Чи можна закінчити війну, раз почавши? Чи можна загасити її вогнище назавжди, щоб більше не чути її оглушливого сміху? Хто перемагає у війні: спрага свободи чи спрага сили? Чи можна перемогти не ворога, а саму війну? Як вогонь, який ми запалюємо, щоб жити, перетворюється на знаряддя смерті? Війна зупиняє майбутнє чи наближає його? Ці запитання – із відповідями, і ці запитання – без відповідей. Адже люди всю свою історію тільки те й роблять, що воюють. Натомість поезія тільки те й робить, що тримає периметр світла, хай би яким темним був час. Вірші Ії Ківи, які увійшли до збірки «Сміх згаслої ватри», саме про такий час – час війни, час щемкої любові до «своїх» і відчуття причетності до того, що значно більше за війну, за життя, за смерть. Цей час потребує ословлення, а довга й чиста пам’ять – сірників.
Ія Ківа – поетка, перекладачка, журналістка. Членкиня Українського ПЕН.
Народилася 1984 року в Донецьку, через російсько-українську війну у 2014 році переїхала до Києва. Авторка поетичних збірок «Подальше от рая» (2018; білінгвальна) і «Перша сторінка зими» (2019), а також книжки інтерв’ю з білоруськими авторами «Ми прокинемось іншими: розмови з сучасними білоруськими письменниками про минуле, теперішнє і майбутнє Білорусі» (2021). Вірші перекладалися 33 мовами.
У 2022 році вийшли її збірки поезій «Свидетел на безименност» в перекладі болгарською, перекладач – Денис Олегов, та «Czarne róże czasu/Чорні ружі часу» в перекладі польською (білінгва), перекладачка – Анета Камінська.
Переможниця II поетичного турніру ім. Нестора Літописця (2019), лауретка премії «ЛітАкцент» (2019; спецвідзнака), перекладацької премії «Метафора» (2020), міжнародного фестивалю поезії «Емігрантська ліра» (2016), поетичного конкурсу «Гайвороння» (2019) та ін.
Перекладає польську та білоруську поезію та есеїстику. Як перекладачка і редакторка дитячих книжок з англійської співпрацює з проєктом «Піжамна бібліотечка» (PJ) в Україні.
Стипендіатка програми Міністра культури Польщі Gaude Polonia (2021), учасниця міжнародних перекладацьких семінарів Cities of translators digital Німецького перекладацького фонду TOLEDO (2020) та Tłumacze bez granic (Польща, 2021).
верлібри, в які треба уважно вчитуватись, щоб виловити всі метафори (всі дуже несподівані). Ія Ківа писала у фб про різницю між верлібром і силабо-тонікою як про різницю між грудьми в бюстгалтері й без: https://www.facebook.com/share/p/9WxK...
хоч я з тих, кому верлібри подобаються більше, ніж римування, до цих віршів довелося довго звикати. тим не менш, кілька додала до переліку тих, про які думатиму й перечитуватиму