Ліричні щоденники, автобіографічні матеріали, листи, спогади, що ввійшли до цієї книжки, розкривають духовний світ письменниці, формування її світогляду, особливої творчої манери.
A pioneering Ukrainian modernist writer; sister of Yuliian Kobyliansky. A self-educated and well-read woman, her first novellen were written in German, beginning in 1880. From 1891 she lived in Chernivtsi. Her travels and acquaintance with Lesia Ukrainka, Nataliia Kobrynska, Osyp Makovei, Ivan Franko, Vasyl Stefanyk, and Mykhailo Kotsiubynsky changed her cultural and political outlook, and she became involved in the Ukrainian women's movement in Bukovyna and began writing in Ukrainian. Many of her works—including the novels Liudyna (A Person, 1891) and Tsarivna (The Princess, 1895)—have as their protagonists cultured, emancipated women oppressed in a philistine, provincial society; semiautobiographical elements and the influence of the writings of George Sand and Friedrich Nietzsche are evident. A neoromantic symbolist, she depicted the struggle between good and evil and the mystical force of nature (eg, the short story ‘Bytva’ [Battle]), predestination, magic, and the irrational in many of her stories of peasant life and in her most famous novels, Zemlia (Land, 1902) and V nediliu rano zillia kopala (On Sunday Morning She Gathered Herbs, 1909). Her works are known for their impressionistic, lyrical descriptions of nature and subtle psychological portrayals.
Kobylianska's works have been published in many editions and selections. The fullest collections were published in 1927–9 (9 vols) and 1962–3 (5 vols). In 1944 a literary memorial museum dedicated to her was opened in Chernivtsi.
Читати чужі листи й щоденники, хай то навіть з дослідницькою метою, завжди трохи ніяково. Але насправді знайомство з письменниками через такий “момент олюднення” не менш цінний і цікавий, ніж через їх творчість, не кажучи вже про офіційну біографію. Важко описувати власні враження від чужих щоденників та листів, але це майже завжди призводить до більшої зацікавленості й розуміння історії життя та творчості автора. Ті щоденникові записи, що вміщені в цій книзі, не відображають повної картини - тут лише та частина, яку письменниця писала у віці від 20 до 28 років. Проте, є ще її короткі автобіографії та багато листів до друзів, колег, однодумців - уже пізніших. Але, на жаль, в певних частинах книги відчувається вплив радянської цензури на її видання (вид. у 1982 р.)... Найцікавіше, звичайно, спостерігати за формуванням Кобилянської як письменниці і становленням життєвого вибору - “бути сама собі ціллю”. Часто несподіваним, і тому дуже цікавим є процес спостереження за міжособистісними зв’язками письменників та інтелектуалів свого часу. Як вони разом працювали, товаришували, листувались, закохувались… Наприклад, звідси було цікаво дізнатись про “тролінг” Кобилянської, різні звертання до неї :) ; захоплення верховою їздою, аматорським театром, малюванням; ну, і звісно, менш веселі сторінки життя - здобуття освіту, труднощі написання творів, нездійснені мрії...
Радянська видавнича класика з неочевидно, чим мотивованими, але рясними купюрами, скупими коментарями і т.д. А маленька екзальтована Кобилянська зі щоденників дуже зворушлива:) Заодно цікаво, коли "Міддлмарч" переклали німецькою чи польською, бо якісь епізоди автобіографії дуже стилізовані під Доротею (Наше Все) Брукс.