Відомий архітектор Гнат Куроган мешкає в розкішному маєтку під Києвом. Незабаром він святкує своє 88-річчя, тож до нього приїдуть сини та онука — нібито щоб привітати. Проте гості сподіваються лише на одне: отримати якомога більшу частину спадку старого. Кожен із Гнатових родичів змушений шукати чималі гроші — через пристрасть до алкоголю чи ігроманію, власні амбіції чи лінощі.
Та несподівано напередодні святкування одного із синів Гната Курогана знаходять зарізаним у бібліотеці замку.
Хто скоїв страшний злочин? Невже спадок вартий життя рідної людини? Всі секрети будуть розкриті, а страшна правда вразить кожного.
Одна з улюблених авторів і цього разу не розчарувала. Сюжет детективний, але напруга зростає із знанням, що кілька днів до війни. У книжці датовані дні і я ловила себе на думці, а що я робила цього дня... Події, які розгортаються зараз є наслідком подій минулого. І надія лише на наступне покоління, народженне в незалежній країні.
В телеграмі є прикольна функція. Ви можете обрати під час пошуку новини в календарику десь, за який хочете подивитись публікації.
Я читала цю книжку і думала: то всі себе якось так по-тупому вели в останні дні до вторгнення? Щось метушаться, говорять про ті гроші, спадок, колотяться між собою за того діда, ви що, не читаєте новин?
Прогортавши новини в кількох телеграм-каналах, розумію, що про війну, мабуть, натякало все довкола (упустимо ту ганебну тему про шашлики).
Але я сама собі без печалі планувала 25 лютого їхати в Київ, вирішувати якісь там свої вагітні справи🤦♀️
Мій довгий огляд по сюжету книги і враження знайдете за посиланням в сторіз. Тлом, як розумієте, є початок повномасштабного вторгнення, який наче і не центр сюжету, але такий собі ключовий елемент розвитку подій.
Це моя авторка на всі 100% - гостро, контекстуально. Навіть по суті детектив зберігає увесь "народний" стиль письменниці. Звичайно, є нюанси, які псують враження, але мені видається я вже до того призвичаїлися. Що стосується книги, то дуже відчувається, що написана у переможному настрої 2022 року. Залишилися не до кінця зрозумілими сюжетні лінії окремих персонажів на тлі добре прописаного минулого хотілося б і чіткішого майбутнього. Також у певний момент промайнула думка, що занадто багато пазлів було зроблено і окремі (по типу прив'язки до історії Духа) вже якось і зайві. Сенси чіткі, добре вплетені часи голодомору, колективізації, загальної радянщини, особливо їх вплив на героїв.