What do you think?
Rate this book
Свидетельство о жизни
Над этой книгой Ада Роговцева работала около 10 лет. «Все началось, как подписи под фотографиями, - вспоминает Ада Николаевна. - Этакая галерея портретов».
Кроме воспоминаний, в книгу вошли фотографии из домашнего архива семьи Роговцевой - Степанкова. Свои мемуары Ада Роговцева писала на русском и украинском языках.
Кроме воспоминаний, в книгу вошли фотографии из домашнего архива семьи Роговцевой - Степанкова. Свои мемуары Ада Роговцева писала на русском и украинском языках.
Hardcover
First published January 1, 2013
1 person is currently reading
6 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
April 23, 2024
Ада Роговцева "Свідоцтво про життя", 336 с.
Найважче писати про те, у що ти безмежно закоханий. Здається, що будь-які слова будуть банальними, що емоцій - замало, що глибина твоїх почуттів так і лишиться незміримою.
Саме тому я так довго збиралася з думками, шукала слова, аби подякувати Аді Роговцевій за її книгу!
Адо Миколаївно, Ви безцінний скарб України! Неповторна, геніальна, прекрасна, мужня, мудра, осяйна... Слів не злічити, аби висловити мій захват і подяку Вам! Вдячна й Богу за ті роки, коли бачила Вас наживо у спектаклях театру ім.Лесі Українки. Дуже любила "Даму без камелій", ходила на неї кілька разів. А ще душу гріє бодай малесенька спорідненість: ми з Вами народилися на Сумщині, ще й у один день.
Книгу передзамовила 15 липня 2022 р, щойно Ада Миколаївна повідомила на своїй сторінці у ФБ про таку можливість. Це була вже повністю українськомовна автобіографія (попередня редакція видана російською і українською). Над цією книгою Ада Роговцева працювала близько 10 років, розшифровувала свої щоденники, структурувала спогади, дуже різні історії: і родинні, і акторські. Книга має чудове оформлення: якісно видана, на крейдованому папері, з фотографіями практично на кожній сторінці. Листи, поезія Ади Роговцевої, унікальні знімки з домашнього архіву родини Роговцевої-Степанкових (а це світлини, яких не знайти у журналах чи інтернеті).
Та найбільша цінність - це гранично щира розповідь Ади Миколаївни про своє життя. Про дитинство часів другої світової, коли жили в окупації у постійному страху: батько на фронті, навколо - німці, а ще "добрі" сусіди, які могли здати родину комуніста будь-якої миті. Про нелегкі роки роботи в театрі, особливо після народження доньки. Про втрату сина, яка так і залишилась незагойною раною в серці. Вражає і захоплює, як ця тендітна жінка приймає усе, що посилає доля. Як сильно любить своїх рідних, як вірить у них, захоплюється, довіряє. І ми через неї теж наповнюємося любов'ю та вірою.
Дякую Вам за книгу, Адо Миколаївно! 💖
Найважче писати про те, у що ти безмежно закоханий. Здається, що будь-які слова будуть банальними, що емоцій - замало, що глибина твоїх почуттів так і лишиться незміримою.
Саме тому я так довго збиралася з думками, шукала слова, аби подякувати Аді Роговцевій за її книгу!
Адо Миколаївно, Ви безцінний скарб України! Неповторна, геніальна, прекрасна, мужня, мудра, осяйна... Слів не злічити, аби висловити мій захват і подяку Вам! Вдячна й Богу за ті роки, коли бачила Вас наживо у спектаклях театру ім.Лесі Українки. Дуже любила "Даму без камелій", ходила на неї кілька разів. А ще душу гріє бодай малесенька спорідненість: ми з Вами народилися на Сумщині, ще й у один день.
Книгу передзамовила 15 липня 2022 р, щойно Ада Миколаївна повідомила на своїй сторінці у ФБ про таку можливість. Це була вже повністю українськомовна автобіографія (попередня редакція видана російською і українською). Над цією книгою Ада Роговцева працювала близько 10 років, розшифровувала свої щоденники, структурувала спогади, дуже різні історії: і родинні, і акторські. Книга має чудове оформлення: якісно видана, на крейдованому папері, з фотографіями практично на кожній сторінці. Листи, поезія Ади Роговцевої, унікальні знімки з домашнього архіву родини Роговцевої-Степанкових (а це світлини, яких не знайти у журналах чи інтернеті).
Та найбільша цінність - це гранично щира розповідь Ади Миколаївни про своє життя. Про дитинство часів другої світової, коли жили в окупації у постійному страху: батько на фронті, навколо - німці, а ще "добрі" сусіди, які могли здати родину комуніста будь-якої миті. Про нелегкі роки роботи в театрі, особливо після народження доньки. Про втрату сина, яка так і залишилась незагойною раною в серці. Вражає і захоплює, як ця тендітна жінка приймає усе, що посилає доля. Як сильно любить своїх рідних, як вірить у них, захоплюється, довіряє. І ми через неї теж наповнюємося любов'ю та вірою.
Дякую Вам за книгу, Адо Миколаївно! 💖
Displaying 1 of 1 review