Блудний метеор. Вибрані твори

by Наталія Кобринська

«Блудний метеор» — один із небагатьох декадентських взірців у творчості Наталії Кобринської, письменниці, громадської діячки, послідовної борчині за права жіноцтва й зачинательки жіночого руху в Україні, сучасною мовою — фемінізму. Глибиною своїх поглядів і розмахом світогляду Кобринська так сильно випереджала свій час, що була незрозумілою для багатьох її сучасників, та й досі ще почасти непрочитана й незбагненна.
А втім, теми її творчості — одвічні й незмінно актуальні: як вижити жінці у шорах патріархального суспільства; як лишатися собою й не зважати на людські забобони; як гідно прожити життя попри будь-яку буремність і неталанність, оберегти й виплекати дітей, аби вони стали гідними ідеалів, які сповідували батьки.
Виклик зламу епохи, скруту доби і події часів Першої світової війни Н. Кобринська вправно змалювала в циклі «Воєнні новели», які віддзеркалюють і нинішні часи лихоліття й відгукуються спомином про усталене й розмірене життя.
Щиру правду повсякдення й засадничі життєві цінності Н. Кобринська майстерно втілила в доробку текстів, які подаємо в виданні «Блудний метеор» — чи не першій значимій добірці творів письменниці за часів незалежності України.

Genres: Short Stories, Ukrainian Literature, Fiction

344 pages, Hardcover

Published January 20, 2024

About the author

Українська письменниця, публіцистка, видавчиня і громадська діячка. Засновниця жіночого руху в Галичині.

Reviews

[Victoria Unizhona · Rating 4 out of 5]

Було приємно читати.

Теми, які піднімала авторка - мені актуальні. Часами продиралася крізь незнайомі слова - але вони органічно вписувалися в текст - тому це окей.

Були які більше зайшли - були які менше, але я рада, що її постать знову обговорюється і є на горизонті сучасних читачів.

[Maria]

Зі збірками оповідань часто так: прочитаєш до якогось, а потім відкладаєш книжку на пару місяців, бо так зручно зробити паузу.

Тут є сильніші штуки, є слабші, але єдине, що мені відверто не сподобалося, це передмова від Грушевського. Навіть не тільки тон Грушевського, а й те, що там купа спойлерів. Це трохи прикро.

Яка тут мова… Які тут описи… Скільки тут приводів ґуґлити все. Краса.

Як душа, яка любить казкові мотиви і читати про чортівню, дуже дякую за містично-відьомські історії, що тут були.

Ну і останні оповідання — то просто щоб розбити нам всім серденька. В мене в голові юнак-скрипаль таки повернувся до своєї коханої (і навіть не пишіть, що Кобринська залишила достатньо натяків, що це не так).

[Tetiana Garanenko · Rating 5 out of 5]

Наталію Кобринську вважають першою українською феміністкою. Саме вона організувала та очолювала першу організацію феміністок «Українські жінки». Почала твори писати після втрати чоловіка, теми яких — жіноча доля в сільських реаліях. Передмова до її творів написана Михайлом Грушевським, який захоплювався її творчістю, особливо обʼєктивністю та гуманністю. Кожне слово твору «Дух часу» про змагання старого консерватизму, актуально як ніколи.

«Хлопець щасливіший від дівчини… Не руш того, то не твоє. То все належало до твого чоловіка, а не до тебе. Він працював для світу і світ єму платив, а ти як нахлібник жила при чоловікові, хоть, може два рази тілько працювала, що він…»

«Вартість женщини залежить не лише від мужа, але і від конкурентів, що також кидають на неї певну тінь свого значення. 
Той дім був цілим її щастям. Якби не він, не дух часу — не той демон, що все  дороге псував і нищив. Він ломив найдорожчі й наймиліші надії її серця.»

Чоловіки змінюються тільки тоді коли жінки змінюються, тому розуміння «духу часу» - це основа життя. 

#що_я_зараз_читаю
https://t.me/tetiana_garanenko

[Oleksii Rafalovych · Rating 4 out of 5]

«О боже! тоті мрії! тоті дрібні мрії! Як вони легко прилипають до душі, а віддерті, кожда зосібна лишає по собі рану!»

✍️ Розкішні мовні конструкції Кобринської незвичні для сучасного читача, через що текст може здатися складним. Я думаю, що пані Наталія — дуже талановита письменниця, у неї чудові задуми та ідеї у кожному оповіданні, але є одна типова фішка: вона любить раптово змінити стиль і напрямок думки і здається, що це вже геть інше оповідання. Не знаю чи це спеціально, але присутнє ледь не у кожному творі.

♥️ Найбільше мені сподобалися деякі місця у кожному з оповідань, де Кобринська вміло, у декількох рядках, подає дуже яскраву закінчену думку. Часом це просто влучні спостереження, а часом — екстрапрогресивні, як для кінця ХІХ століття, ідеї: в першу чергу, звісно, про положення жінки у суспільстві і ставлення до неї, просто блискучі пасажі.

Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...

[Ann Los' · Rating 4 out of 5]

5 сторінок «Блудного Метеору» вразили мене більше, ніж всі оповідання. Читання довжиною в рік

[Evgeniya · Rating 5 out of 5]

Ім'я Н. Кобринської для мене нове. Хоча читаючи деякі твори, в мене враження, що я частину вже колись читала .

Кобринська, донька священника,  батько якої вивчив доньку, коли донька виросла, вийшла щасливо заміж, але шлюб був не довгий і бездітний.  Вона була засновницею українського феміністичного руху.

Кобринська пропонувала робити спільні кухні ,  запровадження дитячих садків, щоб жінка могла відпочити і присвятити бодай годину на читання.

Збірка оповідань Блудний метеор збірка новел, як коротких так і не дуже. Перші дві новели перекликаються сюжетот з романом

"Люборацькі»  письменника Анатолія Свидницького.    Показане життя родини священника після його смерті, і що майже кожна родина яка мала статки мріє щоб сини стали священиками, доньки вийшли за попів.      В цих творах зображена гостра проблема, що поки священик живий, родина має дах, худобу, поля, смуги лісу, як тільки він помирає, виявляється що в родини нічого окрім пенсії не має. І те що вони садили сад/ ліс  за свій кошт , своїми руками, нічого не значить, бо земля належить парафії і новому священику ... 

Через всі твори так чи інакше проходять лінії і проблеми жіноцтва на селі.

Твір Ядзя і Катруся, мені дуже подібний до Л. Українки -  "Приязнь".

Останній Каліка -  це  українські реалії сьогодення, війна, гинуть люди від обстрілів/ бомб. Ворог забирає все, люди втрачають життя, здоров'я, стають каліками.

Новела "Судильниці",  переказ народних казок,    тут я згадала книжку "Межигірський дід"
Олекса Стороженко.  Схожі казки, але розказані по різному.

[Mariia Ivanenko · Rating 4 out of 5]

Деякі оповідання прямо в серденько.
Особливо ті, котрі про війну. Такі досі актуальні, 110 років потому ):
Дуже цікаво було також читати, як авторка висвітлює жіночу долю й нерівність тих часів.

That’s being said, деякі оповідання важкувато дались через мову 1890х років. До деяких слів є зноски з поясненням, але їх не так багато. Тому періодично губилась в здогадках що ж саме я читаю

[Øleksandra Banina · Rating 3 out of 5]

цікаво було відкрити для себе нову авторку (та ще й яку!), але стиль написання в неї важкуватий для сприйняття

[Олеся Бойко · Rating 4 out of 5]

думала ставити 3 зірки, але останнє оповідання розбило мене на друзочки

[Yuliia Radchenko · Rating 5 out of 5]

В творах Наталії Кобринської я зустріла звичайних простих дівчат та заможних панянок. Попри класову нерівність, консерватизм та засудження суспільства, героїні творів мають внутрішню силу та новаторські на ту пору погляди. "Дух часу" - розповідає про жінку поважного віку, яка за плетінням розмірковує про прожиті літа, що дім і діти - є смислом життя. Її серце розривалось від переживань та втрат, що іноді діти йдуть своїм шляхом, а не тим, яким вона їм обрала.
"Задля кусника хліба" - історія про те, що як важливо на той час було вчасно та вдало вийти заміж. Що не існує іншого шляху для дівчини.
"Ядзя та Катруся" - про різні долі дівчат з богатої і бідної сім'ї.
Також представлені містичні оповідання та воєнні новели.
Всі твори колоритні з живою мовою, є зноски, що полегшують прочитання. Легко зануритись у ту епоху і співчувати персонажам.

[Yuliia · Rating 4 out of 5]

3,5

[pani tet · Rating 3 out of 5]

Я це вже бачила, я таке вже читала. Може й несправедливо порівнювати чи очікувати карнавалу несподіванок, але ж. Деякі твори важко відрізнити від Вовчка та Кобилянської, навіть трохи від Пчілки. Фемінізм присутній, для свого часу шокуючий. І так, жінки в центрі сюжетів, долають злидні, страждають в патріархальному суспільстві. Але канва ніби та сама (окрім дівча з капелюшком, може), щастя ніякого нема. Не знаю, все вже було. (Так-так, я роблю знижку на давність творів.)

"Війна, про котру він спершу мало що думав, щораз ближче надходила. В полях не раз чутно було, як земля від гуків дрожала. Та люди все ще думали, що то до них не дійде."

Воєнні новели, звісно, окремо впливають. Нічого не змінилося, хіба це не сюр якийсь? Прибрати дати - і буде опис теперішнього. Це знов і знов приводить до думки, що люди не здатні набратись розуму, скільки б поколінь не змінилося.

[Anton Makushenko · Rating 4 out of 5]

Книжка складається з окремих оповідань та творів, і що їх сильно обʼєднує - так це неймовірно жива мова та детальні описи персонажів та їх оточення. В цій збірці чого тільки нема: селяни, паничі, містика та відьми, війна та смерть (куди ж без неї у всі часи). Частина творів, як на мене, просідала (більше в логіці оповіді, проте не в смислах), та все ж читати було більше цікаво, подекуди навіть на одному подиху. Авторка геніально відтворила життя та побут людей на зламі епох. Втім, я мав неуважність не прочитати анотацію на фоні ейфорії від весни, за що й поплатився: загальний настрій у творах Кобринської - поживеш та й вмреш. Так, в ті часи було далеко не солодко, чому власне й відчувається туга та сум. Ця книжка мене знайшла в той момент, коли я був до неї морально готовий - проте вона здатна завести в депресію чи нечитун, якщо вам не пощастить читати її взимку або не з тим настроєм.

[пташатко · Rating 5 out of 5]

"о боже! тоті мрії! тоті дрібні мрії! як вони легко прилипають до душі, а віддерті, кожна зосібна лишає по собі рану!"

абсолютно, бляха, неймовірна збірка! стиль, образи, мовні конструкції--- мені ще з першого знайомства від творів пані кобринської кістки трощить, однак тут те все наче помножене на двоє і мені аж зле від тої втіхи! атмосфера в кожній історії така жива, шо її наче торкнутись можна, а почуття – б о ж е ! – почуття!! тяжко дихаю

[Anastasiia Kovalyshyn · Rating 3 out of 5]

На жаль, мої очікування щодо книги не виправдались: я думала, що проза, написана жінкою, яка свого часу була активною феміністкою і борчинею, буде хоч трохи відрізнятись від творів, написаних чоловіками, її сучасниками.
Насправді, я не побачила різниці.
І варто додати, що військові новели - це однозначно trigger warning, бо за 100 років нічого не змінилось: ні війна, ні окупація, ні ворожі ракети.

[Andrii Litvynchuk · Rating 3 out of 5]

Оповідання дають чітку картину ситуації жінки XIX століття й вона не дуже радісна. Часто відчувалась сухість оповіді, тому сподобалось далеко не все, тим не менше «Душа», «Виборець», «Каліка» вельми цікаві. Декадентський «Блудний метеор» також вартий уваги, нагадало вірші в прозі Бодлера, тільки краще.

[Olya · Rating 5 out of 5]

Чудова книжка, з головою поринула в життя 1890-1915х років у Західній Україні. Як майстерно зображено життя селян і панів, психологічні нариси, одяг і пісні, прям як у живому музеї побувала. Дуже раджу!

[Daria · Rating 4 out of 5]

Збірка "Блудний метеор" - моє перше знайомство з авторкою Н. Кобринською. Мені дуже зайшов стиль її письма. Деякі твори мають "зіжмакану" кінцівку, але це зовсім не заважає насолодитися прозою письменниці. Щаслива, що нарешті ознайомилася з творчістю пані Наталії.

[Sofia Laver · Rating 5 out of 5]

неканонічний канон - класика, яку не вивчали в школі. неймовірно. тепер в топ 3 улюблених книг, а Наталія Кобринська - то любов.

[knyholyubka · Rating 5 out of 5]

Сподобались усі оповідання, окрім першого!
Нарешті змогла познайомитись з цією іконою української літератури та фемінізму
Так щемко та чуттєво про жіноче життя ще ніхто не писав