Фіолетова тінь. Добірка української містичної прози

by Григорій Квітка-Основ'яненко, Наталія Кобринська, Богдан Лепкий

Казка, переплетена з реальністю, повір’я, загублене в історії, магія, захована в оповіданні. Наші класики створили тексти, що закохують в атмосферу української містичної ночі. Тут у темряві ховається нечисть усякої вдачі та вроди, вона запрошує перегорнути ще одну сторінку легендарію українців.
Поки чорт переконує відьму одружитися, поки дідько оповідає про давні походеньки, а померла мати колихає своє живе немовля, веретено історії крутиться і виплітає нові сюжети. В добірку ввійшли тексти короткої прози українських письменників ХІХ–ХХ століть. Серед них Григорій Квітка-Основ’яненко, Наталія Кобринська, Богдан Лепкий, Святослав Ольшенко-Вільха, Ганна Барвінок та інші.

Genres: Classics, Fantasy, Short Stories, Fiction, Ukrainian Literature, Horror

288 pages, Hardcover

Published January 20, 2024

About the author

Український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови.
Найвидатніші твори: "Конотопська відьма", "Маруся", "Сватання на Гончарівці", "Сердешна Оксана", "Ганнуся" та інші.

Reviews

[Naya · Rating 5 out of 5]

Ставлю п'ять, але ті два оповідання Квітки-Основ'яненко відбили в мене будь-яке бажання дочитувати збірку.
Добре, що я згадала, що у мене, як у читача, є повно право їх пропустити й удати, що їх не існує. І ні, вони не моторошні або містичні, вони нудні, що просто жах!

[Roman · Rating 5 out of 5]

Досить хороша добірка, але не вистачило трохи біографічних відомостей про авторів, зважаючи, що деякі взагалі не надто відомі на загал. І досить багато одруків, які редактура наче мала би виправити, але не зробила.
P.S. А ще авторські примітки Стороженка не включили чогось у видання.

[Trepanatsya · Rating 4 out of 5]

Вовкулака Хреб та Чорт у кріпацтві сподобались найбільше, через них і оцінка непогана. А так - одні чорти і немає про інших міфологічних істот.

[Ігор Антонюк · Rating 4 out of 5]

Українські традиції, міфологія та історія надихали не одне покоління авторів на створення чудових зразків літературної прози різних жанрів. Сьогодні ми бачимо чимало прикладів сучасної української фантастики, фентезі та горору, що ґрунтуються на пласті нашого багатого фольклору. Українська фантастична література має давні корені та історичну тяглість (пригадаємо хоча б надприродні елементи навіть у «Повісті минулих літ»), однак безжально розірвану та обрубану кривавою радянською системою.

Величезний вклад у віднайдені забутих імен фантастичної літератури (готика, містика, жахи) минулих століть здійснив письменник Юрій Винничук. Проте на сьогодні для українського читача доволі важко віднайти «Антологію українського жаху», «Огненний змій» чи «Чорт зна що» та інші книги, де зібрані чудові зразки української «темної прози» ХІХ та XX ст. Тому добірка української містичної прози «Фіолетова тінь» являється справжнім подарунком для шанувальників химерної літератури.

Читати далі👉: https://chytay-ua.com/blog.php?id=138...

[Victoria Dembrovska · Rating 5 out of 5]

Сподобалися роботи Лепкого. Рівень драматичності в деяких оповіданнях просто чарівний. Моралізаторство, з іншого боку, не дуже на мій смак, хоча в цій прекрасній добірці воно має право бути. Українські чорти і відьми - тема, від якої я не можу відвернутися. 🖤🖤🖤

[пташатко · Rating 4 out of 5]

спочатку я скептично поставилась до цієї збірки, адже перші твори тут мені неабияк попсували всі враження, однак, на щастя, дуже скоро зірочки нарешті зійшлись в купу!

я познайомилась з новими для себе авторами, вкотре переконалась в своїй прихильності до давно любимих, прочитала багато різноманітних оповідок і в цілому зажила собі вкрай приємний досвід! дещо мені відгукувалось сильніше, щось не вразило анітрохи, але я у всякому разі дуже тішусь, що колись запримітила собі оцю книжечку і врешті її прочитала!

(якщо рахувати буквально, то з моїх оцінок виходить три зірочки, однак я вирішила обминути невдалі твори і зосередитись на тих, шо змусили затамувати подих та вразили своєю довершеністю)



д. тягнигоре "козак і смерть" - 1 🥴 (прикольне прізвище автора – єдина річ бодай трохи варта тут уваги)

с. васильченко "в хуртовину" - 1.5 😒 (ані змісту, ані шарму, хоча атмосфера на початку наче давала надію на щось ліпше)
"чарівний млин" - 1.5 🙄 (кострубато й прісно)

н. кобринська "рожа" - 4.5 😍🔥✨ (гарно, щемко й захопливо. образи, описи, весь сюжет – все на висоті, я максимально в любові. ну тепер це ОФІЦІЙНО офіційно моя улюблена авторка)
"чортище" - 3.5 🤓🏳️‍🌈🫶 (напрочуд прикольна замальовка попри відсутність мною звично любимих елементів. а ще, А ЩЕ тут не можна не вгледіти квірний підтекст у стосунках коваля й чорта, тож бонус поінтс, лол)

о. стороженко "закоханий чорт" - 3.75 🤭💕➡️😔 (гарно й дуже дотепно написано! я була в захваті від премісу, але мене засмутила кінцівка... трутик й одарка – ванлав, а запорожець – гіркий cockblocker)
"чортова корчма" - 3.25 👯‍♂️😇🤌 (а аа, ну це капєц які дотепні замальовки з чортами робить пан стороженко! ота вся їхня взаємодія на ст.104 наче найліпші перепалки тіджей клуна чи террі пратчетта. кінцівка мене тут знов (очікувано) розчарувала, бо мені надто до вподоби було спостерігати за усим тим товариством, але шо вже)
"дорош" - 3 🙂🌳🐝(токсичні запорожці псували враження, а так прикольно)
"мірошник" - 3.25 😌 (якщо оцінювати це з точки зору жанровості, то мене не надто зачепило, але мені сподобалось оте "батьків син, синів батько". це, певно, вперше я в класичній літературі стрічаю батька, який би так відкрито піклувався про свою дитину та зрештою так її любив)
"се така баба..." - 3.25 🤓📝 (оце ж драма квін тутешній чорт... але мушу визнати, з цією лихою пліткаркою вони зчинили максимально динамічне дуо, лол. а жінка знай собі яка підприємницька)

б. лепкий "кара" - 3.75 😔❄️ (дуже гарно написано і сюжет доладний! автора беру до уваги)
"мати" - 4.25 🤩🥀 (вау! образи, описи – любов. дуже мені тут полюбилась атмосфера та свої власні міркування, які цей твір викликав)

г. квітка-основ'яненко "от тобі і скарб" - 3.75 🤩🍳🥪🌿 (дуже-дуже мальовнича у своєму зображенні побуту й атмосфери, захоплива в обох лініях оповіді та вкрай дотепна у нарисах порядкування в пеклі)
"мертвецький великдень" - 2.5 😮‍💨⚰️🍻🚫 (ідея оцих мертвецьких святкувань/правлень в церкві прикольна, але у виконанні сам твір трошки посередній. а ще мені не подобається оця тенденція в пана основ'яненка писати жінок – надто вже багато упереджених тверджень повсюди)

с. ольшенко-вільха "фіолетова тінь" - 3.75 🥹💜🥀 (дуже гарно, боляче й чуттєво)
"рудий кіт" - 3.25 🙂🐈⚠️ (не дуже виразно, однак атмосферно)

г. барвінок "чорт у кріпацтві" - 3.25 🙂 (така собі невимушена казочка)

в. королів-старий "вовкулака хреб" - 4 🥹❤️‍🩹 (дуже poignant та затишно! також мені ця історія здалась вкрай оригінальною, але оскільки це моє перше знайомство з вовкулаками в укр. літературі/фольклорі, то тут треба дрібку солі. але я в захваті! хреб золотко)
"дідько" - 3 🙂 (мені сподобалась ця ідея з посиденьками й теревенями нечистої сили, але сам твір не надто вразив)

[Kateryna Kateryna · Rating 3 out of 5]

Непогана збірка, деякі твори сподобалися дуже. Найбільше — "Рожа" Кобринської. Немов картина Далі. Не дуже зайшло моралізаторство Квітки-Основ'яненка і деяких інших авторів. Оповідання Ольшенка-Вільхи не вразили зовсім. Проте сподобався гумор у інших оповіданнях, особливо в "Дідьку" Королів-Старого.

[Anastasiia I. · Rating 5 out of 5]

Дякую що перенесли мене в дитинство цим виданням. Ніби знову можу чути бабусині історії

[Anna Popova · Rating 5 out of 5]

Така книжка красива, очей не відірвати. Оповідання теж були хороші

[Kuxenjatko · Rating 3 out of 5]

Гарна збірка! Відкрила для себе нових автор_ок і багато невідомих виразів та слів.

[Nataliia Osadcha · Rating 4 out of 5]

"Фіолетова тінь" — це та збірка, до ��кої я час від часу повертаюся.
Не щоб "перечитати все", а щоб знову відкрити кілька улюблених оповідань — як старі знайомі, з якими приємно поговорити ще раз.

Мені дуже подобається стиль і мова цієї книжки. Тут багато справді красивих текстів — таких, які хочеться читати повільно, смакуючи фрази. Хоча в оповіданнях з’являються чорти, нечисть, дивні істоти й небелиці, — це зовсім не страшна книга. Навпаки: усе подано з гумором, легкою іронією, теплою усмішкою, без жахів і мороку.

Найцінніше для мене — відчуття живої усної традиції. Наче тобі не просто читають текст, а переповідають давню історію — так, як колись розповідали байки біля печі або на вечорницях. У цьому є щось дуже живе й справжнє. Саме тому після кожного оповідання хочеться читати далі.

Окремо хочеться відзначити, що ця збірка — чудовий приклад українського письма з різних куточків країни. Тут відчувається багатство мови, інтонацій, образів — без штучності й пафосу.
Я щиро рекомендую «Фіолетову тінь», і, на мою думку, вона цілком підійде навіть для школярів: як приклад того, якою різною, образною і живою може бути українська література.
А "Закоханий чорт" і "Чортовий млин" мій топчик

[нявчик (❁´◡`❁) · Rating 4 out of 5]

я під час прочитання аж згадала ті самі арти з чорт/козак, тому однозначно рекомендую

[matviy horodniy · Rating 4 out of 5]

книга залишила приємні враження після прочитання, особливо коли завершення від Королів-Старого таке казкове. між чарівною передмовою і новелами Кобринської для мене не існує нічого, зовсім не сподобалися ті автори, а от Наталія, Олекса Стороженко та Богдан Лепкий - скарби цієї збірки. Лепкий неймовірно описує атмосферу, його «Кара» аж викликає мурахи, а Стороженко дуже відчуває, надзвичайно сильно припали його твори до серця.

[Alina Taran · Rating 5 out of 5]

Тішуся, що «Фіолетова тінь» стала для мене першою прочитаною книжкою 2026-го року.

Добірка направду чудесна: тут є твори і визнаних класиків української літератури, і менш відомих, але не менш талановитих авторів.

Так, я відкрила для себе прозу Святослава Ольшенка-Вільхи. Його оповідання, особливо «Фіолетова тінь», сповнені глибокого психологізму і вирізняються яскравим авторським стилем, меланхолійним та образним. Взагалі вони викликали в мене асоціації із деякими роботами Едгара Аллана По, як-от «Овальний портрет» і «Чорний кіт».

У цілому ж у книзі є містичні оповідання на будь-який настрій: і трагічні, з елементами психологізму, й іронічні, більш соціально-побутові, і, звісно, стилізовані під народні перекази, адже всі вони так чи інакше натхнені українським фольклором.

Якщо ви любите Гоголеві «Вечори на хуторі біля Диканьки», то обов'язково зверніть увагу на добірку української містичної прози «Фіолетова тінь».

[Shmyakk · Rating 4 out of 5]

Гарно підібрані оповідання. Було приємно знайти першоджерела на які посилається фільм «Пропала грамота», його розірваність тепер не здається чимось дивним, просто відсилка до різних творів різних авторів.
Порада для наступних читачів: пересильте себе на оповіданнях Квітка-Основьяненко, далі буде легше)

[Oksana Kornijenko · Rating 5 out of 5]

Мої 4,5 ⭐

Дуже красиве видання! Це моя перша книга від видавництва Ще одну сторінку!
Я обожнюю коротку прозу, люблю класику, тому це явно моє.
Сподобалося не все, про декого вперше чула (Дмитро Тягнигоре, Святослав Ольшенко-Вільха), але загалом я задоволена цією книгою.
Щоправда, є одне АЛЕ. Чи то мій примірник має виробничий брак, чи ця книга такою і задумувалася, от тільки я не могла тримати її в розгорнутому вигляді, вона щільно закривалася сама собою. Читати доводилося, тримаючи книгу обома руками, ще й докладати зусиль, щоб сторінки не згорталися. Якась містика, не інакше.
Мої враження.
Найбільше запали в душу оповідки Богдана Лепкого. "Кара" розповідає про помсту зрадженої дівчини своїй суперниці (хоча насправді треба було карати її колишнього хлопця, він же зрадив). "Мати" - більш містичний і романтичний твір про смерть досить молодої жінки, в якої лишився чоловік і трійко діток, і от ця мати (її дух) вночі приходить до тих, кого найбільше любила, гладить дітей по голівках, колише немовля, говорить із чоловіком, і він дає обітницю своїй Гандзі...
Олекса Стороженко теж чудовий! У книзі аж п'ять його творів, і усі гарні. Стороженко дуже чуттєво описує і персонажів, і природу, а також показує величезну різницю між українцями та росіянцями, між Україною та болотами (тьху!). Він яскраво змальовує сильних козаків-січовиків, красивих та пишних українських дівчат, мудрих дідів, які передають історію нашу, живу і невмирущу. А ще мені сподобалися чорти й відьми у Стороженка! Ну такі вже гарні, мають почуття, емоції, і закохуються палко-палко, що ладні вмерти за свою любов (мені щиро шкода Трутика!) А красуня Одарка, яка не з власної волі стала відьмою? Її рідна мати силою потягла на Лису гору, і там з неї зробили відьму. Дівчина ж і після цього мріяла тільки про спасіння, щоб знову бути з Богом! І таки спаслася!
У Наталії Кобринської сподобалася "Рожа". Тут і містики багато, і людські якості показані правдиво, а кінець такий моторошний і сумний, аж до сліз.
Ганна Барвінок здивувала оповіданням "Чорт у кріпацтві", де нечиста сила взаємодіє з Богом, і навіть слухається Його наказів.
Збірку раджу!

[Space Zombie · Rating 3 out of 5]

Приємна добірка з гарним оформленням та дивовижними ілюстраціями. Художниця — чарівниця!

Передмова... подекуди викликала питання. По-перше, було б зручніше читати її наприкінці, після ознайомлення з усіма оповіданнями, щоб розуміти, що аналізує авторка. Бо спроба контекстуалізувати 19 історій різних письменників різних часів за раз (тобто з метою налаштувати читача до читання збірки) мені здалася не дуже вдалою. По-друге, хоча деякі тези були дуже влучними, з іншими я не погодилась. Тут як завжди, якщо не знаєш, чому українці щось роблять/не роблять, звинувачуй у всьому меншовартість. Без усіляких пояснень. Кумедно було споглядати за рухом думки: слушно зауважити на травму від радянського минулого з його атеїзмом, потім пожалітися, що сучасні автори про чортів не пишуть, бо меншовартні, і одразу після цього зазначити, що такий-то автор-класик з добірки так про чортів писав, що ніхто з сучасників так не спромігся би зробити!

Щодо самих оповідань, "Рожа" Кобринської та "Кара" Лепкого мої улюблені, дуже сильні. Також дуже сподобався Квітка-Основ'яненко. Перший твір — більш про людське, ніж містичне, проте з гумором. З посмішкою читала про категорії грішників-літераторів — ото люблять письменники бубоніти та жалітися на цю тему: про поганців-критиків, недолугих поетів та негодящих авторів... А потім реготнула, коли він зауважив, що і сам побоюється опинитися за своє письменництво в пеклі, але коли інші пишуть, то й він буде)) Другий твір починається розлого про побут та звичаї, але потім переходить на досить класичну містику, мені сподобалось. Про людське тут також є, але я би не сказала, що воно якесь принципово моралізаторське, швидше нагадало деякі (не мейнстрімні) адаптовані європейські казки.

Ще було кілька творів поза/на межі з бульбашкою християнства, це завжди цікаво читати. А загалом навіть невиразні історії неймовірно тішили мене прекрасною мовою і описами українського побуту.

P.S. Я не порівнювала всі твори чи навіть кожне речення, але на прикладі "Вовкулаки Хреба" можу сказати, що в цій добірці текст повніший за того, що є у вільному доступі в мережі.

[Natalie · Rating 4 out of 5]

Найкраще оповідання для мене це "Рожа" Кобринської - нагадало атмосферу похмурих американських коміксів і уявила такий комікс за цим твором)

Олекса Стороженко чудово нагадує, чим ми відрізняємся ві�� росіян і де закінчується росія і починається Україна. Використовував прийом, де головний герой стає просто спостерігачем\слухачем головної історії - мені трохи не вистачало, щоб по завершенню цієї історії, було повернення в реальність і життя нашого героя, який продовжує жити далі (бо без цього відчувається, ніби оповідання різко обривається і наш герой виключно існував, щоб підвести нас до історії). Його твори, які сподобалися - "Дорош" і "Мирошник".

"Кара" Богдана Лепкого - чудовий твір, який майже на рівні "Рожи". Єдине, мені хотілося, щоби ��озвиток пішов в іншу неочевидну сторону, але закінчилося доволі звичайно.

Квітка-Основ'яненко має твори багаті на деталі життя і побуту, що надзвичайно корисно. "Мертвецький великдень" теж дуже зайшов,є почуття гумору і сміливість такі світи відкривати.

Ганна Барвінок "Чорт у кріпацтві" - вперше бачила ідею безпосередньої взаємодії бога і чорта, і навіть бог віддав йому наказ, обов'язковий до виконання (цікаве питання виникає, що якщо бог має таку владу над чортами, чому просто не заборонить їм шкодити людям?)). Ще одна особливість цього твору - все доволі добре, не зле, навіть закінчується гарно і кумедно.

Останні два твори Королів-Старого відчутно, що писалися під впливом нової хвилі вражень щодо магічних істот і народних вірувань - як мінімум тому що згадуються хухи, про яких, відповідно до вікіпедії, немає давніх джерел або русалки (як створіння з хвостами з європейської міфології, а не мерці з української); а ще представники нижчої міфології як-от мавки лісовики відьми водяники можна сказати дружили і збиралися кожні вихідні)

[Evgeniya · Rating 4 out of 5]

Фіолетова тінь, книга яка була на вустах у багатьох в минулому році. От дійшли руки в мене до неї.
Збірка містить твори 9 українських письменників. Твори містичні, більшість в стилі гоголівської Диканьки.
З деякими авторами я знайома, деякі прізвища нові для мене. Деякі твори ніякі, в деякі, як на мою думку дуже не погані. Найкращими є новели: Н.Кобринської; Стороженко; дивною виявилася новела Квітки-Основ'яненко - от тобі і скарб; Олешенко-Вільха , як на мою думку, має найслабші оповідання в цій збірці, але його твором назвали книгу .
Ганна Барвінок гарно пише, чула про неї багато гарного, але це оповідання стало першим.
В цілому збірка гарна, підійде як для підлітків, так і для дорослих. Читається швидко

[Dana Biruk · Rating 5 out of 5]

Мені сподобався задум укладачів! Більшість творів є дуже цікавими. Однак є певні моменти, які хотілось би відмітити. По-перше, забагато творів про чортів напочатку, я вже знудилася від них, а все чорти і чорти. По-друге, твори Квітки-Основʼяненко вибиваються із загальної канви і здаються такими занудними, що важко їх читати у тому місці, де вони знаходяться у книжці. Я б трошки поміняла порядок творів. Загалом, враження позитивні, очікування виправдалися, я добре провела час.

[Kata · Rating 5 out of 5]

Наче знову сиджу на уроках в школі і, гортаючи книжку з української літератури, обираю, яке цікаве оповідання почитати наступним

Сподобались Олекса Стороженко, Богдан Лепкий, Григорій Квітка-Основʼяненко, Святослав Ольшенко-Вільха, Ганна Барвінок, Василь Королів-Старий

Не сподобались Дмитро Тягнигоре, Степан Васильченко, Наталія Кобринська, передмова Галини Пагутяк (вірити у ворожок у 2025 році смішно)

[Kateryna · Rating 4 out of 5]

Хоч класика — не мій жанр, читати було приємно. Книга дала змогу зануритись в українську культуру й прозу. Оповідання дуже різні: деякі здались нудними, а інші — справді захопили. В цілому — цікавий і вартий уваги досвід.

[Anastasiia Kovalyshyn]

Не можу оцінювати українську класику обʼєктивно, але це було морально складно

[Tania · Rating 4 out of 5]

Збірка є гарною можливістю познайомитися зі стилем багатьох авторів, а також побачити колоритність окремих регіонів та ставлення до містичних явищ і релігії

Оповідання Квітки-Основ'яненка - просто читацький жах та сум. Ледве дочитала:(

[Nataliia Myshuk · Rating 4 out of 5]

деякі казки дуже теплі й милі, а деякі нудні.
в цілому дуже добре, що є така підбірка.
оформлення книги неймовірно красиве

[A Book About · Rating 3 out of 5]

На жаль, книга мені не дуже сподобалась. !Але! це лише тому, що за останній час я прочитав забагато схожих збірок і ці тексти вже просто не викликали жодних емоцій.