Гіменей розкутий. Добірка української еротичної прози

by Дмитро Бузько, Юрій Стрижавський, Volodymyr Vynnychenko

Напівтони чуттєвості, закладені у слово, жага бажання, що проступає між рядків, легка атмосфера звабливості на сторінках. Вир образів й інтимні всесвіти скидають пута заборон і лягають вишуканими рядками на папері так, ніби потуга нової доби знімає всі табу й випускає їх на волю. Хай то щире кохання чи жагуча пристрасть, патологічна хіть чи ніжна приязнь, – усім цим переплетенням чуттєвого й романтичного, фізичного й ліричного є місце у житті, а отже, у творах митців, зокрема й майстрів слова.

У добірці еротичної прози «Гіменей розкутий» вміщено твори українських класиків першої третини ХХ ст. Серед них Дмитро Бузько, Юрій Стрижавський, Валер’ян Поліщук, Юрій Яновський, Грицько Григоренко, Наталя Романович-Ткаченко, Віктор Ярина, Валер’ян Підмогильний, Гнат Михайличенко, Леонід Плющ, Дмитро Тась, Володимир Винниченко, Варвара Чередниченко, Микола Хвильовий.

Тут ми натрапимо на сентиментальну історію Б’янки, митарства бахурів, тяжіння до поліандрії, шукання тілесних утіх, «нечестиве кохання» у вирі революції та новітню історію любові Трістана й Ізольди. Такими відвертими у своїх чуттях, утілених у слові, українських митців ми бачимо чи не вперше.

456 pages, Hardcover

Published March 29, 2024

Reviews

[Diana Mitko · Rating 4 out of 5]

Тепер хочу читати більше малої прози. Це так ніжно. Це не сороміцька вульгарщина, а напів натяки, які приємно розкодовувати. Почуття відіграють певну роль у подіях на тлі соціально-політичної ситуації початку 20 століття. Наприклад, моя улюблена «Проблема хліба» Підмогильного, де їжа стає своєрідним фетишем і зображує чоловічу продажність за шмат хліба під час голоду. У деяких творах зображено навіть на тепер революційні погляди на стосунки: наприклад, однойменний «Гіменей розкутий» Ю. Стрижавського, де пара домовляється, що жінка «помститься» зрадливому чоловіку, переспавши з іншим. При цьому вони свідомі того, що це не має зіпсувати їхні стосунки. Також отримала задоволення від «Життя» Хвильового, Г. Григоренко «Одна ніч», «Із зеленої книжечки» Наталі Романович-Ткаченко про ніжність материнства після невдалого кохання. Якщо хочете челендж, то почитайте Гната Михайличенка «Поцілунок», «Блакитний роман», «Непроспівана пісня» - такі твори для мене надто абстрактні та естетизовані - суцільний експресіонізм. Але для досвіду та начитаності, гартування власного смаку - досить корисно.

[Nataliia Osadcha · Rating 3 out of 5]

Знаєте, це справді красива збірка — і зовні, і за задумом. Оформлення дуже естетичне, а на сторінках — багато знайомих деталей: українські міста, різні життєві ситуації, живі люди й історії. У цьому сенсі читати її було цікаво.

Але якщо говорити саме про заявлену еротичну складову то тут у мене виникло найбільше запитань. Я не відчула тієї чуттєвості, романтики чи хоча б тонкої гри між персонажами, яку очікуєш від такого формату. Можливо, у нас просто різне розуміння еротики, але для мене вона про взаємну симпатію, напругу, красу стосунків, а цього тут майже не було.

Коли ми читаємо приємні речі, не обов’язково навіть інтимні (чи як зараз модно spicy 🌶 сцени), тіло зазвичай відгукується. З’являється емоційне залучення, легка напруга, бажання співпережити цю мить разом із героями. Бо коли між людьми є пристрасть, флірт чи потяг — це відчувається. Тут же для мене цього не сталося. Навпаки, подекуди виникали негативні відчуття: дискомфорт, сором, інколи навіть враження провокації, ніби текст намагається викликати почуття провини.
Деякі взаємодії героїв виглядали так, що в реальному житті не хотілося б із такими людьми перетинатися (яке там 🍆🔞). Можливо, це частково пов’язано з ширшим культурним контекстом — впливом табуйованості теми, заборон чи застарілих уявлень, які досі відчутні. І через це в багатьох текстах не вистачило естетики й делікатності.

Деякі оповідання здалися мені навіть різкими та дискомфортними настільки, що подекуди виникало відчуття відторгнення і огиди. І думаю, якби ці тексти були подані просто як сучасна українська проза, без означення "еротична", сприймалися б вони зовсім інакше.

Єдине, що справді відгукнулося і відповідало очікуваному настрою — це передмова. Вона написана дуже красиво, чуттєво, з тією самою атмосферою, яку я сподівалася знайти й далі. Але, на жаль, у самих оповіданнях цього не вистачило.

У підсумку: як збірку української малої прози — можу радити тим, хто любить різні голоси й експерименти. Але як еротичну літературу радше ні. Для мене це було читання без внутрішнього відгуку, тому йшло повільно і не завжди легко.

[Tamara Rumiantseva · Rating 5 out of 5]

дуже цікаво підбірка оповідань. Багато невідомих мені імен, а також твори відомих українських авторів. дуже сподобалась "Проблема хліба" Винниченка - така собі історія про те, що таке "щастя" в момент, а також "Заручини" Підмогильного - динамічна історія про любов, залежність, маніпуляцію. Дуже рада, що такі підбірки зараз видаються.

[something in furs · Rating 4 out of 5]

якщо коротко: це дуже вдала збірка! багато маловідомих імен (про деякі я вперше дізналася), та є і добре знайомі – хвильовий, винниченко. через неї можна перевідкрити українську літературу з іншої, неочевидної сторони.

оповідання, яке найбільш зі мною зрезонувало – «із зеленої книжечки» наталі романович-ткаченко: в ньому дуже точно про жіноче (= про людське), творче, а так ніжно, чуттєво про материнство з українських письменниць на моїй памʼяті ще ніхто не писав.