те, як міряли та як бачили його науковці, письменники, футурологи. Σ 🟢 Щодо прогнозів, які справдились, або ж наближено стали вірними, чи справили вагомий внесок на науку, технології, попкультуру, мистецтво, книги та фільмі. Для себе я підмітив, що Лем спрогнозував появу штучного інтелекту, віртуальної реальності, кіборгізації людського тіла, ще в класичній Сумі технології, без додаткових перевидань висновків та аналізу - 10, 20, 30 років перегодом та 40-річному кінцевому в книзі Умлівічі. Найбільше мені сподобалась глава про Фантоматику, там я дійсно знайшов дуже багато того, що можна побачити зараз, або це використали свідомо чи не свідомо у фільмах та книгах. Наводжу свій окремий допис, щодо цього розділу: Σ 🟢 Фантоматика в 60-х роках, за визначенням Лема, це ніщо інакше, як створення досконалих штучних реальностей, цілком подібних до природних. Власне - це віртуальні світи, віртуальна реальність. Вона, не обмежується лише створенням штучної реальності. Адже, Лем далі розмірковує про фактичне перенесення свідомості на відстані, так би мовити, стати аватаром для якогось умовного біоробота - дослідника, на планеті А, та управляти ним з планети Б. Або, ще піти далі розсіяти містера Сміта на декількох містерів Смітів шляхом атомного синтезу на основі його атомної матриці, яка записана в банку особистостей. Щоб з оригінального містера Сміта постали безліч копій містера Сміта. В принципі, це резервна копія. Навіть теоретично таке можна відтворити в житті. Послуговуючись замороженою яйцеклітиною близнюків. Один який народиться проживе своє життя. А потім народиться його близнюк. Проте, задача стоїть зовсім інша. Умовно, другий близнюк має мати свідомість першого. Тому, його свідомість потрібно перенести в банк особистостей, створивши атомну матрицю близнюка першого. Це якщо дуже коротко про цю концепцію Лема. А тепер погляньте на текст про утопічний віртуальний світ під назвою "Суперфантомат" де жителі планети перебувають в умовному стазизі, підключені до життєзабезпечувальних пристроїв та проживають своє віртуальне життя, штучну реальність. Чи не нагадує вам це сюжет Матриці? Режисерів польського походження Вачовскі? Я ніде не прочитав, що Вачовскі цю концепцію для фільму підгледіли саме в Лема, називався цілий пласт книг, фільмів, авторів та філософів яким надихались при створенні своєї Матриці. Але чи не очевидно, що ця концепція Лема з фантомології лягла в основу їхнього фільму? Ну і як не згадати агента Сміта з Матриці? Та піддослідного №1 Лема містера Сміта? Про його розтиражовані копії на мільйон особистостей, яки передаються через телеграф? Звісно, через 30 років, режисери Вачовкі, більше надихались сучасними авторами та їх книгами, в тому числі з кіберпанку, однак разючу схожість з концепцією ідей Лема не можна просто так не помітити. Окрім, цього впливу на фільм, описи фантомології Станіслава Лема, цілком спрогнозували VR- віртуальну реальність, створений технічними засобами світ, який передається людині через її відчуття: зір, слух, дотик і інші, яка стала популярна в наш час. В дещо іншій формі, він спрогнозував також управління машинами на великих відстаней, адже зараз усіма космічними дослідницькими місіями цілком можна керувати в режимі реального часу з Землі оператором в центрі керування та польотів. Тут не йдеться, про те, що можна відчути Марс, але побачити та ступити за допомогою роботизованої техніки крок - можливо. Щодо клонування містерів Смітів. Це питання, залишається поки не вирішеним. Адже людську свідомість, наука не може поки, що записати на умовний цифровий носій, банк свідомості, та відтворити її в умовному близнюку №2. Поки... Σ 🟢 Як бачите, у текстах Суми технології можна знайти дуже багато актуального. Це один із прикладів розбору книги. Дуже сподобались глави Космічні цивілізації та Створення світів. Тут Лем згадує й Карла Сагана, якого я глибоко поважаю, та його роботу у СЕТІ, щодо прослуховування всесвіту на ознаки присутності позаземних цивілізацій. Мені дуже сподобався вислів Лема у цих розділах: "Ми чуємо мовчання зірок, таке абсолютне, аж наче вічне." Так поетично, по-філософськи глибинно, про нашу самотність у всесвіті. Σ 🟢 Після суми технології на вас чекає, ще умовно 4 післямови, остання Умлівіч дуже розгорнута. Це розмірковування Станіслава Лема, що вдалось у Сумі технології спрогнозувати, що ні. Кожна з 4 післямов написана через десять років після виходу Суми технології на початку 70, 80, 90 та 2000 роках. Це дуже цікаві записи. Які більше дають інформації, про Лема, як йому писалось в ті роки, про те, як він змушений був через критику та цензуру, не писати та викидати зі тексту. Власні розмірковування, чому футурологія була не точна, не лише в нього, але у більшості тогочасних футурологів. Σ 🟢 Бонусом йде стаття: Станіслав Лем - Лукрецій зі Льова. Розмова філософів Павла Околовського і Філіпа Кобелі. Це пізнавальна стаття, в якій більше дізнаємося не про письменника фантастика, футуролога, а про філософа Лема. З ким його порівняють, що він приніс у сучасну філософію, чим він надихався. Тож, це прямо дуже актуальний матеріал. Σ 🟢 Підсумовуючи цей великий довгочит, скажу, що ця книга масово не зайде усім. Якщо ви читали мій відгук, то напевно це вже зрозуміли. Ця книга, схожа на Еверест, за її тяжко братись, навіть знаючи яким Лем буває у книгах, готуючи себе, що місцями буде важко пробиратись через його стиль. Деякі розділи будуть не зрозумілими, через наукову "новомову" автора, який намагається до читача донести істину, але таким стилем його й відштовхує. Проте, якщо ви подолаєте цей філософсько-футурологічний Еверест Лема, в особі Суми технології, то ви можете занести неодмінно це собі в актив. Сума технології стане важким підйомом у розумінні всього Лема, це вагома сходинка, крок на цьому шляху, ��ізнання його творчості та світогляду. Ви не наблизитесь до відповіді: звідки ми, хто ми, і куди йдемо? Та приймані ви її шукаєте.