What do you think?
Rate this book
Украинский вопрос в Российской империи
«В стилистическом отношении я считаю эту работу лучшим своим текстом. Все требования к научной монографии в ней соблюдены, но читать ее без труда и, надеюсь, не без удовольствия сможет любой человек, интересующийся историей», — пишет профессор Центрально-Европейского университета в Будапеште Алексей Миллер о своей монографии, которая уже получила заслуженное признание и была переведена на английский язык. В исследовании рассказывается о политике властей Российской империи в «украинском вопросе», в том числе о печально знаменитом Валуевском циркуляре, запрещавшем украинские книги «для народа» и принятом ровно 150 лет назад. Исправленное издание этой монографии дополнено статьями, написанными Миллером уже после выхода книги, — о концепции триединой русской нации в дореволюционной России, о борьбе вокруг алфавита для украинского языка и об истории понятия «малоросс».
Aлексей Миллер
Aлексей Миллер
416 pages, Hardcover
First published January 1, 2000
53 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
April 6, 2014
Книга Алєксєя Міллєра є цікавою спробою деконструювати український національний дискурс про Російську імперію як "імперію зла", яка від Переяславської ради в 1654 р. намагалася русифікувати українців. Насправді, імперська влада не мала чітких уявлень про те, що робити з українцями до кінця ХІХ ст. Емський указ 1876 р. виявився поворотним пунктом: після початку революційного терору в 1880-х рр. його скасовувати вже не планували. І український рух виявився офіційним противником Російської імперії. До того часу українська ідентичність цілком могла, на думку А.Міллєра, бути частиною російської. Але недалекоглядна політика імперських бюрократів цьому завадила.
І саме тут арґументація А.Міллєра починає давати збій. Він навіть уникає дискусії про суть російського націоналізму: російський проект в нього виходить дуже монолітним. Звісно, А.Міллєр диференцією рос. проект на підвиди:
1) домодерний імперський проект, де важливою є лояльність династії (українці в цьому випадку можуть зберігати свою ідентичність доти, доки вони лояльні імперії);
2) націоналістичний [імперський] дискурс:
2.1) асиміляторський (французького типу: жодна ідентичність крім національної не може існувати);
2.2) "м’ягкий" (британського типу: локальні ідентичності є частиною більшої національної ідентичності).
Проблема в тому, що Міллєр повністю відкидає питання: чи існував не імперський національний дискурс? Отже, за А.Міллєром Україна є необхідною складовою російської національної батьківщини. Відтак, замість того, щоб деконструювати російський дискурс, А.Міллєр слідує йому. Хоча ще Р.Шпорлюк в 1980-х рр. зазначав, що російський націоналізм має низку відмін - від імперських до "нормальних".
Відтак, в А.Міллєра картина "чорно/біла": українців можна було легко русифікувати, якби імперія вибрала м’ягку політику націоналізації. Цей висновок є надто заідеологізованим, але цілком логічно випливає з дослідницької позиції А.Міллєра.
І саме цей недолік підважує цінність всієї праці. В збірнику є ще три статті (про алфавіт, "малоросса" та російську батьківщину), але в них той же недолік.
Втім, читати А.Міллєра варто: він пропонує вийти за межі національних дискурсів в наукових дослідженнях націоналізму в пострадянських країнах. На жаль, йому більше вдається вийти за межі українського дискурсу, зберігши імперський. Втім, тепер вже завдання українських істориків провести таку ж фахову деконструкцію російського дискурсу.
І саме тут арґументація А.Міллєра починає давати збій. Він навіть уникає дискусії про суть російського націоналізму: російський проект в нього виходить дуже монолітним. Звісно, А.Міллєр диференцією рос. проект на підвиди:
1) домодерний імперський проект, де важливою є лояльність династії (українці в цьому випадку можуть зберігати свою ідентичність доти, доки вони лояльні імперії);
2) націоналістичний [імперський] дискурс:
2.1) асиміляторський (французького типу: жодна ідентичність крім національної не може існувати);
2.2) "м’ягкий" (британського типу: локальні ідентичності є частиною більшої національної ідентичності).
Проблема в тому, що Міллєр повністю відкидає питання: чи існував не імперський національний дискурс? Отже, за А.Міллєром Україна є необхідною складовою російської національної батьківщини. Відтак, замість того, щоб деконструювати російський дискурс, А.Міллєр слідує йому. Хоча ще Р.Шпорлюк в 1980-х рр. зазначав, що російський націоналізм має низку відмін - від імперських до "нормальних".
Відтак, в А.Міллєра картина "чорно/біла": українців можна було легко русифікувати, якби імперія вибрала м’ягку політику націоналізації. Цей висновок є надто заідеологізованим, але цілком логічно випливає з дослідницької позиції А.Міллєра.
І саме цей недолік підважує цінність всієї праці. В збірнику є ще три статті (про алфавіт, "малоросса" та російську батьківщину), але в них той же недолік.
Втім, читати А.Міллєра варто: він пропонує вийти за межі національних дискурсів в наукових дослідженнях націоналізму в пострадянських країнах. На жаль, йому більше вдається вийти за межі українського дискурсу, зберігши імперський. Втім, тепер вже завдання українських істориків провести таку ж фахову деконструкцію російського дискурсу.
December 18, 2016
Совершенно замечательное исследование по истории взаимоотношений имперского центра и юго-западных губерний в контексте сложных отношений внутри последних начиная с 19 века. Формировавшиеся на тот момент малорусская, украинская и другие самоидентификации показаны на примере сохранившихся документальных свидетельств. Книга сильна своим фактологическим аппаратом.
March 9, 2015
This is a comprehensive study of the 'Ukrainian question' in the Russian Empire.The author bases his argumentation on the original documents which distinguishes the work from other similar studies.Strongly recommended.
August 5, 2016
Интересный взгляд на проблему восприятия Украины и украинофильства в России при Александре II... в особенный ужас приводит даже не борьба с украинским языком, а неспособность правительства империи бороться с ним - да и вообще делать хоть что-нибудь - последовательно и осмысленно.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews