Появі цієї книги ми повинні завдячувати в першу чергу Максу Броду, найкращому другу та літературному агенту Франца Кафки. Останній, знаючи що йому лишилось недовго і туберкульоз буде і надалі його жерти, заповідав Броду спалити всі його листи, щоденники, чернетки, а також подбати, щоб така ж доля була і в текстів у чужих руках. Неважко здогадатися, що Брод Кафку не послухався.... Друг, як виявилось, він не найкращий, проте зараз ми маємо величезний пул надрукованих листів, щоденників, оповідань, повістей, а також кілька романів (хоча і не завжди закінчених).
Тож наявний огром матеріалів значно спростив роботу біографам Кафки, тому питання тут постає виключно у стилістиці. Алоїз Принц вибудовує прекрасний насичений портрет автора, його родини, взаємин із жінками, складних відносин із батьком, і врешті із самим собою.
Дуже раджу цю книгу для ознайомлення психологам та психоаналітикам, бо мені здається, що Кафка — неосяжне поле для досліджень і діагнозів. І після прочитання його біографії стає зрозумілим, що "Перетворення" не міг створити ніхто інший. Тільки людина з такою долею, таким хворобливим сприйняттям світу і такою кричущою одинокістю та незрозумілістю, як Франц Кафка.