Осло

Трилогія північних міст #2

by Валентин Поспєлов

«Осло» – це книга про втечу, смуток і ритуали. Після двадцяти років відсутності Свято повертається в рідне місто. За цей час багато чого змінилося – поодаль видніється таємнича атомна станція, серед новобудов безслідно зникають діти, а в лісах переховується кривавий вбивця. Ната, агент міжнародної місії, намагається відшукати дітей та розкрити справу. Поліція й префектура щось приховують. Та й Свято насправді прибув з особливим дорученням.

488 pages, Hardcover

Published March 1, 2024

About the author

Валентин Поспєлов - молодий український письменник з Дніпра.

Його дебютний роман-антиутопія «Різанина» побачив світ у 2019 році у видавництві «Герда». Попри війну, у 2022 році у видавництві «Темпора» вийшла друком друга книга письменника, роман - «Стокгольм». Це перша книга Валентина Поспєлова з серії, яка має назву «Трилогія північних міст».

У книзі автор береться за прогноз, яке політичне та соціальне майбутнє буде у людей, які, наприклад, пройшли через війну сьогодення, переносячи читача у Київ 30-х років ХХІ століття.

Над книгою «Стокгольм» автор працював 18 місяців, й заради письменства покинув основну роботу.

Reviews

[Alla Komarova · Rating 4 out of 5]

Чули, мабуть, як кажуть? "Друга частина трилогії зазвичай не вдається". Так ось, не вірте.

📎 Свого часу я прочитала її у Інтерсіті і основним враженням був захват. Я не чула, що там волали діти чи якась жіночка втирала своєму Васічкє. Не чула голосних підлітків та глухуватого діда, який орав в телефон.

💔 Я була повністю у світі після Спалаху, який хоч і створив нових істот у звичному післявоєнному світі Києва, але світобудова лишилася та сама. Ті самі жадібні чиновники, ті самі холоднокровні наркоторговці, ті самі хижаки нічного міста, що розташовані — і розуміють це! — на найнижчих щаблях свого хижацтва, а від того злі й нарвані.

💀 А ще ритуальні вбивства, а ще злочини минулого, а ще непропрацьовані травми, а ще загроза, що нависла на світом, бо надто багато ігроків збирається навколо ядерної станції.

🪶 Дивіться, я це прочитала майже рік тому, а досі пам'ятаю прекрасний момент, коли Катівник шматує русню. Або щемливий момент, коли головний герой нарешті розуміє, хто його брат. А ще пам'ятаю, як було неможливо відірватися від книги і в якійсь момент я ледь не пропустила Вінницю, де треба було сходити.

❤️‍🔥 Так, це друга частина трилогії, але легко читається як окрема історія і без жодного відчуття, що щось не розумієш, бо воно було попереду.

✨ Цілковите #Дафа_радить

[Понкратова Людмила · Rating 5 out of 5]

Друга книга трилогії північних міст виявилася для мене дуже захопливим читанням! Здивувало, що це не є суто продовження першого роману, хоча зустрічаються знайомі вже зі "Стокгольма" герої і теми, але книгу можна читати й окремо. Тут домінує саме фантастично-трилерська складова, причому напруга створюється автором буквально з перших сторінок оповіді (ритуальне вбивство).
Подобається, як Валентин влучно надає характеристики своїм персонажам . Переплітається реальність з містикою. Автор торкається багатьох гостро- соціальних тем, зокрема, підлітки і наркотики, дорослі і підлітки, влада і життя простих людей, кримінальні розбірки тощо. Заплутано, динамічно (особливо в середині і наприкінці роману), інколи жахливо і непередбачувано. Що переможе - добро чи зло? І хто є ким, насправді? Вартує прочитати і розгадати загадку "Осло". Були моменти, які, дійсно, здивували, до прикладу, образ Мирослави. Сподобалися персонажі - Свято, Ната, Анна, Лесь, відьма та інші. І, як завжди, багато закладинок зробила з цікавими моментами, авторськими влучними думками. Знову можна розібрати книгу на цитати.
Продовження "Стокгольма" вийшло вдалим. Раджу книгу для прочитання.

[Кирило Половінко · Rating 4 out of 5]

Псують цю книгу кліше. Загалом, увесь сюжетний кістяк і є кліше.
Попри це книга написана літературно технічно. Іноді навіть красиво про жахливе. Складається враження, що сюжет тут умовний. Для когось це стане проблемою. Щодо особисто мене, то катарсису не сталось через завищенні очікування. Особливо коли з openworld тебе заганяють на рейки. Ті, хто колись грав у Dragon Age: origins та Dragon Age II зрозуміють про що я.

[Yaroslav · Rating 5 out of 5]

Це було місцями складно, дуже часто неоднозначно.
Але це вже один з найулюбленіших моїх циклів. Навіть при тому, що інколи (думаю зрозуміло, що це стосується політичних моментів) я готовий сперечатися з автором до хрипоти, деякі його висловлювання вважаю шкідливими. Але в цілому це точно мій світ.
Я можу зрозуміти багатьох, кому це не заходить. Бо це не вписується в жоден жанр. Це точно не про отримані емоції та враження, це зовсім трохи про чужий досвід, про який ви дізнаєтесь (бо саме цей досвід треба прожити самому).
Ця книга не про враження, а про знання.
І якщо політика в художній літературі вас дратує проходьте одразу повз ці книги.
Ця книга про нас з вами, про наше минуле, сьогодення та майбутнє.
Я дуже чекав Стокгольм і мав високі очікування, тому не отримав від першої частини всього. Осло я брав з настроєм "ну побачимо що ж там ще придумав автор" і в результаті - повний роз*об.
Якщо зовсім чесно - після фрази Київ буде існувати завжди можна було закривати книгу і ставити 5. ))))
І не повторюйте мою помилку - якщо читали Стокгольм давно, перечитайте. Бо в певні моменти будете мучитись і намагатись згадати про що це зараз йде мова.
Тепер знову буду сильно чекати третю частину. І мабуть перед нею перечитаю перші дві.

[Анастасія Тимченко · Rating 5 out of 5]

Я обожнюю «Стокгольм», «Осло» ж - ще крутіша. Атмосфера неначе стала ще більш насиченою. Магічно-політично-економічно-соціальний і трохи кривавий трилер. Для мене це особлива книга і особлива трилогія. Повірте, такого ви ще не читали.

[OKSANA ATAMANIUK · Rating 4 out of 5]

"Книга Осло. Книга 2"
Валентин Поспєлов
Видавництво "Темпора", 2024
⠀
Цікаво, але трішки сумбурно.
На початку мені не вистачало фантастичного пояснення подій, а вкінці їх було занадто багато.
⠀
Загалом ідея книги класна, хоча читати про війну, "великий спалах" та темні часи після - досить болюче.
⠀
Плюс - в цій книжці є майже про все. Це мікс реальних соціальних проблем з всіма можливими фантастичними істотами.
⠀
Чи мені зайшло? Відчуття двоякі. Не можу сказати на всі 100%.
Я досі не готова читати про війну та про різні розвитки подій.
⠀
Хоча момент, де Катівник жере ру$$ких - особиста подяка автору!
⠀
Це був цікавий досвід! Дякую @ovo
⠀
Цитата:
⠀
"Назар гадки не мав, хто саме замовив йому Катівника. Були це поїхавші ліберальні святоші з Ко- аліції, сектанти, котрих багато розвелося після тієї історії з «Прометеєм», чи сам Палац, що вирішив вчергове сховати
кінці у воду, все це не мало значення. Ледве не спіткнувшись об труп молодої, певно, колись гарненької дівчини, яку Катівник розрубав навпіл, чоловік вкотре впевнився, що не даремно взяв роботу. Насилля навіть у найбільш крайній формі має свою межу, як і все на світі, Катівник же межі не мав. Він був божевільним різником, і, як і всі інші різники у всі інші часи, повинен колись безслідно зникнути.
Забагато крові, потім знадобиться вологе при-
бирання, - пожартував хтось із бійців."
⠀
Про книжку:
⠀
«Осло» – це книга про втечу, смуток і ритуали. Після двадцяти років відсутності Свято повертається в рідне місто. За цей час багато чого змінилося – поодаль видніється таємнича атомна станція, серед новобудов безслідно зникають діти, а в лісах переховується кривавий вбивця. Ната, агент міжнародної місії, намагається відшукати дітей та розкрити справу. Поліція й префектура щось приховують. Та й Свято насправді прибув з особливим дорученням."
⠀
#примхливачитака

[Alona Salona · Rating 5 out of 5]

Друга частина стає більш глобальною.
Але все также раджу не звикати до героїв, мруть як і в першій частині 😅

Стиль оповіді такий сами, читача нещадно кидає не тільки по коротких часових проміжках у кілька годин та й днів, а й по 6-20 років.

Цього разу події відбуваються не в Центрі і Заході, а на північному схожі. Загублене у часі і просторих місто-привид на якому будують нову атомну станцію.

Все так само зникають діти, ті самі корумповані чиновники, політика вийшла на міжнародний рівень і тепер війна йде не між місцевими чиновничками а між двома глобальними мега-корпораціями.

Світ так само катиться в прірву. Мирослава, яка так мені імпонувала в першій частині перетворилася на дуже неприємного героя але в мене тепер є новий краш. Свято - яке завжди з тобою 🫡

Почуття, думки, факти. Холодний і жорстокий світ, в якому щє можна знайти крихти гідності та честі.

Чи з'явилися відповіді на питання, які залишилися після першої книги - так. Не на всі але є. Чи стало питань менше - однозначно ні!

Автору здоров'ячка та не хворать, чекаємо на 3 частину ❤️‍🩹

[Olena Koba · Rating 5 out of 5]

Недалеке майбутнє. Атмосфера суцільного мороку, апокаліптичний настрій, магічний реалізм, зникнення дітей, наркотики, кримінал, продажні копи, огидні політики та неймовірні головні герої. Занурення максимальне і викликає книжкове похмілля. Чекаю на третю частину 💔

[Julia]

Кидаю на 104 сторінці, абсолютно не моє, на жаль.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Скажу, що не читала раніше нічого подібного.
Я неймовірно сильно закохана в першу частину трилогії «Стокгольм». У «Осло» події розвиваються через шість років після — зовсім нові персонажі, нові події, але світ, рух і ідея збережені. Зазначено, що можна читати окремо від першої частини, але дуже раджу читати послідовно, бо я буквально тішилася, як мала дитина, коли в «Осло» почали зʼявлятися знайомі мені персонажі. Знаючи їхнє минуле, краще розумієш мотив.

Стиль автора неймовірний.
Дуже глибоко, гарно, поетично, торкається до душі: ти не просто читаєш якийсь збірник цитат — ти вдаєшся, співпереживаєш і хвилюєшся. Також дуже подобається подача і розкриття світу. Тебе кидають просто посеред подій, і спочатку ти не зовсім розумієш, що, в біса, там відбувається. Бо ніхто не пояснює, як в енциклопедії: автор не розкриває всіх термінів — ти в ході дій складаєш 2+2, хто де є.
Світ прописаний дуже добре. Ні з чим подібним раніше не стикалася. Наче тема ангелів, гібридів і людства досить поширена, але в цьому світі є свої нюанси, які роблять цей всесвіт абсолютно індивідуальним. Немає тієї клішованої структури, коли ти читаєш і думаєш: «Ну, тут я ж знаю, що буде далі…». Ні, не знаєш.

Персонажі.
У кожного є минуле, теперішнє, мотив, ідея, переваги та недоліки. Це круто — нема сирості й відчуття, що персонаж нелогічний і діє якось по-дурному. Взаємодія між персонажами прекрасна: любовної лінії нема, але добре розумієш почуття, добре розумієш, хто кому хто.

Сюжет.
Порушуються гострі соціальні теми, які торкаються кожного з нас: підлітки, наркотики, батьки, діти, дорослі, політика, екологія, енергія. Немає чіткого поділу на «добрих» і «поганих», і це мене радує. Це змушує аналізувати та думати, хто є хто і на чиєму ти боці, бо наче і там є частка правди, а наче й інші мають сильний мотив діяти так чи інакше.

Загалом.
Раджу до прочитання — книга написана з частинкою душі автора і нікого не залишить байдужим. Чекаю з нетерпінням на третю частину.

[Sasha · Rating 5 out of 5]

Тільки в цій книзі медсестра носить білий халат поверх футболки із зображенням Ніка Кейва, політики колекціонують вініл з джазовими виконавцями, вбивці слухають Джона Колтрейна, а головні герої, крім того, що слухають у машині Кіта Джарретта, такі ж похмурі, як і навколишня дійсність, проте живуть ідеалами, дехто з них досі є поборником справедливості (на противагу зламаному продажному правосуддю), вірить, що зусилля одного вартують безлічі спроб, а дії окремих людей супроти бездіяльної апатичності тисяч, мають вирішальне значення!

Бенджамін Клементин грає у пабі...
Книга звучить як музика, з похмурою течією, страшними думками, що прорізають подекуди не менш жахливу реальність... Депресивні підлітки слухають рокових виконавців та навіть (все ще!) обклеюють плакатами з їхніми зображеннями стіни кімнати. Пітер Мерів, Іґґі Поп – кожному своє. Олдскульно, чи не так?

Ритуальні вбивства, боротьба, страхи, особисті і реальні демони, відголоски війни через роки. Спліт, розкол, життя, забуття, лють, драма мікро та макро світів.

Свідомо не порівнюю зі Стоком, і не тому, що можна читати окремо))
Ната і Свято - партнерз ін крайм (люблю їх). Хто сказав, що за сумні сірі очі не можна любити? Чому б не закохатися у них? І бувають же такі самовіддані і несміливі у питаннях любові персонажі? Виправились на останніх сторінках...

Читаючи цю книгу, не шукайте легких шляхів. Деякі крапки над (і)сторією будуть наприкінці, але тішуся, що і вони не остаточні.

Дуже раджу, не проходити повз цієї книги. Хто знає з якими думками ви завершите читання? Можливо вони звучатимуть, як музика 🎶

[Yuliia Zadnipriana · Rating 5 out of 5]

Цей фантастично-соціальн-магічно-антиутопічно-футуристичний надзвичайно захопливий гостросюжетний роман. Українська література видозмінюється на очах, набуває нових рис, обростає новими жанрами, і ця книга - чудове тому підтвердження!

Цьому роману властива своя глибока, похмура філософська атмосфера, цей настрій відчувається у всьому: в описуваних містах, людях, діях, діалогах. Мені так відчулось, що все пронизане якимись нитками відчаю,приреченості. Все ніби загрузло в безпросвітній корупції, зневірі. Короче, тотальна зрада.

Україна 30-х років, йбнсрн звісно ж на кордоні воду каламутить, але не лише вони, адже тут є і дрібка магії, котра гармонійно вплетена в канву сюжету.

А ще тут багато політики, філософії, інтриг. Але разом з тим: фінал, котрий дає надію, і це настільки логічно, красиво і талановито підведено саме до того завершення,яке є, що я навіть не маю до чого причепитись)

Роман захопливий, одна читала я його "порційно", не виходило повністю "потонути" в книзі, але разом з тим вона притягує увагу і приковує думки до себе навіть в періоди міжчитання.

Хоча ця книга є частиною "Трилогії північних міст" (друга книга), вона може бути прочитана як незалежний текст, але, гадаю,якщо вона сподобається вам, то до першої частини ви теж дійдете, бо я б і першу вже хотіла прочитати!

[Blabla olala · Rating 3 out of 5]

Можливо я занадто багато очікувала від цієї книги. Зниклі діти, атомна електростанція, моторошні події — все мало б скластися в читання, від якого неможливо відірватися. Натомість, мені було нудно.
Хоча в книзі є купа всього (можливо навіть занадто), що могло б зацікавити. Тут тобі і питання наркотиків та залучення дітей в цей кривавий бізнес. І таємничі вбивства жінок. І не менш таємничіший рятівник. І… ще дуже багато різного, з чим мені не вдалося розібратися.
Є вірогідність, що всі пазли складуться після прочитання трилогії. Втім, не впевнена, що читатиму наступну.

[Korvus Koraks · Rating 5 out of 5]

Стокголм хороша антиутопія. Але Осло це крок уперед.
Тут менше політики і філософії, але більше чудових персонажів і детективу.

Я у захваті! Потрібна екранізація