Плетениця трагічних подій штовхає ослаблену державу Кия в прірву. Міжусобиці, чужинські посягання й братовбивча війна, що забрала тисячі життів - все це віщує епічну розв'язку.
Підступні вороги вже приміряють, які ласі шматки вдасться вирвати у Київського трону. А Великий Князь тоне в обіймах Мари, не здатний втримати владну діадему.
Та навіть коли вороги на крок попереду, все можуть змінити чесноти. Воля людини здатна рівняти гори й навіть звернути круговерть історії. Хоч далеко не кожен готовий поставити на кін тої гри своє життя.
Князі, княгині й вельможі, Хранителі божеств та воєводи - всім доведеться стати гравцями або пішаками на сторінках Княжої Шахівниці.
Фентезі з відомими українськими постаттями - це круто🔥 Це історія становлення Русі, політичні міжусобиці, зради, змови, зашквари. Дуже багато сюжетних ліній та величезний книжковий всесвіт, який майстерно створив автор. Це було моє 2 читання цієї історії після допрацювання. І зараз я глянула на події глибше, співставляючи їх із сьогоденням. Мені сподобалось. Поки готується паперовий варіант, можна безкоштовно прочитати на wattpad.
Звісно, тут не лише про політичну складову. Тут прості й навіть знайомі життєві історії: гіркота втрати, пустота в душі та розбите серце, що як і в житті, неминуче впливають на прийняті героями рішення. Ну і куди без інтриг, бійок та кровіща.
Я прочитала поки що лише половину книгу, яка була доступна до офіційного релізу.
Це історія про альтернативну Київську Русь. Книга не історична, адже не відповідає реальним подіям, а скоріше надтхається історією та образами різних князів та княгинь. Тут буде багато політики, трохи боїв та особистих переживань героїв, їхної боротьби з іншими та з собою. Ах, і особливий акцент заісно на прекрасних і вольових княгинях-шахівницях)
Насправді, книга здається цікавою та свіжою на сучасному ринку, адже я вже достатньо довгий час не трапляла саме на такі епічно-історичні (?) романи.
Що мені сподобалося: - я в захваті від історичної тематики книги та деталізації атмосфери. Видно, що автор захоплюється цією темою і пропрацьовував усе від особливостей мовлення героїв до детальної архітектури. - я дуже люблю, коли відсутнє ділення на білих та чорних та персонажі показуються у своїх перевагах та недоліках і саме це тут і знайшла. - мені подобаються образи сильних княгинь. - цікаво, що герої виділяються навіть на рівни мови, й так, через живі, просичені характером діалоги ми можемо пізнати персонажів трохи більше.
Перші сторінки давалися важко, здебільшого, бо трішки в описах перемежалася сучасна мова й стара. Мені можливо саме в початкових описах не вистачило балансу. Також іноді впадали в очі слова ну зовсім не з тієї епохи є, як от гросмейстер. Ще трохи збивало використання синонімів до персонажів, особливо, коли слово може вживатися до кількох героїв. Хоча, у мене є проблеми з увагою, то інші люди можуть не мати проблем одразу запам'ятати, хто з бородою, хто малеча чи щось таке.
Книга одразу від початку кидає тебе у вирій подій. Тому потрібно трішки прчекати та приснаститися, щоб тебе почала зятягувати історія й ти почав цікавитися мотивими героїв та розуміти їх. За ці 15 розділів я пройшла якусь синусоїду "цікаво-ну таке-цікаво". Бо були моменти, коли я просто не розуміла, коли нарешті скінчиться вічна розв'язка і я побачу більше, зрозумію світ. Завжди важко читати книгу, що одразу кидають тебе в бій, алже це дуже динамічні швидкі сцени, що непідготовленого читача можуть нормально так нагрузити. Але потім як-то буває вже починається більша картина. Тому я хочу отримати повний текст, щоб нарешті визначитися зі своїми емоціями.
Але мені подобається автор та те, як він дослухається до читачів чи, якщо можна так назвати, бета-рідерів (на моє прохання підкріплене вподобайками інших створили родове древо, що ДУЖЕ допомагає), його любов до деталей (наприклад, як продумані герби) та й взагалі приємна змістовна комунікація.
Важливе попередження: мені пощастило брати участь у ранньому читанні роману та його редагуванні впродовж тривалого часу, тому моя думка цілком суб'єктивна.
Я надто довго чекаю на цю книгу, щоб не залишити відгук про перші частини остаточного формату)) Мені пощастило бачити ще перші чорнові версії роману і, попри всі протести автора, це все одно було захопливе чтиво, хоча тому, що з розвитком подій, переписуванням сюжету раз по раз, я бачила, як змінюється стиль, манера написання, темп, як росте досвід письменника і заглиблюється суть твору.
З огляду на те, що задум роману в тому, щоб показати різні боки престольних тяжб та міжусобиць, я вважаю, що динаміка розвитку подій у творі дотримана більш ніж добре. Ті частини, які зараз у відкритому доступі, як мені здається, дають гідний огляд того, які сюжетні лінії розвиватимуться далі, проте зберігають певну інтригу для подальших сюжетних поворотів.
Найбільше, звісно, турбує доля юної княгині. З огляду на велику кількість думок, які прямо чи опосередковано намагаються вплинути на її мислення та майбутнє, дуже цікаво спостерігати за тим, як вона дивиться на світ і як змінюється, як дивує дорослих своїми манерами та міркуваннями (утім, діти часто так роблять). Але дати однозначну відповідь, на чому вона зупиниться і ким стане, ніяк не можна, принаймні зараз.
Я неодноразово обговорювала зі своїми друзями нові глави, і, як не дивно, всі як один кажуть, що автору напрочуд добре вдалося передати прості сімейні чвари, які через статус героїв у масштабі державних справ можуть змінити буквально все. Шахівниця, чорт би її брав.
Цікаво, як вдалося сформувати цілу когорту сильних та цікавих, а що найголовніше - різноманітних жіночих персонажів сьогодення і минулого, кожна з яких має індивідуальність, історію та особисті мотиви. При цьому, як мені здається, дотримано балансу і серед чоловічих персоналій роману - як головних героїв, так і одноразових NPC, які непогано передають важливі атмосферні моменти сюжету (а таких там повно, це все ж таки ранні століття). Не хочу нічого спойлерити, але один із персонажів, попри малу кількість з'яв, схоже, що може змінити весь хід подій і звести нанівець важку працю фігур побільше, але хто знає.
Чи чекаю я на видання паперового роману? Так. Чи цікаво мені, що буде далі та чим закінчиться історія? Звісно. Я не кажу, що ця книга сподобається кожному, втім реально раджу спробувати - її сюжет може стати для Вас відкриттям нових інтересів та бажання обговорити, ба навіть посперечатися. Також закликаю читачів, і зараз, і після видання повної версії книжки, не соромитися ставити запитання авторові, бо він - людина відкрита до діалогу і, як на мене, ніколи не проти організувати хоч цілий клуб диспутів з цікавих тем, якщо це тільки не буде пуста балаканина.
Це щось дуже незвичне і однозначно таке, чого я ще не читала. Це гримуча суміш історичності, художньої вигадки та своєрідної фантастичності. Книжку можна було б вважати дещо подібною до «Гри престолів» через централізацію історії на складних відносинах між братами та сестрами, але це не так.
Для мене особисто ця історія відзначилася неймовірно приємним вплетенням слов'янських казок (міфів) в історичний роман. Особливо ця казковість відчувається навіть не в моменти появи Лісовика чи Мари, а в нагадуванні про, здавалося б, прості моральні цінності, про які вже всі давно забули. Від цих м'яких повчань на душі стає світло і тепло, а спогадами переносишся десь у дитинство, коли читав подібні моральні настанови і вірив у силу добра.
Проте книга далеко не така легка, як може здатися. Паралельно вона охоплює декілька головних ліній, а величезна кількість старих слов'янських імен доволі швидко вас заплутає. Проте автор про це потурбувався і в книзі не тільки присутня карта світу, а і дерево княжих відносин, що значно спрощує розуміння всесвіту історії.
Звісно, це дебютна книга автора, в ній є деякі неточності редактури і з огляду на те, що над нею не працювали ще професійні редактори, я навіть не враховую це за мінус. Але будьте готові, що історію ви не «проковтнете» за один підхід. Вона наповнена об'ємними діалогами та розлогими описами, які, звісно, дають краще уявлення атмосфери, але і роблять історію доволі непростою для сприйняття. Проте від цього не менш цікавою.
А атмосфера історії справді неймовірна. Описи природи, детальні розповіді про антураж тогочасних будівель, динамічні бої, поєднані з влетенням описів навколишнього світу — все це з головою занурює вас в сеттинг книги.
Я з нетерпінням чекаю того часу, коли рукопис автора прийме видавництво і я зможу потримати в руках цю красу. Я не бачила жодного українського автора, який так сильно б турбувався про візуальну частину свого дітища. І я щиро хочу, щоб про таку якісну роботу знало більше людей.
Що ж, я дочитала 15-ий розділ. Для початку, маю сказати що мені сподобалося, герої живі, події цікаві, дуже подобається як відрізняється в мові Дара. Особливо хотіла згадати за момент, коли Істислав вхопив за руку Дару, мені це здалося дуже милим, як зі сторони дитини так і Дари, її здивування. Дуже захоплююче пройшов "суд". Буду чекати продовження ;) (Ольга)
This entire review has been hidden because of spoilers.
Я вперше познайомилась з книгою ще у 2019, коли вона була Світом княгині Ольги. Хоча з тих пір було внесено багато змін, деякі моменти запамʼятались особливо. Мене книга вдало огорнула відповідною атмосферою. Власне, дуже не вистачало подібної історії з епохи Київської Русі, бо як на мене цей час дуже недооцінений популярною культурою, що певною мірою дає простір для історичних спекуляцій самі-знаєте-ким.
Щодо самої книги, то я виділила для себе динамічний сюжет, сильну лінію головних героїнь (яких в серії ставатиме більше), помірно деталізовані описи будівель/вбрання/приміщень, ненавʼязливе занурення у міфологію та вірування.
Найяскравішою для мене стала глава з маленькою княгинею в лісі, і я довго дивувалась чому, бо цікавих поворотів подій по книзі розкидано достатньо. Поки найкращий здогад, що ця глава є дуже контрастною і по-дитячому наївною, але сповненою мудрості та віри. А цього якраз і хочеться бачити більше останнім часом.
Словом, я раджу книгу не просто, щоб підтримати українського автора, а й щоб поповнити багаж літературних вражень, коли приємно бачити на сторінках художньої літератури знайомі історичні постаті. Як тільки вийде друком, придбаю і роздаватиму друзям. Ще б колись серію англійською перекласти, але то я вже дуже наперед забігла 🤔
_ "Гра престолів" у Давньоруському сетингу з дрібкою фентезі. Багато сильних і різноманітних жіночих персонажок. Автентичні описи середовища й мова, не без русизмів, але то проблема ще не кінцевого варіянту тексту. Це було непросте хоча й цікаве читання. Чекатиму анонсу паперового примірника з повною історією, щоб сформувате остаточне враження.
Я дуже щаслива, що мала можливість спробувати себе в ролі бета-рідера. Певної особливості цій ролі надавав той факт, що мова йтиме про книгу написану українцем та про “колиску української культури” - Київську Русь. Я вважаю, що на вітчизняному книжковому ринку не вистачає книг, де основні події відбуваються у часи Київської Русі. Тому ця книга є дуже цінною для даного етапу розвитку нашої країни, яка бореться за свою за незалежність та відроджує історичну спадщину без радянських викривлень. Напевно вже досить вступних слів і потрібно переходити до оцінки самої книги) Я поставила 4 зірочки цій книзі (але дуже хотілося 5 зірочок). Чому ж саме така оцінка!? 1. За сюжет книги та розвиток подій ставлю впевнені 5 із 5. Під час прочитання книги не було моментів з протиріччями в сюжеті. У мене не виникало питання щодо наявності та важливості всіх сцен, бо вони всі знаходяться на своїх місцях та утворюють повноцінну картину, яка допомагає зрозуміти дії персонажів. Сюжет побудований так, що після прочитання однієї глави відразу хочеться переходити до наступної. Не всі книги можуть похвалитися такою зв’язністю, що захоплює читача та не відпускає, але ця книга якраз із категорії “чіпляючих” (назву категорії придумала сама, тому сподіваюся що така характеристика буде зрозуміла не лише для мене). 2. Щодо самих персонажів, то ставлю 4 зірочки. Перші 16-ть розділів, що були представлені для попереднього читання не дозволяють сформувати всього портрету персонажів. Дуже часто я плутала братів Князя Олега, бо вони не дуже детально описані, їм не вистачає сцен/спогадів/відсилок аби сформувати їхні образи більш повно (звичайно певні спогади/відсилки є, але їх було недостатньо для мене). У книзі ми отримуємо лише якісь особливі характеристики для кожного князя, але більше нічого. Так один князь виступає Захисником держави та улюбленцем армії, а інший князь є дуже імпульсивним, але водночас люблячим дядьком. Таких характеристик на мою думку є недостатньо, бо хотілося б побачити більше їхніх рис характеру, зовнішності та сімейних відносин (ми знаємо що у них є сім'ї, вони кохають своїх дружин та цінують дітей - це все, більше нічого невідомо). Дуже майстерно була прописана Княгиня Дара! Для якісного портрету дівчини вистачає як і спогадів з дитинства, відсилок інших персонажів на її дитинство/юність, так і уточнень щодо особливостей культури згідно якої її виховували. Мені подобається як розкривається її мудрість, хитрість та самовпевненість. Також проблемним моментом під час читання книги було нерозуміння віку героїв. Дуже хотілося б розуміти хоч приблизно скільки років героям (є лише невеличкі ремарки про вік Ольги та ще якогось героя), але цього на мою думку теж недостатньо. Хотілося збагнути наскільки доросла Дара та інші князі, оскільки їхній вік може впливати на ставлення до них, а також зрозуміти наскільки довгим є їхній життєвий шлях. 3. Художні описи навколишнього простору - 4 зірочки. Наповненість описами розділів відрізняється протягом всього представленого фрагменту. Дуже сподобалися описи в 1-ій главі, лісова прогулянка, борня у місті, похід у театр - у цих сценах вистачало й характеристик персонажів, місць/локацій, дій/вчинків та інших деталей. У цих розділах я відчула атмосферу книги та по повній насолодилися читанням. Водночас у деяких розділах та моментах не вистачало деталізації. Наприклад, у певних діалогах були лише репліки та майже не було описів щодо обстановки та емоцій. Цей недолік характерний скоріше для перших 5-7 розділів, а всі наступні розділи більш атмосферні та деталізовані. Тому хотілося щоб перші розділи книги були відредаговані та доповнені, аби початок книги не “просідав” у порівнянні з рештою книги. Загалом, хотілося б подякувати автору за цікаву книгу та кропітку роботу над історичною складовою, що сприяє популяризації історії Київської Русі! Я думаю, що багато хто звернувся до історичних джерел, аби пригадати княжі часи й водночас провів свій час з користю та дізнався щось нове.
Це був досить цікавий досвід, брати участь в попередніх читаннях. На власні очі бачити, як текст змінюється і прогресує в результаті зауважень перших читачів. Стосовно самої історії, то вона досить незвична та унікальна. Частково історична, частково альтернативна. Герої ніби й знайомі, але інакші. Це по-справжньому круто, але трошки не моє. Хоча паперову версію я з великою ймовірністю собі придбаю, щоб підтримати автора. Хай пише й далі, в нього явно є талант. Сама ж історія не зовсім моя, але за таке я зазвичай бали не занижую. Те, що я не люблю "придворні" інтриги це суто моя проблема. А тут на цьому побудований сюжет. Сподобалась стилізація мови під давнину і що в залежності від специфіки мови можна впізнати героїв, навіть якщо репліка "не підписана". От таке я люблю, а то частіше трапляється навпаки, що героїв не "впізнаєш" і з підписом, бо вони однакові. Однаково картонні. Читати цю книгу краще уважно, бо можна загубитись, такий насичений текст, але до специфіки твору швидко звикаєш і втягуєшся. Що ще сподобалось: слов'янська міфологія та жіночі (сильні!) персонажі. Зазвичай згадки міфології чи фольклору вже достатньо, щоб я книгу придбала. Тут також вистачило, щоб я підписалась на експеримент з раннім читанням. Я не шкодую, хоча, як вже писала історія виявилась не зовсім "моєю". Автору може побажати лише творчої наснаги і писати далі, у нього виходить. А сама буду чекати друкований варіант, щоб дочитати і зробити остаточні висновки стосовно твору.
"Княжа шахівниця. Пролог" - це ворота в особливий новий всесвіт, створений польотом фантазії автора і його ж знаннями. Це ніби міст в Терабітію.
Мене одразу зацікавив сам задум книги, бо це справді „щось нове“ в українській літературі. Особливо приваблює, часточка історичного підґрунтя. Її автор не робив центральною частиною твору, а лише дав цим історіям нове дихання, наповнив життям, створюючи захоплюючі повороти подій.
Особисто мені сподобалась робота автора над героями. Опис їх дитинства, оточення і побуту дозволив робити власні висновки про формування характеру кожного героя. Таким чином ти ніби починаєш розуміти кожного, а головне - мотиви тих чи інших вчинків. Часом за вчинками ховається жахливе минуле, і тоді зʼявляється навіть крапля співчуття.
Загалом для мене це історія не просто про постійні чвари за Київський трон, як на мене, тут є дещо більше. Автор вміло зобразив різні гілки влади та концепції політичного управління державною. Тут читач бачить не просто поле битви владної верхівки, це війна форм державного правління, яку чітко можна прослідкувати, завдяки вмінням автора.
Окрема подяка автору та його команді, за всі арти, мапу, княже дерево та зображення геральдики. Це чудове доповнення до всієї роботи. Такі деталі зробимо процес читання ще більш приємним.
Саме тому можу сміливо сказати, що „Княжа шахівниця“ безсумнівно заслуговує на увагу перш за все тих, хто любить книги зі змістом.
Насамперед хочу сказати, що я взагалі вперше читала книгу у такому жанрі, і вдячна за можливість ознайомитись з цією історією)
Для мене книга виявилась далеко не легкою, через специфічну лексику, велику кількість персонажів, їх походження, різний статус і тд. Якщо з родинними зв'язками між головними героями я потрохи розібралась (пізніше вже побачила, що додали родинне дерево, це дійсно дуже корисна річ у подібних книгах), то з воєводами було складніше. Як для далекої від військової справи людини, мені було досить важко зрозуміти, які війська кому підпорядковуються, у яких містах вони базуються, чому саме так називаються, чому прихильні до тих чи інших князів і тд.
Можливо, мені було би простіше, якби я більше знала про часи Київської Русі, як все було тоді влаштовано у суспільстві. Це моя прогалина в знаннях з історії, але все ж через це першу половину мені доводилось продиратись через сюжет.
Проте вже з другої половини, я потрохи втягнулась, і мене навіть захопила історія) І чим далі, тим більше хотілося дізнати, до чого приведуть вчинки героїв.
Я вважаю, що ніякі декорації й сюжетні повороти не врятують книгу, якщо її персонажі картонні. Проте тут автору вдалося дуже добре прописати персонажів. Вони об'ємні, цікаві, неоднозначні - і це прекрасно! Так, в деяких моментах, я не дуже розуміла їх мотивацію , але в більшості випадків було дуже цікаво бачити їх взаємодію і розкривати їх все більше. Жіночі персонажі взагалі на висоті! Мені дуже хочеться побачити, якою виросте Ольга, у що розвинеться ця її дитяча цікавість і принциповість, і у що для держави і для неї самої виллються амбіції Дари.
Хочу виділити окремі моменти, які мені сподобались найбільше:
Попри те, що через специфічні для мене історичні декорації читати книгу було досить важко і доводилося бути дуже уважною, щоб нічого не пропустити, автору все ж вдалося мене зацікавити. (Можливо, я куплю паперову версію і тоді сформую свою думку до кінця). У нього прекрасний стиль, він розуміє своїх персонажів і вміє хитро заплутати сюжет. Тож бажаю автору продовжувати писати й писати, і випускати нові книги!