What do you think?
Rate this book
Вполювати пересмішника
Молодий письменник, мрійник та прокрастинатор Юрко Брікнер у найневдаліший період свого життя дізнається, що всі його ідеї та літературні плани у своїй творчості використовує загадковий популярний письменник Євген Западня, який живе відлюдьком і якого ніхто ніколи не бачив. Хто він? Шпигун, телепат, шахрай, клон, прибулець із майбутнього? Хлопець повинен розгадати найбільшу таємницю свого життя, заразом зрозумівши своє місце у світі.
184 pages, Paperback
Published January 1, 2023
1 person is currently reading
5 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 6 of 6 reviews
February 5, 2024
Я обожнюю сучасних українських авторів і крапка 😁
П.с відгук буде трошки згодом
П.с відгук буде трошки згодом
March 5, 2025
«Вполювати пересмішника» Кирило Поліщук
Молодий письменник, мрійник та прокрастинатор Юрко Брікнер у найневдаліший період свого життя дізнається, що всі його ідеї та літературні плани у своїй творчості використовує загадковий популярний письменник Євген Западня, який живе відлюдьком і якого ніхто ніколи не бачив. Хто він? Шпигун, телепат, шахрай, клон, прибулець із майбутнього? Хлопець повинен розгадати найбільшу таємницю свого життя, заразом зрозумівши своє місце у світі.
У моїй уяві це мав бути динамічний трилер або детектив, у якому головний герой буде шукати, хто краде його твори — або під час письма, або цей шахрай буде видавати його книги як власні. Пфффф, яка нісенітниця! Якщо у вас є якісь очікування щодо цієї книги — забудьте про них просто зараз. Ви не уявляєте, що на вас чекає.
На початку книги ловила себе на думці, що багато письменників, зокрема і я, дуже схожі на головного героя. Невпинний потік думок немов цунамі закручує у вашій голові нові історії, але буря розсіюється рівно в ту мить, коли ви починаєте писати. І в голові порожньо.
Знаєте, на що схожа ця книга? Буде дивна аналогія, та все ж:
Ви збираєте гриби у лісі. Ви були тут десятки разів, і кожна гілочка та грибочок вам давно знайомі. Ви зрізаєте, пробуєте — і це нібито звичайний гриб, але ні.
Це щось зовсім інше, нове, що миттєво відправляє вас у найшаленіший наркотріп. Ви нічого не розумієте, все навколо таке містичне, химерне та хаотичне.
Відверто кажучи, 90% книги я не розуміла, що відбувається і куди ця історія може привести. Час від часу в моїй голові виринали думки: «Бляха, тільки не це. Ти серйозно?» А коли все відбулося, я підбирала щелепу з підлоги.
Все, що треба знати про сюжет, написано в анотації.
Все, що я можу додати від себе, — головний герой божевільний та неприємний.
За вайбом трохи нагадує «Танці з кістками».
Але «Вполювати пересмішника» — це щось з чимось.
Молодий письменник, мрійник та прокрастинатор Юрко Брікнер у найневдаліший період свого життя дізнається, що всі його ідеї та літературні плани у своїй творчості використовує загадковий популярний письменник Євген Западня, який живе відлюдьком і якого ніхто ніколи не бачив. Хто він? Шпигун, телепат, шахрай, клон, прибулець із майбутнього? Хлопець повинен розгадати найбільшу таємницю свого життя, заразом зрозумівши своє місце у світі.
У моїй уяві це мав бути динамічний трилер або детектив, у якому головний герой буде шукати, хто краде його твори — або під час письма, або цей шахрай буде видавати його книги як власні. Пфффф, яка нісенітниця! Якщо у вас є якісь очікування щодо цієї книги — забудьте про них просто зараз. Ви не уявляєте, що на вас чекає.
На початку книги ловила себе на думці, що багато письменників, зокрема і я, дуже схожі на головного героя. Невпинний потік думок немов цунамі закручує у вашій голові нові історії, але буря розсіюється рівно в ту мить, коли ви починаєте писати. І в голові порожньо.
Знаєте, на що схожа ця книга? Буде дивна аналогія, та все ж:
Ви збираєте гриби у лісі. Ви були тут десятки разів, і кожна гілочка та грибочок вам давно знайомі. Ви зрізаєте, пробуєте — і це нібито звичайний гриб, але ні.
Це щось зовсім інше, нове, що миттєво відправляє вас у найшаленіший наркотріп. Ви нічого не розумієте, все навколо таке містичне, химерне та хаотичне.
Відверто кажучи, 90% книги я не розуміла, що відбувається і куди ця історія може привести. Час від часу в моїй голові виринали думки: «Бляха, тільки не це. Ти серйозно?» А коли все відбулося, я підбирала щелепу з підлоги.
Все, що треба знати про сюжет, написано в анотації.
Все, що я можу додати від себе, — головний герой божевільний та неприємний.
За вайбом трохи нагадує «Танці з кістками».
Але «Вполювати пересмішника» — це щось з чимось.
March 4, 2024
Класна центральна ідея і головний герой (хоча скоріше антигерой). Але розв'язка дуже розчаровує...
July 26, 2024
Приємно, що прочитана колись оповідь Поліщука в журналі "ШО" (якщо не помиляюся) була не одноразовим задоволенням, а письменник вже двома книжками впевнено стоїть на поличці.
Хороша книга про атмосферність, ніби одна довга оповідь та розгляд під мікроскопом жалюгідного, негативного героя, з цілком логічною траекторією падіння. Брікнер це такий персонаж, в якому кожен читач знайде щось про себе і буде до останнього чіплятися за ті точки перетину, але ще з перших розділів, ще з першої згадки бінокля, має бути ясно, з ким маєш справу. Тож коли книга переходить від сірих буднів Юрка до безкінечної мішанини годин та днів, поки він розшукує Западню, стає навіть якось краще - додається і справді містичного духу, кінематографічності, якогось майже розмовного відчуття, ніби оце книга і є дядько Назар з поїзду, що ділиться історіями.
Хороша книга про атмосферність, ніби одна довга оповідь та розгляд під мікроскопом жалюгідного, негативного героя, з цілком логічною траекторією падіння. Брікнер це такий персонаж, в якому кожен читач знайде щось про себе і буде до останнього чіплятися за ті точки перетину, але ще з перших розділів, ще з першої згадки бінокля, має бути ясно, з ким маєш справу. Тож коли книга переходить від сірих буднів Юрка до безкінечної мішанини годин та днів, поки він розшукує Западню, стає навіть якось краще - додається і справді містичного духу, кінематографічності, якогось майже розмовного відчуття, ніби оце книга і є дядько Назар з поїзду, що ділиться історіями.
Read
August 25, 2024"Пташиний цвинтар" інтригував, зачаровував і лякав. Важко було сказати, хто цільова аудиторія збірки, але я точно була її частиною.
Натомість "Вполювати пересмішника", як на мене, має чітко окреслену аудиторію: читачі, які самі намагалися писати (або, у ширшому сенсі, займатися творчістю). Роман зробить вам неприємно, нагадає про ненайкращі моменти (від заздрості до тих, хто спромігся щось видати, до докорів сумління за неможливість втілити ваші "геніальні" ідеї в життя).
Я пропустила перші кілька сторінок (розділ-рецензія) і, здається, саме це зробило мій досвід читання цікавішим, бо я й гадки не мала, якою буде розв'язка, майже до кінця.
Моя оцінка: 3,5 зірочок із 5.
Рада, що книга вийшла в "пташиному" видавництві, і чекатиму на наступні :)
Натомість "Вполювати пересмішника", як на мене, має чітко окреслену аудиторію: читачі, які самі намагалися писати (або, у ширшому сенсі, займатися творчістю). Роман зробить вам неприємно, нагадає про ненайкращі моменти (від заздрості до тих, хто спромігся щось видати, до докорів сумління за неможливість втілити ваші "геніальні" ідеї в життя).
Я пропустила перші кілька сторінок (розділ-рецензія) і, здається, саме це зробило мій досвід читання цікавішим, бо я й гадки не мала, якою буде розв'язка, майже до кінця.
Моя оцінка: 3,5 зірочок із 5.
Рада, що книга вийшла в "пташиному" видавництві, і чекатиму на наступні :)
May 7, 2025
Ніколи не читав книг Кирила Поліщука, включив навмання у UnderBooks і мені спершу сподобалось.
Тобто, це не те щоб геніальний оригінальний шедевр але тут є трохи про всіх нас:
Навчаючись в університеті, він фізично не встигав слідкувати за новинками. Він і справді намагався з усіх сил надолужити, але то одне крало час, то інше. То нестабільна робота, то іспити, то почався новий сезон серіалу, то треба продумати роботу літературної студії. Тут і на свою творчість часу не вистачало – як його можна перечитати усі на світі книжки? І щодня ж виходить якась новинка!
Далі книжка мене знудила, стало гірше, але начитка В'ячеслава Скорика — кайф.
Тобто, це не те щоб геніальний оригінальний шедевр але тут є трохи про всіх нас:
Навчаючись в університеті, він фізично не встигав слідкувати за новинками. Він і справді намагався з усіх сил надолужити, але то одне крало час, то інше. То нестабільна робота, то іспити, то почався новий сезон серіалу, то треба продумати роботу літературної студії. Тут і на свою творчість часу не вистачало – як його можна перечитати усі на світі книжки? І щодня ж виходить якась новинка!
Далі книжка мене знудила, стало гірше, але начитка В'ячеслава Скорика — кайф.
Displaying 1 - 6 of 6 reviews