Gannibal 2

ガンニバル [Gannibal] #2

by Masaaki Ninomiya

Policista Daigo Agawa, který byl přeložen do horské osady Kuge, podezřívá místní z kanibalismu, ale brzy je nucen čelit své vlastní temné minulosti.

„Zabil jsem člověka před očima své dcery!“

Co se odehrálo mezi Daigem a jeho mlčenlivou dcerou? Život v horské vesnici postupně přestává být klidný. Druhý díl napínavého a šokujícího příběhu o vesnici kanibalů se řítí k vám!

Genres: Manga, Horror, Mystery, Graphic Novels, Fiction, Seinen, Comics

212 pages, Paperback

First published May 20, 2019

Reviews

[Gianfranco Mancini · Rating 4 out of 5]

☆☆☆☆1/2

[Urbon Adamsson · Rating 5 out of 5]

Gannibal is one of the best manga series currently being published in Portugal.

We continue to follow Agawa as he delves deeper into the village's mysteries and seeks to uncover the truth about what happened to the previous policeman he replaced.

Meanwhile, we gain insight into his family's background and the motivations that led them to this village.

One particularly intense scene involving Agawa and his daughter was so gripping that I found myself holding my breath for several panels.

This series is truly outstanding. Keep them coming.

[Roman Zarichnyi · Rating 4 out of 5]

Перший том манґи «Ґаннібал» закінчився величезною напругою і непоганим кліфгенґером. Тому я був упевнений, що початок другого мав розпочатися якимось емоційним вибухом. Натомість Массаакі Ніномія вирішив буквально перевернути все догори дриґом, зменшивши напругу історії досить сильно.

Дайґо Аґава далі продовжує жити в селі Куґе, де всі жителі поселення є підозрілими. За дивними подіями, які відбулися й за збігом певних обставин він втратив свідомість. А прокинувшись, усе докорінно змінилося. Сім’я Ґото певним чином «очистила» своє ім’я, знайшовши поміж членів родини цапа відбувайла і звинуватила його усіх гріхах. Хоча за сюжетом він прийшов із повинною. Та ми ж знаємо, як це все відбувається у таких сім’ях. Тому Аґава цьому взагалі не вірить. Поліцейський відчуває, що все більше й більше людей налаштовані проти нього, але однаково хоче дізнатися секрет цього села. Він хоче знати, що сталося з його попередником і чи правдиві чутки, що люди цього міста, справді, канібали.

Підхід зменшення емоційного наростання, який вибрав Массаакі Ніномія в другій арці, зовсім не означає, що манґака не грається із нашими емоціями чи не використовує інші чинники, які створюють іншого роду напругу. Тут автор більше концентрується на нових персонажах, іншій сім’ї в селі Куґе, які на перший погляд виглядають ввічливими й добрими. Але насправді впродовж тому ми бачимо, що не все так зрозуміло, як здалося на початку. Та найголовнішим аспектом, на якому акцентується увага, — це минуле Дайґо Аґави. Ми дізнаємося не дуже приємні сторони поліцейського пов’язані із його запальною вдачею та причину психологічної травми доньки, після якої вона закрилася в собі й перестала розмовляти.

Ця сюжетна арка точно не є гірша за першу, вона просто інакша. Замість того, щоби шокувати відкриттями таємниць селища Куґе, додаються нові персонажі, створюються додаткові сюжетні стежки, завдяки занурення в минуле дізнаємося більше про протагоністів. А емоційний тиск знову повільно підіймається угору.

Раджу братися за цю серію, якщо ви ще не розпочали. І класно, що від видавництва НашаІдеа вже вийшов друком третій том.

[Alla Komarova · Rating 4 out of 5]

У другому томі, як і очікувалося, розповідається, що ж насправді привело поліцейського у глухе село, де, здається, їдять людей – ууууууу.

Власне, як я і підозрювала – це не його рішення, а заслання, адже наш герой виявляється дуже полюбляє вибивати дізнання кулаками в буквальному сенсі. Так, звісно, він б’є тільки покидьків, злодюжок, що вихоплюють в бабусь сумки, дрібних крадіїв, і всі у поліцейській дільниці про знають, але приймають за менше зло. Типу, краще він поб’є кримінальний елемент, аніж цей елемент вийде за допомогою адвоката і продовжить свою кримінальну справу.

Аж поки біля родини головного героя не поселяється педофіл. Справжнісінький. Який западає на доньку поліцейського, а вона в свою чергу не знаходить нічого кращого, аніж почати його жаліти й дружити з ним, бо, мовляв, всі його женуть й не люблять. До питань, що там із психікою доньки, з’являється наступний пак складних питань.

Другий том було читати цікавіше, хоча б тому, що дурацькою поведінкою тут відзначилася тільки мала, і це можна скинути на вік (хоча й важкувато). Все такий самий дуже атмосферний малюнок, щільний й достатньо детальний.

Все так само, як і перший том, раджу поціновувачам жанру.

[Miguel · Rating 5 out of 5]

Mucho mejor que el primero, en este tomo la saga engancha!

[Ruslana Bookslover · Rating 5 out of 5]

тут менше про село Куґе і більше про минуле головного героя(там теж все далеко не весело), але сюжет продовжує навіювати страшні підозри та тримати напругу, все так само цікаво і моторошно.

[Lesebiene · Rating 4 out of 5]

3,5

Der Protagonist ist immer noch ein Idiot, unnötige Szenen (die schlecht gezeichnet wurden), aber ansonsten mochte ich es wieder ganz gern. Ich bin auf jeden Fall trotzdem gespannt, wie es weitergeht. Das schafft der Manga ganz gut. 😬

[Andrii Korpalo · Rating 4 out of 5]

В селі, щось не ладно, але що саме?

[Irene ➰ · Rating 4 out of 5]

4.5/5

[Irene Alorda · Rating 4 out of 5]

La història està anant en una direcció mooolt més interessant del que m'imaginava!

[Percy · Rating 4 out of 5]

4.5 ⭐️

holy fucking shit what was that?? I'm not gonna lie that reveal left me kind of speechless, and I'm now fully invested in the story, too bad I don't have the next volume on me rn

[LaPommequirougit · Rating 5 out of 5]

https://lapommequirougit.com/2021/02/...

⚠ Pour un public averti, contient des scènes violentes ⚠

Je remercie les Éditions Meian pour l’envoi de cette lecture. Ce manga, c’est celui qui au départ m’effrayait, mais que j’ai commencé juste pour voir et qui finalement m’a énormément surpris !

Agawa continue à vivre dans cette ville où tous les villageois sont suspects. Il se passe des choses étranges et comme par hasard, il s’est fait assommer. Il sent de plus en plus de personnes contre lui, mais il veut quand même découvrir le fin mot de cette histoire, il veut savoir ce qui est arrivé à son prédécesseur et si les rumeurs sont vrai, si les gens de cette ville sont vraiment des cannibales !

La tension est à son maximum dans ces deux tomes. Autant vous dire, je suis de plus en plus captivée par cette histoire et je suis impatiente d’avoir le quatrième tome entre les mains. Mon Dieu, j’étais tellement prise dans mon histoire, que quand la fin du troisième tome est arrivée j’étais en mode « déjà ? ».

En bref, c’est une saga qui me surprend de plus en plus. J’aime énormément l’intrigue et la tension qui règne à chaque page dans ce manga. C’est vraiment une histoire qui me plaît de plus en plus et vivement la suite ! 😉

[John Blacksad · Rating 5 out of 5]

Arayı ilk cildi unutturacak kadar açan serilerden nefret ediyorum!

Ana hatları hatırlasam da ilk cildi hızlıca tekrar okumak zorunda kaldım. Sonra ikiye geçtim. Halen iyi çizilmiş, aksiyon, gizem ve merak unsurlarını taşıyabilen güzel bir manga var karşımızda (adli tabip konusu netleşmedi sanki ama? mangaka işleri toparlamayı becerecek gibi duruyor)

Bu bölümde polisimiz ve ailesinin geçmişine dair önemli detaylar öğreniyoruz. Merakla finale ulaşıyoruz. Her şey muallakta. Kulağımızda Sezen Aksu’dan “Masum Değiliz” melodileriyle…

Bu sert, yetişkin içerikli mangayı öneriyorum.

@felixkoleksiyon arayı açmayın lütfen.

[Orlando Guzman · Rating 5 out of 5]

In Volume 2, writer and artist Ninomiya does a fantastic job of both answering questions and adding even more mysteries to the story.
He also does a phenomenal job at writing the deplorable Goto family.
My god, they have to be the most morally deprived cultist mentality, bunch since the Manson Family.
Not a single one of them have a redeemable quality.
I’m not saying that Daigo is without his faults but they are the absolute worst.
The chapters where we find out why Mashiro has been shell shocked were INTENSE.
Looking forward to reading Volume 3.

[Mykhailo Gasyuk · Rating 5 out of 5]

Стартує неочікувано спокійніше за фінал попереднього тому. Все напруження та кліфхенгер - у смітник! Але далі наганяє атмосфери гірського села, розкриває трохи гаряченького з життя головного героя та всіляко натякає, що і з начебто нормальними мешканцями села щось не так. Якщо одразу узагальнити, то цей том наганяє саспенсу не через прямі дії, а через створення певного тиску, який поступово наростає.

Малюнок все ще прекрасний.

Сподобалось на 5/5.

[Maurine · Rating 4 out of 5]

4,5 ⭐

[Omargg7785 · Rating 4 out of 5]

Sigue el mal rollo, el misterio de la familia Goto y también parece que el resto de habitantes del pueblo no son tan amistosos como parecen.

[epilogtrzynasty · Rating 4 out of 5]

4.5

[Lou · Rating 4 out of 5]

4,25*

[Zbigniew Gacek · Rating 5 out of 5]

O rany, ale to jest dobre. A do tego świetnie sie to czyta w połączeniu z serialem telewizyjnym który jest bardzo wierny mandze. Gannibal wciąga mnie głębiej w intrygę z każdą stroną.

[Pedro Mendes · Rating 4 out of 5]

fim > início

[Annabelle · Rating 3 out of 5]

3.5 ⭐️

[Jazz Stofberg · Rating 4 out of 5]

En serio, es mucho mejor que el primero. Me gustó la historia ambientada en el pasado, y creo que este volumen tiene más suspenso. Antes no sabía si leería el proximo, pero voy a leerlo por que estoy curioso ahora

[Vaclove · Rating 4 out of 5]

Why do I always get to see Yuki’s chimichangas in full display, but not Daigo’s 😭

[Roman Vynohradov · Rating 4 out of 5]

Другий том «Ґаннібала» виявився менш напруженим, ніж перший, але це лише тому, що автор вирішив трохи заглибитися в передісторію та розкриття персонажів.

В цьому тому нам детальніше розповідається передісторія головного героя. Виявляється в нього теж достатньо скелетів у шафі й деякі з них досі його переслідують. Нам відкривають причину замкненості дочки, яку трошки травмували ті речі, які потім стануть скелетами в шафі батька. Масаакі Ніномія вдало грається недомовками, які сам же і створює. Наслідком таких ігор стає те, що в один момент ти думаєш, що певний персонаж – уйобок, вже через пару десятків сторінок ти вже ніхуя в цьому не впевнений і може навіть хочеш поцілувати його в лобика за те, який він (чи вона) молодець. Це дозволяє тримати читачів у напрузі від початку і до кінця.

Попри те, що основної сюжетної лінії не так багато, але вона цілком собі успішно рухається. У нас з'являються нові персонажі, яку живуть в селі Куґе. І це не сім'я Гото, як не дивно. На перший погляд, вони дуже привітні, але не все так однозначно, як може здаватися. Те ж саме можна сказати й про частину сім'ї Гото, які в кінці минулого тому прийшли до дружини Дайґо «познайомитися». У фіналі, звісно, не такий крутий кліффгенґер, як в першому томі, але вага накопичених питань ще тримає достатньо, щоб було бажання читати далі.

Малюнок сильно не змінився з попереднього разу. Хороша деталізація без перебору, непогана промальовка персонажів (в цьому томі навіть цицьки є) і використання доповнених реальних фото для створення фонових планів в багатьох фреймах. Тут все ще той випадок, коли таке використання фото виглядає гармонічно.

Загалом другий том просів у динаміці, але більше розкрив персонажів. Завдяки цьому він майже на тому ж рівні вийшов, що і попередній.

Сюжет: 7/10
Малюнок: 7/10
Оцінка: 7/10

[Adrián · Rating 5 out of 5]

Muy interesante ver el pasado de la familia. Y qué creepy. Pobrecilla la niña.

[Tachan · Rating 4 out of 5]

En dépit de toutes mes craintes, je crois que je tiens là un thriller des plus addictifs qui va me tenir en haleine jusqu’au bout, car déjà au bout du deuxième tome nous avons des personnages solides, un cadre angoissant à souhait et des revirements en veux-tu en voilà. Excellent !

Thriller gore et sombre, Gannibal est avant tout l’histoire d’une famille différente qui arrive dans un petit village fermé sur lui-même. Tout semble pointer du doigt une famille : les Goto, dans les problèmes qui ont lieu dans ce patelin. Mais l’auteur nous fait sentir que ça va être plus compliqué que cela et que les secrets des uns ne sont pas forcément ceux des autres.

Oeuvre pleine de tension, Gannibal nous emmène aux confins du harcèlement qu’on peut subir dans un environnement clos. Le héros, déjà, a dû déménager là suite à une trop forte pression là où il exerçait avant après une affaire qui a mal tourné qu’on découvre ici. Mais alors que tout semble aller mieux et qu’un des Goto s’est rendu pour payer pour ce qui s’est passé précédemment, on comprend qu’on n’est pas au bout de nos surprises. Que cachent ses visages gentils et ouverts ? Et si les méchants n’étaient pas ceux qu’on croyait ? La suspicion est partout et l’inquiétude monte d’un cran quand on ne peut identifier d’où vient le danger.

J’ai beaucoup le rythme de ce deuxième tome, qui s’ouvre de manière assez effrayante avant de se calmer pour reposer le cadre. L’introduction est terminée, on peut désormais creuser les choses. L’auteur le fait très bien en révélant le secret de la famille Agawa, celui-ci est malheureusement aussi banal que tragique dans le métier de Daigo. Il est d’ailleurs intéressant de souligner la place de la famille dans l’oeuvre, c’est à travers que beaucoup de choses se passe et qu’on suit l’histoire, à l’image de ces 4e de couverture où ce sont toujours ces trois mêmes membres qui apparaissent à un moment joyeux de leur quotidien, permettant de soulager ainsi les souffrances passées et à venir.

Je me suis donc retrouvée captive de cette histoire. J’ai aimé, à travers le dessin toujours aussi réaliste et donc inquiétant de l’auteur, suivre les méandres des secrets des uns et des autres, et voir se porter mon attention sur de nouvelles directions inattendues. Tout est fait pour maintenir la tension et la suspicion à son comble et ça fonctionne très bien. On a peur aux côtés de Daigo. Vraiment quel village de fous !

Avis complet : https://lesblablasdetachan.wordpress....

[Daniela · Rating 5 out of 5]

Si el primer tomo de Gannibal me dejó con una mezcla de fascinación y horror, este segundo volumen confirma que la obra de Masaaki Ninomiya no se conforma con ser un simple manga de terror: quiere incomodarte, atraparte y obligarte a mirar de frente lo más oscuro de la naturaleza humana.

La tensión crece exponencialmente. La atmósfera claustrofóbica del pueblo se intensifica hasta el punto de que uno siente que cada personaje esconde un secreto, que cada sonrisa amable esconde una amenaza. Ninomiya no solo construye un escenario perturbador, sino que convierte la desconfianza en un protagonista más.

Si en el primer tomo quedaban dudas sobre si el canibalismo era rumor, leyenda o realidad, en este segundo la línea entre mito y evidencia comienza a romperse. El autor maneja magistralmente esa frontera difusa, jugando con la percepción del lector: ¿vemos lo que de verdad ocurre o solo lo que el protagonista cree ver? Esta ambigüedad recuerda a obras como The Wicker Man o incluso a Twin Peaks, donde la verdad del pueblo parece más siniestra que cualquier monstruo fantástico.

El ritmo también es impecable. Ninomiya alterna momentos de brutal crudeza con silencios cargados de sospecha. Su trazo, más expresivo que ornamental, se convierte en un vehículo ideal para transmitir tanto el horror visceral como la ansiedad psicológica. Hay páginas que parecen susurrar al oído, mientras otras golpean con una violencia gráfica imposible de ignorar.

Lo más admirable es cómo, más allá del morbo, Gannibal plantea preguntas de fondo: ¿hasta qué punto la tradición puede justificar el horror? ¿Qué tanto de “monstruoso” hay en la comunidad cerrada frente a lo externo? El manga no da respuestas fáciles, y es allí donde se vuelve más perturbador: porque obliga al lector a participar, a cuestionarse.

En definitiva, este segundo tomo no solo mantiene el nivel del primero, sino que lo eleva, mostrando que Gannibal es una obra que se construye como un descenso controlado al abismo. Un manga que no busca el susto fácil, sino la incomodidad duradera.

Un festín oscuro que, como el propio título sugiere, no será apto para todos los estómagos… pero que es imposible dejar de devorar.

[Sergi Oset · Rating 3 out of 5]

En aquest segon volum de “Gannibal” Masaaki Ninomiya juga amb el lector duent-lo en una direcció per desvetllar-nos, al final, l’equivocat que pot estar el nostre judici de valors (i els dels personatges) si ens guiem només per les aparences. Una continuació on la violència física, psicològica i les pressions socials no són exclusives de les faccions obertament més agressives. Bons flashbacks que desvetllen motivacions i les motxilles que arrossega la família protagonista i que justifica el seu “exili” en un llogarret apartat i tancat.
El guió continua funcionant amb la fórmula d’angoixa creixent, canibalisme soterrat, ritus religiosos, filies familiars i societat aïllada i recelosa dels elements exteriors que es volen establir a la comunitat.
El dibuix no esquiva les situacions més dures i violentes amb el focus posat en primers plans del rostre dels personatges per mostrar les seves emocions més primàries.

[Jana P. · Rating 4 out of 5]

Ve druhém díle se nám začínají rýsovat první jasnější obrysy. Člověk se tu dozvídá konečně nějaké informace, které doplňují celou tu mozaiku toho, co se v dané obci děje. Trochu zabrousíme k předchůdci našeho hlavní hrdiny. A také do minulosti našeho hlavního hrdiny.
Atmosféra příběhu je stále taková neutěšená, napjatá, postavy mezi sebou také drží určitý odstup a napětí. Jako ta atmosféra tu je zobrazena velmi dobře - dokázala mne udržet ve střehu a držet moji pozornost. Pochybovat o všem, co vidím, a o všem, co postavy říkají. Kde je ta pravda a co místní obyvatelé skrývají?
Za sebe určitě doporučuju. Zatím se v hodnocení držím ba 4 hvězdách - pořád podvědomě doufám, že to v nějakém pozdějším díle autor ještě rozbalí na maximum a nás bude čekat fakt pekelná jízda. Aspoň v tom doufám, protože tenhle příběh na to má podle mne potenciál.