В історичному романі «Четвертий вимір» ідеться про середину ХІХ століття, коли українська зброя мовчала, незалежність було втрачено, але молоді митці й інтелектуали заснували таємну політичну організацію, що ставила за мету відродження України. В центрі сюжету — життя українського математика, юриста і громадського діяча Миколи Гулака, який разом з Миколою Костомаровим заснував Кирило-Мефодіївське братство. Після арешту він, на відміну від Костомарова, відмовився засудити свою просвітницьку роботу й три роки провів у засланні в одиночній камері Шліссельбурзької фортеці в Петербурзі.
«Черлене вино» — роман про оборону Олеського замку 1431 року, коли польський король Ягайло взяв в облогу Луцьк. Захисники розуміють, що бій не рівний, але готові стати на смерть, щоб зостатися в історичній пам’яті лицарями, а не боягузами.
Український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), депутат Верховної Ради України І-го скликання (1990-94). Заслужений працівник культури України. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. Герой України.
Той випадок, коли і форма, і зміст є прекрасними. Разом із Гулаком і Костомаровим, занурилась у час Кирило-Мефодіївського братства. Відчула атмосферну Грузію. Подивилась на описувані події під іншою оптикою.
У "Черленому вині" відображена зовсім інша епоха - Велике Князівство Литовське і Руське, але тим не менш, питання підіймаються ті самі: відстояти право жити на своїй власній землі, передати нашу пам'ять наступним поколінням.
Прочитала лише «Четвертий вимір» і здається, я знайшла собі нового улюбленого (не) книжкового персонажа - Миколу Гулака. Для мене тут прекрасним було все: від історичної епохи до героїв твору. На якомусь етапі читання, я навіть подумала, щоб якби опинилася на безлюдному острові, й мусила вибирати одну книжку для прочитання, то обрала б саме «Четвертий вимір», такою насиченою і багатогранною вона мені видалася. Вирішила залишити «Черлене вино» до кращих часів, бо якщо чесно, боюся перенасититися і зіпсувати собі враження від прочитаного.
«Четвертий вимір» мені дуже сподобався. Він і історичний, і філософський. Про Кирило-Мефодіївське братство та долі його учасників. Про важливі теми: •Приховати свій талант чи йти на поступки совісті? •Як зберігати памʼять про тих, хто не створив видатних творів, бо пожертвував ними заради національної гідності? •Сумління, чесність, мужність - найглибші міри людської вартості. Поліфонічність в романі дала змогу подивитися на історію та вибір людей з різних ракурсів, а автопсихологізм зробив роман дуже сучасним.
«Черлене вино» не змогла осилити, оскільки заскладний для мене історичний контекст, дії відбуваються за князівства Литовського в 16 столітті. Може колись повернуся до нього.
Я вперше дізналася про Романа Іваничука та вперше з справжньою цікавістю почала шукати інформацію про Кирило-Мефодіївське братство. У романі «Четвертий вимір» є багато спогадів і ретроспектив, тому, напевно, декому складно його читати. Але цей твір вартий вашого часу та уваги.
«Дорога — міра простору на землі. Людина на дорозі — міра часу. Я йду, ще йду на свою гору.» «Четвертий вимір» - 4,5✨ Ця історія з двох мені сподобалася більше. По-перше, мені в цілому легше було її читати, та й розуміти відповідно. По-друге, я завжди більше тягнулася до епох, які ближчі до нашого часу. Події «Четвертого виміру» відбуваються наприкінці XIX століття і розповідають про долю одного із засновників Кирило-Мефодіївського братства — Миколи Гулака. І мені дійсно було почитати про це. «Черлене вино» - 3,75✨ Щодо цієї історії, то я не певна. Сама по собі вона хороша, але мені було важко її читати, особливо на початку. Ну і події відбуваються в XV столітті, і я, на свій сором, про цей період не так обізнана, як про XIX–XX століття. Тому навіть коли кількість невідомих мені слів зменшилася до 1–2 на сторінку, мені легше не ставало, бо я не могла вловити, хто-що-куди-де, на якому боці і так далі. В результаті й вийшла така оцінка, хоч 3,75 за моєю шкалою — далеко не погано. Було б погано, якби я не дочитала, а я про це подумувала. Тому загалом ці дві історії отримують від мене 4/5. Можливо, у майбутньому я візьму ще щось почитати в цього автора.
Книга читається досить складно та незвично через багато "мудрих" слів, та це не псувало її, бо романи цікаві(просто треба було білше часу, щоб сприйняти інформацію). Так, не кожному сподобається така література і не всі її зрозуміють але книгу варто прочитати.
Важко йшло. Звучало прямо як історії зі шкільної програми в класичному сумному сенсі. Червлене вино сподобалось більше сюжетом. Четвертий вимір... власне ідеєю четвертого виміру.
Мав певні очікування, адже це один з небагатьох історичних українських романів. Але в реальності ледве подужав 150 сторінок. Автор складно пише, не моє :(
Буде недочитаною. Оцінку не ставитиму. Черлене вино навіть не починатиму.