What do you think?
Rate this book
Смак свободи
Варя мріє стати шеф-кухаркою, творити і вийти на новий рівень. Мама каже їй, що можна просто вийти заміж – за хлопця з їхнього містечка. Та Варя так утомилася щось доводити людям, які її не розуміють, що вирішує: настав час шукати власний смак свободи. Дівчина вирушає до Львова з наміром підкорювати вершини ресторанної кухні. Проте досягнути свого виявляється не так легко: невдачі й випробування чекають на кожному кроці. Та коли Валя несподівано знаходить книгу легендарної української кулінарки минулого століття Ольги-Марії Франко, її мрії отримують шанс здійснитися…
384 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
4 people are currently reading
40 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 20 of 20 reviews
March 8, 2024
Це дуже мила та наївна історію про дівчину та її мрію, про чарівну книжку та про те, як бороти свої комплекси меншовартості.
Відразу хочу сказати, що для прочитання цієї книжки треба вдягнути максимально рожеві окуляри, бо інакше ваш внутрішній цинік хотітиме розкритикувати тут кожну деталь. Для мене читання було приємне і розслабляюче, але те що я скажу далі, точно звучатиме як критика.
1. Магія цієї історії абсолютно ніяк не пояснюється, тому якщо ви тут за мігічним елементом, то проходьте повз. Якщо чесно, я була в захваті від того, що головна героїня жодного разу не ставить під сумнів свою психіку, враховуючи, що вона одна постійно бачить видіння Ольги Франко. Мені б таку впевненість у власному психічному здоров'ї.
2. Не очікуйте тут добре прописаних персонажів, тут їх не буде. Вони тут всі як картоночки, що виконують певну функцію. Але картоночки красиві.
Найбільше схожою на реальну людину була пані Римма, ну і сама Варя (головна героїня). От між ними були цікаві сцени.
3. Любовна лінія тут максимальний спідран. Після двох коротких (хвилин 15 максимум) доволі неприємних зустрічей, головні герої постоявши доволі близько під деревом, зрозуміли, що це любов і вже за тиждень пізнали одне одного настільки, що легко визначили найбільші вади одне одного, пересварилися, помирилися і були готові до спільного життя разом. Ну і бог з ними, в принципі, а от те що Тарас обірвав квіти з чужої клумби мені не сподобалося.
Якби Саші відсипали трохи особистості (не те щоб вона була в Тараса), то от у них з Варею могла бути якась цікава любовна лінія. Як мінімум вони більше часу разом проводили і за стресових обставин - це набагато краще сприяє пізнанню людини, ніж похід в кіно один раз.
4. Загалом хороша ідея про те що треба цінувати своє, пишатися ним і підносити його подана в форматі, де авторка пережувала цю думку і запхала нам в ротики, як пташеняткам щоб ми часом не подавилися такою новаторською ідеєю.
Мені забракло ньюансів, бо тут все пояснювали, як малій дитині.
Так от, що ж мені власне сподобалося?
Якраз ті частини, які гарно спрацюють в кіно - краєвиди Львова, кулінарна естетика, Ольга Франко, як якесь видиво-марево з їдкими та корисними зауваженнями (у виконанні Вітовської мало б бути топ). Та і сама Варя мене нічим особиливим не дратувала. Так, у неї був цей комплекс меншовартості та снобізм щодо 'села', але це настільки очевидно було уроком, який вона має вивчити під кінець фільму, що у мене не було сил злитися на неї через це. Варя дуже активна героїня, вона може бути дуже наївна в своїх уявленнях про життя (з іншого боку, той світ в якому вона існує виправдовує її наївність), але вона постійно щось робить, кудись рухається, не покладає рук. Мені було цікаво за нею спостерігати, хоч там і не було жодної інтриги, що все у неї вийде і буде добре.
"Смак свободи" - це дуже добра казка, яка, я впевнена, ще краще спрацює на великому екрані. Та і в форматі книжки, насправді, вона непогана, якщо хочеться чогось дуже комфортного та безпечного. От на тому і розійдемося. Обкладинка прекрасна і рецепти теж додані до книжки.
Там ще в кінці є натяк на продовження, вже про іншу героїню і знаєте що? Я б да. До речі, другопланова любовна лінія цієї героїні мені сподобалася більше за головну.
P.S. Я поняття не мала, що Алекс Якутов це реальна людина, поки не дочитала до коментарів акторів про фільм.
P.S.S. Сподіваюся, в жарту про стояк не болить спина від того, що він тягнув на собі всю комедійну частину цієї історії.
Відразу хочу сказати, що для прочитання цієї книжки треба вдягнути максимально рожеві окуляри, бо інакше ваш внутрішній цинік хотітиме розкритикувати тут кожну деталь. Для мене читання було приємне і розслабляюче, але те що я скажу далі, точно звучатиме як критика.
1. Магія цієї історії абсолютно ніяк не пояснюється, тому якщо ви тут за мігічним елементом, то проходьте повз. Якщо чесно, я була в захваті від того, що головна героїня жодного разу не ставить під сумнів свою психіку, враховуючи, що вона одна постійно бачить видіння Ольги Франко. Мені б таку впевненість у власному психічному здоров'ї.
2. Не очікуйте тут добре прописаних персонажів, тут їх не буде. Вони тут всі як картоночки, що виконують певну функцію. Але картоночки красиві.
Найбільше схожою на реальну людину була пані Римма, ну і сама Варя (головна героїня). От між ними були цікаві сцени.
3. Любовна лінія тут максимальний спідран. Після двох коротких (хвилин 15 максимум) доволі неприємних зустрічей, головні герої постоявши доволі близько під деревом, зрозуміли, що це любов і вже за тиждень пізнали одне одного настільки, що легко визначили найбільші вади одне одного, пересварилися, помирилися і були готові до спільного життя разом. Ну і бог з ними, в принципі, а от те що Тарас обірвав квіти з чужої клумби мені не сподобалося.
Якби Саші відсипали трохи особистості (не те щоб вона була в Тараса), то от у них з Варею могла бути якась цікава любовна лінія. Як мінімум вони більше часу разом проводили і за стресових обставин - це набагато краще сприяє пізнанню людини, ніж похід в кіно один раз.
4. Загалом хороша ідея про те що треба цінувати своє, пишатися ним і підносити його подана в форматі, де авторка пережувала цю думку і запхала нам в ротики, як пташеняткам щоб ми часом не подавилися такою новаторською ідеєю.
Мені забракло ньюансів, бо тут все пояснювали, як малій дитині.
Так от, що ж мені власне сподобалося?
Якраз ті частини, які гарно спрацюють в кіно - краєвиди Львова, кулінарна естетика, Ольга Франко, як якесь видиво-марево з їдкими та корисними зауваженнями (у виконанні Вітовської мало б бути топ). Та і сама Варя мене нічим особиливим не дратувала. Так, у неї був цей комплекс меншовартості та снобізм щодо 'села', але це настільки очевидно було уроком, який вона має вивчити під кінець фільму, що у мене не було сил злитися на неї через це. Варя дуже активна героїня, вона може бути дуже наївна в своїх уявленнях про життя (з іншого боку, той світ в якому вона існує виправдовує її наївність), але вона постійно щось робить, кудись рухається, не покладає рук. Мені було цікаво за нею спостерігати, хоч там і не було жодної інтриги, що все у неї вийде і буде добре.
"Смак свободи" - це дуже добра казка, яка, я впевнена, ще краще спрацює на великому екрані. Та і в форматі книжки, насправді, вона непогана, якщо хочеться чогось дуже комфортного та безпечного. От на тому і розійдемося. Обкладинка прекрасна і рецепти теж додані до книжки.
Там ще в кінці є натяк на продовження, вже про іншу героїню і знаєте що? Я б да. До речі, другопланова любовна лінія цієї героїні мені сподобалася більше за головну.
P.S. Я поняття не мала, що Алекс Якутов це реальна людина, поки не дочитала до коментарів акторів про фільм.
P.S.S. Сподіваюся, в жарту про стояк не болить спина від того, що він тягнув на собі всю комедійну частину цієї історії.
June 4, 2024
Буду критичною, хоч провела за книгою приємні кільканадцять днів (читала маленькими порціями через донечку).
Плюси:
– Львів (я кілька раз навіть втирала сльози. вже 2,5 роки не була вдома);
– Ольга-Марія Франко
– Рецепти
Мінуси:
– Все решта
Дуже відчувається, що книга написана саме за сценарієм, а не навпаки. Герої трохи картонні, адже зрозуміло, в фільмі ми їх пізнаємо краще. Любовна лінія трохи "галопом по Європах", а головна героїня тріііішечки пласка. Але(!) – це гарна історія про те, як потрібно вбивати в собі синдром меншовартості. І не тільки у справах приватних, але й справах народних.
Наша культура, наша кухня – вона багатогранна, вишукана, неймовірна. Бомбезна, одним словом. А проте її роками знищували, придушували, гнобили... І багато з нас теж, несвідомо, робив це.
Я дуже рада, що Ольга-Марія Франко в такий спосіб отримала знову свій голос. Сподіваюсь на якесь супер фенсі видання її рецептів, можливо навіть Віватом. Так аби, знаєте, в шикарному оформленні – щоб кожна українська жінка (чи український чоловік) зажадали мати це видання на своїй кухні.
Для мене особливим відкриттям стало те, що Ольга Франко моя тезка. Я ще не зустрічала жінок з іменем Ольга-Марія, як я. Тож я дуже захопилась читанням усіх статей про неї в інтернеті. Дякую дослідникам з Дому Франка у Львові за їхню неймовірну працю!
З радістю подивлюся фільм і обов'язково зготую щось із рецептів наприкінці книги.
P.S. Мрію, щоб в такому чудовому оформленні, як ця книга, виходило багато якісної української літератури. Віват безумовно молодці.
Плюси:
– Львів (я кілька раз навіть втирала сльози. вже 2,5 роки не була вдома);
– Ольга-Марія Франко
– Рецепти
Мінуси:
– Все решта
Дуже відчувається, що книга написана саме за сценарієм, а не навпаки. Герої трохи картонні, адже зрозуміло, в фільмі ми їх пізнаємо краще. Любовна лінія трохи "галопом по Європах", а головна героїня тріііішечки пласка. Але(!) – це гарна історія про те, як потрібно вбивати в собі синдром меншовартості. І не тільки у справах приватних, але й справах народних.
Наша культура, наша кухня – вона багатогранна, вишукана, неймовірна. Бомбезна, одним словом. А проте її роками знищували, придушували, гнобили... І багато з нас теж, несвідомо, робив це.
Я дуже рада, що Ольга-Марія Франко в такий спосіб отримала знову свій голос. Сподіваюсь на якесь супер фенсі видання її рецептів, можливо навіть Віватом. Так аби, знаєте, в шикарному оформленні – щоб кожна українська жінка (чи український чоловік) зажадали мати це видання на своїй кухні.
Для мене особливим відкриттям стало те, що Ольга Франко моя тезка. Я ще не зустрічала жінок з іменем Ольга-Марія, як я. Тож я дуже захопилась читанням усіх статей про неї в інтернеті. Дякую дослідникам з Дому Франка у Львові за їхню неймовірну працю!
З радістю подивлюся фільм і обов'язково зготую щось із рецептів наприкінці книги.
P.S. Мрію, щоб в такому чудовому оформленні, як ця книга, виходило багато якісної української літератури. Віват безумовно молодці.
July 13, 2025
Варя обожнює готувати, сприймає кулінарію, як музику, хоче творити та експериментувати і мріє стати відомою шеф-кухаркою. Саме тому дівчина покидає рідний дім і вирушає до гастрономічної столиці України — Львова.
⠀
У найманій квартирі Варвара знаходить стареньку книгу, яка кардинально змінює її життя — знайомить з українською кухнею та Ольгою-Марією Франко. Далі починаються справжні пригоди: містика переплітається з реальністю, випробування переслідують дівчину, намагаються зламати. Але у прекрасному місті Лева Варя знаходить підтримку, кохання і віру в себе.
⠀
Текст трохи наївний, більше схожий на казку, але дуже теплий та зворушливий. Йди за покликом серця назустріч своїй мрії, пам'ятай коріння, на якому тримається дерево твого життя.
⠀
Книга має багато цікавих рецептів, які стануть знахідкою для тих, хто любить готувати. А якщо вам хтось скаже, що українці не мають традицій високої кухні — познайомте його з неймовірною Ольгою-Марією Франко.
⠀
У найманій квартирі Варвара знаходить стареньку книгу, яка кардинально змінює її життя — знайомить з українською кухнею та Ольгою-Марією Франко. Далі починаються справжні пригоди: містика переплітається з реальністю, випробування переслідують дівчину, намагаються зламати. Але у прекрасному місті Лева Варя знаходить підтримку, кохання і віру в себе.
⠀
Текст трохи наївний, більше схожий на казку, але дуже теплий та зворушливий. Йди за покликом серця назустріч своїй мрії, пам'ятай коріння, на якому тримається дерево твого життя.
⠀
Книга має багато цікавих рецептів, які стануть знахідкою для тих, хто любить готувати. А якщо вам хтось скаже, що українці не мають традицій високої кухні — познайомте його з неймовірною Ольгою-Марією Франко.
August 13, 2024
Мені однозначно не сподобалося.
⠀
Відразу зазначу, що тема їжі в книгах, а надто, коли її забагато - це моє книжкове «ні». Хоч я часто закриваю на нього очі і хапаю книги на цю тематику, до останнього надіючись, що мені сподобається.
⠀
Але тут навіть не в їжі справа. Так, головна героїня шеф кухар і їжа тут була основним, про що ми читали. Але шлях героїні до успіху з самого початку мені не сподобався. І в кінці не вилився, як на мене, ні в що погане.
⠀
Поясню: мені не сподобалося, що головна героїня отримала роботу завдяки брехні. І не отримала за це жодного бумерангу.
⠀
Загалом вся книга - це така мила життєствердна казочка із залученням відомих персон із реального життя. А я такого не люблю.
⠀
Я знаю, що є фільм по цій книзі (щоправда, не маю бажання його дивитися). Так от, мені дійсно здалося, що книга більше нагадує сценарій і герої настільки не прописані саме тому, що задача акторів їх гарно зіграти, щоб передати їхні характери. Але я йшла не в фільм, а в книгу. І мені не вистачило.
⠀
⠀
Відразу зазначу, що тема їжі в книгах, а надто, коли її забагато - це моє книжкове «ні». Хоч я часто закриваю на нього очі і хапаю книги на цю тематику, до останнього надіючись, що мені сподобається.
⠀
Але тут навіть не в їжі справа. Так, головна героїня шеф кухар і їжа тут була основним, про що ми читали. Але шлях героїні до успіху з самого початку мені не сподобався. І в кінці не вилився, як на мене, ні в що погане.
⠀
Поясню: мені не сподобалося, що головна героїня отримала роботу завдяки брехні. І не отримала за це жодного бумерангу.
⠀
Загалом вся книга - це така мила життєствердна казочка із залученням відомих персон із реального життя. А я такого не люблю.
⠀
Я знаю, що є фільм по цій книзі (щоправда, не маю бажання його дивитися). Так от, мені дійсно здалося, що книга більше нагадує сценарій і герої настільки не прописані саме тому, що задача акторів їх гарно зіграти, щоб передати їхні характери. Але я йшла не в фільм, а в книгу. І мені не вистачило.
⠀
March 8, 2024
Дуже легка і приємна історія! Але все ж мала деякі казкові моменти, а для свого жанру ця книжка чудова 🥰
August 24, 2025
Почну я, певно, з кінця книги, де представлено близько двадцяти оригінальних рецептів з кулінарної книги "Перша українська загально-практична кухня" кулінарки Ольги-Марії Франко.Ця кулінарна книга була видана в 1929 році в Коломиї та здобула шалену популярність серед галицьких господинь. Я не певна, що буду готувати ці страви, але виглядають вони досить їстивними.
Далі треба переходити до самої книги....І от я дуже вагаюсь, що писати.
Мої очікування від твору не те що не справдились, вони просто розлетілись на друзки. Книга виявилась прям геніальною в своїй клішованості. Так, я розуміла, що це ромком, але настільки солодкий та наївний, що прям зуби зводило.
Добре, досить інтриги - беремо кіло рожевого зефіру, вдягаємо коралове платтячко, сідаємо на лавандового одноріга і поскакали спойлерити!😁
Дівчина Варя все життя мріяла стати шеф-кухаркою і для втілення своєї мрії вона приїздить до Львова. Дівчині прийшлось навіть підробити своє резюме, бо на обрії замайоріло тепленьке місце в майже мішленовському ресторані.
Ось тут би власнику ресторану попросити санкнижку Варвари, або хоч довідку від психіатра. Бо дівчина цілком комфортно себе почуває рядом із привидом Ольги Франко, (це та, яка відома кухарка) більш того, ще радиться з нею по гастрономічним моментам.
Але це зайве, бо ми вриваємось в площину теле-програм Майстер Шеф та Пекельна кухня та і купи "ресторанних" фільмів.
- Усі до роботи! - Так, шеф!
- Порізати артишоки! - Так, шеф!
- Восьминіг, фарширований каракатицею! - Так, шеф!
- Базілік в руколовому соусі! - Так, шеф!
І цілеспрямована Варя починає працювати в ресторані. Та так завзято та старанно, що звільняють шеф-кухара геть, бо Варічка вже вийшла на межгалактичний рівень майстерності та вже тулиться до кухонних богів.
В романі є і любовні лінії, ну як лінії, так штрих-пунктири. Бо кохання накриває героїв не те що зненацька, воно прям топить персонажів в клумбі з віяловим поливом. От чим не кіно? Життя героїв - прям фільм, вартий премії "Золота малина".
Книга виглядала, як переказ серіалу, де основні сюжетні лінії відомі і не має сенсу вдаватися до подробиць. А хто прогавив якусь серію, то звиняйте - ніхто заново прописувати образи персонажів не буде.
Історія саме кіношна і, можливо, на екрані вона виглядала би досить органічно та мелодраматично. А в такому форматі, для мене ця історія була комічною.
Дівчата, ті хто любить мі-мі-мішні сюжети, прям дуже мі-мі та історії про кохання зітхання, вам ця історія має сподобатись. Рекомендую!
Але пам'ятайте їсти на читати багато солодкого шкідливо для вашої стрункої фігури.🌹
Про книги пишу на каналі Книжковий дивокрай https://t.me/knyzhkovyi_dyvokrai
Далі треба переходити до самої книги....І от я дуже вагаюсь, що писати.
Мої очікування від твору не те що не справдились, вони просто розлетілись на друзки. Книга виявилась прям геніальною в своїй клішованості. Так, я розуміла, що це ромком, але настільки солодкий та наївний, що прям зуби зводило.
Добре, досить інтриги - беремо кіло рожевого зефіру, вдягаємо коралове платтячко, сідаємо на лавандового одноріга і поскакали спойлерити!😁
Дівчина Варя все життя мріяла стати шеф-кухаркою і для втілення своєї мрії вона приїздить до Львова. Дівчині прийшлось навіть підробити своє резюме, бо на обрії замайоріло тепленьке місце в майже мішленовському ресторані.
Ось тут би власнику ресторану попросити санкнижку Варвари, або хоч довідку від психіатра. Бо дівчина цілком комфортно себе почуває рядом із привидом Ольги Франко, (це та, яка відома кухарка) більш того, ще радиться з нею по гастрономічним моментам.
Але це зайве, бо ми вриваємось в площину теле-програм Майстер Шеф та Пекельна кухня та і купи "ресторанних" фільмів.
- Усі до роботи! - Так, шеф!
- Порізати артишоки! - Так, шеф!
- Восьминіг, фарширований каракатицею! - Так, шеф!
- Базілік в руколовому соусі! - Так, шеф!
І цілеспрямована Варя починає працювати в ресторані. Та так завзято та старанно, що звільняють шеф-кухара геть, бо Варічка вже вийшла на межгалактичний рівень майстерності та вже тулиться до кухонних богів.
В романі є і любовні лінії, ну як лінії, так штрих-пунктири. Бо кохання накриває героїв не те що зненацька, воно прям топить персонажів в клумбі з віяловим поливом. От чим не кіно? Життя героїв - прям фільм, вартий премії "Золота малина".
Книга виглядала, як переказ серіалу, де основні сюжетні лінії відомі і не має сенсу вдаватися до подробиць. А хто прогавив якусь серію, то звиняйте - ніхто заново прописувати образи персонажів не буде.
Історія саме кіношна і, можливо, на екрані вона виглядала би досить органічно та мелодраматично. А в такому форматі, для мене ця історія була комічною.
Дівчата, ті хто любить мі-мі-мішні сюжети, прям дуже мі-мі та історії про кохання зітхання, вам ця історія має сподобатись. Рекомендую!
Але пам'ятайте їсти на читати багато солодкого шкідливо для вашої стрункої фігури.🌹
Про книги пишу на каналі Книжковий дивокрай https://t.me/knyzhkovyi_dyvokrai
February 24, 2025
Спочатку для мене ця книга була наївною доброю історією, з проблемною головною героїнею. Насправді хотілося її насварити. Я не була певна чи відгукується у мені щось, бо мене відволікали проблеми в голові Варвари. Хотілося кричати "Зупинився!" чи "Подумай!", однак під кінець вдалося абстрагуватися від головної героїні(точніше від власного непорозуміння мене із нею) й насолодитися історією. Рецепти будуть в нагоді. Вже хочу спробувати декілька.
Дякую за історію, дорога до мрій стає яснішою з прочитанням останньої сторінки.
Дякую за історію, дорога до мрій стає яснішою з прочитанням останньої сторінки.
March 30, 2024
Я покладу 5! Максимально наївна казочка для дорослих! Про віру в себе, про мрії, про бажання йти вперед. Я нічого не очікувала від цієї історії, тому оцінюю як романтичну історію, книга для відпочинку. Мені дуже сподобалася українська національність, Львів🥰, вишивка, кухня!! та й іще по реальній книзі! А як прочитала що книга Ольги Франко видана в рідній Коломиї! Тут без слів!!! Цінуймо українське❤️
May 28, 2025
Книга 50/50, хоча чітко вказано, що це кіносценарій, тому краще мабуть глянути фільм.
Що однозначно сподобалось:
- увага до персони Ольги Франко, шарм її особистості, публікація її рецептів і посилання на сайт Практичної кухні
- твердження, що українська кухня – це частина європейської кухні, що наша кухня має свою неповторність і що насправді наша кухня далека від потворного образу народних столових
- мова книги, гарні слова і автентичні назви страв
- як описаний Львів: площі, дворики і трамваї. Дуже натхненно
Категорично не сподобалась головна героїня Варя – дуже не люблю, коли з малоосвічених, недалеких і брехливих дівчат ліплять позитивних героїнь. Я розумію її наївність, але звідки такі божевільні амбіції? Без освіти, знань, досвіду, навичок – але хочу бути шефом провідного ресторану, бо я так хочу і так намальовано на моїй карті бажань.. Бажання виконуються важкою працею, а не вигадками – от що треба було сказати головній героїні десь на 10-ій сторінці книги.
Оформлення чудове, естетично дуже красива книга
Що однозначно сподобалось:
- увага до персони Ольги Франко, шарм її особистості, публікація її рецептів і посилання на сайт Практичної кухні
- твердження, що українська кухня – це частина європейської кухні, що наша кухня має свою неповторність і що насправді наша кухня далека від потворного образу народних столових
- мова книги, гарні слова і автентичні назви страв
- як описаний Львів: площі, дворики і трамваї. Дуже натхненно
Категорично не сподобалась головна героїня Варя – дуже не люблю, коли з малоосвічених, недалеких і брехливих дівчат ліплять позитивних героїнь. Я розумію її наївність, але звідки такі божевільні амбіції? Без освіти, знань, досвіду, навичок – але хочу бути шефом провідного ресторану, бо я так хочу і так намальовано на моїй карті бажань.. Бажання виконуються важкою працею, а не вигадками – от що треба було сказати головній героїні десь на 10-ій сторінці книги.
Оформлення чудове, естетично дуже красива книга
August 26, 2024
Це неможливо читати, написано жахливо. Я так уявляла собі написання книжок десь в 10 класі. Герої пласкі та картонні, за ними не хочеться спостерігати, від них хіба нудить. Шкодую, що не розкрила книжку в книгарні й не прочитала хоча б 10 сторінок - зекономила б гроші. Якби не книжковий клуб, ніколи б і не подивилася в бік цієї книги.
March 17, 2024
Легка книга-казочка на один-два вечори.
April 4, 2024
Мила легка доросла казка на вечір у декораціях кулінарного Львова) Саме те, щоб читати під каву десь у кав'ярні ☕
May 29, 2024
відчувається, що книга написана за сценарієм, а не сценарій за книгою.
але отримала спойлер до перегляду фільму. легка книга для прихильників кулінарії.
але отримала спойлер до перегляду фільму. легка книга для прихильників кулінарії.
November 8, 2024
Позитивна казка, де все складається на руку головній героїні і кінець в кращих традиціях голлівудських ромкомів чи корейських дорам. Чудово для підняття настрою.
November 20, 2024
Задумка сюжету була ніби непогана, але ця стилістика й персонажка... останні сторінки просто прогортала. Рецепти, мабуть, сподобалися найбільше)
March 16, 2025
Книга про Львів, про любов до справи, яку ти робиш, про цінності, про дружбу та любов. Але погана ідея була дивитись фільм, а тоді читати книгу…
June 26, 2025
мені так потрапило в настрій, вам навіть не передати!
January 2, 2026
Якщо вам хочеться максимально нереалістичного ромкому та "успішного успіху" в одному флаконі - це сюди! Якщо взагалі не думати над текстом, що я і намагалась робити, то це затишне легке читання на два вечори. Хоч в книзі ніби літо, але могло б бути і Різдво
March 4, 2026
Дуже легка книжка, хотілось, щоб її обсяг б��в у кілька разів більший. Дозволила відволіктись від суворих буднів.
February 25, 2026
Наївна, добра, апетитна історія. Але для мене занадто мила, багато штампів, любовної хімії не вистачило. Може фільм подивиться, думаю він мені більше сподобається.
Displaying 1 - 20 of 20 reviews