What do you think?
Rate this book
Панна Софія
Перша в серії книжок про трьох подружок — Софію, Олю й Діану. Дівчата дуже різні, і якби не випадковість — навряд чи стали близькими подругами. Однак тепер у них є спільне дітисько — блог @panna, який усі троє бачать по-різному. Софія мислить себе головною редакторкою і весь час конкурує з Олею. Діана не хоче вплутуватися в їхні суперечки, проте й блог кинути не може.
Перші несміливі закоханості, перші непорозуміння з батьками і перший великий концерт улюбленої групи — про все це розповідає Софія.
Перші несміливі закоханості, перші непорозуміння з батьками і перший великий концерт улюбленої групи — про все це розповідає Софія.
120 pages, Hardcover
Published January 1, 2023
1 person is currently reading
1 person want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
January 13, 2024
"Куди не плюнь - у всіх блоги!"
Це цитата з книжки Ольги Купріян "Панна Софія". Вона така рожево-дівчача - дуже мені нагадала "Файні тОвсті дівки, йо!" Тетяни Стрижевської і "Дарую братика за підписку" Саші Кочубей. До речі, у книжці Саші Кочубей теж є тема блогерства і поради для дітей і підлітків, як вести блог.
"Панна Софія" - це перша книжка із трилогії про трьох подруг. На другу уже є передзамовлення - має назву "Панна Оля", а третя - очевидно, що "Панна Діана". Саме так звуть трьох подруг, які об'єдналися ради блогу @panna. А почалося усе ...з прища від вітрянки, сезонного карантину у школі і завдання вчителя інформатики.
Мені дуже запала в душу фраза з тексту: "Ну, мам, а жити коли?". Це про те, які зараз завантажені діти шкільними завданнями і усім іншим.
Коли читала книжку, то думала: от круто, у Софії вдома дві ванни, тато працює у готелі, мама письменниця. Можна сказати, життя вдалося. Але все одно її наздоганяють підліткові переживання - перша закоханість, непорозуміння з батьками (як вона переживає через можливий розрив батьків!), вітрянка, повнота, спілкування з подругами щодо ведення блогу.
Ще мене дуже зацікавила тема блогерства - на сторінках книжки дівчата вигадують концепцію блогу, продумують його стратегію, контент, записують ідеї, креативлять над рубриками, визначають, хто що робить: "Я мала писати пости, Оля знімати відоси, а Діана була нашою ніби як "ведучою". Вона вміла безперервно говорити, навіть коли не було про що". Дівчата об'єдналися, бо лише у такій співпраці блог був би набагато кращим і цікавішим, на їхню думку: "Якщо ми робимо це разом, то робимо разом. Про що писати блог - це стратегічне питання. Ти не мала права вирішувати його сама".
Але, як багато хто з блогерів, дівчата стикаються з багатьма питаннями щодо потрібності блогу, зокрема:
✨"Одне діло - робити так, як ти хочеш. Зовсім інше - починати ліпити всяку дурню тільки тому, що це всім подобається".
✨"Тепер куди не плюнь - у всіх блоги! А толку? Все одно всі читають тільки найпопулярніших..."
✨"Це на нас тільки почала валитися популярність. Уявіть собі, як у нас буде тисяча підписників, і всі все коментуватимуть! І комусь щось не сподобається... А ми щоразу будемо видаляти все, що критикують. Це ж повна фігня! Усі успішні проєкти критикують. Якщо тебе критикують, ти робиш щось круте".
❓Стикалися з такими думками?
📗До речі, по всій книжці розкидані згадки про інші книжки, і це дуже втішило. Наприклад, Софія згадує цитату "Ані руш! А то приворожу тебе чарівним фіглем!" з книжки "Там, де водяться диковиська" Моріса Сендака. А ще зауважує: "Ну чому я нічим ТАКИМ не цікавлюся?!!! Ні танці, ні музика, ні спорт якийсь.... самі книжки!"😅
#КнижковийБлогОксамитки #OksamytkaBookBlog - Ольга Купріян "Панна Софія", ілюстрації Марини Шутурми, Видавництво "Ранок" , 2023, 120 с., 10+.
📚Мій книжковий інстаблог - https://www.instagram.com/oksamytka.b...
Це цитата з книжки Ольги Купріян "Панна Софія". Вона така рожево-дівчача - дуже мені нагадала "Файні тОвсті дівки, йо!" Тетяни Стрижевської і "Дарую братика за підписку" Саші Кочубей. До речі, у книжці Саші Кочубей теж є тема блогерства і поради для дітей і підлітків, як вести блог.
"Панна Софія" - це перша книжка із трилогії про трьох подруг. На другу уже є передзамовлення - має назву "Панна Оля", а третя - очевидно, що "Панна Діана". Саме так звуть трьох подруг, які об'єдналися ради блогу @panna. А почалося усе ...з прища від вітрянки, сезонного карантину у школі і завдання вчителя інформатики.
Мені дуже запала в душу фраза з тексту: "Ну, мам, а жити коли?". Це про те, які зараз завантажені діти шкільними завданнями і усім іншим.
Коли читала книжку, то думала: от круто, у Софії вдома дві ванни, тато працює у готелі, мама письменниця. Можна сказати, життя вдалося. Але все одно її наздоганяють підліткові переживання - перша закоханість, непорозуміння з батьками (як вона переживає через можливий розрив батьків!), вітрянка, повнота, спілкування з подругами щодо ведення блогу.
Ще мене дуже зацікавила тема блогерства - на сторінках книжки дівчата вигадують концепцію блогу, продумують його стратегію, контент, записують ідеї, креативлять над рубриками, визначають, хто що робить: "Я мала писати пости, Оля знімати відоси, а Діана була нашою ніби як "ведучою". Вона вміла безперервно говорити, навіть коли не було про що". Дівчата об'єдналися, бо лише у такій співпраці блог був би набагато кращим і цікавішим, на їхню думку: "Якщо ми робимо це разом, то робимо разом. Про що писати блог - це стратегічне питання. Ти не мала права вирішувати його сама".
Але, як багато хто з блогерів, дівчата стикаються з багатьма питаннями щодо потрібності блогу, зокрема:
✨"Одне діло - робити так, як ти хочеш. Зовсім інше - починати ліпити всяку дурню тільки тому, що це всім подобається".
✨"Тепер куди не плюнь - у всіх блоги! А толку? Все одно всі читають тільки найпопулярніших..."
✨"Це на нас тільки почала валитися популярність. Уявіть собі, як у нас буде тисяча підписників, і всі все коментуватимуть! І комусь щось не сподобається... А ми щоразу будемо видаляти все, що критикують. Це ж повна фігня! Усі успішні проєкти критикують. Якщо тебе критикують, ти робиш щось круте".
❓Стикалися з такими думками?
📗До речі, по всій книжці розкидані згадки про інші книжки, і це дуже втішило. Наприклад, Софія згадує цитату "Ані руш! А то приворожу тебе чарівним фіглем!" з книжки "Там, де водяться диковиська" Моріса Сендака. А ще зауважує: "Ну чому я нічим ТАКИМ не цікавлюся?!!! Ні танці, ні музика, ні спорт якийсь.... самі книжки!"😅
#КнижковийБлогОксамитки #OksamytkaBookBlog - Ольга Купріян "Панна Софія", ілюстрації Марини Шутурми, Видавництво "Ранок" , 2023, 120 с., 10+.
📚Мій книжковий інстаблог - https://www.instagram.com/oksamytka.b...
April 7, 2024
Історія про трьох 13-річних дівчат: Софію, Олю і Діану, яких зводить разом завдання з інформатики, для якого вони створюють блог "Панна".
Мені дуже сподобалось, що хоча події зображено якісь досить звичні й побутові (не якісь величезні пригоди), але дуже впізнавано показано, як вони можуть стати підставою для великих переживань, оскільки підлітка ще не навчилася реагувати на світ. (По-моєму, я точно така і була).
Як можна зрозуміти з назви, у цій частині в фокусі Софія. Вона від дитинства дуже книжкова, а ближче до тринадцяти ще й розпочалися фізичні зміни в тілі, з якими дівчина поки що не навчилася давати собі раду. Тому вона дуже болісно сприймає коментарі на кшталт "я ні з ким стільки не говорю про книжки, як з тобою" (=ааа, зі мною про інші речі не цікаво говорити!) і "може, тобі краще скінні джинси, а не бойфренди".
Дещо є відчуття незавершеності (не всі сюжетні нитки доведено до логічної розв'язки) - сподіваюся, це заділ на наступні частини, одна з яких на мене, на щастя, вже чекає.
Мені дуже сподобалось, що хоча події зображено якісь досить звичні й побутові (не якісь величезні пригоди), але дуже впізнавано показано, як вони можуть стати підставою для великих переживань, оскільки підлітка ще не навчилася реагувати на світ. (По-моєму, я точно така і була).
Як можна зрозуміти з назви, у цій частині в фокусі Софія. Вона від дитинства дуже книжкова, а ближче до тринадцяти ще й розпочалися фізичні зміни в тілі, з якими дівчина поки що не навчилася давати собі раду. Тому вона дуже болісно сприймає коментарі на кшталт "я ні з ким стільки не говорю про книжки, як з тобою" (=ааа, зі мною про інші речі не цікаво говорити!) і "може, тобі краще скінні джинси, а не бойфренди".
Дещо є відчуття незавершеності (не всі сюжетні нитки доведено до логічної розв'язки) - сподіваюся, це заділ на наступні частини, одна з яких на мене, на щастя, вже чекає.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews