Зима, яка назавжди з тобою

by Сергій Демчук

Майже десять літ минуло з тієї пам’ятної зими… Для багатьох з нас вона завжди асоціюватиметься із Майданом, але водночас у кожного тривало своє життя — і в ньому були любов, творчість, сподівання успіху та улюблені літературні твори. У фокусі оповіді — журналістське середовище того часу. Герой пише для провладної газети, але виходить на протести. Його кохана приїхала працювати до Києва з Криму і прагне перейти на українську. Лідери опозиції волають зі сцени про «свою Богом дану землю», але ручкаються з Януковичем. Вогонь вулиці Грушевського, бруківка Шовковичної, журналістські будні, поетичні читання, концерти на Співочому полі… Й головне — вибір, який мали зробити герої в ті буремні, трагічні й водночас щасливі дні.

208 pages, Hardcover

Published December 1, 2023

Reviews

[Yevheniia Shepel · Rating 2 out of 5]

Для мене користі немає в книзі як в історичному контексті так і в художньому.
Я не розумію досі, що хотів мені сказати автор?
Розказати про Майдан? Ну навряд чи, бо з 204 сторінок про Майдан було зімʼятих 50 🤷‍♀️
Вся увага в книзі була зосереджена на головному герої альфа-ссавці, його неадекватному відношенні до жінок та його пияцтві 😬
Автор мені не передав болі/правди/суті Майдану! А це з так важливо! Це я живу зараз в епоху коли це все на моїх очах відбувається, але якщо це буде читати людина не дотична до цього часу або в цілому до України, то просто вона ніхрена не зрозуміє🫠
Сюжет постійно скакав туди сюди, не ясно для чого було так багато розповідати про життя того головного героя без імені 🫣
Анотація не відповідає суті книги просто абсолютно!
Я як читач відчувала себе обманутою, бо готувалась прочитати одне, а вийшло зовсім інше ☹️

Можливо колись ще повернусь до книг Сергія, бо він в інтервʼю виглядає як приємна особистість і мені хочеться дати ще шанс його творчості 🙌

[Yana Hudz · Rating 5 out of 5]

Дуже сумно, що ніхто не оцінив книгу у 5⭐... Тому буду першою.
Зачепило все - від першої до останньої сторінки. Він опису журналістських буднів до червоного неба над Майданом і пакетом ледь не останніх речей для волонтерів.
Усе це було так давно - і ніби учора...
А ще це дуже влучна книга для тих, хто 10 років тому займався чимось своїм і думав, що усе якось там розрулять. А тепер хапається за голову від нерозуміння, як же все почалося...

[Anastation Lungwitz · Rating 2 out of 5]

Мені книга не сподобалась і я незрозуміла, що хотів сказати автор цим твором. Мовному конфлікту, подіям на Майдані і діалогам з коханою дівчиною Настею приділено дуже мало уваги. Поведінка головного героя була для мене неприйнятна, а рішення автора не давати йому імені досі залишається загадкою, яку я не змогла розгадати.

[Данило Депутат · Rating 3 out of 5]

Анотація мені відсилає до Революції Гідності. Справедливості заради, вона там також є.

Але насправді це книжка-рефлексія. Тобто сюжету немає. При тому це і не потік свідомості, бо оповідь структурована. І читається повільнувато попри малий обсяг. Адже з книжками-рефлексіями (й ще так самоназваними авторськотерапевтичними книжками) в мене або складається, або ні. Хоча здебільшого такі книжки якраз просто, а отже добре написані, бо що може бути більш чесним, аніж особистий досвід?

Тобто це про оповідача (а, може, й автора), який працює в провладній газеті, але в таблоїді — такий собі своєрідний ескапізм від політичних матеріалів. Так само він фактично українізує свою дівчину із Севастополя — города рускої слави, — друкується в «Смолоскипі»; начитаний дуже і не любить «З легким паром» і «Москва сльозам не вірить» (пишу саме так, адже навіть якщо хтось і говорив російською — цих реплік усе одно не було, за що плюс або автору, або видавництву). На цьому закінчую, бо так можна й книжку всю переказати.

Щодо враження: мені такі життєві книжки нагадують рандомну людину, що хоче просто поговорити. Інколи я на цій хвилі, а цього разу ми плавали порізно, хоч інколи було й цікаво.

Зате тепер знатиму, як пише автор, за що дякую.

[Igor Mogilnyak · Rating 4 out of 5]

4⭐️

Хороша атмосферна історія: при згадці Криму мені захотілось переглянути свої фотки звідти. Цікаві діалоги і дії гг на тлі історичних подій.

Читайте українських авторів/авторок.

[Єлізавета Максименко · Rating 4 out of 5]

Особисто я зчитала в цій книзі важкий, але важливий моральний вибір: або тихенько сидіти на дупі, або йти проти течії. Або брехати собі, що все окей і «какая разніца», або ж боротися. Добре, що персонажі книги обирають другий варіант.
По сюжету - це уривок з життя простого журналіста… Статті, читання поезії на квартирниках, кохання. І все це на тлі Майдану.

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

«Таке враження, ніби про нас забув увесь світ. Це страшно».

У цій книжці 204 сторінки. Прочитавши перші 150 з них, я годен був сказати, що це графоманія. Останні 50 написані ніби іншою людиною, це текст іншого рівня. Саме в районі 150 сторінки починаються події на Майдані.

Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...