Шлях додому

by Тетяна Бондарчук

Герої оповідань збірки «Шлях додому» – майже невигадані. Вони цілком можуть бути тими, з ким ви бачитеся щодня: військові у відпустці, волонтери на відпочинку, дружини, які чекають з фронту своїх чоловіків, закохані, які зустрілися за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, а тепер їхні стосунки випробовують відстань і виклики воєнного часу. Це можуть бути ваші рідні, друзі, знайомі чи ті, кого ви не знаєте особисто, але про кого читали десь на сторінках соцмереж чи в пабліках. У кожного з них, як і у вас, власна історія на цій війні. Вони всі – різні, однак об’єднує їх спільна риса: любов до свого й до ближнього. Також є те, що допомагає їм за будь-яких умов або складних обставин, у яких вони опинилися, – відкрите серце, довіра до життя і сміливість попри все залишатися людиною. А ще кохання – явище зовсім неочевидне, коли йдеться про війну. І саме кохання не залишає війні жодного шансу на виживання.

272 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

Reviews

[Yulia Maleta · Rating 4 out of 5]

Короткі есе й оповідання про нас, про тих, кому болить, але хто й сильно любить, про війну і тугу за нашим життям. Звісно, так як це коротка проза — якісь тексти відгукнулися більше, на першому я плакала разом з головною героїнею, а якісь мені здалися надто штучними. Написано, що багато історій взяті із життя, деякі вигадані, але це хороші, місцями такі щемкі, місцями теплі тексти, але більшість не роблять спеціально боляче. Мені сподобалось, що авторка не витискає з читача емоції, як то буває в таких тригерних книжках. Тут багато душі.

[Alla Komarova · Rating 4 out of 5]

🕯 Щемливі, світлі, дуже чесні та такі, що несуть надію — ось набір слів, якими можна швидко описати те, що відчуває читач цих оповідань.

🕯 Все в них відбувається вже після 24 лютого 2022 року, тому воно болить і досить сильно. Але, повторююсь, вселяє надію.

🕯 Тут є зустрічі та прощання, неймовірні співпадіння та втрачені можливості, жаль за минулим та тверда впевненість у майбутньому.

❤️ Тут є кохання та любов (не плутати: любити можна безліч кого і чого — дітей, людей, тварин, небо, дім, колишнє спокійне життя та власну віру).

🖤 Тут є різні ми і різні інші, відлуння колишніх воєн та старі травми. Тут багато Бога (як на мій істістський погляд — аж надто багато, але це мої власні емоції).

🕯 Кожне друге оповідання неможливо дочитати із сухим очима і, чесно кажучи, з середини книги це почало трішки навіть підбішувати, але це лише означає, що я узяла не той темп для її читання.

📖🪶Ця книга — настольна, сніданкова. Ось уявіть, як ви берете свій улюблений вранішній напій, сідаєте десь зручно і під горнятко чого-ви-там-обрали читаєте буквально одне оповідання. Ну максимум два. А потім вже йдете жити своє найкраще життя, сповнені тихої надії та, можливо, творчого смутку, який часто-густо змушує - як не дивно - навпаки робити щось із більшою охотою.

🥀Любити, чекати, вірити.

✅ А ще я впевнена, що кілька оповідань звідси варто було б включити у шкільну програму. Так-так, саме у шкільну! Там, де за планом треба проходити щось, що
вчить фундаментальних цінностей, сприяє духовному збагаченню, вихованню національно свідомого громадянина, формує гуманістичний світогляд та загальнолюдські цінності.

Тобто, робить Людину з великої літери.

#Дафа_радить

[Book · Rating 4 out of 5]

«Шлях додому» Тетяна Бондарчук

Книга, сюжет якої знайомий кожному з нас. Збірка історій, які сколихнуть ваше серце, можливо навіть буде боляче, щось нагадає. Повірте, вона варта щоб її прочитали.

Навіть мені важко було читати цю книгу, іноді згадувалось 24 лютого. Все це в купі, занурює вас у спогади людей, десь вони вигадані, а десь вони дійсно реальні і це дуже затягує.

Головний посил книги - це показати, як змінило наше життя повномасштабне вторгнення. Хтось пішов в армію, хтось волонтерить, хтось поїхав за кордон, але у всіх одна проблема - це ПВ.

Я вважаю, що цю книгу повинен прочитати кожен.

9/10

[s.a.v · Rating 5 out of 5]

Шлях додому - Тетяна Бондарчук 🌟

сюжет: це збірка з 36 історій, вигаданих і реальних, про війну і її роль в житті багатьох людей

жанр: психологічна проза

мої враження: перед тим, як почати читати цю книгу - запасіться носовичками. Інакше просто ніяк.
Ця збірка історій розбиває серце. Читаючи її, я плакала. Не над кожною розповіддю - але над тими, що зачепили, плакала щиро. Бо в кожній сторінці - війна. Відлуння подій і 2014 року, і повномасштабного вторгнення 2022-го.
Особливо цінно, що авторка приділяє увагу саме початку війни з Росією, ще з 2014-го. Це етап нашої історії, який не можна забувати. І я дуже вдячна, що він тут представлений через особисті історії - чесні, болісні, справжні.
Деякі розповіді буквально змушують тебе стати свідком подій - ти наче поруч з героями, бачиш усе їхніми очима, переживаєш їхні втрати, біль, надії. І саме тому ця книга важка - морально, емоційно.
Мене особливо вразила історія дідуся, який виїжджав з України. Його автобус зупинився десь у Польщі, і там йому допомагали волонтери. Читаючи це, я не бачила сторінки крізь сльози. Бо дуже боляче усвідомлювати, що в нас відібрали право на спокійне життя. Частина українців розкидана по світу, інші залишились і тримаються з останніх сил.
Звісно, були й світлі моменти, навіть усмішки - ця книга не тільки про біль, вона й про людяність, підтримку, силу українців. Але головне, що вона залишає - це відчуття важливості єдності.
Щиро раджу прочитати кожному. Але попереджаю: якщо ви дуже емоційна людина - варто відкласти її на пізніше. Бо вона пробиває до самого серця. Це одна з тих книг, які треба прочитати. Бо вона про нас. Про сьогодні. І про те, заради чого ми живемо.

5/5 💫