Хоч про кого пише Авґуст Стріндберґ у своїх оповіданнях — затятого парубка, закохану пару, непримиренних ворогів, простих рибалок, непохитного у вірі пастора, афінських мудрагелів, — ніщо не лишає він притіненим, а ніби оголює натуру, показуючи її неприкритою, такою, як є. Руйнує усталені стереотипи, ставить незручні запитання, на які немає однозначної відповіді, піддає сумнівам догмати. Ніби хоче нам сказати: усе в цьому світі може бути непевним, оманливим, просто спокусливою ілюзією... Стріндберґів простір, уміщений навіть у невеличкий твір, такий глибокий і багатовимірний, що аж тонеш у ньому в пошуках відповіді.
Johan August Strindberg, a Swede, wrote psychological realism of noted novels and plays, including Miss Julie (1888) and The Dance of Death (1901).
Johan August Strindberg painted. He alongside Henrik Ibsen, Søren Kierkegaard, Selma Lagerlöf, Hans Christian Andersen, and Snorri Sturluson arguably most influenced of all famous Scandinavian authors. People know this father of modern theatre. His work falls into major literary movements of naturalism and expressionism. People widely read him internationally to this day.
Чудовий письменник! і добре, що перевидають. Погано тільки, що це перевидання давно (ще в 1970-х) виданих оповідань з різних збірок Стріндберґа. Для нового видання можна було б постаратися видати окремі збірки. Так, чи не найкращі в цій компіляції перші три оповідання "Нікуди не дінешся", "Ляльковий дім" і "Осінь" - зі збірки "Шлюби" (чи "Одруження", Giftas) - в оригіналі два томи, разом 30 оповідань (ну хоча б перший том). але ні. Варто перекладати більше, хоч він і божевільний, і "жінконенависник". Бо це, дуже якісний і знаковий автор, дуже важливий не тільки для свого часу (але його теми та ідеї відгукуються в наших Винниченків, Яцкових і т.д.). Сподобалось сливе все, крім названого вище хочу вирізнити "Понад хмарами", "Романтик з Роне", "Вища мета" і "Атенський гурток".
«Нікуди не дінешся» - це буквально моє відношення до цієї збірки. Вже хотілось дочитати, домучати, не починати новий рік з так званих «боргів» (мовчу про інші розпочаті книги). Сильно відчувається, що автор жив на межі 19 та 20 століть, якось тяжко все йшло в мене з прочитанням, можливо, ще переклад відіграв у цьому свою роль. Тим не менш, деякі з історій були справді цікавими, та особисто для себе дещо надибав.
Вагаюсь між оцінкою 3 та 4 - поставив 4 з поваги до видавництва «Ще одну сторінку»
Збірка простих життєвих оповідань з закладеними сенсами актуальними на часи тої епохи в котрій жив Август Стріндбер (майже 150 років тому). А зараз це більше, як дослідження минувшини однієї з розвинутих європейських країн.
Ця книжка - це своєрідне віконце у Швецію 19-го сторіччя (навіть там, де події відбуваються зовсім не в Швеції), в якому видніються її виклики та реалії цього часу. Щодо самих оповідань, то тут все досить неоднорідно: твори тяжіють то до "театральної" тривіальності, то до складної глибини. Проте мушу визнати, що збірка володіє дуже насиченою атмосферою, і сам текст, як на мене, досить непогано написаний. Раджу ознайомитися, кожен зробить свої власні висновки.