Вибрані твори Валер'яна Підмогильного

by Valerian Pidmohylny, Валер'ян Підмогильний

Зміст:
1. Важке питання (1917)
2. Добрий Бог (1918)
3. Гайдамака (1918)
4. Ваня (1919)
5. Старець (1919)
6. Пророк
7. Смерть
8. На іменинах (1919)
9. Дід Яким ( 1919)
10. На селі ( 1919)
11. В епідемічному бараці (1920)
12. Собака (1920)
13. Проблема хліба (1922)
14. Іван Босий (1922)
15. Син (1923)
16. Військовий літун (1923)
17. Історія пані Ївги (1923)
18. Сонце сходить (1924)
19. З життя будинку (1933)

256 pages, Hardcover

Published January 30, 2024

About the author

Writer and translator. He graduated from high school in Katerynoslav in 1918 and then continued his studies at Kyiv University. In 1921 he began working with various publishing houses and joined the editorial board of Zhyttia i revoliutsiia. The first of his short stories to be published were ‘Vania’ and ‘Haidamaky’ (Haidamakas), which appeared in 1919 in Sich, a journal in Katerynoslav. He also contributed to the almanac Vyr revoliutsiï (1921). He was a member of the literary organization Lanka. His published collections of stories include Tvory (Works, vol 1, 1920), V epidemichnomu baratsi (In the Quarantine Ward, 1922), Povstantsi i ynshi opovidannia (The Insurgents and Other Stories, 1923), Viis’kovyi litun (Army Pilot, 1924), and Problema khliba (The Problem of Bread, 1927, 1930). He also wrote the novelette Ostap Shaptala (1922). Pidmohylny's early works focus on various pre- and postrevolutionary realities, such as the Famine of 1921–3. His most notable work is the novel Misto (The City, 1928), one theme of which captures the relationship between the city and the village against the backdrop of the New Economic Policy. His last published work was Nevelychka drama (A Little Drama), a novel about people in the ‘era of socialist reconstruction,’ which was serialized in Zhyttia i revoliutsiia in 1930 but first released separately in Paris in 1956. It appeared in translation as A Little Touch of Drama (trans by George Stephen Nestor Luckyj and M. Luckyj, 1972). Pidmohylny's translations, particularly those of the works of Honoré de Balzac, Denis Diderot, Anatole France, Guy de Maupassant, and Stendhal, significantly influenced the development of Ukrainian literature in the 1920s. Pidmohylny's early works were subjected to severe official criticism. Some were even attacked for ‘romanticizing Makhnovism’ (Andrii Khvylia). The novel Misto was also denounced. Pidmohylny was expelled from his editorial position in 1930 and was arrested in 1934. He was incarcerated in various prisons and concentration camps until he was shot, along with many other Ukrainian writers. He was rehabilitated in 1956. Misto and some other stories were republished in Ukraine in 1989. A selection of stories, including some previously never published, appeared in 1991 as Istoriia pani Ïvhy (The Story of Mrs Ivha).

Reviews

[Yuliia Razinkova · Rating 5 out of 5]

Жовтень — місяць жахів, як нещодавно сказала Ярослава Стріха, а що може буде жахливішим за людську душу?
Якщо ви думали, що екзистенціалізм — це явище, притаманне виключно "західній" літературі, то почитайте коротку прозу Підмогильного. Вона мало не перевершує його романи (а інколи навіть і перевершує!), занурюючи вас по саму маківку у темноту людської сутності. Приготуйтесь до цього...

[Jane Rukas · Rating 5 out of 5]

Твори з цієї збірки Підмогильний написав з 1917 до 1923, тобто у дуже юному віці, з 17 до 23. Декілька написані на його малій батьківщині - Дніпропетровщині (що мені, як місцевій, особливо приємно). З найвражаючих - "Ваня", "Син". Взагалі цікаво, як у такому юному віці автор вже досліджує людей та оприявлює зло. Підмогильний надихався англйськими детективними оповіданнями, і мудрі літературознавці кажуть, що це дуже повпливало на стиль його письма, у шкільні роки друкувався під псевдонімом Лорд Лістер.

[Yu · Rating 4 out of 5]

Доволі таки незвична збірка. Читала у нього тільки «Місто», і то ще у школі. Проте ця збірка мене приголомшила кількістю розмов про повій. Прям із першого оповідання. І це після передмови про інтелектуальність його творів. Хоча це мабуть не суперечить одне одному.
Неймовірно сподобалось оповідання «Собака». Такий собі вайб «Куджо» по-українськи.
Хайлі рекоменд

[Oleksandr Voloshchenko · Rating 5 out of 5]

Оповідання дуже сподобались, а частина з них точно запала в сердечку. Цікаво спостерігати, як герої та героїні різних оповідань, опиняються в однакових обставинах, але діють по-різному і куди їх дії зрештою приводять

Декілька цитат:
- Володимир Петрович згадував свою молодість. Вона була подібна до молодості всіх інших людей — там була наука, кохання, пиво, ідеї і звичайні думки про те, що він житиме не так звичайно, як інші. Було багато дилем, вагань, кардинальних питань і запалу їх розвʼязати, а потім життя все це заспокоїло. Життя вміє поставити навколішки (Сонце Сходить)
- Життя хоче бути. І однаково як — чи сонцем світити, чи зорею линути в просторі, чи квіткою пахнути, чи людиною сміятись, чи каменем падати в безодню (Військовий літун)

[Kateryna Tkachenko · Rating 3 out of 5]

Мені складно оцінити цінність цього літературного спадку, особливо коли здається, що автор сам втрачає інтерес до історії, тож вона закінчується дуже сумбурно. Але змушена зауважити, що майже кожна оповідь наповнена лютою ненавистю і зневагою до жінок. Я не знаю, чи це особливість часу, або особиста риса Підмогільного, читати мені це було місцями важко і болісно.

[Illia Kushnir · Rating 4 out of 5]

коротка проза підмогильного це дзеркало, що ілюструє людську природу і мораль. автор, як інтелектуал, що був натхненний тогочасним проривним психоаналізом, та наживо бачив настання доби соціалізму демонстрував це у своїх оповіданнях. в них людина на контрастах: юнацтво і дорослішання, голод і ситість, село і місто, соціалізм та індивідуалізм. тексти доволі гострі і часто з сумними фіналами, але точно провокують багато роздумів.